Судові рішення

Рішення № 141074009 у справі № 560/6951/26 від 29.10.2026

Рішення від 29.10.2026 в адміністративній справі № 560/6951/26 (категорія «Визначення митної вартості товару»). Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд, суддя Матущак В.В.

Справа№ 560/6951/26
СудХмельницький окружний адміністративний суд
СуддяМатущак В.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВизначення митної вартості товару
Дата ухвалення29.10.2026
Надійшло до реєстру01.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141074009

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 560/6951/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницька митниця про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2026 №UA400000/2026/000042/2.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.04.2026 №UA400000/2026/000106/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з метою митного оформлення товару подав до Хмельницької митниці електронну митні декларації відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар. Однак, митний орган прийняв Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Підставою для відмови у митному оформленні було зазначено, що заявлений рівень митної вартості не відповідає рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів, що імпортувались в рамках контракту та коригувались самостійно декларантом. Вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржувані рішення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів. Просить позов задовольнити.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення винесене на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень. Просить відмовити у задоволенні позову.

Хмельницька митниця заявила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає, що частиною 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Враховуючи те, що ця справа є незначної складності та характер спірних правовідносин і предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, у задоволенні клопотання суд відмовляє.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що надані позивачем під час митного оформлення товару документи повністю спростовують будь-який сумнів відповідача щодо наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Також, представником відповідача подано заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що документи, подані декларантом разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МК України містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а тому рішення про коригування митної вартості товарів є правомірними.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 28.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що 01.05.2025 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанією «TIANJIN BETTERMAN IMPORT & EXPORT CO., LTD», China (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №UA2025-10-20, відповідно до якого Продавець доставляє, а Покупець приймає та оплачує Товари, в асортименті та кількості відповідно до відповідних Додатків, підписаних Сторонами, які є невід`ємними частинами цього Договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №UA2025-10-20, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) б/н від 20.10.2025 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 14 280,00 дол. США.

ФОП ОСОБА_1 , з метою митного оформлення вказаного товару 11.02.2026 подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію №26UA40[телефон приховано]U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняте оскаржуване рішення (тов. 1 - Інші меблі для сидіння з металевим каркасом, оббиті).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №26UA40[телефон приховано]U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA2025-10-20 від 20.10.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 20.10.2025;

- Рахунок-фактура (iнвойс) б/н від 20.10.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR 5 від 03.11.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR 7 від 02.12.2025;

- Договір транспортно-експедиторського обслуговування №02/01/2026 від 02.01.2026;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5 від 05.02.2026;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №6 від 05.02.2026;

- Заявка до договору транспортного експедирування 1 від 02.01.2026;

- Заявка до договору транспортного експедирування №1 від 03.02.2026;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № Довідка про ТВ 1 від 05.02.2026;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Довідка про ТВ 2 від 05.02.2026;

- Коносамент №XM251100250 від 30.11.2025;

- Автотранспортна накладна №115987 від 06.02.2026;

За наслідками опрацювання наданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості необхідно надати: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

Декларант на вимогу митного органу для підтвердження митної вартості заявлених товарів надав Проформу інвойс №ВМ20251020 від 20.10.2025.

За наслідками опрацювання наданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту наступного змісту: «Надані відповідно до частини 2 статті 53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість товарів містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не підтверджують усіх складових митної вартості. Зокрема: ціна імпортованого товару на сайті виробника (14,5 - 16,00 дол./шт), відповідає офіційним даним сайту митних органів Китайської Народної Республіки. Зокрема, за кодом товару [номер приховано] згідно з Гармонізованою системою опису та кодування встановлено, що вартість даного товару, експорт якого здійснювався у листопаді 2025, складає 15,65 дол.США/шт., тоді як ціна згідно з рахунку-фактури є значно нижчою. до митного оформлення не надано банківські платіжні документи за оплату транспортних послуг (фрахту), хоча договором транспортно-експедиторського обслуговування передбачено 100% передоплату за надані послуги, якщо інше не передбачено заявкою, натомість в заявці №1 від 02.01.2026 зазначено, що оплата здійснюється протягом 1 дня після вивантаження в порту призначення; пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки FOB, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п 6.1 контракту. Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на завантаження. Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 7) копію митної декларації країни відправлення. Консультацію проведено».

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

11.02.2026 Хмельницькою митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000042/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до частини 1 статті 54 контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Частиною 5 даної статті передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів серед іншого має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст.53 МКУ містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема: - заявлений рівень митної вартості товару (2,7798 дол. США/кг) не відповідає рівню, за яким здійснювалось митне оформлення ідентичних товарів за рівнем митної вартості 4,08 дол. США/кг; - ціна імпортованого товару на сайті виробника (14,50 - 16,00 дол.США/шт), відповідає офіційним даним сайту митних органів Китайської Народної Республіки. Зокрема, за кодом товару [номер приховано] згідно з Гармонізованою системою опису та кодування встановлено, що вартість даного товару, експорт якого здійснювався у листопаді 2025, складає 15,65 дол. США/шт., тоді як ціна згідно з рахунку-фактури є значно нижчою. - до митного оформлення не надано банківські платіжні документи за оплату транспортних послуг (фрахту), хоча договором транспортно-експедиторського обслуговування передбачено 100% передоплату за надані послуги, якщо інше не передбачено заявкою, натомість в заявці №1 від 02.01.2026 зазначено, що оплата здійснюється протягом 1 дня після вивантаження в порту призначення; - пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки FOB, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п 6.1 контракту. Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на завантаження. Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до ч. 2, ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 8) копію експортної МД країни відправлення. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Згідно частини 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 20.11.2025 № 25UA40[телефон приховано]U9, згідно з якою здійснено оформлення ідентичних товарів: «Меблі для сидіння з металевим каркасом - стільці оббиті, сидіння ППУ і велюр, металеві ніжки вкриті порошковою фарбою, що не обертаються, та не з регульованою висотою того ж виробника в асортименті», вагою 4835,2 кг, що імпортувались на умовах поставки FOB Xingang, згідно з якою здійснено митне оформлення ідентичних товарів за рівнем митної вартості 4,08 дол. США/кг. Коригувань на обсяг партії подібних товарів не здійснювалось, оскільки як джерело інформації обрано МД з мінімальним рівнем митної вартості та максимально наближеною вагою ввезених товарів. Коригування на умови поставки не здійснювались, оскільки товар за МД від 20.11.2025 № 25UA40[телефон приховано]U9 поставлявся на таких же умовах поставки як і оцінюваний товар. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед ідентичних товарів, дата час яких є максимально наближеною до дати та часу ввезення оцінюваних товарів. Коригування на комерційні умови не здійснювалось, так як товар за вищевказаною МД поставлялася в рамках прямого контракту. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

Хмельницькою митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2026/000104. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2026 №UA400000/2026/000042/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA40[телефон приховано]U0, та 11.02.2026 вона була оформлена Хмельницькою митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у 248101,42 грн. (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинна була бути сплачена при оподаткуванні товару та була сплачена, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 79062,59 грн.

Разом з тим, на виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №UA2025-10-20, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №BM20251126 від 20.01.2026 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 25 042,50 дол. США.

ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 03.04.2026 подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію №26UA40[телефон приховано]U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняте оскаржуване рішення (тов. 1 - Меблі з інших матеріалів. Столи кухонні (стільниця з кераміки, МДФ, ніжки з металу).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №26UA40[телефон приховано]U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA2025-10-20 від 20.10.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 26.11.2025;

- Рахунок-проформа №BM20251126 від 26.11.2025;

- Рахунок-фактура (iнвойс) №BM20251126 від 20.01.2026;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR 6 від 28.11.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR 9 від 02.03.2026;

- Договір транспортно-експедиторського обслуговування №02/01/2026 від 02.01.2026;

- Заявка до договору транспортного експедирування 1 від 03.01.2026;

- Заявка до договору транспортного експедирування №1 від 03.01.2026;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 18 від 30.03.2026;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 19 від 30.03.2026;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Довідка про ТВ 1 від 30.03.2026;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Довідка про ТВ 2 від 30.03.2026;

- Коносамент №XM260100164 від 29.01.2026;

- Автотранспортна накладна №876998 від 31.03.2026;

За наслідками опрацювання наданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості необхідно надати: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

У свою чергу Декларант на вимогу митного органу для підтвердження митної вартості заявлених товарів надав Проформу інвойс №ВМ 20251126 від 26.11.2025.

За наслідками опрацювання наданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту наступного змісту: «Надані відповідно до частини 2 статті 53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість товарів містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не підтверджують усіх складових митної вартості. Зокрема: - до митного оформлення не надано банківські платіжні документи за оплату транспортних послуг (фрахту), хоча договором транспортно-експедиторського обслуговування передбачено 100% передоплату за надані послуги, якщо інше не передбачено заявкою, натомість в заявці №1 від 02.01.2026 зазначено, що оплата здійснюється протягом 1 дня після вивантаження в порту призначення; - особа, яка надає інформацію про вартість перевезення відповідно до договору транспортно-експедиторського обслуговування є експедитором та надає транспортно-експедиторські послуги, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка не передбачена рахунком на перевезення, та відповідно не включена до складових митної вартості товарів; - пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки FOB, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п 6.1 контракту; - в призначенні платежу платіжної інструкції зазначено про проформу-інвойс від 26.11.2025, яка не подана до митного оформлення. Крім того, платіжні інструкції не містять підпису платника, передбаченого формою документа. Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на завантаження. Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Консультацію проведено».

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

03.04.2026 Хмельницькою митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000106/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до частини 1 статті 54 контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Частиною 5 даної статті передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів серед іншого має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема: - заявлений рівень митної вартості товару (1,90 дол. США/кг) не відповідає рівню, за яким здійснювалось митне оформлення ідентичних товарів за рівнем митної вартості 4,02 дол. США/кг; - платіжні інструкції не містять підпису платника, передбаченого формою документа. - пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки FOB, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п.6.1 контракту; - особа, яка надає інформацію про вартість перевезення відповідно до договору транспортно-експедиторського обслуговування є експедитором та надає транспортно-експедиторські послуги, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка не передбачена рахунком на перевезення, та відповідно не включена до складових митної вартості товарів; - до митного оформлення не надано банківські платіжні документи за оплату транспортних послуг (фрахту), хоча договором транспортно-експедиторського обслуговування передбачено 100% передоплату за надані послуги, якщо інше не передбачено заявкою, натомість в заявці №1 від 02.01.2026 зазначено, що оплата здійснюється протягом 1 дня після вивантаження в порту призначення. Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на завантаження. Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до ч. 2, ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 8) копію експортної МД країни відправлення. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Згідно частини 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару є митні декларації: - від 18.03.2026 № 26UA50[телефон приховано]U5, згідно з якою здійснено оформлення подібних товарів: «Меблі з комбінованих матеріалів для дому (метал, композитні матеріали. МДФ, скло, пластик): Столи для кухні», що імпортувались на умовах поставки СРТ, згідно з якою здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості 4,02 дол. США/кг. Коригувань на обсяг партії подібних товарів не здійснювалось, оскільки як джерело інформації обрано МД з мінімальним рівнем митної вартості та максимально наближеною вагою ввезених товарів. Коригування на умови поставки не здійснювались, оскільки митницею використано інформацію щодо митної вартості подібних товарів, які задекларовані з урахуванням вартості доставки товарів до місця ввезення їх на митну територію України. Коригування на комерційні умови не здійснювалось, так як товар за вищевказаною МД поставлялася в рамках посередницького контракту. - від 05.01.2026 №26UA40[телефон приховано]U1, згідно з якою здійснено оформлення подібних товарів: «Меблі для столових і житлових кімнат. Стіл обідній в асортименті», що імпортувались на умовах поставки FOB, згідно з якою здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості 4,02 дол.США/кг. Коригувань на обсяг партії подібних товарів не здійснювалось, оскільки як джерело інформації обрано МД з мінімальним рівнем митної вартості та максимально наближеною вагою ввезених товарів. Коригування на умови поставки не здійснювались, оскільки товар за МД від 05.01.2026 № 26UA40[телефон приховано]U1 поставлявся на таких же умовах поставки як і оцінюваний товар. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед ідентичних товарів, дата час яких є максимально наближеною до дати та часу ввезення оцінюваних товарів. Коригування на комерційні умови не здійснювалось, так як товар за вищевказаною МД поставлялася в рамках прямого контракту. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

Хмельницькою митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2026/000224.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 03.04.2026 №UA400000/2026/000106/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA40[телефон приховано]U6, та 04.04.2026 вона була оформлена Хмельницькою митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у 581939,10 грн. (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинна була бути сплачена при оподаткуванні товару та була сплачена, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 307509,81 грн.

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Частиною другою статті 2 МК України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, ПК України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 МК України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин 4, 5 статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договогу (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 МК України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині 2 статті 53 МК України, які містили числові показники ціни товару.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідач зазначив наступне: документи, подані згідно частини 2 та частини 3 статті 53 МК України містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, підлягає сумніву заявлений до митного оформлення рівень митної вартості.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості від 11.02.2026 №UA400000/2026/000042/2, в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив наступне: заявлений рівень митної вартості товару (2,7798 дол. США/кг) не відповідає рівню, за яким здійснювалось митне оформлення ідентичних товарів за рівнем митної вартості 4,08 дол. США/кг.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості від 03.04.2026 №UA400000/2026/000106/2, в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив наступне: заявлений рівень митної вартості товару (1,90 дол. США/кг) не відповідає рівню, за яким здійснювалось митне оформлення ідентичних товарів за рівнем митної вартості 4,02 дол. США/кг.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому потрібно зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини 1 статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.

Звертаємо увагу суду що в даному зауваженні митниця посилається на рівень митної вартості ідентичних товарів. Проте далі в оскаржуваному рішенні митниця зазначає «митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні».

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МКУ : Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

А згідно частини 6 ст. 57 МКУ: «… кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.»

Отже при визначенні митної вартості, посадовою особою митниці не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки, виходячи зі змісту оскаржуваного рішення у митниці була інформація про митне оформлення ідентичних товарів, відповідно застосування резервного методу було безпідставним.

Щодо твердження митного органу, що: Ціна імпортованого товару на сайті виробника (14,50 - 16,00 дол.США/шт), відповідає офіційним даним сайту митних органів Китайської Народної Республіки. Зокрема, за кодом товару [номер приховано] згідно з Гармонізованою системою опису та кодування встановлено, що вартість даного товару, експорт якого здійснювався у листопаді 2025, складає 15,65 дол. США/шт., тоді як ціна згідно з рахунку-фактури є значно нижчою, суд зазначає, що дане зауваження не відповідає дійсності.

По-перше, митний орган посилається на узагальнені відомості щодо вартості товару (14,50-16,00 дол. США/шт, зокрема 15,65 дол. США/шт), отримані, ймовірно, із статистичної бази даних митних органів Китайської Народної Республіки (www.stats.customs.gov.cn). Водночас митним органом не наведено жодних конкретних параметрів пошуку, за якими було сформовано відповідні показники (період, регіон експорту, кількість, умови поставки тощо), що унеможливлює перевірку достовірності таких даних. По-друге, при самостійному запиті на зазначеному веб-сайті та застосування параметрів пошуку: митний режим - експорт; валюта - долар США; період - листопад 2025; код товару - [номер приховано]; країна одержувача - 347 (Україна); локації експортерів - усі встановлено, що загальна вартість експортованого товару становить 184389 доларів США при загальній кількості 16 900 штук. Відтак, середня вартість одиниці товару становить приблизно 10,91 дол. США за штуку, що є значно нижчим показником, ніж той, на який посилається митний орган. По-третє, фактична ціна товару за укладеним зовнішньоекономічним контрактом становить 8,50 дол. США за одиницю, що підтверджується рахунком-фактурою та платіжними документами. Зазначена ціна є результатом комерційних домовленостей сторін, з урахуванням обсягу закупівлі та інших умов поставки, і не суперечить загальній ринковій тенденції зниження середньої вартості, встановленої за результатами аналізу статистичних даних.

Наведені митним органом узагальнені показники (15,65 дол. США/шт) не враховують конкретних умов зовнішньоекономічної операції, зокрема обсягів поставки, комерційних умов, знижок, логістичних витрат та інших чинників, які безпосередньо впливають на формування ціни товару.

З огляду на викладене, твердження митного органу про заниження вартості товару та невідповідність ціни, зазначеної в рахунку-фактурі, є безпідставним та таким, що не підтверджується належними і допустимими доказами.

Щодо висновку митного органу, що до митного оформлення не надано банківські платіжні документи за оплату транспортних послуг (фрахту), хоча договором транспортно-експедиторського обслуговування передбачено 100% передоплату за надані послуги, якщо інше не передбачено заявкою, натомість в заявці №1 від 02.01.2026 зазначено, що оплата здійснюється протягом 1 дня після вивантаження в порту призначення, суд зазначає таке.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5 від 05.02.2026; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №6 від 05.02.2026; Договір транспортно-експедиторського обслуговування №02/01/2026 від 02.01.2026; Заявка до договору транспортного експедирування 1 від 02.01.2026; Заявка до договору транспортного експедирування №1 від 03.02.2026; Автотранспортна накладна №115987 від 06.02.2026.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».

Відповідно до п.4 ч.2 ст.53МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Оскільки пунктом 4.1 Договору 02/01/2026 від 02.01.2026 передбачено: «Оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено погодженою Сторонами Заявкою», а Заявками до зазначених Договорів в розділі «Умови оплати послуг Експедитора/ Терміни оплати» встановлено інший порядок - оплата здійснюється протягом одного дня після вивантаження, тобто на момент подання імпортованого товару до митного контролю позивач не подав платіжку до митного контролю, адже рахунок не було сплачено.

Крім цього, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару. До вищевказаної позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі №420/1709/19.

Контролюючий орган зазначив, що пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки FOB, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п 6.1 контракту.

Суд вважає за необхідне зазначити, шо за умовами поставки FOB (Free On Board) продавець зобов`язаний доставити товар у порт відвантаження і завантажити його на борт. Він бере на себе всю логістику і витрати до моменту, коли вантаж перетинає борт судна. Також за умовами поставки FOB витрати на упаковку і маркування товару входять до ціни товару, якщо вони є необхідними для виконання поставки згідно з контрактом.

До обов`язків продавця за FOB входить, зокрема:

- пакування товару відповідно до його характеру і транспортування (якщо інше не обумовлено);

- маркування товару, якщо цього вимагає договір або законодавство;

- формлення експортної декларації.

Таким чином, за умовами поставки FOB витрати на упаковку і маркування товару зазвичай включаються до ціни товару, оскільки це частина обов`язків продавця для належної поставки товару на борт судна.

Пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту №UA2025-10-20 від 20.10.2025 передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку, маркування в країні Продавця.

Пунктом 6.1 зовнішньоекономічного контракту №UA2025-10-20 від 20.10.2025 передбачено, що перед завантаженням продукції буде сплачена загальна сума, включаючи фрахт.

Таким чином, витрати на упаковку, маркування та завантаження товару на борт судна включені в ціну товару, відтак жодних невідповідностей чи суперечності щодо умов поставки та положень зовнішньоекономічного договору немає.

Щодо твердження відповідача: Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на завантаження, суд зазначає таке.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5 від 05.02.2026; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №6 від 05.02.2026; Договір транспортно-експедиторського обслуговування №02/01/2026 від 02.01.2026; Автотранспортна накладна №115987 від 06.02.2026.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Термін «можуть належати» означає, що для підтвердження витрат на транспортування в складі декларованої митної вартості достатньо одного із перелічених документів.

У пункті 2 рахунку на оплату №5 від 05.02.2026 зазначено: «Послуги за межами митної території України (Польща): НРР, локальні витрати в порту Гданськ, оформлення Т1» вартістю 25 081,50 гривень.

Під вказаним формулюванням мається на увазі, що зазначена сума включає в себе витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР).

Таким чином, подані до митного оформлення документи містять числові значення складових митної вартості, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ, у тому числі витрати на завантаження. У зв`язку з цим зауваження посадової особи митного органу щодо їх відсутності є необґрунтованим.

Щодо висновку митного органу, що платіжні інструкції не містять підпису платника, передбаченого формою документа, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Частиною 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 №189) (далі - Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах. Зокрема ч. 14 п. 13 передбачено, що: «підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації;

Суд встановив, що у банківських платіжних документах №MUR 6 від 28.11.2025 та №MUR 9 від 02.03.2026 наявний підпис платника, який накладено з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, до позову долучені платіжні інструкції №6JBKLPB від 28.11.2025 та №9JBKLQ3 від 02.03.2026 з відмітками банку, які додатково свідчать про здійснення оплати за наданими митниці платіжними документами.

Враховуючи викладене, банківські платіжні документи №MUR 6 від 28.11.2025 та №MUR 9 від 02.03.2026 містять усі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснену ФОП Марусій І,А, на рахунок контрагента Tianjin Betterman Import & Export Co. Ltd оплату за товар, що поставляється.

Також митний орган дійшов висновку:

- особа, яка надає інформацію про вартість перевезення відповідно до договору транспортно-експедиторського обслуговування є експедитором та надаєтранспортно-експедиторські послуги, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка не передбачена рахунком на перевезення, та відповідно не включена до складових митної вартості товарів;

- до митного оформлення не надано банківські платіжні документи за оплату транспортних послуг (фрахту), хоча договором транспортно-експедиторського обслуговування передбачено 100% передоплату за надані послуги, якщо інше не передбачено заявкою, натомість в заявці №1 від 02.01.2026 зазначено, що оплата здійснюється протягом 1 дня після вивантаження в порту призначення.

З цього приводу суд зазначає, що до митного оформлення декларантом було подано рахунок на оплату № 18 від 30.03.2026 виставлений ТОВ «ОНЛАН», на загальну суму 170204,32 грн.

Пунктом 4 даного рахунку передбачене транспортно-експедиторське обслуговування вартістю 1760,32 грн.

Таким чином, усі витрати на транспортно-експедиторські послуги включені до складових митної вартості товарів, імпортованих ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Оскільки пунктом 4.1 Договору 02/01/2026 від 02.01.2026 передбачено: «Оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено погодженою Сторонами Заявкою», а Заявками до зазначених Договорів в розділі «Умови оплати послуг Експедитора/ Терміни оплати» встановлено інший порядок - оплата здійснюється протягом одного дня після вивантаження, тобто на момент подання імпортованого товару до митного контролю позивач не подав платіжку до митного контролю, адже рахунок не було сплачено.

Крім цього, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару. До вищевказаної позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі №420/1709/19.

У пункті 2 рахунку на оплату №18 від 30.04.2026 зазначено: «Послуги за межами митної території України (Польща): НРР, локальні витрати в порту Гданськ, оформлення Т1» вартістю 25 564,00 грн.

Під вказаним формулюванням мається на увазі, що зазначена сума включає в себе витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР). Більш того, до митного оформлення були подані Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Довідка про ТВ 1 від 30.03.2026 р., де зазначено: «ТОВ «ОНЛАН» повідомляє, що вартість витрат за доставку вантажу в контейнері MEDU4547690 за коносаментом №XM260100164 та за CMR №876998 від 30/03/2026 становить:

Міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом за маршрутом порт Ксінганг, Китай - порт Гданськ, Польща - 138 600 грн. у т.ч. ПДВ - 0. В тому числі вартість послуг за межами митної території України (локальні витрати в порту Гданськ (Польща), навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення Т1) - 25 564,00 грн. без ПДВ.

Таким чином, подані до митного оформлення документи містять числові значення складових митної вартості, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ, у тому числі витрати на завантаження. У зв`язку з цим зауваження посадової особи митного органу щодо їх відсутності є необґрунтованим.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, відповідач витребував практично всі документи, визначені частиною 3 статті 53 Митного кодексу України та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

Таким чином, суд вважає, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Зважаючи на встановленні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

В оскаржуваних рішеннях відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Хмельницькою митницею до позивача.

Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятими суб`єктом владних повноважень рішень.

Враховуючи вищезазначене, рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 11.02.2026 №UA400000/2026/000042/2, від 03.04.2026 №UA400000/2026/000106/2 необхідно визнати протиправними та скасувати.

За нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3092,58 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької митниці задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2026 №UA400000/2026/000042/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.04.2026 №UA400000/2026/000106/2.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 збір в розмірі 3092 (три тисячі дев`яносто дві) грн. 58 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 жовтня 2026 року

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач: Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.В. Матущак

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.04.2026 Ухвала № 136053529 без тексту Хмельницький окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 43997560. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг