Судові рішення

Ухвала № 141065489 у справі № 320/10622/24 від 29.10.2026

Ухвала від 29.10.2026 в адміністративній справі № 320/10622/24 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Київський окружний адміністративний суд, суддя Колеснікова І.С.

Справа№ 320/10622/24
СудКиївський окружний адміністративний суд
СуддяКолеснікова І.С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення29.10.2026
Надійшло до реєстру31.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141065489

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 жовтня 2026 року 320/10622/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Фастівської міської ради, треті особи: комунальне підприємство регіональне радіотелестудія «Веста», Відділ з питань державної реєстрації Фастівської районної державної адміністрації Київської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Фастівської міської ради, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Фастівської міської ради (код ЄДРПОУ 34446857) щодо невжиття заходів погашення заборгованості Комунального підприємства регіональна радіотелестудія «Веста» (код ЄДРПОУ 13714511) та подання до Відділу з питань державної реєстрації Фастівської районної державної адміністрації Київської області рішення про припинення Комунального підприємства регіональна радіотелестудія «Веста» (код ЄДРПОУ 13714511);

- зобов`язати Фастівську міську раду (код ЄДРПОУ 34446857) винести на сесійний розгляд питання погашення заборгованості Комунального підприємства регіональна радіотелестудія «Веста» (код ЄДРПОУ 13714511), встановленої постановами Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 у справі № 810/146/14 та від 19.03.2014 у справі № 810/1426/14, та погасити заборгованість Комунального підприємства регіональна радіотелестудія «Веста» (код ЄДРПОУ 13714511) перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) з внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та застосовані фінансові санкції у загальному розмірі 1 760 653,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановами Київського окружного адміністративного суду з комунального підприємства регіональна радіотелестудія «Веста» (далі - КП «Веста», підприємство) на користь позивача стягнуто заборгованість з внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та фінансові санкції, яка до цього часу не погашена. На думку позивача, відповідач як засновник комунального підприємства не вжив заходів до погашення його заборгованості та не прийняв рішення про припинення підприємства, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єктом владних повноважень, за визначенням пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України, є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1); спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (пункт 3); за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (пункт 5).

Водночас частиною 4 статті 5 КАС України встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Аналіз наведених норм свідчить, що, на відміну від фізичних та юридичних осіб, які звертаються до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суб`єкт владних повноважень може бути позивачем в адміністративній справі лише за наявності двох умов у сукупності: спір має бути публічно-правовим, а право на звернення до суду для вирішення такого спору має бути надано цьому суб`єкту законом. Таке звернення має бути пов`язане з реалізацією покладених на суб`єкта владних повноважень функцій і здійснюватися у спосіб, визначений законом.

Позивач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення № 280), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, сім`ї та єдності, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, зокрема, щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів, застосування фінансових санкцій, передбачених законом.

Визначений пунктом 6 Положення № 280 перелік прав Пенсійного фонду України не містить права звертатися до суду з вимогами до засновника (власника) страхувальника щодо погашення заборгованості страхувальника або щодо прийняття рішення про його припинення. Підпункт 132 пункту 4 Положення № 280 стосується забезпечення самопредставництва інтересів Пенсійного фонду України в судах і сам по собі не створює права на звернення до суду з вимогами, які не передбачені законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) у статті 106 визначає відповідальність страхувальників за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому абзацом третім частини чотирнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків, стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Отже, законодавство про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає боржником за зобов`язаннями зі сплати страхових внесків і фінансових санкцій страхувальника, у цьому випадку - КП «Веста», і встановлює порядок примусового стягнення такої заборгованості саме з нього. Спірну заборгованість уже стягнуто з підприємства постановами Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 у справі № 810/146/14 та від 19.03.2014 у справі № 810/1426/14, виконання яких здійснюється у визначеному законом порядку.

Позивачем не наведено, а судом не встановлено норми Закону № 1058-IV, Закону № 2464-VI чи іншого закону, яка б надавала органам Пенсійного фонду України право звертатися до адміністративного суду з позовом до засновника (власника) страхувальника про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття заходів до погашення заборгованості страхувальника, про зобов`язання засновника погасити таку заборгованість або прийняти рішення про припинення страхувальника.

Крім того, відповідно до частин 1 та 4 статті 96 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно з частиною 1 статті 176 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, вимога кредитора про погашення засновником заборгованості створеної ним юридичної особи є вимогою про покладення на засновника відповідальності за зобов`язаннями іншої особи, тобто має майновий, приватноправовий характер.

Можливість покладення на засновника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника законодавство пов`язує, зокрема, з доведенням боржника до банкрутства, і такі вимоги розглядаються господарським судом. Так, у постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 904/367/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув вимоги про покладення на міську раду як засновника комунального підприємства субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями цього підприємства, заявлені в межах справи про банкрутство на підставі частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо вимог стосовно припинення КП «Веста» суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, яка реалізується на їх пленарних засіданнях, віднесено, зокрема, прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання юридичних осіб комунальної власності відповідної територіальної громади.

Отже, рішення про ліквідацію комунального підприємства приймає його засновник у межах своєї компетенції, а ліквідація юридичної особи за рішенням суду можлива лише у випадках, встановлених законом, за позовом відповідного органу державної влади. Норми закону, яка б надавала органам Пенсійного фонду України право вимагати в судовому порядку від засновника прийняття рішення про припинення юридичної особи, що має заборгованість зі сплати страхових внесків, позивачем не наведено і судом не встановлено.

Спір у цій справі не є і спором між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління в розумінні пункту 3 частини першої статті 19 КАС України, оскільки між сторонами відсутній спір щодо наявності чи меж їхньої компетенції: позивач не наділений повноваженнями у сфері управління комунальним майном, а заявлені вимоги спрямовані не на захист компетенції позивача, а на задоволення його майнових вимог як кредитора КП «Веста» за рахунок засновника цього підприємства.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги за своєю суттю спрямовані на покладення на відповідача як засновника комунального підприємства обов`язку виконати грошові зобов`язання цього підприємства перед позивачем та на спонукання засновника до прийняття рішення про припинення підприємства. Такі вимоги не пов`язані з виконанням або невиконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій щодо позивача, а випливають з відносин щодо відповідальності засновника за зобов`язаннями створеної ним юридичної особи, які мають приватноправовий характер.

Ураховуючи, що законом позивачу не надано права звертатися до адміністративного суду з такими вимогами, а спір не є публічно-правовим, суд дійшов висновку, що ця справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Зважаючи на суб`єктний склад учасників спору (юридичні особи) та приватноправовий характер відносин щодо відповідальності засновника за зобов`язаннями комунального підприємства і припинення юридичної особи, розгляд вимог такого характеру віднесено до юрисдикції господарських судів.

Водночас суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Фастівської міської ради, треті особи: комунальне підприємство регіональне радіотелестудія «Веста», Відділ з питань державної реєстрації Фастівської районної державної адміністрації Київської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити Головнму управлінню Пенсійного фонду України у Київській області, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

.

Суддя Колеснікова І.С.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.04.2024 Ухвала № 118301240 без тексту Київський окружний адміністративний суд
25.03.2024 Ухвала № 117949527 без тексту Київський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 13714511. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг