Ухвала № 141083151 у справі № 750/9628/26 від 29.10.2026

Справа № 750/9628/26

Провадження № 2/750/4605/26

У Х В А Л А

29 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

03.09.2026 АТ «Облтеплокомуненерго» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення у сумі 5110 грн 85 коп. за період з 01.04.2017 по 30.06.2026; втрат від інфляційних процесів у сумі 2293 грн 77 коп., 3% річних в сумі 937 грн 26 коп., а також судового збору у розмірі 3328 грн.

03.09.2026 автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому ЦПК України, дану справу було розподілено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Григор`єву Р.Г.

Ухвалою суду від 23.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29.10.2026 о 11 год. 30 хв.

16.10.2026 від представника відповідачів - адвоката Костюка О.П. надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування позовної давності.

28.10.2026 через канцелярію суду від представника АТ «Облтеплокомуненерго» Логвиненко О.В. надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. Також просить повернути сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн. та відмовити представнику відповідачів у відшкодуванні судових витрат у розмірі 5300 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, 29.10.2026 через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідачі та їх представник не з`явилися, про дату, місце та час повідомлялись в установленому законом порядку.

Фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши подану заяву позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без розгляду, з огляду на таке.

Звернення особи до суду із позовом/заявою є її суб`єктивним правом, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України.

Однією з основних засад цивільного судочинства відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України є диспозитивність.

Згідно із частиною третьою статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип диспозитивності означає, що саме сторони визначають межі судового розгляду та мають право вільно розпоряджатися належними їм процесуальними правами, зокрема правом на звернення до суду, підтримання заявлених вимог або відмову від їх подальшого розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Із матеріалів справи вбачається, що заява про залишення позову без розгляду надійшла до суду 28 жовтня 2026 року, тобто до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду, а реалізація такого права є безумовною процесуальною підставою для постановлення відповідної ухвали, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

За змістом частин першої, третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позивачу (заявнику) сплаченої суми судового збору у розмірі 332,80 грн, згідно платіжної інструкції № 12092 від 02.09.2026.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник відповідачів у поданому відзиві, відповідно до п.п. 6-10 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, повідомив, що орієнтовний розрахунок сми судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи, становлять 5300 грн, з яких: 5000 грн - витрати на професійну правничу допомогу; 300 грн - витрати на поштові відправлення.

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані такі витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; значення справи для сторін; складність справи; поведінку сторін під час судового розгляду; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 4, 5 ст. 137 ЦПК визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд повинен оцінювати не лише факт їх понесення, а й розумність та співмірність таких витрат з огляду на конкретні обставини справи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у яких наголошено, що зобов`язання між адвокатом і клієнтом не є безумовно обов`язковими для суду під час вирішення питання про компенсацію судових витрат за рахунок іншої сторони.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Lavents v. Latvia», «Ніколова проти Болгарії», «Єчюс проти Литви», «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» сформулював правову позицію, відповідно до якої компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними, неминучими та розумними за своїм розміром.

Суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн не відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності, оскільки дана справа належить до категорії малозначних справ, враховуючи ціну позову, яка становить 8 341 грн. 87 коп. Проте, суд враховує складання і подання до суду представником відповідачів відзиву на позовну заяву, заяви про застосування позовної давності, і вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з Позивача, у сумі 2 000 грн.

За наявними матеріалами справи представник позивачів за їх дорученням в порядку представництва їх інтересів здійснив оплату, зокрема, послуг з поштового пересилання пропозиції про досудове врегулювання спору на суму 300 гривень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), а також у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East West Alliance Limited проти України» (заява № 19336/04).

Відповідачі брали участь у даній справі в порядку їх представництва адвокатом Костюком О.П., який упродовж усього часу розгляду справи мав зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - також ЄСІТС) «Електронний суд».

Абзац перший частини восьмої статті 14 ЦПК передбачає, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Проте, суд підкреслює, що представник відповідачів, будучи зареєстрованим в електронному кабінеті та не маючи перешкод для його використання, зокрема, з метою обміну документами між ним та позивачем, який також зареєстрований в електронному кабінеті, не був позбавлений можливості здійснювати направлення відповідних процесуальних документів в електронному вигляді за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Отже, оскільки представник відповідачів не довів наявності об`єктивних перешкод у можливості використанні з вказаною вище метою зазначеної підсистеми ЄСІТС, у якій він зареєстрований та має електронний кабінет, то й відправлення саме поштою в паперовому вигляді до позивача, зареєстрованого у цій же Системі, відповідних процесуальних документів у такому разі не було необхідним, а отже й витрати, пов`язані з вчиненням таких дій, не були неминучими.

Отже, судові витрати пов`язані з розглядом справи мають бути стягнені у розмірі 2000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Повернути Акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго» (Код ЄДРПОУ 03357671, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Реміснича, 55Б) сплачений судовий збір згідно платіжної інструкції № 6852 від 19.02.2026 в розмірі 3328 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (Код ЄДРПОУ 03357671, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Реміснича, 55Б) на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 2000 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р.Г. Григор`єв