Рішення № 141069242 у справі № 495/6245/26 від 26.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Справа № 495/6245/26

Номер провадження 2/495/4531/2026

Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області,

у складі головуючого одноособово судді Мишка В.В.

при секретарі судового засідання Гасанзаде М.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» Коробкіної І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ», Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів за товар неналежної якості та стягнення неустойки пені,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ», Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів за товар неналежної якості та стягнення неустойки пені.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 16 лютого 2026 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу мотоблока Кентавр МБ2012Д-4 через інтернет-магазин АВД. На підтвердження оплати товару Відповідачем було видано електронний фіскальний чек номер 0xmV0е09r6о на суму 27 321 гривня, а первинну доставку товару здійснено Новою Поштою за експрес-накладною номер 20451368347660. Одразу після отримання товару Позивачем було виявлено критичний заводський дефект двигуна, оскільки штатний ручний стартер не мав змоги провернути маховик через конструктивне заклинювання або дефект декомпресора. Перше звернення Позивача відбулося 24 лютого 2026 року, коли Позивач письмово звернувся до Відповідача із заявою про недоліки, після чого двигун було відправлено до сервісного центру за експрес-накладною номер 59001586566384 на ім`я фізичної особи підприємця ОСОБА_2 . Товар було прийнято сервісом за Заявкою на ремонт номер 243893. Відповідно до Акта виконаних робіт від 04 березня 2026 року, сервісний центр проігнорував скаргу на двигун, здійснивши лише косметичну заміну бака, та повернув вантаж за накладною номер 20451382228496. Друге звернення відбулося 10 березня 2026 року, коли Позивач заявив офіційну вимогу про розірвання договору через невиправлений фіктивним ремонтом брак двигуна. Відповідач визнав претензію та для транспортування всього мотоблока в зборі самостійно створив замовлення Нової Пошти номер 102-73596243, на підставі якого 11 березня 2026 року кур`єр ОСОБА_3 за рахунок Відповідача забрав товар безпосередньо з дому Позивача. 17 березня 2026 року товар було офіційно прийнято сервісним центром за Заявкою на ремонт номер 245628. Під час цього другого ремонту представники сервісного центру Відповідача офіційно зафіксували у повідомленні критичність дефекту двигуна, зазначивши, що він заводився по черзі двома слюсарями. 24 березня 2026 року Відповідач відвантажив товар, а 25 березня 2026 року повернув його за експрес-накладною номер 20451398859425. Попри це, товар прибув із невиправленими дефектами, відірваним кріпленням глушника та зірваною різьбою на паливному баку. Третє звернення відбулося 27 травня 2026 року, коли Позивач через повну неможливість експлуатації втретє відправив товар на ремонт за експрес-накладною номер 59001663739968 на ім`я ФОП ОСОБА_2 у місто Дніпро. Товар було прийнято сервісним центром за Заявкою на ремонт номер 256650. Офіційне відвантаження техніки після ремонту відбулося 22 червня 2026 року. Під час цього третього звернення Відповідач грубо порушив визначений частиною 9 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» 14-денний строк ремонту, безпідставно утримуючи майно Позивача протягом 28 календарних днів. Спроба примусового повернення техніки відбулася 24 червня 2026 року за накладною номер 20451469736774 від імені сторонньої особи фізичної особи підприємця ОСОБА_4 , який не є стороною договору купівлі-продажу.Оскільки законний 14-денний строк ремонту закінчився 10 червня 2026 року, а станом на 11 червня 2026, як і на 24 червня 2026 року недоліки усунуті не були, Позивач скористався своїм законним правом, офіційно відмовився на Новій Пошті від отримання товару неналежної якості та 24 червня 2026 року заявив Відповідачу вимогу про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів на вказаний рахунок в АТ «Ощадбанк». Повернутий після третього ремонту двигун взагалі не мав штатного безпечного стартера, а представники сервісу запропонували кустарно запускати його мотузкою за шків. Такий спосіб запуску несправного важкого дизельного двигуна великої потужності становить пряму загрозу для життя та здоров`я людини і вже раніше навіть при наявності стартера призвів до фізичного травмування та сильних ударів по руках Позивача у присутності свідків-сусідів. З метою захисту своїх прав Позивач у червні 2026 року звернувся з офіційною скаргою до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, справі було присвоєно номер СТ-20381653. Проте, Відповідач не забезпечив проведення позапланового заходу державного нагляду, не відповідав на телефонні дзвінки та не забезпечив можливість проведення перевірки, що підтверджується матеріалами звернення та інформацією урядової гарячої лінії 1545. Відповідно до пункту 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотним вважається недолік, усунення якого потребує понад чотирнадцять календарних днів, або який виявлений знову після його усунення. У даній справі наявні обидві підстави для визнання недоліку істотним. По-перше, дефект двигуна виявлявся після кожного з офіційних гарантійних ремонтів. По-друге, строк третього гарантійного ремонту тривав 28 календарних днів, що грубо перевищує норму у 14 календарних днів. Наявність істотного недоліку надає Позивачу безумовне право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої грошової суми.

1.2. Представник відповідача ТОВ «Торговий Дім «АМТ» адвокат Коробкіна І.П. 20.08.2026 року подала до суду відзив, з якого вбачається, що ТОВ «Торговий Дім «АМТ» не визнає позов ОСОБА_1 та вважає заявлені вимоги необґрунтованими і такими, що не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Факт придбання Позивачем 16 лютого 2026 року мотоблока «Кентавр МБ 2012Д-4» ціною 27 321,00 грн. відповідачем не заперечується. Водночас сам факт виникнення під час гарантійного строку певних несправностей товару не є достатньою правовою підставою для розірвання договору та повернення його вартості. Для застосування такого способу захисту Позивач повинен довести наявність саме істотного недоліку в розумінні пункту 12 частини першої статті 1 та частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Матеріали позову такого висновку зробити не дозволяють. Також, матеріали позову не підтверджують пред`явлення саме Відповідачу вимоги, невиконання якої могло б створити прострочення. Зокрема, у письмовій заяві від 24 лютого 2026 року Позивач просив усунути недолік або замінити товар. При цьому зазначена заява складена не на ім`я ТОВ «ТД «АМТ», а на ім`я іншої юридичної особи. Доказів її направлення та вручення саме Відповідачу матеріали позову не містять. Крім того, зазначена заява не містить вимоги про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Сам факт листування із сервісними працівниками, перевізником, іншими фізичнимичи юридичними особами або звернення до органу Держпродспоживслужби недоводить отримання відповідної вимоги саме ТОВ «ТД «АМТ», якщо відсутні докази того, що така особа була уповноважена приймати від імені Відповідача відповідні вимоги. Йдеться не про встановлення обов`язкового до судового порядку звернення до суду. Відповідач не заперечує право споживача безпосередньо звернутися до суду. Однак для стягнення з конкретного відповідача санкції за прострочення певного обов`язку необхідно довести, що такий обов`язок у нього виник, а строк його виконання сплив. Подання позову саме по собі не може ретроспективно створити прострочення за вимогою, яка раніше Відповідачу не пред`являлася. Також, представник відповідача зазначила, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 року №1251 затверджено Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної замінитехнічно складних побутових товарів (далі - Порядок №1251). Відповідно до пункту 3 Порядку №1251 гарантійне обслуговування здійснюється у разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця). За пунктом 6 Порядку №1251 продавець (сервісний центр) за зверненням споживача проводить безоплатну діагностику товару з метою виявлення недоліку та встановлення недоліку, що виник з вини виробника (продавця), здійснює гарантійний ремонт у встановлений строк. Отже, саме повідомлення споживача про несправність чи факт передання речі до сервісного центру ще не встановлюють: причину виникнення несправності; вину виробника чи продавця; тотожність несправностей під час різних звернень; наявність істотного недоліку. Пунктами 5 і 6 Порядку №1251 передбачено документальне оформлення прийняття товару для гарантійного ремонту із зазначенням, зокрема, дати прийняття, моделі, серійного номера, зовнішнього стану товару, заявленого споживачем недоліку та строку здійснення ремонту. Саме так документи дозволяють встановити, який конкретно недолік був заявлений при кожному зверненні та чи повторився після ремонту саме цей недолік. Відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку №1251 взаємовідносини виробниками, продавцями та сервісними центрами визначаються в відповідними договорами. Матеріали позову не містять доказів, які дозволяли б безумовно вважати кожну дію будь-якого сервісного центру або третьої особи дією саме ТОВ «ТД «АМТ», а також доказів повноважень відповідних осіб приймати від імені Відповідача вимоги про розірвання договору та повернення коштів. Пункт 7 Порядку №1251 передбачає можливість гарантійної заміни товару або повернення сплачених коштів, зокрема, якщо продавець (виробник) заявив, що гарантійний ремонт є для нього економічно невигідним або його неможливо здійснити. Однак, Позивач не надав доказів жодної заяви ТОВ «ТД «АМТ» про неможливість гарантійного ремонту або його економічну невигідність. Навпаки, із матеріалів самого позову випливає, що товар приймався до сервісного обслуговування, щодо нього здійснювалися ремонті роботи, після чого він направлявся Позивачеві. Також, Позивач не довів наявності істотного недоліку. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - це недолік, який у сукупності: 1. робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення; 2. виник з вини виробника, продавця або виконавця; 3. Після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин; 4. при цьому має хоча б одну з додаткових ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Таким чином, закон не дозволяє визнавати недолік істотним лише через наявність однієї окремої ознаки, у тому числі лише через посилання на строк понад 14 календарних днів. Для виникнення права на розірвання договору необхідно довести всю передбачену законом сукупність обов`язкових ознак. Представник відповідача звертає увагу, що частина дев`ята статті 8 Закону не передбачає пені у розмірі 1% прострочення повернення грошей після розірвання договору. Частиною сьомою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено порядок повернення грошових коштів у разі розірвання договору. При цьому спеціальної неустойки у розмірі 1 % вартості товару за кожний день затримки повернення коштів зазначена норма не встановлює. Неустойка у розмірі 1 % вартості товару, передбачена частиною дев`ятою статті 8 Закону, встановлена за: затримку виконання вимоги споживача про надання на час ремонту товару аналогічної марки; затримку усунення недоліків понад установлений строк. Тому така санкція не може автоматично застосовуватися як пеня за неповернення вартості товару після заявлення вимоги про розірвання договору. Належних доказів виникнення прострочення саме у ТОВ «ТД «АМТ» з 11 червня2026 року Позивач не надав. Щодо вимоги про стягнення 32 841,00 грн, представник відповідача зазначає, що дана вимога також не доведена. Фіскальний чек підтверджує, що товар був придбаний Позивачем за 27 321,00 грн. Позивач просить стягнути 32 841,00 грн, посилаючись на ціну товару на момент заявлення вимоги та скриншот інтернет-сторінки. Відповідач не заперечує, що частина сьома статті 8 Закону передбачає відповідний перерахунок у разі підвищення ціни товару. Однак такий перерахунок є похідним наслідком обґрунтованої вимоги про розірвання договору. Отже, Позивачем не доведено: належного пред`явлення саме ТОВ «ТД «АМТ» вимоги, прострочення якої покладається в основу позову; наявності одного конкретного недоліку, який після його усунення повторно проявився з незалежних від споживача причин; вини виробника, продавця чи виконавця у виникненні відповідного істотного недоліку; неможливості чи недопустимості використання товару за цільовим призначенням; неусувності недоліку; того, що усунення саме конкретного дефекту технічно потребувало понад 14 календарних днів; наявності інших передбачених законом ознак істотного недоліку; правових підстав для розірвання договору та повернення вартості товару; правових та фактичних підстав для нарахування пені у заявленому розмірі та за заявлений період; правомірності продовження нарахування пені після надання товару до одержання Позивачем. На підставі викладеного, представник відповідача просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

1.3. Позивач ОСОБА_1 25.08.2026 подав до суду відповідь на відзив, з якого вбачається наступне. Щодо тверджень Відповідача про відсутність офіційних звернень Позивача. Одним із аргументів Відповідача є твердження про те, що листування Позивача із сервісними працівниками не доводить отримання відповідної вимоги саме ТОВ «Торговий Дім «АМТ», якщо відсутні докази того, що відповідна особа була уповноважена приймати вимоги від імені Відповідача. Позивач не погоджується з таким твердженням. Позивач не здійснював самостійного пошуку будь-яких сторонніх осіб для гарантійного обслуговування придбаного товару. Разом із мотоблоком Позивач отримав керівництво з експлуатації та обслуговування та гарантійний талон, у яких було зазначено офіційний номер телефону для звернення у разі виникнення претензій до виробу - 0 800 301 400. Саме за цим офіційним номером Позивач звертався після виявлення несправності. Оператор приймав звернення та повідомляв, що передасть його до сервісу. Після цього з Позивачем зв`язувався працівник сервісу. Подальше спілкування у Viber виникло як продовження вже розпочатого офіційного звернення щодо гарантійного обслуговування товару. Працівник сервісу сам ініціював продовження спілкування у Viber. Позивач не обирав сервісну організацію самостійно. Саме працівники сервісу визначали порядок направлення мотоблока на ремонт та повідомляли Позивачу реквізити, за якими його необхідно було направити, у тому числі на ФОП ОСОБА_2. Таким чином, Позивач діяв відповідно до механізму гарантійного обслуговування. При цьому існує безпосередній доказ звернення Позивача до суб`єкта, який пов`язаний із Відповідачем. 25 червня 2026 року Позивач направив письмову претензію на електронну адресу[пошта прихована]. На офіційному вебсайті e-motorni.com.ua у розділі «Дані про бізнес» зазначено: ТОВ «ТД «АМТ», код ЄДРПОУ 42822115, та електронну адресу [пошта прихована]. Таким чином, офіційний ресурс прямо ідентифікує суб`єкта господарювання як ТОВ «ТД «АМТ», код ЄДРПОУ 42822115. Скріншот відповідної сторінки додається до цієї відповіді. Отже, направлення Позивачем 25 червня 2026 року претензії на електронну адресу [пошта прихована].uа було здійснено не до випадкової сторонньої особи, а на електронну адресу, яка на офіційному ресурсі зазначена за ТОВ «ТД «АМТ». Того самого дня Позивач направив претензію також до магазину АВД, через який був придбаний спірний товар. Таким чином, твердження Відповідача про відсутність офіційних звернень Позивача не відповідає фактичним обставинам та спростовується наявними доказами. Щодо основної несправності мотоблока та послідовності ремонтів, Позивач зазначає наступне. Позивач не погоджується з підходом Відповідача, за яким окремі виявлені механічні пошкодження товару фактично розглядаються як різні та непов`язані між собою випадки. Основною несправністю, через яку мотоблок не міг використовуватися за призначенням, від самого початку була неможливість нормально провернути маховик штатним стартером та запустити двигун. Саме про цю несправність Позивач повідомив під час першого звернення. Разом із цим він повідомив і про інші пошкодження, які були виявлені одразу після отримання товару-пошкоджений глушник, погнутий паливний бак та пошкоджену кришку маховика. Ці пошкодження не були окремими новими поломками, а були виявлені Позивачем одночасно після отримання мотоблока. Після першого ремонту основна несправність із неможливістю провернути маховик не була усунута. Крім того, Позивач встановив, що зазначені в акті виконаних робіт деталі фактично не були замінені. 10 березня 2026 року Позивач повідомив працівника сервісу Олексію, що проблема не усунута, та надав фотодокази стану деталей і відео, на якому інша особа намагалася запустити мотоблок, але не змогла цього зробити. Після цього Позивач також повідомив продавця про фактичну відсутність належного ремонту та вимагав повернення коштів. Після звернення Позивача продавець попросив надати номер працівника сервісу ОСОБА_5 , після чого сервіс організував повторне направлення мотоблока на ремонт. 24 березня 2026 року працівник сервісу повідомив Позивачу, що двигун нібито запускався двома слюсарями та «заводится нормально». Після отримання мотоблока Позивач встановив, що основна несправність залишилася. Після другого ремонту окремі деталі були замінені, однак глушник був замінений на інший із пошкодженим зварним швом, кришка маховика - на іншу, іншого кольору, а паливний бак залишився тим самим. Крім того, була пошкоджена різьба на кришці паливного бака. Після цього Позивач звернувся до сервісу втретє. Саме сервіс повідомив, куди направити мотоблок, та надав реквізити ФОП ОСОБА_6 . Таким чином, йдеться не про три різні несправності та не про три незалежні звернення Позивача, а про одну й ту саму не вирішену основну проблему, яка виникла одразу після придбання товару та не була усунута протягом трьох послідовних звернень до сервісу. 25 червня 2026 року, тобто ще до звернення до суду, Позивач направив письмові претензії на електронну адресу [пошта прихована], яка на офіційному вебсайті зазначена за ТОВ «ТД «АМТ», а також до магазину АВД, через який був придбаний мотоблок. У претензіях Позивач повідомив про не виправлення несправності, третє перебування товару в сервісі та заявив вимогу про розірвання договору і повернення коштів. Таким чином, твердження Відповідача про те, що Позивач не пред`являв йому вимогу про повернення коштів, спростовується письмовими доказами. На підставі викладеного, позивач просить врахувати викладені у цій відповіді на відзив пояснення та заперечення Позивача. Заперечення Відповідача проти позовних вимог відхилити як необґрунтовані. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру неустойки та судових витрат.

