Рішення № 141123137 у справі № 456/5556/26 від 02.11.2026

Справа № 456/5556/26

Провадження № 2/456/3328/2026

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, що 25.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77734827 на умовах повернення позики наприкінці визначеного договором строку. Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи первісного кредитора. Умовами договору передбачено надання позики в безготівковій формі, її повернення у визначеному договором порядку та сплату процентів як плати за користування коштами. Волевиявлення відповідачки на укладення договору на суму 9850,00 грн. підтверджено використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Db9SMO1KyO. На виконання договору ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» надало відповідачці позику в розмірі 9850,00 грн. шляхом перерахування коштів на банківський рахунок з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 . За час користування кредитними коштами відповідачкою було сплачено загалом 1500,00 грн., при цьому останній платіж здійснено 26.10.2021. Взяті за договором зобов`язання належним чином не виконано: суму позики у встановлений строк не повернуто, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплачено, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Загальна сума заборгованості за договором позики № 77734827 становить 33047,89 грн., з яких: 9850,00 грн. основна сума боргу, 23197,89 грн. проценти за користування позикою, нараховані відповідно до умов договору.

ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» відступив право вимоги ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 та витягу з реєстру прав вимог № 07/07/23 від 07 липня 2023 року. У реєстрі право вимоги за договором позики № 77734827 індивідуалізовано під порядковим номером 758 із зазначенням даних відповідачки та складових заборгованості.Згідно з пунктом 2.1.3 договору факторингу № 034-030723 право вимоги переходить до фактора в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.

ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» на підставі договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 та реєстру прав вимоги № 27/04/26_2. У Реєстрі право вимоги щодо відповідачки зазначено під порядковим номером 236.

Згідно з пунктом 3.1.3 договору факторингу № 27/04/26-02 право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Сіті Колект» з моменту підписання договору та реєстру прав вимоги.

У зв`язку з вищенаведеним представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» суму заборгованості за договором позики № 77734827 від 25.09.2021 у розмірі 33047,89 грн., яка складається з: 9850,00 грн. основної суми боргу та 23 197,89 грн. процентів за користування позикою, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. та судові витрати, пов`язані з учиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки та розгляду справи, а саме з підготовкою, комплектуванням і направленням документів, у розмірі 381,74 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Представник позивача жодних клопотань чи заяв не подав, звертаючись до суду з позовною заявою просив розглядати справу без його участі.

Відповідачка у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Сіті Колект» не подала, хоча копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 25.09.2026 була надіслана рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації відповідачки.

Відповідачка свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.

Заяви, клопотання учасників справи.

Не поступало.

Процесуальні дії у справі.

23.09.2026 суд, з метою визначення підсудності справи, здійснив дії по визначенню місця реєстрації відповідачки у Єдиному державному демографічному реєстрі та скерував запити до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Стрийської міської ради.

Ухвалою від 25.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

З`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, суд доходить наступного висновку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

25.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77734827, відповідно до якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк , шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Сума позики - 9850,00 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка - 1,99 % в день. Дата надання позики - 25.09.2021, дата повернення позики - 25.10.2021, знижена процентна ставка - 1,99 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 2,70 %. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Db9SMO1KyO /а.с.1/.

Додатком № 1 до договору позики № 77734827 від 25.09.2021 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит /а.с.13/.

21.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 6163959 до договору позики № 777348 від 25.09.2021, відповідно до якої у зв`язку з виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до позикодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 19326 грн. 84 коп. на 75 днів. Загальна сума заборгованості, вказана в п. 1 додаткової угоди, являється фіксованою, а нарахування процентів до сплати згідно умов договору призупиняється. Позичальник сплачує позикодавцю суму заборгованості, вказану у п. 1 додаткової угоди, частинами в розмірі не менше ніж 16,67% від її загальної суми за наступним графіком: 21.11.2021 ? 3221,14 грн., 06.12.2021 ? 3221,14 грн., 21.12.2021 ? 3221,14 грн., 05.01.2022 ? 3221,14 грн., 20.01.2022 ? 3221,14 грн., 04.02.2022 ? 3221,14 грн. Позичальник зобов`язується забезпечити своєчасне погашення заборгованості згідно з умовами, визначеними цією додатковою угодою, та має право достроково погасити заборгованості в повному обсязі. У випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за цією додатковою угодою позикодавець має право вимагати дострокового погашення суми заборгованості, зазначеної в п. 1 угоди. При порушенні позичальником виконання зобов`язань за цією додатковою угодою, позикодавець здійснює перерахунок процентів до сплати в повному обзязі згідно умов договору, в тому числі проводить нарахування процентів за період визначеної цією додатковою угодою реструктуризації, з урахуванням здійснених в цей період платежів, нараховуючи відсотки на залишок заборгованості за договором. Додаткову угоду підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором wOX2VWQMkf /а.с.13/.

28.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 6232368 до договору позики № 777348 від 25.09.2021, відповідно до якої у зв`язку з виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до позикодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 20698 грн. 94 коп. на 75 днів. Загальна сума заборгованості, вказана в п. 1 додаткової угоди, являється фіксованою, а нарахування процентів до сплати згідно умов договору призупиняється. Позичальник сплачує позикодавцю суму заборгованості, вказану у п. 1 додаткової угоди, частинами в розмірі не менше ніж 16,67% від її загальної суми за наступним графіком: 28.11.2021 ? 3449,84 грн., 13.12.2021 ? 3449,82 грн., 28.12.2021 ? 3449,82 грн., 12.01.2022 ? 3449,82 грн., 27.01.2022 ? 3449,82 грн., 11.02.2022 ? 3449,82 грн. Позичальник зобов`язується забезпечити своєчасне погашення заборгованості згідно з умовами, визначеними цією додатковою угодою, та має право достроково погасити заборгованості в повному обсязі. У випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за цією додатковою угодою позикодавець має право вимагати дострокового погашення суми заборгованості, зазначеної в п. 1 угоди. При порушенні позичальником виконання зобов`язань за цією додатковою угодою, позикодавець здійснює перерахунок процентів до сплати в повному обзязі згідно умов договору, в тому числі проводить нарахування процентів за період визначеної цією додатковою угодою реструктуризації, з урахуванням здійснених в цей період платежів, нараховуючи відсотки на залишок заборгованості за договором. Додаткову угоду підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором VPgoeN4T3i /а.с.14/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 77734827, станом на 11.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 33047,89 грн. /а.с.14-20/.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 15.06.2026, на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 - 25.09.2021 було перераховано кошти у розмірі 9850, 00 грн. /а.с.20/.

03.07.2023 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» укладено договір факторингу № 034-030723, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити ціну придбання за відповідний реєстр /а.с.33-39/.

Як вбачається із платіжної інструкції № 1279 від 06.06.2024 ТОВ «Сіроко Фінанс» перерахувало кошти ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» у розмірі 5202,00 грн., за договором факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 /а.с.40/.

07.07.2023 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» підписано реєстр прав вимог №07/07/23, відповідно до укладеного договору факторингу № 034-030723 /а.с.40-41/.

Згідно копії витягу з реєстру прав вимоги № 07/07/23 від 07.07.2023 до договору факторингу № 034-030723, підписаного між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 777348 від 25.09.2021 становить 33047,89 /а.с.42/.

27.04.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект»» укладено договір факторингу №27/04/26-02, відповідно до якого клієнт відступає фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та надає за плату клієнту фінансування за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором /а.с.42-49/.

27.04.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект»» підписано реєстр прав вимог №27/04/26_2, відповідно до укладеного договору факторингу №27/04/26-02 /а.с.50-51/.

Як вбачається із витягу з реєстру прав вимоги, підписаного між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект»», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 згідно договору позики № 777348 від 25.09.2021 становить 33047,89 /а.с.52/.

Відповідно до платіжної інструкції № 1451 від 27.04.2026, ТОВ «ФК «Сіті Колект»» перерахувало кошти ТОВ «Сіроко Фінанс» у розмір 1099864,93 грн. за договором факторингу №27/04/26_2 від 27.04.2026 /а.с.52/.

02.02.2026 між ТОВ «ФК «Сіті Колект»» та адвокатом Богомоловим В.В. укладено договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 /а.с.62-63/.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов`язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно положень ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.

Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Щодо укладення договору в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частин 3, 4, 6 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Щодо цесії (переходу права вимоги, факторингу).

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступлення права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору про відступлення права вимоги, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором. Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Таким чином, укладаючи відповідний договір факторингу, сторони у договорі визначають конкретний перелік зобов`язань, право на вимоги яких переходять до нового кредитора. З метою визначення переліку таких зобов`язань сторони складають та погоджують відповідний реєстр, який є документальним підтвердженням переходу права вимоги за відчужуваними договорами.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 25.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77734827, відповідно до якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Сума позики - 9850,00 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка - 1,99 % в день. Дата надання позики - 25.09.2021, дата повернення позики - 25.10.2021, знижена процентна ставка - 1,99 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 2,70 %. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Db9SMO1KyO.

21.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 6163959 до договору позики № 777348 від 25.09.2021, відповідно до якої у зв`язку з виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до позикодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 19326 грн. 84 коп. на 75 днів. Додаткову угоду підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором wOX2VWQMkf.

28.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 6232368 до договору позики № 777348 від 25.09.2021, відповідно до якої у зв`язку з виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до позикодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 20698 грн. 94 коп. на 75 днів. Додаткову угоду підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором VPgoeN4T3i.

Судом встановлено, що договір та додаткові угоди було укладено в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору та додаткових угод, шляхом проставляння електронного підпису сторін.

Суд встановив, що на момент укладення договору позики та додаткових угод відповідачка не зверталась до кредитодавця із заявою про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилась із всіма умовами такого договору, в тому числі і з тими, що визначають підстави сплати процентів та їх розмір. Більше того, відповідачка, ознайомившись з умовами кредитного договору, мала реальну можливість відмовитися від укладення останнього, та на момент його підписання вимог щодо незаконності умов договору не заявляла.

Враховуючи, що в договорі позики № 77734827 від 25.09.2021, додатковій угоді № 6163959 від 21.11.2021, додатковій угоді № 6232368 від 28.11.2021 зазначено анкетні дані ОСОБА_1 , паспортні дані, адреса проживання, електронна адреса та номер телефону, договір та додаткові угоди підписано електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, в суду відсутні сумніви в тому, що саме нею було такі укладено з ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів».

Суд приходить до висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору позики № 77734827 від 25.09.2021, додаткової угоди № 6163959 від 21.11.2021, додаткової угоди № 6232368 від 28.11.2021, такі правочини створюють презумпцію їх правомірності, у зв`язку з чим договори є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ними мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цих договорів, натомість відповідачка не виконала зобов`язань за цим договором та додатковими угодами, допущену заборгованість за ними у встановленому порядку та сумі не погашено.

Судом встановлено, що 03.07.2023 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» укладено договір факторингу № 034-030723, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити ціну придбання за відповідний реєстр.

На підтвердження укладеного договору факторингу, позивачем також надано платіжну інструкцію № 1279 від 06.06.2024, реєстр прав вимог №07/07/23, витяг з реєстру прав вимоги № 07/07/23 від 07.07.2023.

27.04.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект»» укладено договір факторингу №27/04/26-02, відповідно до якого клієнт відступає фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та надає за плату клієнту фінансування за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором.

На підтвердження укладеного договору факторингу, позивачем також надано реєстр прав вимог №27/04/26_2, витяг з реєстру прав вимоги, платіжну інструкцію № 1451 від 27.04.2026.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, ТОВ «ФК «Сіті Колект»» наділено правом грошової вимоги до відповідачки, а ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» втратили такі права.

Резюмуючи, суд висновує, що позовні вимоги, сформовані про стягнення заборгованості за договором позики № 77734827 від 25.09.2021, додаткової угоди № 6163959 від 21.11.2021, додаткової угоди № 6232368 від 28.11.2021, підлягають задоволенню повністю. Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в загальній сумі 33047,89 грн., яка складається з 9850,00 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 23197,89 грн. - загальна заборгованість по відсоткам.

При цьому, судом також було враховано, що розмір спірної заборгованості за вказаним кредитним договором у відповідній частині відповідачкою не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.

Відповідно, надати оцінку аргументам відповідачки суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які представниця позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 2662,40 грн.

Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Постановою ВС від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17 від 19.02.2019 року у справі №917/1071/18, визначено, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат позивачем на правову допомогу адвокату.

Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000, 00 грн.

Керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, місто Київ, проспект Соборності, будинок 30-

А, приміщення 321) заборгованість за договором позики № 77734827 від 25.09.2021 у розмірі 33047,89 грн., яка складається з: 9850,00 грн. основної суми боргу та 23197,89 грн. процентів за користування позикою, суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн., витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3000, 00 грн. та витрати на відправку документів 381,74 грн., а всього - 39092,03 (тридцять дев`ять тисяч дев`яносто дві гривні три копійки) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя В. М. Бораковський