Рішення № 141114161 у справі № 340/4678/26 від 02.11.2026

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4678/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м`ясокомбінат" (далі - позивач) до Управління державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.06.2026 № ОПШ 042871.

В обґрунтування вимог зазначено, що постановою Управління державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.06.2026 № ОПШ 042871 до ТОВ "Соколівський м`ясокомбінат" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягало у відсутності в роздруківці даних цифрового тахографа інформації про режим праці та відпочинку водія за період із 15 год. 30 хв. 09.05.2026 до 03 год. 50 хв. 12.05.2026. Позивач стверджує, що під час рейдової перевірки 22.05.2026 року водій ОСОБА_1 мав особисту картку водія, встановлену в цифровому тахографі, та надав інспектору роздруківку даних його роботи, протокол перевірки та адаптації тахографа й інші передбачені законодавством документи. Відсутність записів за окремі дні пояснюється тим, що 10.05.2026 був вихідним днем, а 11.05.2026 водій перебував у відпустці без збереження заробітної плати, що, за твердженням позивача, підтверджується табелем обліку робочого часу та заявою працівника про надання відпустки. На переконання позивача, наявність особистої картки водія та роздруківки даних цифрового тахографа виключає склад правопорушення, передбаченого абзацом третім частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки зазначеною нормою встановлено відповідальність за відсутність документів на момент перевірки, а не за відсутність окремих відомостей у таких документах.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що під час перевірки водій надав тижневу роздруківку даних цифрового тахографа, яка не містила інформації про його діяльність за період з 15 год. 30 хв. 09.05.2026 до 03 год. 50 хв. 12.05.2026, а наданий ним бланк підтвердження діяльності був незаповненим. На думку відповідача, сама по собі фізична наявність картки водія або роздруківки тахографа без необхідних відомостей не забезпечує можливості перевірити дотримання режиму праці та відпочинку, а тому не свідчить про виконання вимог законодавства. Відповідач також вказав, що позивача належним чином повідомлено про розгляд справи 23.06.2026 року, однак документів на підтвердження вихідних днів та відпустки водія до контролюючого органу не подано. За таких обставин відповідач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу правомірною (а.с. 28-32).

У відповіді на відзив представник позивача послався на те, що положення Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів)на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, передбачають альтернативність документів, які водій транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, повинен мати під час перевезення, а саме особистої картки водія або роздруківки даних роботи тахографа. Наявність таких документів під час перевірки відповідач не заперечує. Крім того, пунктом 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 передбачено право перевізника заповнювати бланк підтвердження діяльності у разі перебування водія у відпустці або нездійснення ним перевезень, проте не встановлено безумовного обов`язку оформлювати такий бланк. Позивач наголошує, що відповідач безпідставно ототожнив відсутність окремих записів про діяльність водія з відсутністю документа, за яку передбачено адміністративно-господарську відповідальність (а.с. 44-47).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

22 травня 2026 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті на 114 км автомобільної дороги М-14 проводилася рейдова перевірка, під час якої зупинено транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював перевезення вантажу.

Під час перевірки водій надав особисту картку водія та тижневу роздруківку даних цифрового тахографа, у якій були відсутні відомості про його діяльність за період із 15 год. 30 хв. 09 травня 2026 року до 03 год. 50 хв. 12 травня 2026 року. Також водієм було надано до перевірки незаповнений бланк підтвердження діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 22 травня 2026 року № ОАР 039919, у якому зафіксовано порушення вимог статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та розділу III Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (а.с. 33 зв.)

У поясненнях до акта перевірки водій зазначив: "даних на момент роздруківки з 9 по 12 немає так, як був вихідний і не керував ТЗ".

Повідомленням від 04 червня 2026 року № 47503/32.2/24-26 позивача повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначений на 23 червня 2026 року. Зазначене повідомлення отримано представником товариства 09 червня 2026 року (а.с. 35, 35 зв.).

За результатами розгляду матеріалів перевірки заступником начальника Управління державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті Мнекою Віталієм прийнято постанову від 23 червня 2026 року № ОПШ 042871, якою до позивача на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн за перевезення вантажу за відсутності документів, визначених статтею 48 цього Закону (а.с. 33).

Позивач, вважаючи таку постанову протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон № 2344-III в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (далі - Положення №103).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення №103).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 липня 2025 року № 647-р "Про реорганізацію територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" утворенні територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, зокрема, Управління державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області шляхом реорганізації Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Приписами пункту 4 Порядку № 1567 визначено, що рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктами 13, 16, 17 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).

Матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи.

Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

Згідно з абзацом 2 пункту 19 Порядку № 15670 за результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з винесенням відповідачем постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 гривень за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III.

Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Згідно абзацу 2 частини другої статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Водночас відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, абзацом третім частини першої якої встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначає відповідач, відсутність у водія під час рейдової перевірки реєстраційних даних про режим праці та відпочинку за період із 15 год. 30 хв. 09.05.2026 до 03 год. 50 хв. 12.05.2026 або належним чином заповненого бланка підтвердження діяльності свідчить про здійснення перевезення вантажу за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом третім частини першої статті 60 цього Закону.

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340), його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно з пунктом 1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Пунктами 6.1, 6.3 Положення № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.

Порядок використання тахографів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385), яка відповідно до пункту 1.3 поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 Інструкції № 385 автомобільні перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Автомобільні перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, пункт 3.3 Інструкції № 385 розмежовує документи залежно від типу тахографа: у разі використання аналогового тахографа водій повинен мати заповнені тахокарти у кількості, передбаченій ЄУТР, а в разі використання цифрового тахографа - картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Судом установлено, що транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був обладнаний цифровим тахографом, а водій під час перевірки пред`явив уповноваженій особі особисту картку водія та роздруківку даних його роботи. Факт надання цих документів відповідачем не заперечується.

Підставою ж для застосування штрафу стала відсутність у роздруківці відомостей про діяльність водія за окремий період, а не відсутність самої картки водія чи роздруківки даних тахографа.

При цьому абзац третій частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає відповідальність саме за перевезення пасажирів і вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Отже, відсутність окремих відомостей у пред`явленому водієм документі не може автоматично ототожнюватися з відсутністю самого документа без встановлення порушення конкретних обов`язкових вимог до його оформлення або змісту та обґрунтування відповідної правової кваліфікації.

Щодо відсутності у водія належно заповненого бланка підтвердження діяльності, суд зазначає, що згідно до пункту 6.4 Положення № 340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Отже, зазначеною нормою передбачено право перевізника оформлювати такий бланк, а не обов`язок його заповнення в кожному випадку нездійснення водієм перевезень.

Слід зазначити, що тахокарта фіксує відомості про режим праці та відпочинку водія у разі використання аналогового тахографа, а бланк підтвердження діяльності призначений для підтвердження періодів, протягом яких водій не здійснював керування транспортним засобом. Натомість цифровий тахограф забезпечує електронну реєстрацію відповідних відомостей із використанням особистої картки водія.

У цьому випадку транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був обладнаний цифровим тахографом. Під час перевірки водій пред`явив особисту картку та роздруківку даних роботи тахографа, а відсутність відомостей за окремий період пояснив тим, що мав вихідні дні та не керував транспортним засобом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого абзацом третім частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а отже, відсутні правові підстави для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.

За таких обставин постанова від 23.06.2026 № ОПШ 042871 про застосування до ТОВ "Соколівський м`ясокомбінат" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3328,00 грн (а.с.7), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м`ясокомбінат" (просп. Соколівський, 17 "О", с.Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641, ЄДРПОУ 34374788, поштова адреса - вул.Попова,11 к.1, а/с 96, м. Кропивницький, 25031) до Управління державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Героїв Маріуполя, 102, м. Кропивницький, 25004, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 23.06.2026 № ОПШ 042871 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м`ясокомбінат" (ЄДРПОУ 34374788) адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м`ясокомбінат" (ЄДРПОУ 34374788) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН