Судові рішення

Постанова № 141101534 у справі № 911/408/17 від 02.11.2026

Постанова від 02.11.2026 у господарській справі № 911/408/17 (категорія «Банкрутство юридичної особи»). Суд: Північний апеляційний господарський суд, суддя Колесник Р.М.

Справа№ 911/408/17
СудПівнічний апеляційний господарський суд
СуддяКолесник Р.М.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяБанкрутство юридичної особи
Дата ухвалення02.11.2026
Надійшло до реєстру02.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141101534

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. Справа№ 911/408/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Горбасенка П.В.

Сковородіної О.М.

розглянув в письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича

на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2026 (повний текст ухвали складено та підписано 31.08.2026)

у справі № 911/408/17 (суддя - Лутак Т.В.)

за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»

про банкрутство

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Рожниторф» в порядку ст. 95 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 20.03.2017 визнано банкрутом ДП «Рожниторф» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ДП «Рожниторф» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено 24.03.2017, номер публікації якого 41448.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2025 призначено ліквідатором ДП «Рожниторф» арбітражного керуючого Демчана О.І., зобов`язано останнього закінчити виконання ліквідаційної процедури банкрута та за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута.

На даний час щодо боржника - ДП «Рожниторф» триває ліквідаційна процедура.

26.08.2026 до Господарського суду Київської області від ФОП Корякіна Д.В. надійшло клопотання, у якому він просив суд: 1) прийняти відмову ФОП Корякіна Д.В. від забезпечення за договором застави від 11.12.2007 у розмірі 749945,00 гривень; 2) змінити черговість задоволення забезпечених вимог ФОП Корякіна Д.В. шляхом перенесення грошових вимог ФОП Корякіна Д.В. у розмірі 749945, 00 гривень, включених до реєстру вимог кредиторів ДП «Рожниторф» як забезпечених майном боржника, до четвертої черги задоволення вимог кредиторів у справі; зобов`язати ліквідатора ДП «Рожниторф» арбітражного керуючого Демчана О.І. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ДП «Рожниторф» шляхом перенесення зазначених грошових вимог ФОП Корякіна Д.В. у розмірі 749945,00 гривень до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2026 клопотання повернуто заявнику без розгляду.

Вищевказана ухвала суду мотивована тим, що заявник, - ФОП Корякін Д.В. є виключений з реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП «Рожниторф», тобто не є кредитором у справі про банкрутство ДП «Рожниторф», що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2025, постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025, ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2025, ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2025, ухвалою Господарського суду Київської області від 10.12.2025, ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2026, ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2026 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 у справі № 911/408/17. Вказані судові рішення набрали законної сили, не скасовані та є обов`язковими до виконання відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 2, ст. 18 ГПК України, а отже клопотання ФОП Корякіна Д.В. підлягає поверненню заявнику без розгляду як таке, що подано не кредитором у справі про банкрутство ДП «Рожниторф».

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ФОП Корякін Д.В. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2026, передати справу на розгляд суду першої інстанції, постановити окрему ухвалу стосовно допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає про наступне:

- повертаючи клопотання без розгляду, суд першої інстанції неправомірно зазначив про те, що ФОП Корякін Д.В. є виключений з реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП «Рожниторф», тобто не є кредитором у справі, оскільки статус скаржника у цій справі визначено постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024, за результатами розгляду заяви про правонаступництво ТОВ «Софт-Плюс» (після перейменування ТОВ «Преміум офіс інвест»), а тому єдиною законною підставою для виключення ФОП Корякіна Д.В. з реєстру вимог кредиторів, у цьому випадку, є ухвала господарського суду про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень у цій справі про визнання кредиторських вимог ТОВ «КК «Гарант», про правонаступництво ТОВ «Софт-Плюс» та ФОП Корякіна Д.В.;

- статус скаржника у цій справі додатково підтверджується й тим, що відповідно до відкритих відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 у справі №914/2054/23(914/1985/24) апеляційну скаргу ФОП Корякіна Д.В. задоволено; рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 у справі скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволені позову Підприємства про визнання недійними результатів електронного аукціону №BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 з продажу права грошової вимоги, оформлених протоколом про проведеного аукціону №BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 та застосування наслідків нікчемного правочину шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Д.В. передати (повернути) ТОВ «Софт-Плюс» право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, а також документи, що передані Відповідачу-2 від Відповідача-1 згідно Акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 до цього Договору; здійснено розподіл судових витрат»;

- також, ухвалою Господарського суду Київської області від 06 квітня 2026, змінено спосіб та порядок виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі № 911/408/17, а саме: покладено витрати ФОП Корякіна Д.В. у сумі 2422,40 гривень судового збору за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції на банкрута - ДП «Рожниторф» шляхом включення до першої черги вимог кредиторів боржника, як вимоги ФОП Корякіна Д.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Сутність апеляційного перегляду у даній справі полягає у наданні судом апеляційної інстанції оцінки висновків місцевого господарського суду щодо відсутності у ФОП Корякіна Д.В. статусу кредитора у справі про банкрутство ДП «Рожниторф», через призму доводів скаржника, викладених у його апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 41 ГПК України у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.

Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Суд першої інстанції у своєму рішенні обґрунтовано звернув увагу на те, що тлумачення вищевказаної норми дозволяє дійти висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на три групи, а саме: І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржник; ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

При цьому, колегія суддів цілком погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що процедура банкрутства поєднує в собі, як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник та які розглядаються у відокремленому позовному провадженні в межах самої справи про банкрутство, що у свою чергу зумовлює деякі особливості у обсягу процесуальної дієздатності тої чи іншої особи в залежності від групи учасників справи про банкрутство до якої така особа відноситься.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.11.2023 у справі № 910/4685/20 зауважив, що особи, віднесені до І та II груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства), тому вказані особи наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема й правом на подання заяви/клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі. Натомість особи, які віднесені до III групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв`язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб. На переконання судової палати, віднесення за ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства певних осіб, щодо прав або обов`язків яких вирішується спір у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство, до категорії «інших учасників справи про банкрутство» не свідчить про наділення таких осіб статусом учасника самої справи про банкрутство в силу закону. Отже, вирішуючи проблемний аспект у правовому регулюванні статусу таких суб`єктів, Верховний Суд наголосив, що інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, не належать до учасників справи про банкрутство (за винятком тих осіб, які одночасно належать до І та II груп), а їх процесуальний статус доцільно визначити саме як «учасники відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство».

Положеннями ч. 3 ст. 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 цього ж кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 73, ч. 1, 3 ст. 74 цього ж кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 цього ж кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 77 цього ж кодексу допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ст. 78 цього ж кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Саме принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2026 у справі № 911/408/17, якою задоволено заяву ФОП Корякіна Д.В. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення і змінено спосіб та порядок виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі № 911/408/17, а саме: покладено витрати ФОП Корякіна Д.В. у сумі 2422,40 гривень судового збору за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції на банкрута - ДП «Рожниторф» шляхом включення до першої черги вимог кредиторів боржника, як вимоги ФОП Корякіна Д.В.

При цьому, системний аналіз норм ст. 123 ГПК України та ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду заяв, клопотань у справі про банкрутство, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги задоволення вимог кредиторів (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, від 26.10.2023 у справі № 908/100/21, від 02.07.2024 у справі № 910/14892/22, від 20.02.2024 у справі № 910/14892/22).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються зокрема і витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, судові витрати ФОП Корякіна Д.В., які покладено на боржника згідно з постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та ухвали Господарського суду Київської області від 06.04.2026 у справі № 911/408/17 за своєю правовою природою не є кредиторськими вимогами до боржника, а вважаються витратами, пов`язаними з провадженням у справі про банкрутство, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відносяться згідно із п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги задоволення вимог кредиторів, з огляду на що розгляд в межах справи № 911/408/17 заяви ФОП Корякіна Д.В. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення не наділило скаржника статусом особи, віднесеної до І та ІІ груп учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства) ДП «Рожниторф».

Таким чином, у процесі розгляду справи апеляційним судом встановлено, що скаржник є особою, що віднесена до ІІІ групи учасників справи про банкрутство, тобто є «іншим учасник справи про банкрутство» за результатом того, що в межах справи про банкрутство суд розглянув та вирішив спір за його участю згідно з постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та ухвали Господарського суду Київської області від 06.04.2026.

При цьому, скаржник у своїй апеляційній скарзі жодним чином не зазначив про існування в межах даної справи обставин та правових підстав віднесення його до особи, яка належить до учасників І та II груп справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства) та виключно яка наділена повною процесуальною дієздатністю у такій справі.

Додатково до вищевказаного, колегія суддів звертає увагу на зміст ухвали Господарського суду Київської області від 13.02.2025, яка була залишена в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у даній справі, та у якій судами встановлено наступне:

«Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «Рожниторф», до якого включено, зокрема, вимоги ТОВ «Колекторна компанія «Гарант» як забезпеченого кредитора на суму 749945,00 гривень та як конкурсного кредитора на суму 78408,46 гривень - 4 черга.

Вказана ухвала мотивована тим, що ТОВ «Колекторна компанія «Гарант» заявлено кредиторські вимоги на суму 828353,46 гривень, а саме: 248058,00 гривень прострочений кредит; 216560,52 гривень прострочених процентів; 8128,15 гривень пеня за прострочення повернення кредиту; 7096,07 гривень пеня за прострочення повернення відсотків; 321494,63 гривень інфляційні втрати за період з листопада 2013 року по вересень 2015 року; 27015,80 гривень 3% річних за період з 14.11.2013 по 30.09.2015.

ТОВ «Колекторна компанія «Гарант» надано до суду документи, з яких вбачається, що вимоги у сумі 749945,00 гривень забезпечені заставою боржника згідно п. 1.2.1 договору застави б/н від 11.12.2007, укладеного між боржником та Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку».

Таким чином, вимоги ТОВ «Колекторна компанія «Гарант» в частині 749945,00 гривень основного боргу є забезпеченими, решта кредиторських вимог на суму 78408,46 гривень визнані конкурсними в 4 чергу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2020 у даній справі проведено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора ТОВ «Колекторна компанія «Гарант» на нового кредитора ТОВ «Преміум Офіс Інвест», яке в подальшому змінило найменування на ТОВ «Софт-Плюс».

Зазначена ухвала мотивована тим, що ТОВ «Преміум Офіс Інвест» на підставі договору № 27/09/19 про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні) від 27.09.2019, набуло право вимоги до ДП «Рожниторф», що належало ТОВ «Колекторна компанія «Гарант» згідно з договором застави б/н від 11.12.2007 та визнано ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 замінено кредитора у справі № 911/408/17 його процесуальним правонаступником, а саме ТОВ «Софт-Плюс» замінено на ФОП Корякіна Д.В.

Зі змісту вказаної постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 вбачається, що ФОП Корякін Д.В., на підставі протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 та договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, набув право вимоги до боржника, що підтверджені ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017, якою визнано вимоги ТОВ «Колекторна компанія «Гарант» до боржника як забезпеченого кредитора на суму 749945,00 гривень та як конкурсного кредитора на суму 78408,46 гривень - 4 черга, тобто ФОП Корякін Д.В. набув прав попередніх кредиторів у справі, які визнані судом на підставі ухвал Господарського суду Київської області від 19.06.2017 та 09.01.2020 у даній справі.

При цьому, з наявних у матеріалах справи документів, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/13515/18 визнано недійсним договір № 057 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» за кредитним договором № 11/02-157 від 11.12.2007; зобов`язано ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» повернути ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» документи, отримані згідно договору № 057 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» за кредитним договором № 11/02-157 від 11.12.2007.

Відповідно до наявних у матеріалах справи реєстрів вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП «Рожниторф» станом на 20.01.2025 ліквідатором банкрута 16.01.2025, на підставі Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 2778/5, виключено ФОП Корякіна Д.В. з реєстру вимог кредиторів боржника, як останнього кредитора в ланцюжку кредиторських вимог первісного кредитора - ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» згідно ухвали суду від 19.06.2017, через припинення цивільно-правового зв`язку між кредитором і боржником згідно рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/13515/18.

22.01.2025 ліквідатор банкрута направив на адресу ФОП Корякіна Д.В. повідомлення № 01-28/911/407/18/4 від 20.01.2025 про припинення грошових зобов`язань ДП «Рожниторф» перед ФОП Корякіним Д.В. та виключення їх з реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП «Рожниторф». Будь-якої відповіді на вказане повідомлення до матеріалів справи не надано.

Враховуючи те, що на даний час процесуальний статус ФОП Корякіна Д.В. у даній справі чітко не визначений та він є виключеним з реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП «Рожниторф»…..».

Встановлені судом першої інстанції вищевказані обставинами та зроблені на основі них висновки, обґрунтованість та законність яких була вже перевірена апеляційним судом під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 13.02.2025, беззаперечно підтверджують факт виключення ФОП Корякіна Д.В. станом на момент постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали з реєстру вимог кредиторів ДП «Рожниторф», що у свою чергу підлягає у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України спростуванню скаржником відповідними належними, допустимими та вірогідними доказами.

У процесі розгляду справи скаржником у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України не було надано колегії суддів жодних належних, допустимих достовірних та вірогідних доказів, що б спростовували факт виключення ФОП Корякіна Д.В. станом на момент постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали з реєстру вимог кредиторів ДП «Рожниторф», що у свою чергу підтверджується повідомленням № 01-28/911/407/18/4 від 20.01.2025 про припинення грошових зобов`язань ДП «Рожниторф» перед ФОП Корякіним Д.В. та виключення їх з реєстру вимог кредиторів, а також безпосередньо реєстром вимог кредиторів від 20.01.2025, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, скаржник є особою, що віднесена до ІІІ групи учасників справи про банкрутство, тобто є «іншим учасник справи про банкрутство» за результатом того, що в межах справи про банкрутство суд розглянув та вирішив згідно з постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та ухвали Господарського суду Київської області від 06.04.2026 спір за його участю, а не до учасників І та II груп справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства) та виключно які наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що сам по собі факт того, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 у справі № 914/2054/23(914/1985/24) рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у задоволені позову ДП «Рожниторф» про визнання недійними результатів електронного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 з продажу права грошової вимоги, оформлених протоколом про проведеного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 та застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Д.В. передати (повернути) ТОВ «Софт-Плюс» право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, а також документи, що передані ФОП Корякіну Д.В. від ТОВ «Софт-Плюс» згідно Акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 до Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, в жодній мірі не доводить та не підтверджує в належний спосіб існування в межах даної справи обставин та правових підстав віднесення скаржника до особи, яка належить до учасників І та II груп справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства) та виключно яка наділена повною процесуальною дієздатністю у такій справі, з огляду на те, що підставою для відмови у задоволенні пред`явленого позову були висновки Західного апеляційного господарського суду про обрання позивачем саме неналежного та неефективного способу захисту, оскільки належним та ефективним способом захисту в даному випадку, враховуючи вимоги ст. 73 КУзПБ - є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції.

Таким чином, враховуючи все вищевказане, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що заявник ФОП Корякін Д.В. є виключений з реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП «Рожниторф», тобто не є кредитором у справі про банкрутство ДП «Рожниторф», з огляду на що його клопотання підлягає поверненню без розгляду.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів також вважає необґрунтованими та безпідставними та такими, що ніяким чином не впливають на правові висновки апеляційного суду викладені вище, а також на результат розгляду самої апеляційної скарги.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.

Судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Щодо клопотання скаржника про винесення окремої ухвали, колегія суддів зазначає таке

Положеннями ч. 10 ст. 246 ГПК України встановлено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

Виходячи з аналізу змісту правових норм ст. 246 ГПК України, апеляційний суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості винесення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі, що підтверджується зокрема відсутністю у положеннях ГПК України посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання.

Таким чином, судом в процесі розгляду справи самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.

У процесі апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України, колегією суддів встановлено не було, а отже суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про винесення окремої ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2026 у справі № 911/408/17 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді П.В. Горбасенко

О.М. Сковородіна

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.10.2026 Ухвала № 141144713 Господарський суд Київської області
30.09.2026 Постанова № 141101543 Північний апеляційний господарський суд
30.09.2026 Постанова № 141101537 Північний апеляційний господарський суд
30.09.2026 Постанова № 140187450 Північний апеляційний господарський суд
30.09.2026 Постанова № 140187447 Північний апеляційний господарський суд
25.09.2026 Ухвала № 140063225 Господарський суд Київської області
10.09.2026 Ухвала № 139671666 Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.09.2026 Ухвала № 139671528 Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.09.2026 Ухвала № 139671524 Касаційний господарський суд Верховного Суду
08.09.2026 Ухвала № 139631130 Північний апеляційний господарський суд
02.09.2026 Ухвала № 139400265 Північний апеляційний господарський суд
02.09.2026 Ухвала № 139400264 Північний апеляційний господарський суд
31.08.2026 Ухвала № 139330376 Господарський суд Київської області
28.08.2026 Ухвала № 139320741 Касаційний господарський суд Верховного Суду
26.08.2026 Постанова № 139288562 Касаційний господарський суд Верховного Суду
25.08.2026 Ухвала № 139240464 Касаційний господарський суд Верховного Суду
19.08.2026 Ухвала № 139081317 Північний апеляційний господарський суд
18.08.2026 Ухвала № 139050423 Північний апеляційний господарський суд
18.08.2026 Ухвала № 139050332 Північний апеляційний господарський суд
18.08.2026 Ухвала № 139050292 Північний апеляційний господарський суд