1.4. Представник відповідача ТОВ «ТД «АМТ» адвокат Коробкіна І.П. подала до суду заяву, з якої вбачається наступне. Позивач надав скриншот сторінки вебсайту e-motorni.com.ua, на якій у розділі «Дані про бізнес» зазначені ТОВ «ТД «АМТ», код ЄДРПОУ 42822115 та електронна адреса [пошта прихована]. Водночас такий скриншот підтверджує лише розміщення на вебсайті певних контактних даних і сам по собі не доводить: змісту кожного конкретного звернення Позивача; дати його направлення та отримання; наявності у зверненні вимоги про безоплатне усунення конкретно визначеного недоліку; пред`явлення разом із вимогою передбачених законом документів; визнання Відповідачем істотного недоліку товару; дати виникнення та тривалості прострочення гарантійного ремонту. За твердженням самого Позивача, письмову претензію про розірвання договору та повернення коштів він направив на адресу [пошта прихована], лише 25 червня 2026 року, тобто після повернення мотоблока з третього сервісного обслуговування 24 червня 2026 року.Отже, лист від 25 червня 2026 року не може підтверджувати виникнення у Відповідача прострочення гарантійного ремонту з 11 червня 2026 року. Звернення, направлене 25 червня 2026 року, не створює прострочення за період, який передував його направленню. Крім того, вимога від 25 червня 2026 року, за твердженням Позивача, стосувалася вже розірвання договору та повернення коштів. Частина дев`ята статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів не встановлює неустойку у розмірі одного відсотка вартості товару за кожний день невиконання вимоги про повернення коштів. Зазначена неустойка нараховується виключно за затримку надання товару аналогічної марки на час ремонту або за затримку усунення недоліків понад установлений строк. Тому вимога про розірвання договору від 25 червня 2026 року не може бути підставою для продовження нарахування неустойки за затримку ремонту після того, як товар уже було повернуто позивачу. Щодо листування у Viber та спілкування з працівниками сервісу, представник відповідача зазначає наступне. Посилання Позивача на листування у Viber та телефонне спілкування не спростовують заперечень Відповідача. Листування у Viber відображає повідомлення окремих осіб та їх оперативне спілкування з Позивачем. Воно не є актом технічної діагностики, дефектації, виконаних робіт або експертним висновком. Більше того, зі змісту наведеної самим Позивачем переписки випливає, що під час тестування сервісним центром заявлена ним несправність не підтверджувалася. Позивач зазначає, що 11 червня 2026 року йому повідомили про тестування мотоблока протягом трьох днів та про те, що наявність заявленої несправності встановити не вдалося. Зазначене повідомлення не є визнанням істотного недоліку. Навпаки, воно підтверджує наявність спору щодо фактичного існування та характеру заявленої несправності. Вибіркові фрагменти листування можуть підтверджувати лише факт комунікації, але не технічну причину несправності та її істотність. Також, Позивач не довів повторного прояву одного й того самого недоліку. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів`длявизнання недоліку істотним необхідна сукупність таких обов`язкових ознак: недолік робить неможливим або недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення; недолік виник з вини виробника, продавця або виконавця; після його усунення цей недолік проявляється знову з незалежних від споживача причин; недолік має хоча б одну з додаткових ознак, визначених законом. Позивач стверджує, що протягом усього часу існувала одна «основна несправність, пов`язана з неможливістю нормального запуску мотоблока. Однак, таке твердження є власною технічною оцінкою Позивача та не підтверджене належним технічним документом. У своїй відповіді на відзив Позивач одночасно посилається на: утруднене провертання маховика; роботу ручного стартера; глушник та його зварний шов; заміну кришки маховика; стан паливного бака; пошкодження різьби на кришці паливного бака. Це різні деталі, вузли та можливі несправності. Саме використання Позивачем узагальненого формулювання «основна несправність» не доводить, що під час кожного звернення існував один той самий дефект, який був усунутий, а потім повторно проявився з незалежних від споживача причин. Позивач не надав документа, в якому сервісний центр встановив би, що після кожного ремонту повторно проявлявся саме той самий недолік. Отже, відповідь на відзив не спростовує того, що Позивачем не доведено: повторного прояву після ремонту саме одного й того самого недоліку; виникнення істотного недоліку з вини виробника, продавця або виконавця; неможливості або недопустимості використання товару за цільовим призначенням; того, що усунення конкретного недоліку об`єктивно потребувало понад чотирнадцять календарних днів; точних дат прийняття товару для гарантійного ремонту та повідомлення про його завершення; наявності прострочення ремонту після повернення товару 24 червня 2026 року; правових підстав для нарахування неустойки з 11 червня 2026 року до дня ухвалення рішення; правових підстав для розірвання договору та стягнення 32 841,00 грн. На підставі викладеного, представник відповідача просить врахувати ці заперечення під час розгляду справи №495/6245/26. Доводи, викладені Позивачем у відповіді на відзив, відхилити як такі, що не спростовують заперечень Відповідача та не підтверджують заявлених позовних вимог. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. У разі встановлення судом факту прострочення гарантійного ремонту - обмежити період нарахування неустойки датою повідомлення Позивача про завершення ремонту та надання товару до одержання, а також вирішити питання про зменшення неустойки відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням засад розумності, справедливості та пропорційності. Судові витрати розподілити відповідно до статті 141 ЦПК України.

2. Рух справи у суді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа №495/6245/26 передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка В.В.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.07.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти, що належать Відповідачу - ТОВ «Торговий Дім «АМТ», що знаходиться на його поточних, розрахункових та інших рахунках у будь-яких банках та фінансових установах на території України, в межах суми позову у розмірі 43 678 грн. 53 коп.

21.08.2026 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та стягнення судових витрат.

19.10.2026 позивач ОСОБА_1 подав до суду розрахунок суми позовних вимог та судових витрат станом на 19.10.2026 року.

20.10.2026 позивач ОСОБА_1 подав до суду актуальний розрахунок суми пені та позовних вимог станом на 26.10.2026.

26.10.2026 представник відповідача ТОВ «Торговий Дім «АМТ» адвокат Коробкіна І.П. подала до суду заперечення на уточнений розрахунок позовних вимог та судових витрат станом 19.10.2026 та 26.10.2026.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

У судовому засіданні 30.09.2026 позивач ОСОБА_1 зазначив, що надав письмові пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Доводи представника відповідача вважає неправдивими та таким, що не відповідають дійсності. Позивач також зазначив, що направляв звернення на всі адреси відповідача, зазначені в документах та на офіційному вебсайті підприємства. Однак за результатами таких звернень встановлено, що підприємство фактично відсутнє за вказаними адресами, зокрема в м. Тернополі, м. Запоріжжі та ймовірно в м. Дніпрі. Щодо Акту, наданого відповідачем, позивач зазначив, що такий документ не підтверджує обставин, на які посилається відповідач, оскільки в ньому лише вказано про неможливість встановлення відповідних обставин. При цьому позивач наголосив, що недолік товару протягом усього часу залишався незмінним - неможливість запуску двигуна.

У судовому засіданні 30.09.2026 представник відповідача ТОВ «Торговий Дім «АМТ» адвокат Коробкіна І.П. зазначила, що надала письмові пояснення по суті справи, а також пояснення по новому Акту Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, з якого вбачається, що порушень не виявлено. Просила надати час для подання повного Акту перевірки як доказу того, що відповідна перевірка стосується саме позивача. Зазначила, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки товар у відповідача відсутній, а місцезнаходження мотоблока їй невідоме. Також вказала, що позивач не звертався до відповідача у належний спосіб для врегулювання спірного питання та ігнорував спілкування з представниками підприємства. Водночас, представники відповідача самостійно зверталися до позивача з метою врегулювання спору, однак останній відмовився від такого врегулювання.

У судовому засіданні 19.10.2026 позивач ОСОБА_1 пояснив, що всі надані ним письмові пояснення по суті справи та розрахунки підтримує в повному обсязі та просить суд позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні 19.10.2026 представник відповідача ТОВ «Торговий Дім «АМТ» адвокат Коробкіна І.П. заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у поданих нею письмових запереченнях та відзиві на позовну заяву. Крім того, просила відкласти судове засідання у зв`язку з тим, що не отримувала нових розрахунків щодо судових витрат та неустойки, у зв`язку з чим бажає ознайомитися з ними та надати письмові заперечення по суті зазначених розрахунків.

У судовому засіданні 26.10.2026 позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням усіх поданих ним письмових пояснень, відповіді на відзив та розрахунків станом на дату розгляду справи. Зазначив, що копії всіх заяв, клопотань та інших документів, передбачених ЦПК України, направляв на адресу інших учасників справи. При цьому наголосив, що жодних збільшень чи уточнень позовних вимог ним не здійснювалося, а лише проведено уточнення розрахунку неустойки та судових витрат станом на момент ухвалення судового рішення, які були заявлені ним первісно.

У судовому засіданні 26.10.2026 представник відповідача ТОВ «Торговий Дім «АМТ» адвокат Коробкіна І.П. категорично заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, підтримала доводи, викладені в поданих нею письмових запереченнях, відзивах та поясненнях, і просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Додатково зазначила, що подані позивачем заяви про збільшення та уточнення позовних вимог не можуть бути прийняті судом до уваги та підлягають поверненню, оскільки, за її твердженням, такі заяви не були належним чином направлені іншим учасникам справи, а також подані після початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження, що на її думку, суперечить вимогам ЦПК України. Також представник відповідача зазначила, що до поданих нею заперечень долучено повний Акт перевірки за зверненням ОСОБА_1 .

4. Фактичні обставини встановлені судом, мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

16 лютого 2026 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу мотоблока Кентавр МБ2012Д-4 через інтернет-магазин АВД.

На підтвердження оплати товару Відповідачем було видано електронний фіскальний чек номер 0xmV0е09r6о на суму 27 321 гривня, а первинну доставку товару здійснено Новою Поштою за експрес-накладною номер 20451368347660.

Позивач вказує, що одразу після отримання товару ним було виявлено критичний заводський дефект двигуна, оскільки штатний ручний стартер не мав змоги провернути маховик через конструктивне заклинювання або дефект декомпресора.

Перше звернення Позивача відбулося 24 лютого 2026 року, коли Позивач письмово звернувся до Відповідача із заявою про недоліки, після чого двигун було відправлено до сервісного центру за експрес-накладною номер 59001586566384 на ім`я фізичної особи підприємця ОСОБА_2 . Товар було прийнято сервісом за Заявкою на ремонт номер 243893.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 04 березня 2026 року, сервісний центр проігнорував скаргу на двигун, здійснивши лише косметичну заміну бака, та повернув вантаж за накладною номер 20451382228496.

Друге звернення Позивачем відбулося 10 березня 2026 року, коли Позивач заявив офіційну вимогу про розірвання договору через невиправлений фіктивним ремонтом брак двигуна. Відповідач визнав претензію та для транспортування всього мотоблока в зборі самостійно створив замовлення Нової Пошти номер 102-73596243, на підставі якого 11 березня 2026 року кур`єр ОСОБА_3 за рахунок Відповідача забрав товар безпосередньо з дому Позивача.

17 березня 2026 року товар було офіційно прийнято сервісним центром за Заявкою на ремонт номер 245628. Під час цього другого ремонту представники сервісного центру Відповідача офіційно зафіксували у повідомленні критичність дефекту двигуна, зазначивши, що він заводився по черзі двома слюсарями.

24 березня 2026 року Відповідач відвантажив товар, а 25 березня 2026 року повернув його за експрес-накладною номер 20451398859425. Попри це, товар прибув із невиправленими дефектами, відірваним кріпленням глушника та зірваною різьбою на паливному баку.

Третє звернення Позивачем відбулося 27 травня 2026 року, коли Позивач через повну неможливість експлуатації втретє відправив товар на ремонт за експрес-накладною номер 59001663739968 на ім`я ФОП ОСОБА_2 у місто Дніпро. Товар було прийнято сервісним центром за Заявкою на ремонт номер 256650. Офіційне відвантаження техніки після ремонту відбулося 22 червня 2026року.

Позивач вказує, що під час цього третього звернення Відповідач грубо порушив визначений частиною 9 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» 14-денний строк ремонту, безпідставно утримуючи майно Позивача протягом 28 календарних днів. Спроба примусового повернення техніки відбулася 24 червня 2026 року за накладною номер 20451469736774 від імені сторонньої особи фізичної особи підприємця ОСОБА_4 , який не є стороною договору купівлі-продажу. Оскільки законний 14-денний строк ремонту закінчився 10 червня 2026 року, а станом на 11 червня 2026, як і на 24 червня 2026 року недоліки усунуті не були, Позивач скористався своїм законним правом, офіційно відмовився на Новій Пошті від отримання товару неналежної якості.

24 червня 2026 року Позивач заявив Відповідачу вимогу про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів на вказаний рахунок в АТ «Ощадбанк».

Позивач зазначає, що повернутий після третього ремонту двигун взагалі не мав штатного безпечного стартера, а представники сервісу запропонували кустарно запускати його мотузкою за шків. Такий спосіб запуску несправного важкого дизельного двигуна великої потужності становить пряму загрозу для життя та здоров`я людини і вже раніше навіть при наявності стартера призвів до фізичного травмування та сильних ударів по руках Позивача у присутності свідків-сусідів.

З метою захисту своїх прав Позивач у червні 2026 року звернувся з офіційною скаргою до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, справі було присвоєно номер СТ-20381653.

Проте, Відповідач не забезпечив проведення позапланового заходу державного нагляду, не відповідав на телефонні дзвінки та не забезпечив можливість проведення перевірки, що підтверджується матеріалами звернення та інформацією урядової гарячої лінії 1545.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотним вважається недолік, усунення якого потребує понад чотирнадцять календарних днів, або який виявлений знову після його усунення. У даній справі наявні обидві підстави для визнання недоліку істотним. По-перше, дефект двигуна виявлявся після кожного з офіційних гарантійних ремонтів. По-друге, строк третього гарантійного ремонту тривав 28 календарних днів, що грубо перевищує норму у 14 календарних днів. Наявність істотного недоліку надає Позивачу безумовне право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої грошової суми.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку, є договором, укладеним на відстані.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У силу ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно із приписами ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Також, суд зазначає, що за змістом ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача коштів за товар неналежної якості, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 673 ЦК України та статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець зобов`язаний надати покупцеві інформацію про товар, а також передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

За ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни, 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору й вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Відповідно дост. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку непереборної сили.

Статтею 698 ЦК України передбачено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем виконавцем про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи пасовим чеком, квитком, талоном або іншими документами. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Таким чином, за домовленістю сторін, відповідач відправив позивачу замовний товар, позивач повністю оплатив його вартість, але в подальшому у придбаного товару було виявлено критичний заводський дефект двигуна.

За ч. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік-недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому налічений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до ч. 13 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»неналежна якість товару, роботи, послуги-властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції в нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Відповідно до ч. 15 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» недолік-будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданий виробником (виконавцем, продавцем).

За ч. 1, 2, 5 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»: продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції, перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 708 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до п. 5 ст.7 ЗУ «Про захист прав споживачів» стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред`явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об`єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець або виробник доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Проте відповідачем ТОВ "Торговий Дім "АМТ" не доведено, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов`язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

За змістом частини чотирнадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню лише у тому випадку, коли продавець доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Тобто тягар доказування відсутності істотного недоліку товару покладений саме на відповідача, а останній не довів належну якість товару, відсутності в ньому істотних недоліків та існування інших обставин, які звільняли б його від відповідальності.

Саме такий висновок викладений ВС/КЦС у справі № 751/7892/17 від 01 липня 2020р.

Судом встановлено, що продаючи товар, відповідач не зазначав про наявність жодних недоліків товару. Після виявлення критичного заводського дефекту, позивач з метою усунення зазначеного недоліку неодноразово, а саме тричі, звертався до відповідача та направляв йому мотоблок для проведення відповідних робіт. Однак, незважаючи на вжиті заходи, виявлений недолік усунутий не був, а проблема з неможливістю запуску двигуна залишилася. У подальшому повідомив відповідача про це та надіслав на адресу відповідача лист з повідомленням про розірвання договору купівлі-продажу та вимогу повернути кошти.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України Про захист прав споживачів, у разі підвищення ціни на товар розрахунки з покупцем проводяться виходячи з його вартості на час пред`явлення вимоги про розірвання договору. Поточна роздрібна вартість даного мотоблока на офіційному сайті Відповідача становить 32 841 гривня.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що позивач звернувся до відповідача з приводу недоліку придбаного товару, обов`язок доведення належної якості проданого товару і обов`язок належного оформлення претензії покупця щодо недоліків цього товару та проведення в необхідних випадках перевірки якості товару із забезпеченням права споживача взяти участь у такій перевірці законом покладено на продавця, а відповідач зазначених обставин не довів, що є його обов`язком, відповідно до засад змагальності процесу заст. 12 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги позивача про повернення сплаченої за товар грошової суми є обґрунтованими і підлягають задоволенню, що у повній мірі забезпечить права споживача, гарантовані йому Конституцією України, з урахуванням норм права, які регулюють ці правовідносини.

Щодо стягнення неустойки суд зазначає наступне.

Частиною 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Позивач у своїй позовній заяві просив стягнути неустойку за період з 11 червня 2026 по 26 жовтня 2026 року в розмірі 45 320,58 грн. та наведено відповідний розрахунок, який суд визнає математично правильним.

Враховуючи, що позивач відмовившись від отримання товару, скористався правом, встановленим положеннями ч. 4 ст. 13 вищевказаного Закону, за яким факт відмови від отримання та повернення товару свідчить про розірвання договору, а відповідач не повернув позивачу грошові кошти сплачені за товар, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення повернення коштів.

Частиною третьою статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд не знаходить підстав для зменшення розміру пені, беручи до уваги її розмір та відсутність інших обставин, які мають істотне значення.

5. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача та стягується з нього в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено в повному, також з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, а саме: витрати на роздруківку документів у розмірі 904 грн. та поштові витрати у розмірі 140 грн., які документально підтверджені, у загальному розмірі 1044 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на роздруківку документів та поштове відправлення, пов`язаних із направленням документів до Одеського апеляційного суду, суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, зазначені витрати пов`язані з розглядом відповідного питання Одеським апеляційним судом. Отже, питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції, мало вирішуватися судом, який розглядав відповідне питання.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на роздруківку документів та поштове відправлення до Одеського апеляційного суду задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 4, 77-78, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ», Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів за товар неналежної якості та стягнення неустойки пені - задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу мотоблока Кентавр МБ2012Д-4, укладений 16 лютого 2026 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» на користь ОСОБА_1 кошти за товар неналежної якості у загальному розмірі 78 161,58 грн., яка складається з: за товар неналежної якості у розмірі 32 841 грн, неустойка (пеня) у розмірі 1 відсотка від вартості товару за кожен день прострочення виконання законних вимог споживача, починаючи з 11 червня 2026 року і по день ухвалення рішення у справі (26 жовтня 2026) у розмірі 45 320,58 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1044,00 грн., з яких 904 грн витрати на роздруківку документів та 140 грн поштові витрати.

У стягнення судових витрат у розмірі 510 грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складений 27.10.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ», адреса: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ: 42822115.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, адреса: 46002, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 20, код ЄДРПОУ: 40310891.

Суддя Віталій МИШКО