Справа № 357/5579/26
Провадження № 2/357/5230/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Шлейко О.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні залі суду № 3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Білоцерківського району Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
07.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Вюрцбург, Федеративна Республіка Німеччина. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з майна: 1/6 частки у спільній власності земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.0270 га, кадастровий номер: [номер приховано]:04:033:0033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та 3/75 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою Київської області 03.12.2010, зареєстрованого у реєстрі за № 2-3024. 10.03.2026 вона подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , 10.03.2026 приватним нотаріусом Корнійчук В.І. Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області відкрито спадкову справу № 10/2026 щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та 27.03.2026 отримала від приватного нотаріуса письмові роз`яснення, у яких її було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину після померлої сестри, у зв`язку із пропуском встановленого строку для прийняття спадщини. Також, приватним нотаріусом було встановлено, що станом на 10.03.2026 інформація у спадковому реєстрі про відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відсутня, а згідно зі свідоцтвом про смерть, реєстраційний № НОМЕР_1 , виданим 28.06.2022 ОСОБА_4 , службовцем відділу реєстрації цивільного стану міста Вюрцбург, Баварія, останнім містом проживання громадянки ОСОБА_5 було місто Вюрцбург. Вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме: період смерті спадкодавця та строків прийняття спадщини є періодом гарячої фази повномасштабної збройної агресії РФ проти України у 2022 році та введення воєнного стану, у зв`язку із чим вона, з метою збереження життя та здоров`я, була вимушена виїхати за межи України до Угорщини; після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України та введення воєнного стану в період 2022-2023 р.р. істотно ускладнилось пересування територією України (у тому числі по Київській області), більшість державних органів та нотаріальних контор (нотаріусів) не працювали, у зв`язку із фактичною відсутністю працівників (нотаріусів) на території України, що робило неможливим оформлення спадщини, строки прийняття спадщини то зупинялися то змінювалися; організація у Німеччині процедури поховання померлої сестри ОСОБА_3 зайняла тривалий час та потребувала значних зусиль, у зв`язку із смертю ОСОБА_3 за межами України (у Німеччині) у неї в Україні не було усіх необхідних оригіналів документів для подання документів на оформлення спадщини померлої, а частину з них було складно знайти та відновити у період 2022-2023 р.р, в умовах воєнного стану та призупинення роботи архівних установ, нотаріальних контор, інших державних органах; у зв`язку зі смертю сестри за межами України їй довелось виїжджати до Федеративної Республіки Німеччина для організації перевезення праху померлої сестри з Німеччини, з метою її поховання у місті Біла Церква, що потребувало значного часу та організаційних зусиль, вона не проживала разом зі спадкодавцем, що також ускладнило своєчасне вирішення питання щодо подання документів на прийняття спадщини. Тому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Вюрцбург, Федеративна Республіка Німеччина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
07.04.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Бондаренко О.В. та 08.04.2026 передано до розгляду.
09.04.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позову заяву та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.05.2026-15:00.
12.05.2026 судом постановлено ухвалу, про витребування у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Корнійчука Валерія Івановича належним чином завіреної копії спадкової справи № 10/2026 з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи/заповіти) щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Вюрцбург, Федеративна Республіка Німеччина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
12.05.2026 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 23.07.2026-14:00, згідно із ч.3 ст. 198 ЦПК України, з урахуванням п.4 ч.5 ст. 198 ЦПК України, та продовження підготовчого провадження, згідно ч.3 ст. 189 ЦПК України.
20.05.2026 судом отримано від приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Корнійчука Валерія Івановича матеріали на виконання ухвали суду від 12.05.2026.
23.07.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 10.08.2026-15:30, за клопотанням представника позивача.
10.08.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду матеріалів, поданих на виконання ухвали суду від 12.05.2026 та додаткових доказів, поданих представником позивача зі встановленням строку для подання перекладу додаткових доказів.
10.08.2026 судом постановлено ухвалу, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 22.10.2026-15:30.
22.10.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду перекладу письмових доказів, поданих представником позивача.
22.10.2026 судом постановлено ухвалу, про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на 02.11.2026 - 17:00, згідно із ч. 3 ст. 124, ч.1 ст. 224, ч.6 ст. 259 ЦПК України.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином та її представник - адвокат Герасименко Сергій Валерійович направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач - Білоцерківська міська рада Білоцерківського району Київської області представника у судове засідання не направила, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради за наявними матеріалами на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, спірні правовідносини, з посиланням на докази та норми права.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Вюрцбург, Федеративна Республіка Німеччина, померла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася у місті Біла Церква Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а проживала за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено копіями: паспорта НОМЕР_2 , виданого Білоцерківським МВМ №1 ГУ МВС України в Київській області 15.12.2009, свідоцтва про смерть реєстраційний номер НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану міста Вюрцбург, Витягу із запису про смерть S646/2022, Довідки про поховання № 23079, з якої також вбачається, що кремація останньої була проведена 28.06.2022 у місті Вюрцбург, а поховання урни здійснено 23.07.2022 у місті Біла Церква, що узгоджується з Довідкою КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг» № 186 від 01.07.2022.
З копії свідоцтва про смерть реєстраційний номер НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану міста Вюрцбург, вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була одружена з ОСОБА_8 .
У повідомлені, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О. 16.10.2026 за № 9978, зазначено, що пан ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , являється племінником пана ОСОБА_8 , однак будь - якого зв`язку з останнім, як у нього так і у членів родини, немає, оскільки у нього відсутній телефонний зв`язок; ОСОБА_8 наразі так і в минулому відмовлявся від будь - якої співпраці щодо будь - яких офіційних питань, зокрема після смерті пані ОСОБА_10 .
Позивач - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , являється сестрою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір яких - ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а батько - ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджено копіями: свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 28.09.2001, свідоцтва на народження Серії НОМЕР_5 від 28.01.2003, довідки ВРАЦС від 06.02.2024 № 78, свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_6 , свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-3024 від 03.12.2010.
10.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Корнійчука Валерія Івановича із заявою про прийняття спадщини за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , на підставі заяви позивача приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 10/2026 та 27.03.2026 надано роз`яснення, у яких, зокрема, зазначено про пропущення заявником строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися з цим питанням до суду.
З матеріалів спадкової справи № 10/2026 від 10.03.2026 вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , залишилося спадкове майно, яке складається з: 1/6 частки у спільній власності земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0270 га, кадастровий номер: [номер приховано]:04:033:0033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та 3/75 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою Київської області від 02.12.1010 за № 2-3030 та від 03.12.2020 за № 2-3022, № 2-3026, рішення Білоцерківської міської ради від 21.04.2005 № 234-23-IV.
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.05.2026 за № 85281671 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 18.05.2026 за № 85281721 вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину на належне їй майно не видавалися та відомості щодо складення останньою заповітів та спадкових договорів у реєстрі відсутні.
Отже, з матеріалів спадкової справи вбачається, що свої спадкові права на майно, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , реалізувала лише ОСОБА_1 , звернувшись 10.03.2026 до приватного нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини та у видачі свідоцтва про право на спадкове майно їй було відмовлено, у зв`язку із пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як визначено ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, строк для прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , почав відлік відповідно з дати її смерті та закінчився 23 грудня 2022 року.
З огляду на те, що ОСОБА_3 померла за межами України, а саме: у місті Вюрцбург, Федеративна Республіка Німеччина, при вирішенні спору з іноземним елементом суд також керується нормами Закону України «Про міжнародне приватне право».
Як слідує з п.6 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання.
Відповідно до ст.70, 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося. Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
З огляду на зазначене, при вирішенні вимоги про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (нерухомого майна, що знаходиться на території України) в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , громадянки України, суд керується національним законодавством України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У справах щодо спадкування належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 756/9901/15).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була одружена із ОСОБА_8 , однак у суду відсутні відомості щодо прийняття останнім спадщини, тому належним відповідачем у справі є Білоцерківська міська рада Київської області.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а саме: період смерті спадкодавця та строк прийняття спадщини є періодом гарячої фази повномасштабної збройної агресії РФ проти України у 2022 році та введення воєнного стану, у зв`язку з чим, з метою збереження життя та здоров`я, вона вимушена була виїхати за межи України до Угорщини, що підтверджено відомостями у її закордонному паспорті № НОМЕР_7 від 02.10.2019; організація у Німеччині процедури поховань померлої сестри та збирання необхідних документів, враховуючи різне їх місцезнаходження та її місце проживання, в обставинах воєнного стану в Україні потребували значного часу та зусиль; зміни у законодавстві щодо строків прийняття спадщини, спочатку такі строки були зупиненні, потім продовжені на чотири місця, а у в кінцевому результаті норма щодо зупинення та продовження цього строку була скасована.
Суд приймає до уваги, що Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, строк якого Указами Президента України неодноразово було продовжено, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України. Зазначена подія є поважною причиною пропуску спадкоємцем строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
28.02.2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі - Постанова від 28 лютого 2022 року № 164), яка постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
Далі Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 пункт 3 виключено із постанови від 28 лютого 2022 року № 164.
У даному випадку, позивач, перебуваючи за кордоном пропустила усі строки для прийняття спадщини, оскільки мала подати заяву про прийняття спадщини до 23.12.2022, або ж у відповідності до норм вищезазначеної постанови КМ України від 28.02.2022 - до 23.04.2023, а повернулася в Україну лише у березні 2026 року з усіма необхідними документами для оформлення спадщини.
У даному випадку, позивачем доведено, що вона пропустила строк з поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини, крім того, спору між спадкоємцями не виявлено, а доказів чи заперечень у спростування наведеного до суду не надано.
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Ст. 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Також суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Згідно із ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem» яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом двох місяців з дня набрання рішення законної сили.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач при подачі позову до суду сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 та її представник заявив клопотання, про залишення даних витрат без відповідного розподілу.
Керуючись ст. 1218, 1220, 1261, 1266, 1268, 1272 ЦК України, ст. 12, 76 - 81, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом двох місяців з дня набрання рішення законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач - Білоцерківська міська рада Київської області, ЄДРПОУ: 26376300, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква Київська область, 09117.
Рішення складено 02.11.2026.
Суддя: О. В. Бондаренко