Постанова № 141101800 у справі № 912/956/26 від 02.11.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 року м.Дніпро Справа № 912/956/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Висоцького А.М. (доповідач у справі),

суддів: Андрейчука Л.В., Левшиної Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без виклику та повідомлення учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" про ухвалення додаткового рішення

у справі № 912/956/26

за позовом: Підприємства "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"

про визнання недійсним та скасування рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", у якій просило визнати незаконним та скасувати рішення комісії Кропивницьких міських ЕМ ПрАТ "Кіровоградобленерго", оформлене протоколом № 212 від 18.12.2025, яким позивачу донараховано 40 364 кВт·год необлікованої електричної енергії вартістю 440 529,72 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 у справі № 912/956/26 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2026 стягнуто з Підприємства "Іскра" на користь ПрАТ "Кіровоградобленерго" 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із вказаними рішеннями, Підприємство "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 у повному обсязі, а також додаткове рішення у справі від 31.07.2026 стосовно стягнення витрат на правничу допомогу; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2026 апеляційну скаргу Підприємства "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2026 у справі № 912/956/26 залишено без задоволення, а судові рішення - без змін.

16.10.2026 до суду подано заяву Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" про ухвалення додаткового рішення, у якому останнє просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Підприємства "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки під час перегляду судових рішень апеляційним господарським судом не вирішено питання про судові витрати відповідача, що є підставою для ухвалення додаткового рішення на підставі пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 16.10.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Висоцького А.М. (доповідач), суддів Андрейчука Л.В., Левшиної Г.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/956/26 прийнято до розгляду в порядку письмового провадження, відповідно до статті 244 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши вимогу представника Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" адвоката Даценко Олени Олександрівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі в апеляційній інстанції колегія суддів встановила наступне.

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої за статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

У відзиві на апеляційну скаргу представником Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" адвокатом Даценко Оленою Олександрівною визначено розмір судових витрат, понесених товариством у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а саме 15 000 грн.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, між Приватним акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" та адвокатом Даценко Оленою Олександрівною 20.01.2026 було укладено договір про надання правової допомоги адвокатом, предметом якого є зобов`язання адвоката надавати клієнту всі види правової допомоги.

Для виконання умов цього договору замовник наділяє адвоката правом представляти його інтереси у вcix державних, комунальних, приватних та громадських установах, підприємствах та організаціях, зокрема в усіх без виключення судах України.

Частиною 4 цього договору сторони передбачили, що порядок обчислення гонорару/винагороди (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для його зміни, порядок сплати, умови повернення визначаються за взаємною угодою сторін, яка оформляється протоколом до цього договору. При відсутності такого протоколу, вважається, що правова допомога надається безоплатно. В будь-якому випадку, клієнт зобов`язується відшкодувати адвокату вci понесені останнім (фактичні витрати у зв`язку з виконанням даного договору (зокрема, але не виключно: вартість послуг поштового зв`язку, судові збори, нотаріальні послуги тощо).

На виконання вказаних вище вимог договору, між Приватним акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" та адвокатом Даценко Оленою Олександрівною складено протокол № 2 до договору про надання правової допомоги від 20.01.2026, зміст якого свідчить про домовленість сторін щодо фіксованого розміру гонорару адвоката за надання професійної правничої допомоги адвокатом, як представника клієнта у справі № 912/956/26 в Центральному апеляційному господарському суді, а саме 15 000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання відповідачу правової допомоги і складання процесуальних документів у справі в суді апеляційної інстанції адвокатом Даценко Оленою Олександрівною.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції наголошує, що можуть бути розподілені витрати і такі, що вже фактично понесені (відшкодування) і такі, що тільки підлягають сплаті (згідно висновку, наведеного у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Розподіл судових витрат передбачено статтею 129 ГПК України, частинами четвертою, п`ятою, якими встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостою, сьомою та дев`ятою статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частин п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/22, з посиланням на постанову об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Як зазначено вище, відповідач заявив про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу вартість яких складає 15 000,00 грн.

З огляду на викладене, відсутність заперечень відповідача, колегія суді доходить висновку, що обставини понесення витрат на професійну правничу допомогу у вказаному вище розмірі доведені відповідачем згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Здійснивши аналіз матеріалів справи і доказів понесення витрат відповідача на правничу допомогу, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає необхідним стягнути з позивача - Підприємства "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств 15 000,00 грн понесених відповідачем витрат в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" Даценко Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/956/26 задовольнити.

Стягнути з Підприємства "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств на користь Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" 15 000 грн витрат на правничу допомогу.

Видачу наказу, із зазначенням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 02.11.2026.

Головуючий суддя Висоцький А.М.

Судді Андрейчук Л.В.

Левшина Г.В.