Рішення № 141068664 у справі № 755/8711/25 від 30.10.2026

Справа №:755/8711/25

Провадження №: 2/755/13428/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: Головуючого судді - Коваленко І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158; наявний електронний кабінет в ЄСІТС) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; електронний кабінет в ЄСІТС відсутній) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року представник Позивача Пархомчук С.В. (наявний електронний кабінет в ЄСІТС), діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на підставі договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, Додаткової угоди № 1 до нього та довіреності від 30.12.2024 року, виданої Директором Товариства Осипенко І.С., звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 166803 від 13.12.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2020 року між первісним кредитором ТОВ «ЗАЙМЕР» (фінансовий сервіс «CLY») в особі Директора Кривеця Валерія Володимировича та Відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено кредитний договір про надання грошових коштів на умовах фінансового кредиту. На виконання умов договору кредитор перерахував кошти в розмірі 1 000,00 грн у безготівковій формі на вказану Відповідачем платіжну картку. Надалі, 28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (код ЄДРПОУ 35250394) в особі директора Кривця В.В. та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158) в особі директора Бондаренка Олександра Павловича було укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021. Відповідно до умов вказаного правочину, укладеного на підставі глави 73 ЦК України, Клієнт за плату відступив Фактору права грошової вимоги (Портфель заборгованості) до Боржників на загальну суму 355 346 652,97 грн за ціною продажу 1 444 834,08 грн. Право грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 в повному обсязі перейшло до Позивача (Фактора), що підтверджується відповідним Витягом з Реєстру боржників від 28.10.2021 року. У зв`язку з тим, що Відповідач належним чином не виконав своїх договірних зобов`язань, станом на 13.01.2025 року утворилася заборгованість у сумі 5 220,00 грн, яка складається з 1 000,00 грн простроченого тіла кредиту та 4 220,00 грн прострочених процентів. На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості, проте вона залишена Відповідачем без реагування та виконання. Позивач просить стягнути вказану суму боргу, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн та поштово-канцелярські витрати в сумі 500,00 грн. На виконання вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтвердив, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 року вказану позовну заяву передано в провадження судді Коваленко І.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.06.2025 року позовну заяву було залишено без руху через відсутність обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються. 07.07.2025 року представником Позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків із долученням детального розрахунку заборгованості, після чого ухвалою суду від 15 липня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін під головуванням судді Коваленко І.В.

Суд вжив усіх належних заходів для повідомлення Відповідача про розгляд спірного питання. Копія ухвали про відкриття провадження надсилалася за адресою його офіційно зареєстрованого місця проживання, яка була підтверджена офіційною відповіддю Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА № 131853481 від 03.06.2025 року, складеною помічником судді Крепотіною Н.С. Зазначене поштове відправлення (штрихкодовий ідентифікатор Укрпошти 061[телефон приховано]) повернулося на адресу суду з довідкою АТ «Укрпошта» форми Ф.20 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України, судова повістка, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін - копія ухвали про відкриття провадження, надсилаються за адресою зареєстрованого місця проживання чи перебування фізичної особи, яка не має статусу підприємця.

Згідно з пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Неотримання судових листів відповідачем через власну бездіяльність не може бути перешкодою для розгляду справи. Повернення рекомендованого листа з відміткою «за закінченням терміну зберігання», якщо його було надіслано на правильну адресацію, у судовій практиці прирівнюється до відмови від отримання, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постанови Касаційного цивільного суду від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19).

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено за адресою зареєстрованого місця проживання, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повністю дотримано.

Будь-яких заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідача відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався судом без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, у зв`язку з чим, відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові та електронні докази, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

13.12.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (фінансовий сервіс «CLY», веб-сайт https://cly.com.ua), в особі Директора Кривеця Валерія Володимировича, та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 166803 про надання грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту. Укладення правочину відбулося в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL1301 від 13.12.2020 року відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 6.1, розділ 7 договору). Підписанням договору Відповідач підтвердив ознайомлення, повне розуміння та згоду з усіма його умовами й Правилами кредитування.

Передбачений процедурою дистанційного укладання правочину факт повної ідентифікації боржника верифіковано офіційною Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «ЗАЙМЕР» за підписом директора В.В. Кривеця. Згідно з вказаним документом, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) був належним чином ідентифікований фінансовою установою в інформаційно-телекомунікаційній системі, а відправка числового пароля-акцепту здійснювалася 13.12.2020 року безпосередньо на його верифікований номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до умов п. 1.1 та п. 1.2 договору, ТОВ «ЗАЙМЕР» надало Відповідачу фінансовий кредит у сумі 1 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Строк кредиту визначено тривалістю 30 днів - до 11.01.2021 року включно.

За користування кредитом Клієнт зобов`язався сплачувати 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу (п. 1.3 договору). Тип процентної ставки - фіксована.

Складений Сторонами Додаток № 1 від 13.12.2020 року (Графік розрахунків) прямо передбачав, що загальна сума до оплати на дату закінчення строку договору (11.01.2021 р.) складає саме 1 600,00 грн (1 000,00 грн основного боргу та 600,00 грн нарахованих процентів).

На підтвердження фактичної видачі та безготівкового перерахування кредитних коштів на платіжну картку споживача (п. 1.4, 1.5 договору), Позивач надав суду Інформаційну довідку технологічного оператора платіжних послуг ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» (сервіс «Platon») вих. № 1134/02 від 25.02.2025 р.

Згідно з вказаним документом, 13.12.2020 року о 05:30:03 через сайт торговця cly.com.ua за номером транзакції 30783-02015-91108 та кодом авторизації 027622 було успішно здійснено операцію видачі кредиту № 166803 у розмірі 1 000,00 грн на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_3 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що повністю підтверджує факт отримання кредитних коштів позичальником та визначає дату укладення договору.

28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (код ЄДРПОУ 35250394) в особі директора Кривця В.В. та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158) в особі директора Бондаренка Олександра Павловича було укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021.

Відповідно до умов п. 6.1 та п. 7.1 вказаного правочину, Клієнт за плату відступив Фактору права грошової вимоги (Портфель заборгованості) до Боржників на загальну суму 355 346 652,97 грн за ціною продажу 1 444 834,08 грн.

Права вимоги згідно з п. 6.2.3 та п. 6.3 переходять до Фактора в момент підписання договору, внаслідок чого Позивач повністю замінив ТОВ «ЗАЙМЕР» у Кредитному договорі № 166803. На підтвердження реальності та відплатності вказаної угоди Позивач надав суду копію платіжного доручення № 1653 від 02.11.2021 року про успішне перерахування першої частини плати (50%) за Портфель заборгованості в сумі 702 417,04 грн з рахунку ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в АТ «Ощадбанк» на рахунок ТОВ «ЗАЙМЕР» в АТ «Сенс Банк».

Також надано Витяг з Реєстру боржників від 28.10.2021 року, згідно з яким на момент відступлення права вимоги за Відповідачем ОСОБА_1 зафіксовано 290 днів прострочення зобов`язання із сумою боргу 5 220,00 грн (1 000,00 грн основного боргу та 4 220,00 грн процентів), що повністю узгоджується із п. 3.1.4 кредитного договору, яким первісному кредитору надано право відступати право вимоги третім особам без згоди Клієнта.

Відповідач грошові кошти у встановлений договору строк не повернув. На підтвердження безперервного характеру заборгованості Позивач надав суду Виписку з особового рахунку боржника за період з 13.12.2020 по 13.01.2025 року включно, підписану Директором ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» Осипенко І.С. За змістом вказаного бухгалтерського документа, будь-яких оплат у рахунок погашення кредиту Відповідачем здійснено не було, обороти по кредиту рахунку становлять 0,00 грн. Загальний розмір вихідного залишку за договором зафіксовано у сумі 5 220,00 грн, з яких: прострочене тіло кредиту - 1 000,00 грн, прострочені договірні відсотки - 4 220,00 грн. Нарахування пені (у порядку п. 4.3 договору), штрафів чи комісій у структурі боргу відображено як 0,00 грн.

На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» Позивачем на адресу Відповідача було направлено офіційну Вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором вих. № б/н від 13.01.2025 року за підписом Директора Осипенко І.С. із вимогою у строк до 30 днів сплатити наявну заборгованість на рахунок Нового Кредитора № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», проте вказана вимога залишена Відповідачем без виконання та реагування.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Аналізуючи встановлені обставини справи та визначаючи правовий характер спірних правовідносин, суд керується засадами законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, закріпленими у ст. 263 ЦПК України, та застосовує такі норми матеріального та процесуального права.

Щодо правомірності електронної форми договору та волевиявлення сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено фундаментальний принцип цивільного права - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оцінюючи укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Зазначене узгоджується з положеннями Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За правовими наслідками електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 2 ст. 11 Закону). Моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифрової послідовності), надісланого іншій стороні.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст.ст. 5-7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (зокрема, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20), де зазначено, що укладення кредитного договору в електронній формі через заповнення анкетних даних та введення одноразового робочого коду повністю відповідає вимогам закону щодо письмової форми правочину та свідчить про повне розуміння й акцептування споживачем умов транзакції.

На підставі цього суд констатує чинність та обов`язковість Кредитного договору № 166803.

Щодо законності факторингу (відступлення права вимоги)

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наданий суду Договір факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 року, укладений відповідно до вимог ст. 1077 ЦК України, Позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на законних підставах набув статусу Нового кредитора та отримав право вимагати від Відповідача виконання фінансових зобов`язань за спірним кредитним договором.

Щодо обмеження періоду нарахування процентів та обґрунтованості суми боргу

За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики (ст. 1046, 1049 ЦК України).

За статтями 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати дострокового повернення залишку та сплати процентів, належних за договором у порядку черговості погашення за п. 2.4 договору.

Суд окремо дослідив пункти 1.7 та 6.6 договору, де зазначається, що на правовідносини сторін не поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування». Суд відхиляє ці доводи, оскільки правова природа договору визначається його змістом та суб`єктним складом, а не суб`єктивним тлумаченням сторін. Оскільки кредит надано фінансовою установою фізичній особі на споживчі потреби (задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю), дані правовідносини за своїм характером є споживчим кредитуванням та повністю підпадають під дію захисних норм матеріального права України.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених вимог про стягнення прострочених процентів у розмірі 4 220,00 грн, нарахованих за період з 13.12.2020 року по 13.01.2025 року, суд виходить з фундаментальної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.

Судовий прецедент визначає, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом як плату за кошти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Наявність у боржника кредитних коштів поза межами строку дії договору свідчить про їх неправомірне утримання, а не про продовження кредитування на узгоджених умовах. Проценти, які нараховуються після закінчення строку договору (в тому числі автоматично нараховані фінансовою установою поза межами строку відповідно до п. 2.3 умов договору), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються виключно відповідно до положень статті 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати), якщо такі вимоги були належним чином розраховані та заявлені позивачем.

Посилання Позивача на умови договору щодо безстрокового нарахування відсотків до дня повного погашення боргу не скасовують дії вказаної імперативної правової позиції Верховного Суду.

Судом встановлено, що згідно з п. 1.2 Кредитного договору № 166803, сторони визначили строк кредитування тривалістю 30 днів, тобто до 11.01.2021 року включно.

Оскільки Позивач здійснював нарахування договірних процентів за ставкою 2% в день поза межами погодженого строку кредитування (після 11.01.2021 року), посилаючись на положення п. 2.3 щодо нарахування «до дня повного погашення», таке нарахування є неправомірним.

Умови договору, які передбачають безстрокове нарахування плати за кредит на рівні надвисоких договірних процентів після спливу строку дії угоди, нівелюють інститут строковості зобов`язання і суперечать прецедентній практиці Верховного Суду.

Позовних вимог про стягнення відповідальності за ст. 625 ЦК України матеріали справи не містять, а відповідно до ст. 13 ЦПК України суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Факт отримання грошей у сумі 1 000,00 грн Відповідачем повністю підтверджений інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» платіжної системи «Platon», а доказів повернення коштів Відповідач суду не надав.

За таких обставин, стягненню з Відповідача підлягає тіло кредиту в сумі 1 000,00 грн та проценти, нараховані виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування (30 днів), що становить: 1 000,00 грн (тіло) ? 2% (договірна ставка) ? 30 днів = 600,00 грн.

У задоволенні решти вимог про стягнення процентів у сумі 3 620,00 грн (4 220,00 - 600,00) слід відмовити. Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 1 600,00 грн.

Щодо відшкодування судових витрат та розподілу витрат на правничу допомогу

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, Позивач делегував захист своїх інтересів адвокату Пархомчуку С.В. на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 29.12.2023 року, Додаткової угоди № 1 та довіреності від 30.12.2024 року.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (зокрема, на професійну правничу допомогу).

На виконання вимог ч. 1 ст. 134 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України Позивачем разом з позовною заявою надано детальний попередній розрахунок судових витрат на загальну суму 12 922,40 грн, який включає: судовий збір - 2 422,40 грн, поштово-канцелярські витрати - 500,00 грн, а також гонорар адвоката в сумі 10 500,00 грн за 5 годин роботи.

Факт реальних витрат на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн повністю підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 35910 від 04.03.2025 року з відміткою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про успішне проведення операції.

Також Позивачем надано Заяву про розподіл судових витрат від 09.09.2025 року, до якої долучено оригінал Акта про отримання правової допомоги від 22.08.2025 року, Рахунок № 22.08.2025-37 та Платіжну інструкцію № 39510 від 22.08.2025 року, що безумовно підтверджує реальне понесення Позивачем витрат на оплату гонорару адвоката у розмірі 10 500,00 грн.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та безпідставного завищення позовних вимог.

Суд зазначає, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» є професійним учасником ринку фінансових послуг, який масово звертається до судів України з аналогічними позовами. Даний спір є типовим, належить до категорій справ незначної складності, правові позиції у таких правовідносинах є сталими, а позовна заява та додані до неї процесуальні документи мають очевидні ознаки трафаретного (шаблонного) виготовлення. Підготовка цього позову не потребувала від адвоката значних часових чи інтелектуальних зусиль.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини (справи «Нешвай проти Австрії», «Теб`єті Мюхафізе Кеміййеті та Ісрафілов проти Азербайджану», «East/West Alliance Limited проти України»), яка є джерелом права в Україні. Заявник має право на компенсацію судових витрат, лише якщо буде доведено, що вони є фактичними, неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, розумним і не покладає на іншу сторону невиправдано важкий фінансовий обов`язок.

З огляду на правові висновки Верховного Суду (зокрема, викладені у постанові від 09.12.2021 року у справі № 214/5278/20), присудження витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн при ціні позову 5 220,00 грн (та фактичному задоволенні на суму 1 600,00 грн) покладе на Відповідача надмірний та неспівмірний фінансовий тягар. Дотримуючись балансу між інтересами сторін, принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з Відповідача, до 500,00 грн.

Розподіл судового збору та поштових витрат здійснюється судом на підставі ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов заявлено на суму 5 220,00 грн, задоволено на суму 1 600,00 грн, що становить 30,65%.

Відтак, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 742,47 грн (2 422,40 грн ? 30,65%) та документально підтверджені поштово-канцелярські витрати пропорційно задоволеній частині в сумі 153,25 грн (500,00 грн ? 30,65%).

В іншій частині компенсації судових витрат Позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 512, 514, 524, 525, 526, 533, 536, 610, 611, 612, 625, 629, 638, 639, 1046, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статтями 2, 4, 12, 13, 58, 76-81, 128, 133, 134, 137, 141, 175, 177, 178, 187, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158) заборгованість за Кредитним договором № 166803 від 13.12.2020 року в загальному розмірі 1 600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок), яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту (тіло кредиту) - 1 000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок); простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими в межах визначеного договором строку кредитування, - 600,00 грн (шістсот гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 742,47 грн (сімсот сорок дві гривні 47 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн (п`ятсот гривень 00 копійок) та інші судові витрати (поштово-канцелярські витрати) в розмірі 153,25 грн (сто п`ятдесят три гривні 25 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскільки цивільна справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30 жовтня 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко