Справа № 635/9203/26
Провадження № 2/635/8178/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Скляренко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №[номер приховано] від 05.04.2019 року у розмірі 9161,72 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу розмірі 3000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05 квітня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №[номер приховано] . Даний договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і Позичальнику надано декілька різних послуг - кредитування та видача і обслуговування картки. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Відповідач отримала кредит на придбання товару. Згідно із п.1.3 договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів. Договором встановлено, що датою надання Банком та отримання Позичальником кредиту вважається дата підписання Позичальником кредитного договору. П.2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №[номер приховано]_CARD від 05.04.2019 року, що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (далі Договір) та усіх додатків до нього, невід`ємною частино якого є Тарифи Банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб. Відповідно до Кредитного договору, визначено умови обслуговування користування кредитом. Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами Банку та Договором. На дату укладання Договору розмір процентної ставки становить 5% (п`ять відсотків) в місяць, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% (нуль цілих одна сота відсотки) річних. Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту до Договору, з якого вбачається інформація щодо умов надання кредитного ліміту. Кредитний ліміт по карті, встановлений первинно при оформленні за Заявою-Анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № [номер приховано] _CARD від 05.04.2019 року укладеною між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (продукт CARD - номер рахунку НОМЕР_1 ), укладеному між АТ «ОТП Банк» та Відповідачем, складав 2 500,00 гривень (з можливістю збільшення, відповідно до кредитного договору), строком на 36 місяців (з правом пролонгації), що передбачено паспортом кредиту до цього договору. Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надавав Відповідачу кредитні кошти. Дата остаточного повернення кредиту 05 квітня 2021 року. Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так останній платіж Відповідачем було здійснено 03.02.2022 року. У порушення умов Кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників, зокрема за Кредитним договором №[номер приховано] від 05.04.2019, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Станом на день відступлення права вимоги, загальний розмір заборгованості складає 9161,72 (дев`ять тисяч сто шістдесят один гривня 72 копійки) - вказана сума заборгованості включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5800,00 грн (п`ять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), заборгованість за відсотками у розмірі 3361,72 грн (три тисячі триста шістдесят один гривня 72 копійки), заборгованість за комісією - 0,00 грн (нуль гривень 00 копійок).
Враховуючи викладене позивач був вимушений звернутись з позовною заявою до суду.
Ухвалою суду від 01.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначено, що ТОВ «Брайт Інвестмент» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою реєстрації ОСОБА_1 , яка повернулась до суду 29.09.2026 року оператором поштового зв`язку без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК є належним повідомленням про день та час розгляду справи. Заяв та клопотань з приводу розгляду справи відповідач до суду не подав, правом на подачу відзиву до суду не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії».
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 05 квітня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №[номер приховано].
Даний договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і Позичальнику надано декілька різних послуг - кредитування та видача і обслуговування картки.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Відповідач отримала кредит на придбання товару в загальному розмірі 8900 грн.
Згідно із п.1.3 договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів. Договором встановлено, що датою надання Банком та отримання Позичальником кредиту вважається дата підписання Позичальником кредитного договору.
П.2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №[номер приховано]_CARD від 05.04.2019 року, що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та усіх додатків до нього, невід`ємною частино якого є Тарифи Банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб. Відповідно до Кредитного договору, визначено умови обслуговування користування кредитом. Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами Банку та Договором. На дату укладання Договору розмір процентної ставки становить 5% (п`ять відсотків) в місяць, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% (нуль цілих одна сота відсотки) річних. Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту до Договору, з якого вбачається інформація щодо умов надання кредитного ліміту.
Кредитний ліміт по карті, встановлений первинно при оформленні за Заявою-Анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № [номер приховано] _CARD від 05.04.2019 року укладеною між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (продукт CARD - номер рахунку НОМЕР_1 ), укладеному між АТ «ОТП Банк» та Відповідачем, складав 2 500,00 гривень (з можливістю збільшення, відповідно до кредитного договору), строком на 36 місяців (з правом пролонгації), що передбачено паспортом кредиту до цього договору.
Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надавав Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 ,з якого вбачається, що останній в період з 05.04.2019 р. по 23.04.2023 р. користувався кредитними коштами. Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так останній платіж Відповідачем було 03.02.2022 року. У порушення умов Кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників, зокрема за Кредитним договором №[номер приховано] від 05.04.2019, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Станом на день відступлення права вимоги, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 9161,72 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5800,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 3361,72 грн.
Отже, до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.
Всупереч умовам договору, ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання. Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», ані на рахунки первісного кредитора.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №[номер приховано] від 05.04.2019 р. заборгованість відповідача становить 9161,72 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5800,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 3361,72 грн.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи представлені суду докази в їх сукупності на підтвердження позовних вимог, а також те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №[номер приховано] від 05.04.2019 р. в розмірі 9161,72 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5800,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 3361,72 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати товариства по сплаті судового збору за подачу позову.
Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає на таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що представництво ТОВ «Брайт Інвестмент» здійснюється Адвокатським бюро «Юлії Чміль» на підставі договору про надання правничої допомоги № №02/01-26 від 02.01.2026 р.
Згідно акту наданих послуг правничої допомоги від 28.08.2026 р. за договором про надання правничої допомоги від 02.01.2026 р. адвокатом надані послуги з правничої допомоги на загальну суму 3000 грн.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи викладене та те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача є співмірним з обсягом наданих послуг адвоката, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню та стягненню з відповідача в повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» підлягають задоволенню в повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме: витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064, адреса: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9) заборгованість за кредитним договором № [номер приховано] від 05.04.2019 року у розмірі 9161 (дев`ять тисяч сто шістдесят одну) грн. 72 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн., а всього в розмірі 14824,12 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Якішина