Рішення № 141121646 у справі № 522/4241/26 від 02.11.2026

Справа № 522/4241/26

Провадження № 2/522/6468/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю,

за участю секретаря судового засідання - Смокової А.В.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26209011703323/980/ від 27.06.2022 року у розмірі 22 625,06 грн., судового збору та витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим що 27.06.2022 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Кредобанк» заяву-договір № 26209011703323/980/, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідно до пунктів кредитного договору позичальник прийняв на себе обов`язок повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та додатковими договорами. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, однак позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.12.2025 загальна заборгованість за кредитним договором становить 22 625,06 грн., з яких: 11 186,63 грн. - за тілом кредиту; 11 438,43 грн. - за відсотками.

Ухвалою суду від 01.04.2026 у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та призначено судове засідання.

Про розгляд справи сторони були сповіщені.

Відповідач ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив та заяв по суті справи суду не надав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв`язку з великою навантаженістю у Приморському районному суді м. Одеси та у головуючого судді, датою складення судового рішення є 02.11.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦК України про зобов`язання з повернення кредиту.

Судом встановлено, що 27.06.2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір № 26209011703323/980/РКО про надання комплексних банківських послуг.

У додатку до заяви-договору № 26209011703323/980/РКО від 27.06.2022 року сторони погодили, що банк зобов`язується відкрити рахунок/рахунки/виконувати операції; банк встановлює максимальний ліміт кредитування у розмірі до 100 000 грн., проценту ставку за користування кредитом у розмірі 30 % річних та інші умови кредитування.

Відповідно до меморіального ордеру № 45673010 від 09.09.2023 року ОСОБА_1 отримав від банку 11 186,63 грн.

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором № 26209011703323/980/РКО виконало, та надало відповідачу кредит.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Згідно розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 станом на 22.12.2025 року наявна заборгованість за кредитним договором № 26209011703323/980/ від 27.06.2022 року у розмірі 22 625,06 грн., з яких: 11 186,63 грн. - за тілом кредиту; 11 438,43 грн. - за відсотками.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо:- його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;- воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку;- він підписаний його стороною (сторонами).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно положень ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Позивачем було надано докази того, що відповідач уклав кредитний договір та отримав суму кредиту. Позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості відповідача, з якого вбачається, що останній неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання.

13.10.2025 року АТ «КРЕДОБАНК» направлено відповідачу досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості.

Відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів у розмірі та строки встановлені договором.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у розмір 22 625,06 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328 грн.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 2 262,50 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Бізнес і право» в особі директора Король-Єгорової Є.В. та АТ «Кредобанк» (з даного договору надано лише першу та останню сторінки); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Павленка С.В.; копію довіреності № 14132 від 04.12.2025 року, надана АТ «Кредобанк» Павленку С.В.

Між тим позовна заява не містить документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, не надано детального опису робіт. Крім того не надано повний текст договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 2 262,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає часткову задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 43, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, м. Львів, вул. Сахарова, 78) заборгованість за кредитним договором № 26209011703323/980/ від 27.06.2022 року станом на 22.12.2025 року у розмірі 22 625 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять п`ять) гривень 06 копійок, з яких:

- 11 186,63 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 11 438,43 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, м. Львів, вул. Сахарова, 78) судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 02.11.2026 року.

Суддя: Донцов Д.Ю.