Справа № 420/11077/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2026/000085/2 від 09.04.2026 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в поданих до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між компанією WAYMOS EAST STAR LIMITED (Продавець) та ТОВ «ТЕХНО-САН» (Покупець) 12.05.2025 року укладений контракт №2025-1205СН, на умовах якого Продавець здійснив поставку на адресу Покупця товару: валіза на колесах, виготовлена з пластику, у наборах по три штуки, у асортименті різного кольору та розміру, загальною кількістю 200 наборів. Митна вартість товару визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту).
Позивач звернувся 09.04.2026 року до Одеської митниці з митною декларацією №26UA50[телефон приховано]U3 та пакетом документів для митного оформлення товару.
На підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митною декларацією №26UA50[телефон приховано]U3 декларантом подано наступні документи: пакувальний лист б/н від 20.01.2026 року, рахунок-проформу №20261401 від 14.01.2026 року, інвойс №20260120 від 20.01.2026 року, коносамент №HLSZOE26010251A від 03.02.2026 року, автотранспортну накладну №10581 від 07.04.2026 року, декларацію про походження товару №20260120 від 20.01.2026 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500110/2026/816057 від 08.04.2026 року, банківський платіжний документ №49 від 26.03.2026 року, контракт №2025-1205CH від 12.05.2025 року та додатки до нього від 14.01.2026 року, акт зважування №177016 від 07.04.2026 року, технічні характеристики від 20.01.2026 року.
На вимогу митного органу про надання додаткових документів позивач надав прайс-лист б/н від 09.01.2026 року, комерційну пропозицію б/н від 02.01.2026 року та повідомив листом від 09.04.2026 року про те, що інші документи надаватися не будуть.
За результатами розгляду декларації №26UA50[телефон приховано]U3 та доданих до неї документів Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000112 та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2026/000085/2 від 09.04.2026 року. Митну вартість товару відповідачем визначена на підставі резервного методу.
Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.
У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.
Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме: 1) відповідно до наданих до митного оформлення документів, заявлені умови поставки СІF ODESA. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі. 2) відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. В гр. 21 ЕМД в якості транспортного засобу перевезення вантажу в контейнері вказано транспортний засіб т/х HARRISON, а в наданому транспортному документі CMR від 07.04.2026 року №10581 міститься посилання на коносамент, який відсутній в пакеті документів. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано; 3) відповідно до умов п. 6.1 Контракту термін фактичної передачі товару не пізніше 45 днів від дати підписання Сторонами відповідної Специфікації. До митного оформлення надана проформа - інвойс №20261401 від 14.01.2026 року, тобто товар повинен був поставлений одержувачу не пізніше 28.02.2026 року, таким чином зазначені умови контракту не були виконані; 4) умовою оплати відповідно до п. 5.5 Контракту є передплата 30% від суми інвойсу, залишок 70% від суми інвойсу сплачується після отримання копії коносаменту. В наданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 26.03.2026 року №49 сума сплати 47200,93 доларів США не відповідає сумі, вказаній в гр. 22 ЕМД - 14170 доларів США, та в якості призначення платежу містить посилання на документи, відсутні в пакеті документів.
Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Позивач не погодився із правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2026/000085/2 від 09.04.2026 року, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт) та Інвойс, в цих документах визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, містяться дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, тощо.
Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що умови поставки СІF ODESA передбачають страхування товару, однак, в наданих документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості, суд вважає такі твердження безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки СІF продавець виконує поставку коли товар поміщений на борт судна (перейшов через поручні) в порту відвантаження в узгоджені сторонами терміни. За умовами поставки CIF продавець повинен сплатити витрати з доставки товару в зазначений порт призначення. Продавець також повинен застрахувати товар (сплативши передбачені страхові внески) від можливих ризиків його повної втрати або часткового пошкодження під час перевезення. Коносамент (товарну квитанцію) і страховий поліс продавець передає покупцеві. Однак, за умовами поставки CIF, в зобов`язання продавця входить страхування вантажу тільки з мінімальним страховим покриттям, а тому покупець за бажанням може застрахувати товар з більшою сумою покриття за рахунок власних коштів. З моменту, коли товар розміщений на борту судна, можливі ризики його втрати або псування приймає на себе покупець.
Оскільки на умовах поставки CIF обов`язок страхування товару покладений на продавця, а обов`язку страхування товару покупцем не передбачено, оскільки вартість страхування включена у ціну товару, позивач не ніс додаткових витрат із страхування товару, він не має підтверджувати ці витрати відповідними документами. В даному випадку будь-яких розбіжностей подані позивачем документи не містять.
Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що позивачем не підтверджені витрати на транспортування товару, суд вважає такі твердження безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки СІF продавець повинен сплатити витрати з доставки товару в зазначений порт призначення.
Оскільки на умовах поставки CIF обов`язок сплати вартість перевезення товару до порту призначення покладається на продавця та вартість перевезення включена у ціну товару, позивач не ніс додаткових витрат із перевезення товару, він не має підтверджувати ці витрати відповідними документами. В даному випадку будь-яких розбіжностей подані позивачем документи не містять.
Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що сторонами не виконані умови контракту в частині строків поставки, слід зазначити, що строки поставки ніяким чином не впливають на митну вартість товару, позивачем надані всі документи, які підтверджують числові значення митної вартості, договірні відносини та виконання, або не виконання умов контракту є не предметом контролю митного органу.
Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що умовами оплати відповідно до контракту є передплата, а залишок суми сплачується після отримання коносаменту, сума в платіжному документі не відповідає сумі, вказаній в ЕМД та в якості призначення платежу містить посилання на документи, відсутні в пакеті документів, суд звертає увагу на наступне.
Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Крім того, суд звертає увагу, що наданим платіжним доручення підтверджується здійснення сплати позивачем за товару за декількома поставками, що не суперечить вимогам законодавства та не свідчить про наявність розбіжностей в поданих документах.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд прийшов до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.
Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» (вул. Портова, буд. 2б, м. Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 45681777) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2026/000085/2 від 09.04.2026 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2026/000085/2 від 09.04.2026 року.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» (вул. Портова, буд. 2б, м. Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 45681777) сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 295 КАС України.
Суддя Леонід СВИДА