Рішення № 141114101 у справі № 340/3086/26 від 30.10.2026

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3086/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає в нерозгляді рапорту ОСОБА_1 від 16.12.2025 року щодо виплати одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн грн (один мільйон гривень) відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт від 16.12.2025 року, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн грн (один мільйон гривень) на підставі абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.12.2025 року позивач через ІНФОРМАЦІЯ_1 (з проханням передати через СЕДО) подав командиру військової частини НОМЕР_2 рапорт від 16.12.2025 року з проханням сформувати необхідний пакет документів, передати заявку до Міністерства оборони України та провести виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153. Однак за результатами розгляду цього рапорту рішення не прийнято. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.03.2022 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

З 20.02.2025 року його включено до складу військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 19.02.2025 року № 1/32/363 старший матрос ОСОБА_1 у періоди з 23.12.2023 року по 03.03.2024 року, з 16.03.2024 року по 16.06.2024 року, з 24.06.2024 року по 03.07.2024 року, з 16.07.2024 року по 14.10.2024 року, з 27.10.2024 року по 19.02.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах: Херсонська область, Херсонський район, с. Микільське (в межах Національного природного парку «Нижньодніпровський»).

Вважаючи, що набув право на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153, позивач 18.12.2025 року через ІНФОРМАЦІЯ_1 (з проханням передати через СЕДО) звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з рапортом від 16.12.2025 року, у якому просив сформувати необхідний пакет документів, передати заявку до Міністерства оборони України щодо необхідності відповідного фінансування, передати відповідні накази до фінансового відділу військової частини, нарахувати та провести виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.

Однак грошову винагороду позивачу виплачено не було, рішення (відповіді) за результатами розгляду рапорту він також не отримав.

З огляду на це 12.01.2026 року представник позивача подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 адвокатський запит із вимогою повідомити, чи було передано рапорт ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 через СЕДО.

Листом від 16.01.2026 року № 6/286 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що рапорт ОСОБА_1 передано до військової частини НОМЕР_2 через СЕДО 23.12.2025 року.

Утім станом на момент звернення до суду ОСОБА_1 не виплачено грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153, відповіді за результатами розгляду рапорту він також не отримав.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом частин першої, третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначено види військової служби, зокрема: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову (направлення) громадян України на військову службу та прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

За правилами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

11.02.2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі - Постанова № 153).

Пунктом 3 Постанови № 153, чинної на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України „Про введення воєнного стану в Україні"», проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень; військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених); військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону.

?Times New Roman CERoman Boldке#?Times New Roman CYRRoman Bold#Отже, з аналізу норм Постанови № 153 (у редакції, чинній на час проходження позивачем військової служби) випливає, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема до Збройних Сил, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.

Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови № 153 координатором експериментального проекту є Міністерство оборони. Пунктами 7, 8 окремого доручення Міністерства оборони України від 26.09.2025 року № 5601/уд розпорядників коштів другого ступеня зобов`язано за рахунок поточного фінансування створити та підтримувати резерв коштів для забезпечення зазначених виплат у разі надходження заявок від військових частин та невідкладно здійснювати фінансування цих виплат у межах наявних потреб.

Департаменту фінансів Міністерства оборони України спільно з Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України доручено забезпечити фінансування військ для виплати винагороди.

Суд враховує, що механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту визначено Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2024 року за № 1214/42559 (далі - Порядок № 531).

Згідно з пунктами 1- 3 розділу ІІ Порядку № 531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку. Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою. Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника). Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 531 встановлено заборону: 1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно: подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом; недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком; наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту; 2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо; 3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку; 4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Судом встановлено, що рапорт позивача про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди в розмірі 1 000 000 грн, передбаченої Постановою № 153, подано на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 через ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 на адвокатський запит (лист від 16.01.2026 року № 6/286).

Суд зазначає, що рапорт вважається розглянутим, якщо за результатами його розгляду прийнято рішення та це рішення (відповідь) належним чином доведено до військовослужбовця.

Однак матеріали справи не містять належних доказів розгляду військовою частиною НОМЕР_2 питання про виплату позивачу спірної грошової винагороди або про відмову в її виплаті. Це свідчить про протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_2 .

Тобто відповідач, будучи обізнаним про поданий позивачем рапорт, свідомо проігнорував його.

За своєю правовою природою бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає в невчиненні нею конкретних дій, які вона повинна була і могла вчинити в конкретних умовах, та характеризується свідомим і вольовим актом поведінки особи.

Тому слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 16.12.2025 року та зобов`язати військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт позивача від 16.12.2025 року та прийняти відповідне рішення.

Вимога про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн грн (один мільйон гривень) на підставі абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» є передчасною, оскільки за результатами розгляду рапорту відповідач не прийняв відповідного рішення.

Судові витрати зі сплати судового збору, які підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні. Доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду не подано.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242- 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає в нерозгляді рапорту ОСОБА_1 від 16.12.2025 року щодо виплати одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2025 року щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн грн на підставі абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК