ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення заяви про приєдання до апеляційної скарги без руху
"02" листопада 2026 р. Справа№ 911/2827/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 (особи, яка не є учасником справи) про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2
за апеляційними скаргами Жіночого Монастиря Святої Рівноапостольної Марії Магдалини Білоцерківської Єпархії Української Православної Церкви та ОСОБА_2 (особи, яка не брала участі у розгляді справи)
на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2026 (повний текст рішення складено 17.04.2026)
у справі №911/2827/25 (суддя Третьякова О.О.)
за позовом Білоцерківської міської ради
до Жіночого Монастиря Святої Рівноапостольної Марії Магдалини Білоцерківської Єпархії Української Православної Церкви
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради
2. Управління Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви
про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2026 поновлено провадження у справі №911/2827/25 за апеляційними скаргами Жіночого Монастиря Святої Рівноапостольної Марії Магдалини Білоцерківської Єпархії Української Православної Церкви та ОСОБА_2 , розгляд справи №911/2827/25 призначено на 03.11.2026 об 10 год. 00 хв.
29.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2026 у справі №911/2827/25. Одночасно, з заявою про приєднання до апеляційної скарги заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає залишенню без руху, з таких підстав.
Відповідно до ст. 265 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.
Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Господарським процесуальним кодексом не визначено підстав залишення без руху заяви про приєднання до апеляційної скарги, а тому при вирішенні цього питання суд керується положеннями статей 174, 260 ГПК України.
Схожа за змістом правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.03.2025 у справі № 685/1144/20.
Перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , судом встановлено, що до неї не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції станом на день подання апеляційної скарги).
З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з частковим задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає, що сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 61 128 грн 41 коп. та розраховується наступним чином: 40 752 грн 27 коп. (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за 1 вимогу майнового характеру на суму 2 716 817 грн 88 коп.) * 150% (при поданні апеляційної скарги) = 61 128 грн 41 коп.
Таким чином, заявнику слід здійснити сплату судового збору за подання даної заяви у розмірі 61 128 грн 41 коп.
При цьому, як зазначалося раніше, заявником, разом із заявою про приєднання до апеляційної скарги, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Північний апеляційний господарський суд розглянув клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено вичерпний перелік підстав, коли особи звільняються від сплати судового збору у всіх інстанціях.
Приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 8 вказаного Закону при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №094/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, таким чином, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
У п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст. 8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Положення ГПК та Закону "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).
Проте, заявник не надав жодної інформації та/або доказів в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даної заяви.
Враховуючи вищевикладене, оскільки заявником не надано доказів неможливості сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги.
Крім того, перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , судом встановлено, що матеріали заяви не містять доказів направлення копії заяви іншим учасникам у справі, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Оскільки, до заяви не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та враховуючи, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, а також, оскільки не додано доказів направлення копії заяви іншим учасникам у справі, така заява не відповідає вимогам, визначеним чинним законодавством, та підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч.6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260, 265 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 (особи, яка не є учасником справи) про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішенням Господарського суду Київської області від 04.03.2026 у справі № 911/2827/25 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 (особі, яка не є учасником справи) строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 61 128 грн 41 коп. та подання до суду доказів направлення копії заяви іншим учасникам у справі.
3. Роз`яснити ОСОБА_1 (особі, яка не є учасником справи), що в разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська