Судові рішення

Рішення № 141122534 у справі № 463/11869/25 від 02.11.2026

Рішення від 02.11.2026 у цивільній справі № 463/11869/25 (категорія «Про встановлення факту родинних відносин»). Суд: Личаківський районний суд м. Львова, суддя Жовнір Г. Б.

Справа№ 463/11869/25
СудЛичаківський районний суд м. Львова
СуддяЖовнір Г. Б.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро встановлення факту родинних відносин
Дата ухвалення02.11.2026
Надійшло до реєстру03.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141122534

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 463/11869/25

Провадження № 2-о/463/44/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Патуляк Х.В.,

представника заявника - ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні в м. Львові розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

в с т а н о в и в:

заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Львів та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті селище Діброва Сєвєродонецький район Луганська область відносно малолітньої ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львів. Також просить суд внести відповідні зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 .

Заяву мотивує тим, що 13 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, у якому подружжя планувало народження дітей. У зв`язку з неможливістю завагітніти природним шляхом вони спільно прийняли рішення скористатися допоміжними репродуктивними технологіями та звернулися до Клініки репродукції людини «АЛЬТЕРНАТИВА» у м. Львові. 10 березня 2021 року між подружжям та клінікою укладено договір про надання медичних послуг із застосуванням методик допоміжних репродуктивних технологій, а 17 березня 2021 року - договір про кріоконсервацію біологічного матеріалу, відповідно до якого їхні ембріони були передані на зберігання. У подальшому подружжя неодноразово здійснювало спроби завагітніти шляхом перенесення кріоконсервованих ембріонів, однак перші три спроби, проведені у 2021 році, виявилися невдалими. Зазначає, що після початку повномасштабного збройного вторгнення російської федерації на територію України її чоловік добровільно вступив до лав Збройних Сил України та брав безпосередню участь у бойових діях. 16 листопада 2022 року, перебуваючи у відпустці, ОСОБА_4 видав їй нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив представляти його інтереси в закладах охорони здоров`я з питань застосування допоміжних репродуктивних технологій, підписувати відповідні документи та розпоряджатися їхнім спільним біологічним матеріалом, зокрема кріоконсервованими ембріонами. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув під час виконання бойового завдання в селищі Діброва Луганської області, захищаючи Батьківщину. Незважаючи на смерть чоловіка, заявниця мала намір реалізувати їхню спільну мрію про народження дитини та скористатися раніше створеними ембріонами.

Так, 11 лютого 2025 року було проведено четверту спробу застосування допоміжних репродуктивних технологій шляхом перенесення кріоконсервованого ембріона, результатом якої стала вагітність, підтверджена 25 квітня 2025 року під час ультразвукового обстеження.

ІНФОРМАЦІЯ_4 заявниця народила доньку - ОСОБА_5 , біологічним батьком якої є її померлий чоловік ОСОБА_4 . Водночас, оскільки на момент народження дитини шлюб між заявницею та ОСОБА_4 був припинений у зв`язку зі смертю останнього, державну реєстрацію народження доньки ІНФОРМАЦІЯ_5 проведено без зазначення відомостей про біологічного батька, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Вказує, що встановлення факту батьківства необхідне для захисту прав та інтересів малолітньої дитини, зокрема з метою оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та отримання передбачених законодавством соціальних гарантій як дитині загиблого Захисника України.

З огляду на викладене заявниця просить встановити факт батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо малолітньої ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також внести відповідні зміни до актового запису про народження №1563 від 01 листопада 2025 року, зазначивши ОСОБА_4 батьком дитини та змінивши її прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року прийнято заяву до розгляду в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

27 січня 2026 року на адресу суду від заінтересованої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, у яких зазначає, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є його сином та перебував у шлюбі із заявницею ОСОБА_2 . Повідомляє, що йому відомі обставини, викладені у заяві, та підтримує вимоги заявниці. Як дідусь малолітньої ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , бажає встановлення факту батьківства свого померлого сина щодо дитини. Просить заяву задовольнити.

02 лютого 2026 року ухвалою суду витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю Клініка репродукції людини «АЛЬТЕРНАТИВА» копії документів, які підтверджують народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій із використанням біологічних матеріалів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також інформацію щодо наявності на зберіганні зразків біологічного матеріалу останнього з метою забезпечення їх збереження для подальшого експертного дослідження. Як вбачається з відповіді клініки, біологічний матеріал ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на зберіганні відсутній, оскільки весь наявний матеріал було використано для створення ембріонів, які в подальшому застосовувалися для проведення лікування.

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу з метою встановлення ймовірності того, що біологічним батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

У подальшому, ухвалою суду від 14 липня 2026 року задоволено клопотання судового експерта Львівського НДЕКЦ МВС України Безкоровайного А. від 06 липня 2026 року № СЕ-19/114-26/10501-БД/Кл-2. Експертам надано дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів дослідження, які використовуватимуться під час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, зокрема біологічного матеріалу, маркованого як «8171 ОСОБА_4 7675 16.12.22 крові», а також біологічних зразків, відібраних у ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_5 . Заявницю зобов`язано прибути разом із дитиною 21 липня 2026 року до Львівського НДЕКЦ МВС України для відібрання зразків букального епітелію, а ОСОБА_3 повідомлено про його право бути присутнім під час відібрання зазначених зразків. Матеріали цивільної справи направлено до експертної установи для продовження проведення експертизи. Учасникам справи роз`яснено наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України. Провадження у справі залишено зупиненим на час проведення експертного дослідження.

09 липня 2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта від 18.08.2026 № СЕ-19/114-26/10501-БД за результатами молекулярно-генетичної експертизи. Як вбачається з висновку «Порівняльним дослідженням встановлено, що всі алелі ДНК-профілю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які не збігаються з алелями ДНК-профілю зразка букального епітелію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , збігаються з алелями ДНК-профілю зразка крові ОСОБА_4 . За результатами статистичного аналізу та оцінки збігу встановлено, що ймовірність спостереження такої комбінації ДНК-профілів у 2,33 ? 10-11 разів вища у разі, якщо ДНК-профіль ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (об?єкт N? 3) належить особі, яка є біологічною дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (об?єкт N? 2), та ОСОБА_4 (об?єкт N? 1), ніж якщо цей ДНК-профіль (об?єкт N? 3) належить особі, яка є біологічною дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (об?єкт N? 2), та випадкової неспорідненої з ОСОБА_4 , особи з цієї ж популяції.

Висновок: ОСОБА_4 , зразок крові якого надано на дослідження (об?єкт N? 1), може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , біологічною матір?ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Ймовірність походження ДНК-профілів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (об?єкт N? 3), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (об?єкт N? 2), та ОСОБА_4 (об?єкт N? 1) як від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,999999999 %.»

16 вересня 2026 року представником заявниці ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано заяву про уточнення вимог, у якій зазначено, що під час формулювання другої вимоги заяви про встановлення факту батьківства допущено описку у по батькові особи, факт батьківства якої просить встановити заявниця. Зокрема, замість правильного по батькові « ОСОБА_8 » помилково зазначено « ОСОБА_9 ». У зв`язку з цим представник заявниці просить вважати правильними вимоги заяви в частині зазначення батька дитини як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та відповідно внести зміни до актового запису про народження дитини № 1563 від 01 листопада 2025 року, зазначивши у відомостях про батька ОСОБА_4 , а також змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » та видавши нове свідоцтво про народження.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала, просила таку задоволити.

Від заінтересованої особи ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без його участі, заяву підтримує.

Представник Личаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом у порядку окремого провадження, не є вичерпним.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 135 СК України у випадку народження дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, та за відсутності спільної заяви батьків, заяви чоловіка про визнання себе батьком дитини або рішення суду, відомості про батька дитини записуються за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька записуються за її вказівкою.

Згідно зі статтею 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 123 СК України передбачено, що у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.

Відповідно до частини першої статті 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Як вбачається з роз`яснень у абзаці 1 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 13 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що складено актовий запис № 196 (а.с. 15).

10 березня 2021 року між подружжям та ТОВ Клініка репродукції людини «АЛЬТЕРНАТИВА» було укладено договір про надання медичних послуг із застосуванням методик допоміжних репродуктивних технологій

Наведені обставини свідчать про те, що рішення стати батьками було спільним волевиявленням подружжя, а застосування допоміжних репродуктивних технологій мало на меті народження їхньої спільної дитини.

16 листопада 2022 року, ОСОБА_4 видав заявниці нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив її представляти його інтереси в закладах охорони здоров`я з питань застосування допоміжних репродуктивних технологій, підписувати відповідні документи та розпоряджатися їхнім спільним біологічним матеріалом (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув під час виконання бойового завдання в селищі Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 19 грудня 2022 року, актовий запис № 7787 (а.с. 14).

Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

Таким чином, у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 шлюб між ним та ОСОБА_2 припинився.

Разом із тим, 11 лютого 2025 року заявниці проведено процедуру перенесення кріоконсервованого ембріона відповідно до договору № 35032/20250211 про надання медичних послуг із застосуванням методик допоміжних репродуктивних технологій (а.с. 37-42). У результаті проведеної процедури настала вагітність, що підтверджується результатами ультразвукового обстеження від 25 квітня 2025 року (а.с. 43).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у заявниці народилася донька - ОСОБА_5 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складено актовий запис № 1563 та видано свідоцтво про народження (а.с. 11).

З метою перевірки доводів заявниці щодо біологічного походження дитини від померлого ОСОБА_4 ухвалою суду від 12 березня 2026 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. За результатами проведеного дослідження складено висновок експерта від 18 серпня 2026 року № СЕ-19/114-26/10501-БД.

Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що за результатами порівняльного дослідження встановлено збіг усіх алелів ДНК-профілю малолітньої ОСОБА_5 , які не збігаються з алелями ДНК-профілю її матері ОСОБА_2 , з алелями ДНК-профілю зразка крові ОСОБА_4 . За результатами статистичного аналізу ймовірність того, що досліджені ДНК-профілі належать дитині та її біологічним батькам, становить не менше ніж 99,999999999 %. У підсумковій частині висновку експерт зазначив, що ОСОБА_4 може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Оцінюючи зазначений висновок експерта, суд враховує, що експертне дослідження проведено у визначеному судом порядку, із використанням порівняльних зразків біологічного матеріалу матері, дитини та померлого, а його результати містять науково обґрунтовані дані щодо біологічного походження дитини.

Висновок експерта є послідовним, обґрунтованим, узгоджується з іншими матеріалами справи та не спростований будь-якими іншими доказами. Відтак суд приймає його до уваги як належний та допустимий доказ у справі.

Крім того, 27 січня 2026 року від заінтересованої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, у яких останній підтвердив, що ОСОБА_4 є його сином, перебував у шлюбі із заявницею та підтримував її намір щодо встановлення факту батьківства померлого сина стосовно малолітньої ОСОБА_5 .

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони є взаємоузгодженими та підтверджують не лише біологічне походження дитини від ОСОБА_4 , а й те, що народження дитини стало результатом реалізації спільного наміру подружжя мати дитину із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_4 за життя вчинив конкретні дії, спрямовані на реалізацію такого наміру: уклав разом із дружиною відповідні договори з клінікою репродукції людини, надав біологічний матеріал для створення ембріонів, брав участь у спробах лікування безпліддя та нотаріально посвідченою довіреністю уповноважив дружину надалі розпоряджатися спільним біологічним матеріалом.

Отже, встановлені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що померлий ОСОБА_4 за життя усвідомлював можливість народження спільної дитини із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, бажав її народження та вчиняв дії, спрямовані на досягнення цієї мети.

Суд також враховує, що відповідно до статті 7 Конвенції ООН про права дитини дитина має бути зареєстрована одразу після народження і має право, наскільки це можливо, знати своїх батьків та право на їх піклування.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У цьому випадку встановлення факту батьківства має безпосереднє значення для реалізації особистих немайнових та майнових прав малолітньої дитини, зокрема права знати своє походження, мати юридично визначене походження від обох батьків, а також можливості реалізувати право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника та інших передбачених законом соціальних гарантій як дитина загиблого Захисника України.

За таких обставин суд вважає, що встановлення факту батьківства відповідатиме найкращим інтересам малолітньої ОСОБА_5 .

Водночас суд враховує, що 16 вересня 2026 року представником заявниці подано заяву про уточнення вимог, у якій зазначено про допущену описку в по батькові особи, факт батьківства якої заявниця просить встановити. Зокрема, замість правильного по батькові « ОСОБА_8 » було помилково зазначено « ОСОБА_9 ». Представник заявниці просить вважати правильними вимоги в частині зазначення батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Дослідивши зазначену заяву, суд вважає наведене уточнення обґрунтованим, оскільки з матеріалів справи, зокрема документів щодо укладення шлюбу, договорів із клінікою репродукції людини, довіреності, документів про смерть та висновку молекулярно-генетичної експертизи, однозначно встановлюється, що йдеться саме про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до статті 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначаються відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом встановлено, що заявниця не має можливості встановити походження дитини від померлого чоловіка в інший спосіб, оскільки під час державної реєстрації народження відомості про батька внесено відповідно до частини першої статті 135 СК України. Встановлення факту батьківства необхідне заявниці для забезпечення прав та законних інтересів малолітньої дитини.

Таким чином, ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства є обґрунтованою та підлягає до задоволення, оскільки сукупністю досліджених доказів підтверджено факт того, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком малолітньої ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до статті 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Отже, це рішення суду після набрання ним законної сили є самостійною підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження малолітньої ОСОБА_5 № 1563 від 01 листопада 2025 року в частині відомостей про її батька та прізвища дитини, в зв`язку з чим підстави для задоволення викладеної в заяві вимоги про внесення змін в актовий запис відсутні.

Керуючись ст. 12, 81, 259, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, ст. 104, 121, 123, 130, 135 СК України, суд -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_2 - задоволити частково.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Львів та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті селище Діброва Сєвєродонецький район Луганська область відносно малолітньої ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львів.

Дата складання рішення суду - 02 листопада 2026 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 33286481, місцезнаходження: 79017, м. Львів, Зелена, 77.

Суддя Г.Б. Жовнір

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.07.2026 Ухвала № 138195235 Личаківський районний суд м. Львова
10.07.2026 Ухвала № 138157146 Личаківський районний суд м. Львова
26.05.2026 Ухвала № 136874983 без тексту Личаківський районний суд м. Львова
20.05.2026 Ухвала № 136721113 без тексту Личаківський районний суд м. Львова
12.03.2026 Ухвала № 134911847 без тексту Личаківський районний суд м. Львова
02.02.2026 Ухвала № 133844147 без тексту Личаківський районний суд м. Львова
08.12.2025 Ухвала № 132433039 без тексту Личаківський районний суд м. Львова

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 33286481. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг