Судові рішення

Ухвала № 141101935 у справі № 902/1014/23 від 28.10.2026

Ухвала від 28.10.2026 у господарській справі № 902/1014/23 (категорія «Щодо визнання права власності»). Суд: Господарський суд Вінницької області, суддя Яремчук Ю.О.

Справа№ 902/1014/23 (у рішенні: 902/1014/23(902/1390/26))
СудГосподарський суд Вінницької області
СуддяЯремчук Ю.О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЩодо визнання права власності
Дата ухвалення28.10.2026
Надійшло до реєстру02.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141101935

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"28" жовтня 2026 р. Cправа № 902/1014/23(902/1390/26)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнання права власності на квартиру

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/1014/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

16.01.2026 Господарським судом Вінницької області винесено постанову якою: задоволено заяву представника кредиторів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , адвоката Андрєєва М.А. (вх. № канц 01-36/1702/25 від 29.12.2025) в частині визнання боржника фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом та перехід до процедури погашення боргів боржника. З поміж іншого призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Кереста Андрія Ігоровича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2120 від 01.05.2024), пр-т Голосіївський, 94, корп. 2, оф. 29, м. Київ, 03040, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

16.10.2026 до Господарського суду Вінницької області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява (вх. № канц. 1537/26 від 16.10.2026) про визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальна площа 134, 8 кв.м; визнати відсутність підстав для витребування у ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 134,8 кв.м, набутої на підставі договору купівлі-продажу № 2094 від 12.09.2026.

Поряд з цим, одночасно з поданням позовної заяви позивачем в прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації вчиняти дії щодо анулювання рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , до набрання законної сили рішення суду у цій справі.

Відповідно до п. 4 ст. 140 ГПК України - у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 21.10.2026 призначено до розгляду клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації вчиняти дії щодо анулювання рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , до набрання законної сили рішення суду у цій справі до розгляду в судовому засіданні на 28.10.2026.

На визначену дату судом представники сторін не з`явились, при цьому, про дату, час та місце розгляду заяви належним чином повідомлені ухвалою суду від 21.10.2026.

Поряд з цим, суд зауважує, що 28.10.2026 не було можливості здійснити фіксування судового засідання по справі № 902/1014/23 (902/1390/26) в режимі відеоконференцзв"язку за допомогою звукозаписуючої техніки, у зв`язку із чим, сторона не вийшла на зв`язок у означену дату та час поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв"язку ЄСІТС (службова записка № 377/2026)

Так, доводи заявника в заяві про забезпечення позову у справі мотивована тим, що у даному випадку ризик є конкретним і не відкладним, оскільки 20.10.2026 призначено розгляд скарги Вишневого відділу ДВС вих. № 58663 (вх. № СК - 3478-26). Задоволення скарги призведе до анулювання кореневого запису і автоматичного погашення права власності позивача на квартиру АДРЕСА_4 відповідно до частини 7 статті 37 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а отже це істотно ускладнить або зробить неможливим ефективний захист право власності позивача у даній справі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Подана в даній справі заява про вжиття заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заявником не додано докази, які підтверджують вчинення будь-яких умисних дій, спрямованих на не виконання рішення суду та й не зазначено про вчинення останнім будь-яких конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення у даній справі.

Вивчивши доводи заявника, суд зазначає, що підстави викладені заявником у заяві про забезпечення позову не надають суду жодного підтвердження неможливості або утруднення виконання рішення суду.

Суд відзначає, що забезпечення позову покликане убезпечити заявника від недобросовісних дій відповідача, проте, заявник не надав суду жодних доказів в підтвердження вчинення саме останнім дій, з метою уникнення виконання рішення в даній справі, за умови задоволення позовних вимог.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/48318, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 21.01.2021 у справі № 924/881/16.

Суд наголошує, що стала судова практика Верховного Суду передбачає саме обов`язок заявника довести обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а не перекладає тягар доказування на боржника. Вказана позиція, крім зазначених вище постанов, також викладена і в постанові Великої Палати Верховного суду від 18.05.2021 № 914/1570/20, в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 № 915/577/22, від 13.02.2023 № 922/1737/22.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна права позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 910/7511/19, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19, від 23.12.2020 у справі № 911/949/20.

У той же час заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить жодних відомостей про вчинення будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду.

Таким чином, заява про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття визначених у заяві заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Оскільки, заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права позивача та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації вчиняти дії щодо анулювання рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , до набрання законної сили рішення суду у цій справі - відмовити.

2. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

5. Копію ухвали надіслати до Електронного кабінету ЄСІТС.

Дата складання повного тексту ухвали 02.11.2026.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141458116 Господарський суд Вінницької області
04.11.2026 Ухвала № 141184154 Господарський суд Вінницької області
03.11.2026 Ухвала № 141184128 Господарський суд Вінницької області
03.11.2026 Ухвала № 141184123 Господарський суд Вінницької області
29.10.2026 Ухвала № 141101952 Господарський суд Вінницької області
21.10.2026 Ухвала № 140789744 Господарський суд Вінницької області
21.10.2026 Ухвала № 140789743 Господарський суд Вінницької області
15.10.2026 Рішення № 140789720 Господарський суд Вінницької області
08.10.2026 Ухвала № 140566042 Господарський суд Вінницької області
01.10.2026 Ухвала № 140345528 Господарський суд Вінницької області
15.09.2026 Постанова № 139825477 Касаційний господарський суд Верховного Суду
08.09.2026 Ухвала № 139588455 Господарський суд Вінницької області
08.09.2026 Ухвала № 139588454 Господарський суд Вінницької області
04.09.2026 Ухвала № 139588457 Господарський суд Вінницької області
02.09.2026 Ухвала № 139437056 Господарський суд Вінницької області
01.09.2026 Ухвала № 139400648 Господарський суд Вінницької області
31.07.2026 Ухвала № 138678666 Господарський суд Вінницької області
16.07.2026 Ухвала № 138293487 Касаційний господарський суд Верховного Суду
24.06.2026 Ухвала № 137645935 Господарський суд Вінницької області
23.06.2026 Ухвала № 137645934 Господарський суд Вінницької області