Судові рішення

Ухвала № 141111796 у справі № 160/35062/26 від 02.11.2026

Ухвала від 02.11.2026 в адміністративній справі № 160/35062/26 (категорія «Адміністрування окремих податків, зборів, платежів»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Лозицька Ірина Олександрівна.

Справа№ 160/35062/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяЛозицька Ірина Олександрівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяАдміністрування окремих податків, зборів, платежів
Дата ухвалення02.11.2026
Надійшло до реєстру03.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141111796

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 листопада 2026 року Справа № 160/35062/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивача про забезпечення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 20.10.2026 №259-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»».

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

30.10.2026 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- зупинити дію наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 20.10.2026 №259-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/35062/26;

- заборонити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: пр. О. Поля, 57, м. Дніпро, 49600) вчиняти будь-які дії на виконання наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2026 №259-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/35062/26.

В обґрунтування заяви зазначено, що наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 20.10.2026 №259-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» було наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОМЕГА» (ЄДРПОУ 30982361) з 25.11.2026 тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності: з 01.02.2022 по 31.12.2023 по контракту від 01.02.2022 №01/02/2022 з нерезидентом TURKKAN AGRO TARIM URUNLERI SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина; з 01.10.2018 по 30.09.2026 по контракту від 18.06.2018 №OP/025/18 з нерезидентом OCEAN PRODUCTS AS, Норвегія; з 13.12.2023 по 30.09.2026 по контракту від 30.12.2023 №UA-2023-1312 з нерезидентом PAMAR Piotr Olejniczak, Польща, з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Таким чином, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки охоплює період діяльності компанії з 01.10.2018 по 30.09.2026. Однак, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №160/7998/26 позов ТОВ «ОМЕГА» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Східного міжрегіонального управління ДПС про результати розгляду повідомлень №5676/6/32-00-04-03-06 від 28.11.2025, яким було відмовлено ТОВ «ОМЕГА» у застосуванні норм підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС застосувати положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо ТОВ «ОМЕГА» та запровадити мораторій на проведення документальних перевірок податкових (звітних) періодів з 01.01.2018 по 20.08.2024 за поданим ТОВ «ОМЕГА» повідомленнями про неможливість вивезення первинних документів: від 31.10.2025 (що стосуються господарської діяльності супермаркету під торговельною маркою VARUS №69 за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Козацька, 16в, за податкові періоди з 28.11.2019 по 04.03.2022, включно); від 31.10.2025 (що стосуються господарської діяльності супермаркету під торговельною маркою Varus №601 за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ювілейна, б.69, за податкові періоди з 28.09.2019 по 08.04.2022, включно); від 31.10.2025 (що стосуються господарської діяльності супермаркету під торговельною маркою VARUS № 607 за адресою: Донецька область, м. Покровськ, Лазурний м-рн, буд. б/н, за податковий період з 11.06.2021 по 20.08.2024, включно); від 03.11.2025 № 03 11-2025/1-А (що стосуються господарської діяльності ТОВ «ОМЕГА» та зберігались у складському комплексі за адресою: Київська область, Броварський район, с. Квітневе, вул. Гоголівська, 1-А, за податковий період з 10.01.2021 по 12.03.2022 включно); від 05.11.2025 № 05-11-2025/1 (що зберігались в архівному підрозділі ТОВ «ОМЕГА» за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Новоолександрівська, Комплекс будівель і споруд, будинок 19д, що стосуються господарської діяльності ТОВ «ОМЕГА» за податкові періоди з 01.01.2018 по 31.03.2022, включно). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.09.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №160/7998/26 було залишено без змін. Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №160/7998/26 вступило в законну силу з 23.09.2026. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.10.2026 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №160/7998/26. У зв`язку з вищевикладеним, ТОВ «ОМЕГА» вважає, що з урахуванням положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України контролюючий орган не має права проводити спірну перевірку, що призначена на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 20.10.2026 № 259-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» щодо періодів діяльності компанії з 01.10.2018 по 20.08.2024. Таким чином, при винесенні наказу про призначення спірної перевірки відповідач проігнорував запроваджений судовим рішенням мораторій, а тому, такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку. Представник позивача наголошує на тому, що у разі, якщо наказ про проведення перевірки від 24.04.2024 №100-17, який є предметом спору, буде реалізовано контролюючим органом шляхом його застосуванням (фактичне проведення перевірки), то його подальше оскарження буде неможливим, оскільки такі позовні вимоги не будуть підлягати розгляду в порядку жодного судочинства, відтак, це призведе до неможливості відновлення порушеного права платника податків, бо з моменту складення акту за результатами такої перевірки і винесення на його підставі податкових повідомлень-рішень, позивач безповоротно буде позбавлений права на оскарження спірного наказу. Таким чином, проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням вищезазначеного права платника податку щодо оскарження в суді наказу про призначення такої перевірки. Поряд із цим, реалізація контролюючим органом своїх функцій шляхом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а саме: до донарахування податкових зобов`язань. При цьому для відновлення порушених прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (зокрема, незаконне проведення перевірки та нарахування податкових зобов`язань призведе до необхідності ініціювання судових процесів щодо оскарження актів, прийнятих за результатами перевірки, що, в свою чергу, потягне за собою матеріальні витрати у вигляді сплати судового збору, оплати правової допомоги тощо). Наведене свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки існує ймовірність проведення незаконної перевірки на підставі оскаржуваного наказу, у разі подальшого визнання його протиправним та скасування судом, та прийняття за результатами такої перевірки рішень про визначення грошових зобов`язань, які можуть мати наслідки у вигляді тривалого судового оскарження та понесення судових витрат. Враховуючи вищевикладене, на переконання представника ТОВ «ОМЕГА», вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є співмірним заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Вжиття заходів забезпечення позову про зупинення дії оскаржуваного наказу не скасовує чинність останнього, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим наказом заходів. Тобто, в цьому випадку вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Поряд із цим, вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації контролюючим органом його функцій після розгляду справи по суті, а також не порушить прав та законних інтересів контролюючого органу (відповідача) чи інших осіб.

Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 152 КАС України.

Суд зазначає, що згідно ч. 1, 2 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Актом №17 щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 27.10.2026 підтверджено, що внаслідок чергової атаки російської федерації на енергетичний об`єкт Дніпропетровщини, 29.10.2026 о 13:50 відбулося знеструмлення електричних мереж ПАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж ЦЕК» та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». У зв`язку з зазначеними обставинами, відбулось знеструмлення електромережі в приміщенні суду, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4 з 29.10.2026 з 13:50 год до 06:00 год 01.11.2026. Означені обставини унеможливили функціонування автоматизованої системи КП «Діловодство спеціалізованого суду в цей період».

Відтак, суд зазначає, що заява представника позивача про забезпечення позову розглянута у встановлений законом строк.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено підстав для необхідності виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, відтак, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про забезпечення позову, враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією із гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб - позивачів (майбутніх позивачів) в адміністративному процесі; механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі на користь позивача.

Водночас заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (майбутнього позивача) до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача), та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із наведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог останнього щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 13.07.2023 у справі №640/16003/22.

В постанові від 10.01.2024 у справі №440/9575/22 Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 26.04.2019 у справі № 826/16334/18.

Суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Позивач, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову просить суд зупинити дію наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 20.10.2026 №259-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/35062/26 та заборонити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: пр. О. Поля, 57, м. Дніпро, 49600) вчиняти будь-які дії на виконання наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2026 №259-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/35062/26.

Суд зазначає, що необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову позивач мотивує протиправністю наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2026 №259-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»», яким призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Омега» (код ЄДРПОУ 30982361), податкова адреса: вул. Панікахи, буд. 15, м. Дніпро, 49041 з 25.11.2026 тривалістю 10 робочих днів.

Разом із цим, суд зазначає, що станом на час розгляду заяви перевірку не проведено, доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому позивач не надав, як і доказів очевидної протиправності оскаржуваного наказу.

До того ж, до матеріалів позову та заяви про забезпечення позову, позивач не надав доказів, які б свідчили, що у відповідача є намір проводити документальну позапланову невиїзну перевірку без дотримання мораторію, встановленого рішенням суду у справі №160/7998/26.

Отже, позивачем не надано доказів вчинення відповідачем жодних протиправних дій, які б свідчили про порушення відповідачем дії мораторію, встановленого рішенням суду у справі №160/7998/26.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, обґрунтування вимог заявника щодо невідповідності наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2026 №259-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» вимогам чинного законодавства становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи по суті.

Відтак, посилання позивача на наявність очевидних ознак протиправності спірного наказу, є безпідставними, оскільки на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності такого рішення відповідача без дослідження доказів та позиції сторін. Зокрема, оцінка спірного наказу відповідача може бути надана тільки з урахуванням всіх належних та допустимих доказів у їх сукупності та при дотриманні принципу змагальності сторін у наданні до суду доказів.

Крім того, суд не виявив існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Що стосується можливих наслідків у вигляді акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що саме лише проведення перевірки не створює незворотних наслідків, не зупиняє господарську діяльність платника податків; у разі виявлення у ході такої перевірки порушень платник не позбавлений права захистити свої права у випадку їх порушення, зокрема, шляхом судового оскарження наслідків такої перевірки із зазначенням, в тому числі, обставин про процедурні порушення при призначенні перевірки.

Крім того, наразі немає жодних підстав прогнозувати та стверджувати, що наслідки перевірки будуть саме негативними для позивача.

Суд наголошує, що вирішення вказаного питання на стадії відкриття провадження у справі фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд зауважує, що, безумовно, рішення, дії та/чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень справляють певний вплив на правовий статус особи, щодо прав, свобод та/чи законних інтересів якої прийнято рішення, вчинена (невчинена) дія, рішення, дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень можуть мати наслідки, які особа оцінює щодо себе негативно. Водночас, позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та/або витрат, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин.

Відтак, враховуючи вищевикладене та з огляду на обставини того, що матеріали заяви не містять належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тому, суд не встановив підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.11.2026 Ухвала № 141111768 Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 30982361. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг