Рішення № 141103799 у справі № 910/4559/22 від 19.10.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026 Справа № 910/4559/22 (910/6642/26)

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коренчук Тетяни Олександрівни (02141, м. Київ, вул. Руденко Лариси, буд.6-А, прим. 58, оф. 2)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Компанії FRANCOMBE VENTURES LIMITED ("Франкомб Венчурс Лімітед") (адреса International House 66 Lavander Hill LAVENDER HILL LONDON England SW11 5RQ; 7 Белл Ярд, Лондон, WC2A 2JR, Сполучене Королівство; ідентифікаційний клд 05300239)

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

В межах справи № 910/4559/22

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КУ "Інвестиційна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" (ідентифікаційний код 34351294)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: згідно із протоколом судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/4559/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КУ "Інвестиційна" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 27.12.2022.

03.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коренчук Тетяни Олександрівни до ОСОБА_1 та Компанії FRANCOMBE VENTURES LIMITED ("Франкомб Венчурс Лімітед") про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коренчук Тетяни Олександрівни до ОСОБА_1 та Компанії FRANCOMBE VENTURES LIMITED ("Франкомб Венчурс Лімітед") про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до розгляду в межах справи № 910/4559/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" та підготовче засідання призначено на 22.06.2026.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.06.2026 відкладено підготовче засідання на 13.07.2026.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.07.2026 відкладено підготовче засідання на 03.08.2026.

03.08.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про відвід судді Чеберяка П.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2026 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коренчук Тетяни Олександрівни про відвід судді Чеберяка П.П. від розгляду справи № 910/4559/22 (910/6642/26) відмовлено.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коренчук Тетяни Олександрівни до ОСОБА_1 та Компанії FRANCOMBE VENTURES LIMITED ("Франкомб Венчурс Лімітед") про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в межах справи № 910/4559/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" до судового розгляду справи по суті на 19.10.2026.

У судовому засіданні 19.10.2026 представник заявника надав пояснення по суті поданої заяви та підтримав її в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 27.12.2022 у справі № 910/4559/22 було визнано Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських Товариство з обмеженою відповідальністю "УАУ" було зареєстровано 18.04.2006 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацію.

Керівником юридичної особи з 01.12.2019 був ОСОБА_1 (відповідач 1).

Засновником боржника із часткою у статутному капіталі 99 % є - Компанія FRANCOMBE VENTURES LIMITED (відповідач 2), юридична особа, зареєстрована за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії.

Здійснивши аналіз фінансового становища боржника, дослідивши підстави виникнення заборгованості перед кредитором, рух коштів по рахункам боржника, сукупність укладених боржником правочинів, пов`язаність контрагентів, інші юридичні дії, ліквідатором виявлено ознаки доведення до банкрутства у діях/бездіяльності осіб, які фактично визначали мету, зміст і результати діяльності боржника, надавали останньому вказівки, обов`язкові для виконання, що зрештою призвело до банкрутства ТОВ «УАУ» та значного боргу перед кредитором.

Так, ліквідатором було проведено аналіз інформації про фінансові результати діяльності боржника у період з 2006 по 2021 роки. Проаналізовані фінансові показники свідчать про те, що ТОВ «УАУ» з моменту заснування фактично не здійснювало повноцінної господарської (операційної) діяльності, не генерувало реального доходу та не забезпечувало економічного результату від використання наявних активів. Починаючи щонайменше з 2010 року, обсяги доходів підприємства були мінімальними або фактично відсутніми, тоді як витрати систематично продовжували здійснюватися та у багато разів перевищували отримані доходи. За таких обставин боржник функціонував виключно збитково та не мав об`єктивних джерел для покриття понесених витрат.

Разом із цим ТОВ «УАУ» протягом багатьох років обліковувало значні суми незавершених капітальних інвестицій, однак відповідний інвестиційний проєкт так і не був завершений, не був введений в експлуатацію та не призвів до створення активу, який зміг би генерувати прибуток та забезпечити дохід від господарської діяльності.

Як стверджує ліквідатор, сукупність наведених обставин свідчить про те, що залучені боржником кошти фактично використовувалися не за призначенням без досягнення господарської мети, без створення економічного результату та без забезпечення прибуткової діяльності підприємства. За відсутності реальної операційної діяльності, доходів та завершених інвестиційних проєктів подальше здійснення витрат не мало розумного економічного обґрунтування та призвело до системного накопичення збитків і погіршення фінансового стану підприємства, що є однією з ключових ознак доведення суб`єкта господарювання до стійкої неплатоспроможності.

