Постанова № 141093554 у справі № 565/3165/25 від 29.10.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 565/3165/25

Провадження № 22-ц/4815/1639/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді - Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання - Хлуд І.П.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал",

відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал",

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Винниченком Михайлом Петровичем на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 травня 2026 року (ухвалене у складі судді Котик Л.О.) у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою "Фінансова компанія "Кредит Капітал" про визнання недійсним умов кредитного договору, зобов`язання вчинити дії та захист прав споживача, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.04.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №727800, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 10000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надали відповідачу кредит на вказану суму. Відповідач зі свого боку не виконала умов кредитного договору.

01.02.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали договір факторингу №01022024-1.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №727800 від 16.04.2023. Сума та розрахунок заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №727800 від 16.04.2023 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» згідно договору №01022024-1 від 01.02.2024.

Сума заборгованості відповідача становить - 58499,98 грн., а саме: · заборгованість за тілом кредиту - 9999,97 грн.; заборгованість за процентами - 48500,01 грн.

Просили стягнути з ОСОБА_1 58499,98 грн. заборгованості за кредитним договором, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

21 березня 2026 року ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву до ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" про визнання недійсними умов кредитного договору, зобов`язання вчинити дії та захист прав споживачів.

Зустрічну позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не погоджується із розміром заборгованості за відсотками, оскільки їх сума не може перевищувати 50 % тіла кредиту.

Комісія за обслуговування кредиту нарахована незаконно.

Пеню та штрафні санкції заборонено нараховувати під час дії воєнного стану.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вартість наданих послуг адвокатом позивачу за первісним позовом є надто завищеною, оскільки дана справа є справою незначної складності.

Просить відмовити у задоволенні первісного позову в частині стягнення відсотків у розмірі 48500,01 грн.; зменшити розмір витрат на правничу допомогу; визнати нікчемними положення кредитного договору, якими нараховано заборгованість за відсотками та встановлено додаткові комісії, визнати незаконною нарахування пені; зобов`язати ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" здійснити перерахунок платежів, здійснених ОСОБА_1 ; вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 травня 2026 року первісний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за Договором про споживчий кредит «NewShort» №727800 від 16.04.2023 року в сумі - 58499 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 98 копійок, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 9999,97 грн.; заборгованість за процентами - 48500,01 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривені 40 копійок та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок - витрати на професійну правничу допомогу .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про визнання недійсним умов кредитного договору, зобов`язання вчинити дій та захист прав споживача, відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що, позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, у порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку не в повній мірі повернуто кредитні кошти, тому позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами підлягають до задоволення.

Беручи до уваги подані стороною позивача докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, з урахуванням складності справи, малозначності спору, враховуючи те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи проводився у відсутності сторін, зважаючи на час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, значення справи для сторони та співмірність розміру витрат, суд прийшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 3 000 грн., оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., оскільки судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, що становить 100 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви рішення суду обгрунтовано тим, що відповідач має заборгованість з погашення кредитних коштів, ОСОБА_1 основне зобов`язання за цим договором не виконала, а тому суд дійшов висновку, що вона повинна нести відповідальність за його невиконання.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги позивача за зустрічним позовом про захист прав споживача, тому вимога про стягнення коштів, яка є похідною, також не підлягає до задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Винниченка М.П. оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено при неповному з`ясуванні обставин справи.

Судом стягнуто заборгованість без урахування часткової оплати боргу ОСОБА_1 .

Заборгованість за процентами у розмірі 48500,01 грн. нарахована поза межами строку дії договору.

Вимога про нарахування та сплату процентів, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Розрахунок кредитора проведений із порушенням законодавства про споживче кредитування.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження оплати за договором факторингу, а тому не довід перехід права вимоги до ОСОБА_1 .

Комісія за обслуговування кредиту нарахована незаконно.

Пеню та штрафні санкції заборонено нараховувати під час дії воєнного стану.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову, вирішити питання розподілу судових витрат. У решті рішення суду не оскаржується.

19 серпня 2026 року ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що вважає аргументи, наведені у апеляційній скарзі такими, що спрямовані на уникненні відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором.

Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.04.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №727800, в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти в розмірі 10 000 грн.

Згідно п. 2.1 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.1.3. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Згідно п.1.4. Договору, строк кредиту 360 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору ( п.1.5).

Разом з підписанням Договору про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №727800 від 16.04.2023 року відповідачем підписано графік платежів (додаток № 1 до вказаного договору).

Також, 16 квітня 2023 року ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора підписала паспорт споживчого кредиту.

Наведене свідчить про те, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі, сплату процентів за користування кредитними коштами.

Як зазначено у листі ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20251020-3072 від 20.10.2025, відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК», код ЄДРПОУ 44103264 (далі Товариство), є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 10000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 60378fff-2a3a-400f-a393-492a8fdb0ca9; Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 65b5a011dd69e221ae02308864787d76 Session ID-019546086441; Сайт торгівця http://selfiecredit.com.ua. Код авторизації - 962124 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ». Дата і час створення 2023-04-16 13:31:15. Дата і час прийняття в роботу 2023-04-16 13:31:16. Дата і час виконання 2023-04-16 13:31:21. Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4149499131934232.

Згідно відповіді №20.1.0.0.0/7-260223/84585-БТ від 24.02.2026, наданої АТ КБ «Приватбанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Клієнт ОСОБА_1 верифікований шляхом підписання Анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 07-11-2019. Повідомляють, що по рахунку (ах) НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 10000 UAH за період 16.04.2023-16.04.2023 p.

У порушення положень Кредитного договору та вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідачка, користуючись коштами, наданими їй ТОВ «Селфі Кредит», не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, не сплачувала процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно Виписки з особового рахунку за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №727800 від 16.04.2023 - становить 58499,98 грн., а саме: · заборгованість за тілом кредиту - 9999,97 грн.; заборгованість за процентами - 48500,01 грн.

01.02.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали договір факторингу №01022024-1.

Відповідно до умов даного договору відбулось відступлення права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №727800 від 16.04.2023. Сума та розрахунок заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №727800 від 16.04.2023 було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» згідно договору №01022024-1 від 01.02.2024 року.

Сума заборгованості відповідача становить - 58499,98 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 9999,97 грн.; заборгованість за процентами - 48500,01 грн.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

У справі, що переглядається в апеляційному порядку встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А530.

Вказаний правочин, відповідно до Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору, а також невиконання ОСОБА_1 своїх кредитних зобов`язань, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту та розміру відсотків за користування кредитними коштами, з урахуванням часткової сплати боргу позичальником.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Укладеним між сторонами кредитним договором визначено як строк кредитування: 360 календарних днів (п. 1.4 кредитного договору), так і розмір процентної ставки та порядок її нарахування.

Пунктом 1.8 Договору визначено орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування), яка складає 82630,00 грн.

У пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» вказано, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Отже, наведене передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими процентами, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов`язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів.

Однак у спірному випадку позивач вимогу про стягнення процентів, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов`язань не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути проценти за правомірне користування кредитними коштами.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Розрахунок заборгованості, з урахуванням часткової сплати боргу позичальником, сумнівів у апеляційного суду не викликає.

Судом першої інстанції вірно визначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.

Також правомірно відмовлено у задоволенні зустрічного позову, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів, що під час укладення оспорюваного правочину вона не була ознайомлена з його умовами.

Крім того, судом не встановлено обставин, які свідчили б про несправедливість умов кредитного договору чи наявність положень, які вводили б позивача в оману щодо змісту правочину чи наслідків його невиконання.

Доводи апеляційної скарги про неправомірне нарахування комісії, пені та штрафів у період дії воєнного стану не заслуговують на увагу, оскільки у даному випадку позивач не нараховував і не заявляв до стягнення із позичальника жодних штрафних санкцій, інфляційних витрат чи 3 % річних.

Твердження апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження оплати за договором факторингу спростовуються матеріалами справи.

Будь-які інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Винниченком Михайлом Петровичем залишити без задоволення, а рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 травня 2026 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.