Рішення № 141124867 у справі № 524/6168/26 від 30.10.2026

Справа № 524/6168/26

Провадження № 2/524/5493/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ТДВ «СГ „ОБЕРІГ"» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 6204,68 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 09.08.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 та TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-0318551.

В судовому порядку Відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ТДВ «СГ „ОБЕРІГ"» було здійснено виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_2 в сумі 6204,68 грн.

Посилаючись на положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також на те, що після ДТП відповідач залишив місце ДТП, позивач вважав, що в порядку регресу відповідач має відшкодувати суму виплаченого страхового відшкодування.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач відзив не подав.

КЛОПОТАННЯ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

04.09.2026 позов залишено без руху для надання обґрунтованого розрахунку сум, що підлягають стягненню, а саме 3% річних та індексу інфляції.

На виконання вимог ухвали суду позивач надав суду клопотання про залишення без розгляду позов в частині вимог про стягнення 3% річних та індексу інфляції.

Згідно із п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача та залишити без розгляду позов в частині вимог про стягнення 3% річних та інфляційного збільшення боргу, роз`яснивши, що відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

27.08.2020 Автозаводським районним судом м.Кременчука було прийнято постанову по 524/5013/20, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що 09.08.2020 о 17 годині 20 хвилин, в м. Кременчуці, по вул. Героїв Маріуполя, буд.83 А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 , недотримався безпечного інтервалу, допустив наїзд на припаркований автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_2 . Після чого водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП. При ДТП завдано матеріальних збитків.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 , була застрахована ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», що підтверджується відомостями із сайту МТСБУ.

27.08.2020 ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» сплатило власнику транспортного засобу TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , кошти в сумі 6204,68 грн, що підтверджуються копією платіжної інструкції № 5626.

НОРМИ ПРАВА

За змістом статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України(далі Закон 1961-IV в редакції, чинній на момент ДТП).

Відповідно до ст. 22.1 Закону 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 38.1.1 в Закону 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

В силу презумпції завдавача шкоди відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправність поведінки, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Суд приймає до уваги доведеність протиправної поведінки відповідача та причинного зв`язку між діями відповідача у виді порушення ПДР України та спричинення шкоди потерпілому.

Суд враховує те, що розмір виплати, проведеної позивачем, підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема копіями матеріалів страхової справи.

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Враховуючи те, що відповідач самовільно залишив місце ДТП, суд вважає доведеним право позивача зворотної вимоги на підставі ст. 38.1.1 в Закону 1961-IV.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем було доведено обґрунтованість своїх вимог, а відповідач не надав жодного доказу на спростування вимог позивача, суд вважає за можливе вимоги позивача задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача виплачене страхове відшкодування в сумі 6204,68 грн та відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.

Такі висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 20 травня 2026 року по справі № 911/969/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, суд приймає до уваги те, що ціна позову в даній справі дорівнює 6204,68 грн, що становить приблизно 1,86 прожиткових мінімумів для працездатних осіб(2026 рік), а отже вказана справа є малозначною. Також, суд враховує сталість судової практики у питаннях стягнень сплачених сум страхового відшкодування.

З цих підстав, враховуючи принцип розумності витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити їх розмір до 3000 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТДВ «СГ „ОБЕРІГ"» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 на користь ТДВ «СГ „ОБЕРІГ"», ідентифікаційний код юридичної особи 39433769, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 14 виплачене страхове відшкодування в сумі 6204,68 грн, та судові витрати в сумі 5662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