СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/54/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.,
за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явилися;
від відповідача (апелянта): Дикань О.М., витяг з ЄДР;
від 3-ї особи: не з`явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. №1980 Х/2)
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі №922/54/26 (суддя Присяжнюк О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Земресурсінвест", село Кривиця Сарненського району Рівненської області,
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Потенціал-Полісся", село Кривиця Сарненського району Рівненської області,
про визнання недійсним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Земресурсінвест" (далі - ТОВ "Земресурсінвест") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/205-р/к у справі № 2/01-141-23 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Позовні вимоги обґрунтовано наявністю передбачених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення Відділення АМК, а саме неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та відсутністю належних доказів, які б підтверджували висновок про узгодженість дій позивача і третьої особи з метою спотворення результатів торгів шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/54/26, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче засідання, а також залучено до участі у справі ТОВ "Потенціал-Полісся" як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
07.09.2026 до Господарського суду Харківської області від ТОВ "Земресурсінвест" надійшло клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи (експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів) у справі №922/54/26, проведення якої позивач просив доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта запропоновано поставити питання щодо використання учасниками торгів спільних IP-адрес, технічних ідентифікаторів доступу до банківських систем та електронної пошти, метаданих електронних документів, а також можливості встановлення використання спільних комп`ютерних пристроїв (обладнання) або середовища.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі №922/54/26, окрім іншого, клопотання ТОВ "Земресурсінвест" про призначення комп`ютерно-технічної експертизи задоволено частково.
Призначено у справі №922/54/26 судову комп`ютерно-технічну експертизу (експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів), проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експерта (експертів) поставлено наступні питання:
5.1. Щодо використання IP-адрес та систем дистанційного банківського обслуговування
5.1.1. Чи здійснювалися ТОВ "Земресурсінвест" а ТОВ "Потенціал-Полісся" входи до систем дистанційного банківського обслуговування ("Клієнт-Банк") АТ "Райффайзен Банк" та/або АТ "ОТП Банк" з IP-адреси НОМЕР_1 у періоди проведення Аукціонів 1- 3?
У разі встановлення таких входів - зазначити відповідні дати, час, тривалість сесій та інші наявні технічні параметри таких підключень.
5.1.2. Який технічний тип IP-адреси 212.26.135.179 (статична чи динамічна) та якій мережі, інтернет-провайдеру та/або кінцевому абоненту вона була виділена у період з 01.02.2021 по 01.12.2021?
Чи входила IP-адреса 212.26.135.179 у зазначений період до блоку IP-адрес, виділених ТОВ "Адамант" для ТОВ "Райт Груп" за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 7?
5.1.3. Чи допускає технічна архітектура мережі та використання відповідних мережевих технологій одночасне або послідовне використання однієї публічної IP-адреси кількома незалежними користувачами та/або різними пристроями, підключеними до однієї локальної мережі?
Якщо так - зазначити технічні умови та механізми, за яких таке використання можливе.
5.1.4. Чи містять надані на дослідження логи систем дистанційного банківського обслуговування та інші електронні дані технічні ідентифікатори або інші відомості, за якими можливо встановити, чи здійснювалися входи ТОВ "Земресурсінвест" а ТОВ "Потенціал-Полісся" до систем "Клієнт-Банк" з одного й того самого комп`ютерного пристрою або з різних комп`ютерних пристроїв?
У разі наявності таких технічних даних - зазначити їх та результати їх порівняння.
5.2. Щодо електронної пошти та електронних документів
5.2.1. З яких IP-адрес здійснювався доступ до електронних поштових скриньок, що належали або використовувалися ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся", у періоди підготовки та участі в Аукціонах 1- 3?
Чи наявні серед таких IP-адрес спільні IP-адреси, а якщо так - зазначити їх, відповідні дати та час доступу, а також інші наявні технічні параметри.
5.2.2. Чи містять надані на дослідження електронні документи, подані ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" для участі в Аукціонах 1- 3, технічні ознаки та метадані, які дають можливість встановити використання одного й того самого комп`ютерного пристрою, операційної системи, програмного забезпечення або іншого спільного комп`ютерного середовища під час їх створення, редагування чи збереження?
У разі наявності таких ознак - зазначити їх та результати їх порівняння.
5.2.3. Чи містять надані на дослідження електронні документи та/або дані електронної пошти технічні відомості щодо часу їх створення, редагування, збереження або надсилання, які можуть бути використані для встановлення технічної послідовності відповідних дій?
У разі наявності таких відомостей - зазначити їх.
5.3. Щодо технічної можливості встановлення спільного пристрою або комп`ютерного середовища
5.3.1. Які технічні дані, ідентифікатори та ознаки можуть використовуватися для встановлення того, що доступ до електронних систем або створення електронних документів здійснювався з одного й того самого комп`ютерного пристрою або спільного комп`ютерного середовища?
Чи містяться такі дані, ідентифікатори та ознаки серед наданих на дослідження матеріалів?
5.3.2. Чи є надані на дослідження матеріали достатніми за своїм технічним змістом для встановлення того, чи використовували ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся"один і той самий комп`ютерний пристрій або спільне комп`ютерне середовище під час доступу до систем дистанційного банківського обслуговування, електронної пошти та/або підготовки електронних документів у періоди підготовки та участі в Аукціонах 1- 3?
У разі можливості встановлення такої обставини - зазначити відповідні технічні дані та ознаки, на яких ґрунтується висновок.
В іншій частині клопотання ТОВ "Земресурсінвест" про призначення комп`ютерно-технічної експертизи відмовлено.
Провадження у справі № 922/54/26 зупинено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в ході розгляду справи виникла необхідність з`ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та потребують спеціальних знань, необхідних для встановлення фактичних обставин, що входять до предмета доказування.
Не погодившись із постановленою ухвалою місцевого господарського суду, Відділення АМК звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі № 922/54/26.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам, з огляду на таке:
- позивачем не доведено неможливості самостійного отримання висновку експерта, що є необхідною умовою призначення судової експертизи. Суд першої інстанції не перевірив наявності відповідних підстав, чим порушив вимоги ст. 99 ГПК України. Посилання позивача на відсутність в антимонопольній справі висновків технічних експертиз не звільняє його від обов`язку обґрунтувати неможливість самостійного подання такого висновку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.02.2021 у справі №910/1668/19;
- позивач і третя особа під час розгляду антимонопольної справи самостійно не ініціювали призначення експертизи, хоча мали право заявити відповідне клопотання, а Відділення АМК - повноваження призначити її;
- висновки судових експертів не можуть встановлювати наявності порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що віднесено до виключної компетенції органів АМК, а тому не належать до предмета доказування у справі №922/54/26;
- у справах про оскарження рішень АМК щодо спотворення результатів торгів суд має оцінювати докази в сукупності, з урахуванням їх вірогідності та взаємозв`язку відповідно до ст. 86 ГПК України. Для доведення узгоджених антиконкурентних дій не обов`язково встановлювати наявність прямої домовленості між учасниками торгів, достатньою є сукупність доказів, що відповідає стандарту переваги більш вірогідних доказів;
- використання позивачем і третьою особою однакових IP-адрес не було єдиною підставою для прийняття рішення Відділення АМК, а досліджувалося у сукупності з іншими обставинами та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, зокрема відповідями провайдерів, електронних майданчиків, органів ДПС і банківських установ. Встановлення збігу IP-адрес є лише технічною констатацією фактів і не потребує залучення судового експерта, оскільки суд міг самостійно оцінити відповідні докази відповідно до ст. 86 ГПК України;
- місцевий господарський суд не врахував того, що частина питань, поставлених на вирішення експертизи, зокрема, щодо використання однакових IP-адрес під час входу до систем дистанційного банківського обслуговування та електронних поштових скриньок, типу відповідної IP-адреси та її надання в користування ТОВ "Райт Груп", вже з`ясована Відділенням АМК у межах розгляду антимонопольної справи та підтверджується наявними у справі доказами, а їх повторне дослідження експертом фактично підміняє повноваження органів АМК. Водночас використання одного комп`ютерного пристрою або спільного комп`ютерного середовища у рішенні Відділення АМК не встановлювалося;
- апелянт вважає, що призначена судом експертиза виходить за межі перевірки наявних матеріалів справи і фактично спрямована на пошук нових доказів, що не відповідає меті її призначення. Крім того, суд не повинен перебирати на себе повноваження органів АМК щодо встановлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а має перевірити наявність передбачених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання рішення АМК недійсним;
- безпідставне призначення експертизи призводить до необґрунтованого зупинення провадження, затягує розгляд справи та порушує права учасників справи на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділення АМК на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі №922/54/26; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі № 922/54/26 на 20.10.2026 о 12:00 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 задоволено заяву представників ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" про їх участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
28.09.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Земресурсінвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. На обґрунтування своєї позиції посилається на таке:
- використання однакових публічних IP-адрес не свідчить про використання одного пристрою чи спільного комп`ютерного середовища, а встановлення відповідних технічних обставин потребує спеціальних знань;
- призначена судом першої інстанції експертиза спрямована на дослідження технічних характеристик електронних і мережевих даних, покладених в основу оскаржуваного рішення Відділення АМК та висновку про наявність у діях учасників торгів узгодженої поведінки, а не на встановлення факту вчинення антиконкурентних узгоджених дій;
- позивач вважає, що суд першої інстанції мав передбачені ст. 99 ГПК України підстави для призначення експертизи, а доводи апелянта щодо необхідності попереднього отримання приватного висновку експерта або звернення з відповідним клопотанням до Відділення АМК є безпідставними. Подання висновку експерта на замовлення учасника справи є його правом, а не обов`язком, тоді як не реалізація такого права та відсутність звернення із клопотанням під час розгляду антимонопольної справи не позбавляє його можливості звернутися до господарського суду з клопотанням про призначення судової експертизи у порядку ст.ст. 99, 101 ГПК України;
- крім того, позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо здійснення судом першої інстанції збирання нових доказів, вихід за межі його компетенції та підміну судом повноважень органу АМК, оскільки експерту доручено вирішення виключно технічних питань, тоді як правова оцінка отриманих результатів і встановлення наявності порушення антимонопольного законодавства відносяться до компетенції суду;
- позивач вважає, що суд першої інстанції належним чином визначив межі експертного дослідження та поставив на вирішення експерта технічні питання, безпосередньо пов`язані з предметом спору, з`ясування яких потребує спеціальні знання, якими суд не володіє. У зв`язку з цим, на переконання позивача, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
28.09.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Потенціал-Полісся" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа також заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Узагальнена позиція третьої особи ґрунтується на наступному:
- справа перебуває на стадії підготовчого провадження, а тому призначення експертизи сприятиме повному та об`єктивному з`ясуванню всіх суттєвих обставин справи. Оскільки встановлення технічних особливостей використання IP-адрес, комп`ютерних пристроїв та створення електронних документів потребує спеціальних знань, призначення комп`ютерно-технічної експертизи у цій справі є необхідним для перевірки обґрунтованості висновків Відділення АМК щодо наявності у діях позивача та третьої особи антиконкурентних узгоджених дій;
- використання учасниками торгів однакових IP-адрес саме по собі не доводить вчинення антиконкурентних узгоджених дій, оскільки може бути зумовлене технічними причинами - спільною точкою доступу до мережі Інтернет, зокрема через оренду приміщень в одній офісній будівлі. Водночас матеріали антимонопольної справи не містять доказів, які б підтверджували використання учасниками одного комп`ютерного пристрою або спільного середовища для підготовки документів. Відповідачем не доведено, що відповідна IP-адреса була статичною та перебувала у виключному користуванні однієї особи;
- у зв`язку з наведеним, третя особа вважає, що для перевірки обґрунтованості висновків АМК та встановлення дійсних технічних обставин використання спільних IP-адрес у суду першої інстанції була необхідність призначення комп`ютерно-технічної експертизи, результати якої дадуть змогу підтвердити або спростувати в даній справі доводи, покладені в основу оскаржуваного рішення Відділення АМК.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2026 задоволено заяву представниці Відділення АМК про участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
20.10.2026 до Східного апеляційного господарського суду від представників ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності у зв`язку з безпековою ситуацією. Позивач та третя особа підтримали доводи, викладені у своїх відзивах на апеляційну скаргу, вважають аргументи Відділення АМК необґрунтованими, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню, просили залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі № 922/54/26 без змін.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 20.10.2026 брала участь в режимі відеоконференції представниця Відділення АМК (апелянта), яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині.