Результати аналізу основних показників, що визначають фінансово господарський стан ТОВ «УАУ» протягом всього періоду існування визначають господарську діяльності боржника, як збиткову, що водночас характеризується критичним рівнем ліквідності, фінансової стійкості та ділової активності. Ураховуючи викладене мета створення ТОВ «УАУ» взагалі не передбачала здійснення прибуткової господарської діяльності.

З метою з`ясування дійсної мети створення та обставин функціонування боржника ліквідатором було досліджено сукупність укладених боржником правочинів, рух коштів по рахункам боржника, пов`язаність контрагентів, а також підстави виникнення заборгованості перед кредитором.

Так, ліквідатором було встановлено факт укладення між ТОВ «УАУ» та АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» наступних договорів поруки:

- договір поруки від 24.07.2007 № 841, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ТОВ «НАФТОХІМІМПЕКС» перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором 19.03.2002 № 325v-01-02;

- договір поруки від 02.08.2007 № 844, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ТОВ «ПРОМІНЕК» перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором від 10.05.2005 № 549v-01-05;

- договір поруки від 13.01.2009 № 68, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ТОВ «ПРОМІНЕК» перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором від 10.06.2008 № 1248м-08;

- договір поруки від 09.08.2007 № 851, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ТОВ «НВП «АТОЛ» перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором від 15.07.2004 № 876-01-04;

- договір поруки від 03.09.2007 № 916, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань АТ «УЖГОРОДСЬКИЙ ТУРБОГАЗ», перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором від 20.07.2006 № 615v-02-06;

- договір поруки від 04.12.2008 № 53, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ПРАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ ЗАВОД КАРДАННИХ ВАЛІВ», перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором від 23.05.2005 № 962м-02-05;

- договір поруки від 05.12.2008 № 57, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ТОВ «ВОСТОК-РУДА», перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором від 22.03.2006 № 605м-02-06;

- договір поруки від 16.12.2008 № 62, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ТОВ «КОМСОМОЛЬСЬКА КОГЕНЕРАЦІЙНА КОМПАНІЯ», перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором від 21.07.2008 № 1257v-08;

- договір поруки від 29.05.2009 № 78, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ПАТ «СУДОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАВОД «ЗАЛІВ» перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором від 21.11.2005 № 587м-01-05;

- договір поруки від 10.12.2007 № 952, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ПАТ «СТАХАНОВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором;

- договір поруки від 12.12.2007 № 953, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ТОВ «ВОРСКЛА СТАЛЬ» перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором;

- договір поруки від 27.12.2007 № 957, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ПрАТ «УКРЕНЕРГОЗБУТ» перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором;

- договір поруки від 27.12.2007 № 958, що забезпечував виконання кредитних зобов`язань ПАТ «АВТОКРАЗ» перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за кредитним договором.

На підставі аналізу наведених контрагентів боржника, який проводився за відкритими реєстрами, ліквідатором встановлено, що майже всі з наведеного переліку прямо або опосередковано входять до єдиної організованої структури бізнесу, підконтрольної ОСОБА_2 , яка обслуговувалась в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ».

Також у відповідності до даних про рух коштів по рахунках ТОВ «УАУ», відкритих в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та АТ «СЕНС БАНК», виявлено систематичне здійснення ТОВ «УАУ» видаткових операцій, спрямованих на погашення заборгованості наступних юридичних осіб: ТОВ «НАФТОХІМІМПЕКС», ТОВ «ПРОМІНЕК», ТОВ «НВП «АТОЛ», АТ «УЖГОРОДСЬКИЙ ТУРБОГАЗ», ПРАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ ЗАВОД КАРДАННИХ ВАЛІВ», ТОВ «ВОСТОК-РУДА», ТОВ «КОМСОМОЛЬСЬКА КОГЕНЕРАЦІЙНА КОМПАНІЯ», ПАТ «СУДОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАВОД «ЗАЛІВ», ПАТ «СТАХАНОВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД», ТОВ «ВОРСКЛА СТАЛЬ», ПрАТ «УКРЕНЕРГОЗБУТ», ПАТ «АВТОКРАЗ» на підставі вказаних договорів поруки, а також неодноразове надання ТОВ «УАУ» підприємствам ТОВ «ФЕРРЕКСПО» й ТОВ «ТОКМАЦЬКА ФЕРОСПЛАВНА КОМПАНІЯ» безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

В свою чергу, укладені ТОВ «УАУ» договори поруки за своїм змістом та обсягом відповідальності віднесені до категорії значних правочинів, які вчинялись за відповідним погодженням з боку засновника боржника - Компанії FRANCOMBE VENTURES LIMITED.

В свою чергу, здійснюючи повний контроль над діяльністю ТОВ «УАУ», відповідачам було достовірно відомо про відсутність у боржника прибутку, відповідного обсягу майна та джерел надходження коштів у обсягах, достатніх для погашення боргових зобов`язань за третіх осіб. Попри це відповідачі свідомо прийняли рішення про покладення на ТОВ «УАУ» боргового тягаря за третіх осіб із використанням інститутів поруки та безвідсоткової позики тим самим встановивши залежність функціонування боржника не від результатів його власної господарської діяльності, а від результатів діяльності третіх осіб та їх волі з відшкодування витрат, понесених ТОВ «УАУ» в результаті виконання прийнятих на себе зобов`язань за договорами поруки та надання безпроцентної фінансової допомоги. Зрештою кредитні зобов`язання, по яких ТОВ «УАУ» виступило поручителем були прострочені, і наразі відповідні суми включені до кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ «УАУ».

Також ліквідатором було встановлено, що безвідповідальне та безпідставне оформлення договорів поруки, подальше систематичне виконання ТОВ «УАУ» платежів у рахунок погашення кредитних зобов`язаннях третіх осіб по таких договорах, негативно впливало на фінансове становище боржника, призводило до поступової деградації його господарської діяльності, хронічної збитковості, втрати платоспроможності та банкрутства.

Фінансова неспроможність ТОВ «УАУ» з виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором поруки від 09.08.2007 № 851, укладеним з ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», в якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань ТОВ «НВП «АТОЛ», стало причиною відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Так, між Публічним акціонерним товариством «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АТОЛ» 15.07.2004 було укладено договір про мультивалютну кредитну лінію № 876- 01-04, умови якого неодноразово змінювалися додатковими угодами до цього договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 09.08.2007 між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «УАУ» було укладено договір поруки № 851.

ТОВ «НВП «АТОЛ» допустило прострочення виконання прийнятих на себе кредитних зобов`язань, що було встановлено Господарським судом Полтавської області в межах судової справи №917/199/14 про банкрутство ТОВ «НВП «АТОЛ» за змістом ухвали від 19.09.2014 про затвердження мирової угоди, а також у рішенні Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі № 910/17765/18 про звернення стягнення на заставне майно, що належить ТОВ «УКРТЕХВУГЛЕЦЬ».

18.06.2019 Господарським судом Полтавської області було ухвалено рішення по справі №910/2542/19 за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до ТОВ «НВП «АТОЛ», ТОВ «УАУ», ТОВ «НАФТОХІМІМПЕКС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВАГОНЗАВОД» про стягнення заборгованості.

Вказаним рішенням Господарський суд Полтавської області позов задовольнив повністю, стягнув:

солідарно з ТОВ «НВП «АТОЛ» (ідентифікаційний код: 30296771), ТОВ «УАУ» (ідентифікаційний код: 34351294) та ТОВ «НАФТОХІМІМПЕКС» (ідентифікаційний код: 31029407) на користь ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (ідентифікаційний код 09807856) 203 669 109 ,88 грн. заборгованості;

з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВАГОНЗАВОД» (ідентифікаційний код 34749544) на користь ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (ідентифікаційний код: 09807856) заборгованість за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 876-01- 04 від 15.07.2004 в сумі 86 000 000,00 грн.;

солідарно з ТОВ «НВП «АТОЛ» (ідентифікаційний код: 30296771), ТОВ «УАУ» (ідентифікаційний код 34351294), ТОВ «Нафтохімімпекс» (ідентифікаційний код 31029407) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВАГОНЗАВОД» (ідентифікаційний код 34749544) на користь ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (ідентифікаційний код 09807856) витрати по сплаті судового збору в сумі 672 350,00 грн.

Судовим рішеннями у справі № 910/2542/19 встановлено факт:

укладення кредитного договору між АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «НВП «АТОЛ», а також договору поруки між банком та ТОВ «УАУ»;

виникнення у ТОВ «НВП «АТОЛ» простроченої заборгованості за кредитним договором;

обґрунтованості вимог АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» про стягнення заборгованості з ТОВ «УАУ», як поручителя по зобов`язаннях ТОВ «НВП «АТОЛ».

06.12.2019 між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, зареєстрований в реєстрі за №3877, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло право вимоги до позичальника, заставодавців і поручителів.

11.03.2020 Господарським судом Полтавської області було частково задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про заміну сторони виконавчого провадження, замінено стягувача з ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА».

23.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ІНВЕСТИЦІЙНА» було укладено Договір №07/23/06/2021/1 про відступлення прав вимоги, зареєстрований в реєстрі за № 1620. Відповідно до Додатку №5 до вказаного договору ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» набуло право вимоги до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Атол» за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 876-01-04 від 15.07.2004, а також за договорами забезпечення до нього, зокрема, за Договором поруки від 09.08.2007 № 851, укладеним з ТОВ «УАУ».

У подальшому, фінансова неспроможність ТОВ «УАУ» з виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором поруки від 09.08.2007 № 851, укладеним з АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», в якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань ТОВ «НВП «АТОЛ», стало причиною відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за заявою ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ІНВЕСТИЦІЙНА».

Наведені вище фактичні обставини у сукупності призвели до банкрутства ТОВ УАУ» та неможливості погашення вимог кредитора боржника у розмірі 381 910 988,49 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Частиною другою статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

У справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

Елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника

Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій/бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту.

При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення). Однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності. Право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі № 25/62/09.

Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.

Тобто, до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18.

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.

Обґрунтовуючи суб`єктний склад відповідачів у цій справі, ліквідатор звертав увагу, що виходячи зі змісту частини 2 статті 61 КУзПБ коло суб`єктів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника не обмежується виключно фізичними особами. Також зазначена норма не містить обмежень щодо кількості суб`єктів і кількості заяв про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, оскільки процедура ліквідації досі триває, і в процесі її здійснення виявляються обставини, які свідчать про причетність до доведення до банкрутства ТОВ «УАУ» і інших осіб, ніж у же встановлені.

Згідно з приписами частини другої статті 61 КУзПБ суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

У даній справі кредитор неспроможний отримати задоволення визнаних судом його вимог до боржника у зв`язку з недостатністю майна останнього, а отже потребує додаткових механізмів захисту.

При цьому, наявні в матеріалах справи докази свідчать про створення ТОВ «УАУ» не для ведення прибуткової господарської діяльності, а з метою використання боржника в якості учасника організованої структури бізнесу, в якій ТОВ «УАУ» було поручителем по кредитних зобов`язаннях третіх осіб перед АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за договорами поруки, а також надавало таким особам безвідсоткову фінансову допомогу тощо.

На підставі аналізу наявних в матеріалах справи доказів, суд погоджується з доводами ліквідатора щодо того, що функціонування ТОВ «УАУ» як підприємницького суб`єкта перебувало у залежності від управлінських рішень виконавчого органу управління та безпосередньо засновника, які повністю визначали мету, зміст і наслідки діяльності боржника. Відтак, суб`єктами субсидіарної відповідальності є фактичний власник боржника - Компанія FRANCOMBE VENTURES LIMITED, юридична особа, зареєстрована за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії, що є учасником боржника з моменту його заснування із часткою у статутному капіталі в 99 % та керівник боржника - ОСОБА_1 , який обіймає посаду керівника з 01.12.2019.

Об`єктом правопорушення у справі № 910/4559/22 є порушені права кредитора відносно боржника у сумі непогашених грошових вимог в розмірі 381 910 988,49 грн.

Об`єктивну сторону правопорушення складають дії Компанії FRANCOMBE VENTURES LIMITED, що є незмінним учасником боржника з моменту його заснування із часткою у статутному капіталі в 99 %, які полягають у створенні в 2006 ТОВ «УАУ» не з метою здійснення реальної господарської діяльності, отримання прибутку чи участі у цивільному обороті як самостійного суб`єкта господарювання, а виключно як формальний майновий інструмент для забезпечення виконання кредитних зобов`язань пов`язаних третіх осіб шляхом укладення договорів поруки за відсутності будь-якого власного економічного інтересу у відповідних кредитних правовідносинах.

Прийняття значних зобов`язань за боргами третіх осіб створили для боржника критичне фінансове навантаження, яке не відповідало його майновому стану, господарській діяльності та платоспроможності. Внаслідок системного використання Компанією FRANCOMBE VENTURES LIMITED боржника, як поручителя за зобов`язаннями третіх осіб, останній втратив здатність належним чином виконувати грошові зобов`язання перед кредиторами, що призвело до виникнення стійкої неплатоспроможності та подальшого банкрутства.

Разом із цим упродовж 2019 - 2021 Компанія FRANCOMBE VENTURES LIMITED та ОСОБА_1 будучи обізнаними про незадовільний фінансовий стан боржника, наявність значного боргового навантаження, втрату ліквідності та ризики настання стійкої неплатоспроможності, допустили протиправну бездіяльність, яка полягала у невжитті необхідних та розумних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності ТОВ «УАУ» та захист інтересів його кредиторів.

Зокрема, відповідачами не було:

- здійснено санаційних заходів щодо фінансового оздоровлення Боржника; вжито заходів для реструктуризації заборгованості;

- забезпечено докапіталізацію Боржника або залучення фінансування для підтримання його господарської діяльності;

- вчинено будь-яких інших дій, спрямованих на стабілізацію фінансового стану боржника та збереження його активів.

Така бездіяльність за наявності очевидних ознак загрози неплатоспроможності суперечила принципам добросовісного та розумного управління підприємством, порушувала права та законні інтереси кредиторів і перебувала у прямому причинно-наслідковому зв`язку з подальшим доведенням боржника до банкрутства.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, тобто цією нормою визначено презумцію вини у разі порушення зобов`язання.

Так само і статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Згідно висновків Верховного Суду викладених у постанові від 17.06.2020 у справі №923/590/18 виключно на особу, яка притягується до субсидіарної відповідальності покладається обов`язок доказування відсутності своєї вини.

В свою чергу, представники відповідачів у судові засідання жодного разу не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, який би спростовував викладені обставини та доводи, не подали.

Розмір субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства становить різницю між сумою вимог кредиторів і сумою реалізації ліквідаційної маси (постанова Верховного Суду 20.03.2019 у справі № 5024/980/2011).

Загальна сума кредиторських вимог згідно реєстру кредиторів складає 382 780 217,79 грн. Водночас в процедурі ліквідації ліквідатором здійснено реалізацію об`єктів ліквідаційної маси ТОВ «УАУ», за рахунок чого були погашені вимоги першої черги кредитора ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» в розмірі 83 310,00 грн та вимоги четвертої черги в розмірі 785 919,30 грн. Разом на суму - 869 229,30 грн. Ураховуючи викладене, розмір вимог, які можуть бути задоволені суб`єктами субсидіарної відповідальності за непогашеними зобов`язаннями боржника, становить 381 910 988,49 грн.

Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку.

Як вже було зазначено, статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства.

Проте, як слідує з матеріалів справи відповідачі в порушення статті 61 КУзПБ не спростували наявність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства та не довели відсутність причинно-наслідкового зв`язку між їх діями/бездіяльністю і банкрутством Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ".

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи викладене вище, розглянувши заяву надійшла заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коренчук Тетяни Олександрівни до ОСОБА_1 та Компанії FRANCOMBE VENTURES LIMITED ("Франкомб Венчурс Лімітед") про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви тому вважає за доцільне її задовольнити, покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" в сумі 381 910 988,49 грн на Компанію FRANCOMBE VENTURES LIMITED (юридична особа, зареєстрована за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії та ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УАУ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коренчук Тетяни Олександрівни до ОСОБА_1 та Компанії FRANCOMBE VENTURES LIMITED ("Франкомб Венчурс Лімітед") про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника задовольнити.

2. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «УАУ» в сумі 381 910 988 (триста вісімдесят один мільйон дев`ятсот десять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 49 коп. на Компанію FRANCOMBE VENTURES LIMITED (юридична особа, зареєстрована за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії (International House 66 Lavander Hill LAVENDER HILL LONDON England SW11 5RQ; Реєстраційний номер компанії: 05300239) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

3. Стягнути солідарно з Компанії FRANCOMBE VENTURES LIMITED (юридична особа, зареєстрована за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії (International House 66 Lavander Hill LAVENDER HILL LONDON England SW11 5RQ; Реєстраційний номер компанії: 05300239) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УАУ» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 11-Б; ідентифікаційний код 34351294) грошові кошти в сумі 381 910 988 (триста вісімдесят один мільйон дев`ятсот десять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 49 коп. та судовий збір в розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 80 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.11.2026.

Суддя П.П. Чеберяк