Дата документу 02.11.2026
Справа № 501/2325/26
2/501/2049/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом ОСОБА_1
до
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ»
предмет та підстави позову: про стягнення заробітної плати
ВСТАНОВИВ:
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 18.05.2026 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» про стягнення заробітної плати, який було уточнено (а.с.2-3, 28-30), згідно якого просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної за період січень 2025 та лютий, березень, квітень і липень місяці 2026 у розмірі 157 981,97 грн.
Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» на посаді докера-механізатора 1 класу.
Позивачу не виплачена заробітна плата за період січень 2025, та лютий, березень, квітень і липень місяці 2026 у розмірі 157 981,97 грн.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
У встановлений ухвалою строк відповідач не подав відзив на позов.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу від 18.05.2026 цивільну справу розподілено на розгляд судді Петрюченко М.І. (а.с.22).
Ухвалою судді від 15.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.24-25).
Відповідач відзив або заперечення на позов до суду не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на його адресу ухвали суду про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї, проте на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення з відповідною відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.27), а тому на підставі ст.128-130 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Частиною 8 ст.128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» на посаді докера-механізатора 1 класу, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.6 -8 зв.).
Позивачу не виплачена заробітна плата за період: січень 2025 та лютий, березень, квітень і липень місяці 2026 у розмірі 157 981,97 грн., що також підтверджується довідкою відповідача №01-09/88 від 03.08.2026 (а.с.31).
ІV. Оцінка Суду.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст.16 ЦК України та КЗпП України.
Статтею 94 КЗпП України, встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст.115 КЗпП України, встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно із ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
На підставі ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці, а згідно ст.24 цього Закону своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
За вимогами ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 157 981,97 грн.
Крім того, відповідно до п.2 ч.1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом ч.ч.1, 9 та 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, тому з відповідача, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 10, 21,24, 94, 115,116,117 КЗпП України, ст.ст.15, 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, ст.ст.3,12,13,76 - 81,141, 200, 211, 258, 259,264 - 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» про стягнення заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» (код ЄДРПОУ 39611492) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату за період січень 2025 року лютий, березень, квітень і липень місяці 2026 року у розмірі 157 981,97 грн.
Стягнути з ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» (ЄДРПОУ 39611492) на користь держави судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського
Суду Одеської області М.І.Петрюченко