Уповноважені представники позивача та третьої особи у судове засідання 20.10.2026 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також заяви позивача та третьої особи про розгляд справи за їх відсутності, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд справи без участі їх представників та переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, заслухавши пояснення присутньої у судовому засіданні представниці відповідача (апелянта), судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать наявні матеріали справи та встановлено судом, у січні 2026 року ТОВ "Земресурсінвест" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Відділення АМУ від 04.11.2025 №70/205-р/к у справі №2/01-141-23 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким:
- визнано ТОВ "Земресурсінвест" і ТОВ "Потенціал-Полісся" такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції. передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України (далі - Держгеонадра) за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro. Продажі" - UA-PS-2021-02-23-000039-3) з накладенням на ТОВ "Земресурсінвест" штрафу у розмірі 68000,00грн та на ТОВ "Потенціал-Полісся" штрафу у розмірі 68000,00грн;
- визнано ТОВ "Земресурсінвест" і ТОВ "Потенціал-Полісся" такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Держгеонадра за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro. Продажі" - SUE001-UA-20210325-18742) з накладенням на ТОВ "Земресурсінвест" штрафу у розмірі 68000,00грн та на ТОВ "Потенціал-Полісся" штрафу у розмірі 68000,00грн;
- визнано ТОВ "Земресурсінвест" і ТОВ "Потенціал-Полісся" такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції. передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Держгеонадра за потом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro. Продажі" - SUE001-UA-20210920-69815) з накладенням на ТОВ "Земресурсінвест" штрафу у розмірі 68000,00грн та на ТОВ "Потенціал-Полісся" штрафу у розмірі 68000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення Відділення АМК від 04.11.2025 № 70/205-р/к у справі № 2/01-141-23 є необґрунтованим, оскільки викладені в ньому висновки про вчинення ТОВ "Земресурсінвест" і ТОВ "Потенціал-Полісся" антиконкурентних узгоджених дій ґрунтуються лише на припущеннях, а не на належних і достатніх доказах.
Так, за твердженням позивача, саме лише спільне місцезнаходження ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся", використання ними однієї IP-адреси при підготовці та поданні документів для участі в торгах, телефонні з`єднання, наявність спільних учасників товариств та отримання поворотної фінансової допомоги не підтверджують та не доводять узгодженості дій, обміну конфіденційною інформацією чи наявності контролю між учасниками аукціону.
При цьому, позивач звертає увагу, що використання спільної IP-адреси пояснюється користуванням одними приміщеннями в офісній будівліта інтернет-послугами провайдера, тоді як фінансова допомога не доводить її цільового використання для участі в торгах. Крім того, обидва товариства брали участь в аукціонах через різні електронні майданчики, самостійно формували цінові пропозиції та діяли відповідно до власних економічних інтересів.
Оскільки відповідачем не доведено факту обміну інформацією, координації дій, здійснення взаємного контролю або впливу на результати торгів, позивач вважає рішення Відділення АМК таким, що ґрунтується на неповному та необ`єктивному дослідження обставин справи, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
У свою чергу, відповідач у відзиві проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що встановлені Відділеннями АМК обставини, зокрема спільне місцезнаходження та господарська діяльність позивача і третьої особи, їх комунікація, координація й обмін інформацією під час участі в торгах, відносини контролю між ними, використання спільних IP-адрес для участі в торгах, подання податкової звітності, користування електронною поштою та системою "Клієнт-банк", обслуговування в одному банку, отримання фінансової допомоги від спільних засновників, а також синхронність дій і узгодженість цінових пропозицій - у своїй сукупності підтверджують вчинення антиконкурентних узгоджених дій, спрямованих на спотворення результатів торгів. При цьому позивач не надав належних і більш вірогідних доказів на спростування зазначених висновків АМК.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/54/26, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче засідання, а також залучено ТОВ "Потенціал-Полісся" до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У подальшому ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2026, внесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Водночас з метою вчинення окремих процесуальних дій суд ухвалою від 21.07.2026 перейшов зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі №922/54/26.
07.09.2026 ТОВ "Земресурсінвест" подало до господарського суду клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи (експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів) у справі №922/54/26, у якому позивач просив поставити на вирішення експерта питання, які стосуються використання ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" спільних IP-адрес, систем дистанційного банківського обслуговування, електронної пошти та комп`ютерних пристроїв під час підготовки й участі в Аукціонах 1- 3, а також наявності та достатності технічних даних для підтвердження або спростування таких обставин.
Обґрунтовуючи клопотання про призначення експертизи, позивач зазначає, що у рішенні Відділення АМК від 04.11.2025 №70/205-р/к відповідач помилково вказує на узгодженість дій між ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" шляхом використання ними однієї IP-адреси під час входу до автоматизованої системи дистанційного банківського обслуговування "Клієнт-Банк" для проведення операцій за банківськими рахунками.
За твердженням позивача, використання однакової IP-адреси саме по собі не доводить координації дій позивача та третьої особи, оскільки вона належала провайдеру ТОВ "Адамант", була виділена власнику будівлі - ТОВ "Райт Груп", а спільною мережею користувалися різні орендарі. Доступ до систем "Клієнт-Банк" міг здійснюватися з різних пристроїв різними працівниками, тоді як докази синхронізації платіжних операцій, обміну конфіденційною інформацією чи спільної підготовки документів для участі в торгах відсутні.
Позивач наголошує на тому, що збіг IP-адрес не доводить використання одного комп`ютерного обладнання, обміну конфіденційною інформацією чи координації дій учасників торгів. Відповідач не надав доказів спільного створення документів, синхронного здійснення платежів або передачі інформації між товариствами. При цьому участь в торгах позивачем та третьою особою здійснювалася самостійно, різними працівниками та з огляду на власні економічні інтереси. Обставини використання однакових IP-адрес не свідчить про використання одного й того самого комп`ютерного обладнання, а лише вказує на доступ до мережі Інтернет через одну точку підключення. Така обставина сама по собі не підтверджує обміну інформацією між учасниками та не є безумовним доказом узгодженості їхніх дій.
На думку позивача, встановлення такої обставини, як спільне використання позивачем і третьою особою однієї і тієї ж ІР-адреси потребує спеціальних знань у сфері дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів, і не може ґрунтуватися на формальних припущеннях. Оскільки в матеріалах антимонопольної справи відсутні висновки технічних експертиз, які б підтверджували або спростовували факт створення документів для участі в торгах на одному пристрої або готування їх одним учасником, позивач вважає, що висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, а встановлення обставин використання спільної IP-адреси потребує спеціальних технічних знань.
Враховуючи наведене, з метою спростування висновків оскаржуваного рішення Відділення АМК позивач просив суд першої інстанції призначити у справі комп`ютерно-технічну експертизу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі №922/54/26 клопотання ТОВ "Земресурсінвест" про призначення комп`ютерно-технічної експертизи задоволено частково.
Призначено у справі №922/54/26 судову комп`ютерно-технічну експертизу (експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів), проведення якої доручено експерту (експертам) Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експерта (експертів) поставлено наступні питання:
5.1. Щодо використання IP-адрес та систем дистанційного банківського обслуговування
5.1.1. Чи здійснювалися ТОВ "Земресурсінвест" а ТОВ "Потенціал-Полісся" входи до систем дистанційного банківського обслуговування ("Клієнт-Банк") АТ "Райффайзен Банк" та/або АТ "ОТП Банк" з IP-адреси НОМЕР_1 у періоди проведення Аукціонів 1 - 3?
У разі встановлення таких входів - зазначити відповідні дати, час, тривалість сесій та інші наявні технічні параметри таких підключень.
5.1.2. Який технічний тип IP-адреси 212.26.135.179 (статична чи динамічна) та якій мережі, інтернет-провайдеру та/або кінцевому абоненту вона була виділена у період з 01.02.2021 по 01.12.2021?
Чи входила IP-адреса 212.26.135.179 у зазначений період до блоку IP-адрес, виділених ТОВ "Адамант" для ТОВ "Райт Груп" за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 7?
5.1.3. Чи допускає технічна архітектура мережі та використання відповідних мережевих технологій одночасне або послідовне використання однієї публічної IP-адреси кількома незалежними користувачами та/або різними пристроями, підключеними до однієї локальної мережі?
Якщо так - зазначити технічні умови та механізми, за яких таке використання можливе.
5.1.4. Чи містять надані на дослідження логи систем дистанційного банківського обслуговування та інші електронні дані технічні ідентифікатори або інші відомості, за якими можливо встановити, чи здійснювалися входи ТОВ "Земресурсінвест" а ТОВ "Потенціал-Полісся" до систем "Клієнт-Банк" з одного й того самого комп`ютерного пристрою або з різних комп`ютерних пристроїв?
У разі наявності таких технічних даних - зазначити їх та результати їх порівняння.
5.2. Щодо електронної пошти та електронних документів
5.2.1. З яких IP-адрес здійснювався доступ до електронних поштових скриньок, що належали або використовувалися ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся", у періоди підготовки та участі в Аукціонах 1- 3?
Чи наявні серед таких IP-адрес спільні IP-адреси, а якщо так - зазначити їх, відповідні дати та час доступу, а також інші наявні технічні параметри.
5.2.2. Чи містять надані на дослідження електронні документи, подані ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" для участі в Аукціонах 1- 3, технічні ознаки та метадані, які дають можливість встановити використання одного й того самого комп`ютерного пристрою, операційної системи, програмного забезпечення або іншого спільного комп`ютерного середовища під час їх створення, редагування чи збереження?
У разі наявності таких ознак - зазначити їх та результати їх порівняння.
5.2.3. Чи містять надані на дослідження електронні документи та/або дані електронної пошти технічні відомості щодо часу їх створення, редагування, збереження або надсилання, які можуть бути використані для встановлення технічної послідовності відповідних дій?
У разі наявності таких відомостей - зазначити їх.
5.3. Щодо технічної можливості встановлення спільного пристрою або комп`ютерного середовища
5.3.1. Які технічні дані, ідентифікатори та ознаки можуть використовуватися для встановлення того, що доступ до електронних систем або створення електронних документів здійснювався з одного й того самого комп`ютерного пристрою або спільного комп`ютерного середовища?
Чи містяться такі дані, ідентифікатори та ознаки серед наданих на дослідження матеріалів?
5.3.2. Чи є надані на дослідження матеріали достатніми за своїм технічним змістом для встановлення того, чи використовували ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся"один і той самий комп`ютерний пристрій або спільне комп`ютерне середовище під час доступу до систем дистанційного банківського обслуговування, електронної пошти та/або підготовки електронних документів у періоди підготовки та участі в Аукціонах 1- 3?
У разі можливості встановлення такої обставини - зазначити відповідні технічні дані та ознаки, на яких ґрунтується висновок.
В іншій частині клопотання ТОВ "Земресурсінвест" про призначення комп`ютерно-технічної експертизи відмовлено.
Попереджено експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Направлено матеріали справи для проведення експертизи до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
Провадження у справі № 922/54/26 зупинено.
Місцевий господарський суд, частково задовольняючи клопотання позивача про призначення експертизи, виходив із того, що для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та входять до предмета доказування (особливостей архітектури мережі, можливості одночасного використання однієї публічної IP-адреси кількома незалежними пристроями, а також наявності метаданих та ідентифікаторів спільного середовища), необхідні спеціальні знання у сфері, відмінній від права, якими суд не володіє. Ураховуючи наведене, з метою всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи суд дійшов висновку про необхідність призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/54/26.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин з урахуванням меж перегляду справи судом апеляційної інстанції, визначених ст. 269 ГПК України, колегія суддів виходить із такого.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до вимог законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з`ясування всіх суттєвих обставин спірних правовідносин та об`єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
За приписами ч. 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 99 ГПК України унормовано, що суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
За змістом ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції не з`ясував можливості самостійного отримання позивачем експертного висновку, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 101 ГПК України чітко визначає право, а не обов`язок учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відсутність такого висновку не перешкоджає зверненню учасника справи з клопотанням про призначення судової експертизи у справі в порядку ч. 1 ст. 99 ГПК України.
Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що наявність у органу АМК повноважень самостійно або за клопотанням учасника справи призначати експертизу в межах розгляду антимонопольної справи сама по собі не виключає можливості призначення судової експертизи під час розгляду господарської справи. Так само відсутність клопотання учасника справи про проведення експертизи в антимонопольній справі не перешкоджає йому звернутися із таким клопотання під час судового розгляду справи та перевірки законності рішення органу АМК в межах установлених законом підстав, а також не усуває обов`язку суду самостійно перевірити наявність встановлених статтею 99 ГПК України підстав для призначення експертизи.
За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції мав спочатку з`ясувати неможливість самостійного отримання позивачем експертного висновку та його звернення із відповідним клопотанням під час розгляду антимонопольної справи, оскільки відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України наявність або відсутність таких обставин не є обов`язковою передумовою для призначення судової експертизи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (ст. 73 ГПК України).
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 06.07.2023 у cправі №915/212/20.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
При цьому порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Колегія суддів також враховує, що рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним та повинно розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Обов`язком АМК при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Тобто, з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 910/20229/20).
Разом з тим, здійснюючи судовий контроль за рішеннями органів Антимонопольного комітету України, господарський суд не вправі підміняти собою орган АМК та перебирати на себе повноваження щодо встановлення і кваліфікації порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
На суд покладено обов`язок перевірити, чи діяло територіальне відділення АМКУ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, чи повно встановило юридично значимі обставини та чи ґрунтуються його висновки на належних доказах, а також чи існують передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для зміни, скасування або визнання недійсним відповідного рішення. Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17.
При цьому специфіка справ щодо антиконкурентних узгоджених дій полягає в тому, що наявність такого порушення, як правило, встановлюється не на підставі одного окремого доказу, а виходячи із сукупності фактів та обставин, які у взаємозв`язку свідчать про відсутність самостійності та незалежності конкурентної поведінки учасників.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
При цьому, у розгляді антимонопольних справи питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є компетенцією виключно органів антимонопольного комітету. Органи АМК самостійно визначають джерела, спосіб одержання та обсяг відомостей, які є необхідними для повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та прийняття рішення.
Як вбачається з досліджених матеріалів справи, прийняттю оскаржуваного рішення Відділення АМК від 04.11.2025 № 70/205-р/к передувало проведення розслідування, дослідження та аналіз сукупності доказів, на підставі чого відповідач встановив порушення у діях ТОВ "Земресурсінвест" а ТОВ "Потенціал-Полісся" законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (Аукціонів 1 - 3).
При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідачем було встановлено сукупність обставин, які свідчать про узгодження поведінки учасниками торгів. Так, зокрема, Відділенням АМК у рішенні було досліджено та встановлені наступні обставини, що свідчать про узгоджену поведінку позивача та третьої особи під час участі у торгах:
1) здійснення ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" господарської діяльності за однією адресою;
2) комунікація, координація та обмін інформацією між товариствами під час підготовки та участі в торгах;
3) учасники торгів були пов`язані відносинами контролю;
4) використання одних і тих же ІР-адрес в торгах, у тому числі при поданні податкової звітності до органів ДПС, входу до поштових скриньок, під час входу до автоматизованої системи дистанційного банківського обслуговування клієнт-банк для проведення операцій по банківських рахунках (у трьох аукціонах);
5) використання спільного банку/відкриття рахунків в АТ "Райффайзен Банк";
6) отримання фінансової допомоги для участі в аукціонах від одних і тих же суб`єктів (які були засновниками /учасниками позивача та третьої особи);
7) синхронність дій учасників процедури закупівлі у часі та узгодженість їх цінових пропозицій під час участі в аукціоні.
Сукупність наведених обставин стала підставою для висновку про вчинення антиконкурентних узгоджених дій, спрямованих на спотворення результатів торгів, та прийняття оспорюваного рішення Відділення АМК.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що з огляду на завдання та основні засади господарського судочинства, закріплені у ст. 2 ГПК України, перевірка правильності кваліфікації дій позивача щодо порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону (щодо кожного інкримінованого порушення окремо) перебуває поза межами компетенції суду, визначеної ст. 59 Закону. Аналіз норм ст.ст. 124, 19 Конституції України, ст. 59 Закону, норм процесуального права, які закріплені в ГПК України щодо компетенції суду, дає підстави для висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.
Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду зроблений у постанові від 11.06.2020 у справі № 922/1966/18, згідно із яким, для правильного вирішення спору у справі судам необхідно однозначно встановити відповідність вказаного висновку Відділення АМК дійсним обставинам справи, враховуючи те, що господарські суди у розгляді такої категорії справ мають лише перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України правових норм у розгляді антимонопольної справи, повноту з`ясування обставин, які мають значення для справи; доведення АМК обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи. Водночас суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції та самостійно встановлювати, зокрема, обставини інкримінованого порушення.
До повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, у тому числі й об`єктивної його сторони. А на суд покладено обов`язок перевірки дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/доведеності/ обґрунтованості підстав, передбачених ст. 59 Закону, - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК, з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог (така правова позиція суду є послідовна та викладена, зокрема, і в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 зі справи №910/17929/19).
Разом з цим, слід враховувати, що кожна справа за участю органів АМК є індивідуальною, а доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, наведених у мотивувальній частині рішення, а не на одному поодинокому факті. Суд, у свою чергу, повинен дослідити наведені органом АМК докази та, у разі їх підтвердження, надати оцінку достатності відповідних висновків (аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 19.02.2026 у справі №914/3234/24)
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Тобто господарським судам під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку ч. 2 ст. 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.
Колегія суддів враховує, що при визначенні наявності/відсутності ознак антиконкурентних узгоджених дій суд має комплексно і сукупно оцінити та дослідили встановлені обставини у рішенні АМК, тобто виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку, у зв`язку з чим зробити висновок про наявність / відсутність підстав для скасування рішення АМК (постанова Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 910/1005/22).
Тобто, в даному випадку, колегія суддів звертає увагу на те, що при встановленні порушення законодавства про захист економічної конкуренції необхідно враховувати не один окремий факт, а сукупність обставин, які можуть свідчити про наявність або відсутність антиконкурентних узгоджених дій між учасниками торгів.
Колегія судів враховує, що питання, які поставлені судом першої інстанції на вирішення судової експертизи стосується лише одного з фактів наведених у Рішенні АМК та не можуть спростувати інших підстав для притягнення позивача до відповідальності.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що на вирішення судової експертизи суд першої інстанції поставив питання: "5.1 Щодо використання IP-адрес та систем дистанційного банківського обслуговування, зокрема 5.1.1. Чи здійснювали ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" входи до систем "Клієнт-Банк" АТ "Райффайзен Банк" та/або АТ "ОТП Банк" з IP-адреси 212.26.135.179 під час Аукціонів 1-3, та якщо так, то в які дати, час / тривалість, з якими технічними параметрами?
Разом з цим, в оскаржуваному рішенні Відділення АМК зазначено, що відповідно до листа АТ "Райффайзен Банк" від 24.03.2023 № 81-15-9/2279-БТ позивач та третя особа мали відкриті рахунки в цьому банку.
За результатами аналізу отриманої інформації Відділення АМК встановило, що обидва учасників торгів використовували одну й ту саму IP-адресу 212.26.135.179 під час входу до електронного кабінету для здійснення операцій за банківськими рахунками ТОВ "Земресурсінвест" - у період з 12.01.2021 по 28.10.2021, а ТОВ "Потенціал-Полісся" - з 26.04.2021 по 09.11.2021, зокрема під час проведення Аукціонів 1- 3.
Водночас відомості про дати та час входів обох товариств до системи дистанційного банківського обслуговування АТ "Райффайзен Банк" із вказаної IP-адреси в період проведення Аукціонів 1- 3 наведені в таблицях № 5, 12 та 17 спірного рішення АМК та підтверджуються долученими відповідачем письмовими доказами.
При цьому, судова колегія зауважує, що в рішенні Відділення АМК від 04.11.2025 №70/205-р/к відсутні висновки щодо використання позивачем та третьою особою IP-адреси 212.26.135.179 для входу до системи дистанційного банківського обслуговування ("Клієнт-Банк") АТ "ОТП Банк".
Отже, відомості щодо використання позивачем та третьою особою спільної IP-адреси для доступу до системи "Клієнт-Банк" АТ "Райффайзен Банк", необхідні для з`ясування поставленого перед експертизою питання, вже містилися в матеріалах справи та могли бути оцінені судом з огляду предмет і підстави позову.
Судом першої інстанції на вирішення експертам також поставлено питання (п. 5.1.2.) щодо технічного типу IP-адреси 212.26.135.179 (статична чи динамічна), її належності до певної мережі, провайдера або абонента у період з 01.02.2021 по 01.12.2021, а також щодо входження цієї адреси до блоку IP-адрес, виділених провайдером телекомунікаційних послуг ТОВ "Адамант" для ТОВ "Райт Груп" за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 7.
Водночас, судова колегія зазначає, що у спірному рішенні Відділення АМК встановлено, що згідно з листом ТОВ "Адамант" від 20.07.2023 № 114 (вх. № 70-01/1682 від 24.07.2023) IP-адреса 212.26.135.179 у зазначений період, зокрема під час проведення Аукціонів 1- 3, була статичною та надавалася в користування ТОВ "Райт Груп" за вказаною адресою (а.с. 44 т. 3).
Таким чином, відповідна інформація щодо типу та IP-адреси була надана безпосередньо провайдером телекомунікаційних послуг ТОВ "Адамант", вже була наявна в матеріалах справи та могла бути досліджена судом першої інстанції, а тому відсутня необхідність для встановлення додаткових обставин з використанням спеціальних знань.
На вирішення експертів судом також поставлено питання (п. 5.1.3.) щодо можливості одночасного або послідовного використання однієї публічної IP-адреси кількома незалежними користувачами чи різними пристроями однієї локальної мережі, а також щодо наявності в електронних даних технічних ідентифікаторів, які дозволяють встановити, чи здійснювали ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" входи до системи "Клієнт-Банк" з одного або різних пристроїв.
Як свідчать матеріали справи, в оскаржуваному рішенні Відділенням АМК наведено відомості про те, що ТОВ "Райт Груп" надавало в оренду приміщення за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 7, іншим юридичним особам та забезпечувало орендарям доступ до мережі Інтернет через провайдера телекомунікаційних послу ТОВ "Адамант". При цьому відповідачем до матеріалів справи долучено лист ТОВ "Райт Груп" від 17.11.2023 №17/11, яким останнє заперечувало надання приміщень або доступу до Інтернету позивачу та третій особі на договірних засадах (а.с. 35 т. 3).
Також у рішенні Відділення АМК встановлено, що ТОВ "Земресурсінвест" користувалося приміщенням за зазначеною адресою на підставі договору позички, укладеного з ТОВ "Ерсте Актив", тоді як місцезнаходженням ТОВ "Потенціал-Полісся" у відповідний період була адреса в м. Рівне. Водночас позивач та третя особа використовували одну IP-адресу - 212.26.135.179, виділену ТОВ "Райт Груп", а ТОВ "Адамант" підтвердило відсутність договірних відносин із позивачем та третьою особою.
З наведеного вбачається, що відповідні обставини щодо використання позивачем та третьою особою спільної IP-адреси, місцезнаходження товариств та умов доступу до мережі Інтернет були досліджені Відділення АМК і відображені в оскаржуваному рішенні, а докази на підтвердження цих даних відповідачем долучено до матеріалів справи та могли бути досліджені судом першої інстанції.
Відносно поставленого судом першої інстанції питання (п. 5.1.4), колегія суддів зазначає, що воно стосується встановлення технічних ідентифікаторів, за допомогою яких можна визначити, чи здійснювали ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся" входи до систем "Клієнт-Банк" з одного або різних комп`ютерних пристроїв.
Водночас зі змісту оскаржуваного рішення Відділення АМК вбачається, що підставою для його прийняття стало використання товариствами однакових IP-адрес, а не одного комп`ютерного пристрою (обладнання) чи спільного комп`ютерного середовища. Тобто, поставлене судом першої інстанції на вирішення експертизи питання стосується встановлення та дослідження обставин, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення Відділення АМК та висновку про наявність у діях позивача та третьої особи антиконкурентних узгоджених дій.
Щодо електронної пошти та електронних документів (п. 5.2.1.), колегією суддів інстанції встановлено, що поставлені місцевим господарським судом на вирішення експерта питання стосуються встановлення IP-адрес, з яких здійснювався доступ до електронних поштових скриньок ТОВ "Земресурсінвест" та ТОВ "Потенціал-Полісся", наявності спільних технічних ознак і метаданих в електронних документах, а також відомостей про час їх створення, редагування, збереження та надсилання.
У свою чергу, в оскаржуваному рішенні Відділення АМК зазначило, що відповідно до інформації ТОВ "Мета Юей" від 01.08.2023 № 01/08 встановлено використання обома товариствами однієї IP-адреси ( НОМЕР_2 ) під час входу до їхніх електронних поштових скриньок у період проведення Аукціону - 3. Відповідні дати та час доступу наведено в таблиці № 19 оспорюваного рішення та підтверджено долученими до справи доказами. Зазначена IP-адреса належить до блоку адрес DigitalOcean Inc (Амстердам, Нідерланди), що, за висновком Відділення АМК, свідчить про використання товариствами VPN.
Щодо поставлених на вирішення експертизи питань (п. 5.2.2 та п. 5.2.3) судова колегія зазначає, що вони спрямовані на встановлення спільних технічних ознак і метаданих електронних документів, поданих позивачем та третьою особою для участі в Аукціонах 1- 3. Водночас зі змісту оскаржуваного рішення АМК вбачається, що Відділення АМК не встановлювало обставин спільності таких ознак, а тому вони не були покладені в основу висновку про вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
Судова колегія враховує, що Відділенням АМК було встановлено лише факт входу позивача та третьої особи до електронних поштових скриньок з однієї IP-адреси та лише під час Аукціону № 3, тоді як на вирішення судової експертизи суд першої інстанції фактично поставив питання, які стосуються пошуку та з`ясування нових обставин (спільних технічних ознак поданих документів та метаданих для встановлення використання одного комп`ютерного обладнання) та щодо періодів підготовки та участі товариств у всіх Аукціонах 1- 3.
Як вже вказувалося, оспорюване рішення Відділення АМК не містить висновків про спільність метаданих та технічних характеристик електронних документів, поданих товариствами для участі в цих аукціонах.
При цьому, колегія суддів вважає, що обставини використання позивачем та третьою особою однієї IP-адреси, а також її значення для оцінки законності оскаржуваного рішення АМК могли бути з`ясовані судом першої інстанції шляхом дослідження та оцінки наявних у матеріалах справи доказів без призначення судової експертизи та залучення спеціальних знань.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що із аналізу сукупності всіх питань, запропонованих позивачем на вирішення експерта, вбачається те, що позивач в цілому не заперечував самого факту використання ним та третьою особою одних і тих же IP-адрес у встановлених Відділенням АМК обставинах, визнаючи цей факт виключно "випадковим збігом обставин, який свідчить про погодженість його поведінки з третьою особою", а поставлені судом першої інстанції на вирішення експерта питання стосуються виключно способів використання однієї інтернет-мережі та IP-адреси з використанням одного і того ж комп`ютерного пристрою (обладнання) та середовища, що не має доказового значення для розгляду даної справи, оскільки рішення Відділення АМК ґрунтувалося саме на встановленій однаковість IP-адрес при підготовці та участі в аукціонах (входів до автоматизованої системи банківського обслуговування та до поштових скриньок, поданні фінансової звітності), які мають бути оцінені судом у сукупності на ряду з іншими обставинами, встановленими Відділенням АМК.
Тобто, під час розгляду антимонопольної справи та ухвалення оспорюваного рішення для Відділення АМК значення мав не факт використання учасниками торгів одного комп`ютерного пристрою (обладнання), а здійснення ними входу до мережі Інтернет з однакових IP-адрес. Саме ці обставини в сукупності з іншими Відділення АМК збирало та досліджувало як докази узгодженості дій товариств.
Таким чином, враховуючи наявні у матеріалах справи докази використання учасниками торгів однієї IP-адреси, що також не заперечується сторонами, колегія суддів зазначає про відсутність в даному випадку необхідності у встановленні додаткових обставин із застосуванням спеціальних знань, оскільки відповідні факти можуть бути з`ясовані судом на підставі інших засобів доказування, зокрема письмових доказів, отриманих від надавача телекомунікаційних послуг та долучених до матеріалів справи.
Водночас, за оцінкою суду апеляційної інстанції, поставлені судом першої інстанції на вирішення експертизи питання щодо використання учасниками торгів спільного комп`ютерного обладнання під час проведення торгів, доступу до електронних кабінетів і поштових скриньок, управління банківськими рахунками та подання податкової звітності, мають ймовірнісний характер і допускають невичерпну кількість варіантів відповідей. За таких обставин проведення комп`ютерно-технічної експертизи не є доцільним, оскільки такі питання сформульовані без визнання конкретних об`єктів дослідження, які мають відповідні фізичні чи електронні властивості та можуть містити інформацію, необхідну для проведення експертизи.
До того ж, як вже зазначалося, оспорюване рішення Відділення АМК не мотивоване використанням позивачем та третьою особою торгів одного й того ж комп`ютерного обладнання та одного і того ж самого приміщення в офісній будівлі під час здійснення доступу до електронних адрес, керуванні банківськими рахунками та поданні податкової звітності, тому дані обставини не підлягають перевірці в порядку ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Слід також зазначити, що місцевим господарським судом в ухвалі про призначення судової експертизи не вказано про існування будь-яких взаємно суперечливих доказів.
При цьому, враховуючи, що встановлений Відділенням АМК факт спільного використання учасниками торгів IP-адрес не був єдиною підставою для прийняття оспорюваного рішення АМК, суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах щодо необхідності надання судами оцінки обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України, а також того, що питання наявності чи відсутності узгоджених антиконкурентних дій має вирішуватися з урахуванням усієї сукупності встановлених обставин і досліджених доказів, їх вірогідності та взаємного зв`язку.
Таким чином, для встановлення факту спільного використання учасниками торгів однієї IP-адреси, який був одним із доказів для прийняття рішення АМК, у суду відсутня необхідність в спеціальних знаннях, адже інформація про виявлені збіги (використання спільної IP-адреса учасниками торгів) підтверджується наявними у справі доказами та визнається позивачем та третьою особою. Водночас клопотання про призначення експертизи фактично спрямоване на з`ясування причин та випадковості співпадіння ІР-адрес, що не відноситься до предмету доказування у даній справі та не потребує проведення спеціального дослідження експерта, а належить до оцінки доказів і встановлення наявності чи відсутності узгодженості дій учасників торгів, що є компетенцією суду.
Проте, місцевий господарський суд наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про необхідність призначення у цій справі судової комп`ютерно-технічної експертизи.
За відсутності підстав для призначення експертизи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку і про зупинення провадження у справі.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 у справі "Фридлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про призначення експертизи (п. 11) та зупинення провадження у справі (п.12).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал, зокрема, про зупинення провадження у справі, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Відділення АМК, скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі №922/54/26 в частині про призначення судової експертизи і зупинення провадження у справі та передачу справи на розгляд Господарському суду Харківської області.
З урахуванням положень ст. 129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. Сплачений Відділенням АМК судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає розподілу за результатами вирішення спору Господарським судом Харківської області.
Керуючись ст.ст 236, 255, 270, 271, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі № 922/54/26 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі №922/54/26 в частині призначення комп`ютерно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі - скасувати.
Справу №922/54/26 передати на розгляд Господарському суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 30.10.2026
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя П.В. Демідова
Суддя О.О. Крестьянінов