Рішення № 141125658 у справі № 580/2108/22 від 20.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року справа № 580/2108/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Черкашина М.В.,

представника відповідача - Розпутньої І.В. (у порядку самопредставництва),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якій просить:

- скасувати наказ №666 від 14.04.2022 про звільнення позивача зі служби в поліції та поновити на раніше займаній посаді;

- стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що починаючи з 24 лютого 2022 року для всіх працівників Національної поліції України був введений посилений варіант несення служби. Позивач ніс службу, як на блокпостах так і в добових нарядах в приміщені ЧРУП в Черкаській області. З графіком чергування позивач не був ознайомлений. Інформація щодо графіків чергувань доносилась а бо в телефонному режимі, або безпосередньо на самому інструктажі.

27 березня 2022 року близько 08 год. 00 хв. ранку позивач змінився після нічної зміни на блокпості, передав на місці зброю та спецзасоби та відправився додому, де займався домашньою роботою, в обід вжив спиртні напої так як думав, що в цей день викликати на службу не будуть. Близько 17-18 годин з чергової частини повідомили, щоб позивач прибув на інструктаж в відділ поліції. О 19 год. 30 хв. в неділю він прибув до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області для явки на інструктаж.

Інструктаж проводив заступник начальника ЧРУП в Черкаській області з превенції ОСОБА_2 , якому позивач повідомив, що вживав спиртні напої в цей день. Після цього були викликані працівники внутрішньої безпеки, які запропонували пройти тест на газоаналізаторі Drager, який показав 1,9 проміле. На чеку позивач поставив свій підпис. Позивач вказує, що адміністративний протокол за появу на робочому місці в нетверезому стані або відповідний акт з цього приводу в його присутності не складався. На його прохання направлення до медичного закладу для проходження освідування було відмовлено. Після написання пояснень заступником начальника ЧРУП в Черкаській області з превенції ОСОБА_2 усно повідомлено про те що позивача відсторонюють від виконання службових обов`язків. У подальшому близько 23.00 год. в супроводі працівників СРПП позивача доставлено до місця проживання.

Позивач стверджує, що його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки він фактично не приступив до виконання службових обов`язків по охороні блокпосту, тому в його діях відсутній склад адміністративного проступку.

В порядку ст.ст.179, 130 КУпАП його не було притягнуто до адміністративної відповідальності, а також в його присутності жодного акту про перебування на робочому місці в нетверезому стані не складено. У матеріалах справи відсутній як протокол медичного огляду позивача так і висновок, в якому було б чітко охарактеризовано стан позивача на момент обстеження.

Також, наказ про звільнення винесено 14 квітня 2022 року, хоча починаючи з 08 квітня по 16 квітня 2022 року включно, позивач перебував на лікарняному, що підтверджується витягами з електронних лікарняних листів непрацездатності від 08.04.2022, 12.04.2022 та 15.04.2022.

Позивач наголошує на порушенні процедури проведення службового розслідування.

Так, йому не забезпечено відкритості у розгляді комісією справи. На протязі всього дисциплінарного розслідування 23 календарних днів з 27.03.2022 по 18.04.2022 його жодного разу не викликали на засідання дисциплінарної комісії. Тому жодної інформації про наявні в справі докази та можливості їх заперечить чи надати додаткові пояснення не було.

Позивач наголошує, що протягом періоду несення служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України сумлінно виконував обов`язки, не мав жодного дисциплінарного стягнення. З травня по серпень 2014 року був відкомандирований нести служби до зони АТО. 31 серпня 2015 року в м. Києві на площі конституції біля будинку Верховної Ради України підчас виконання службових обов`язків отримав вогнепальне осколкове поранення. Нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою-нагрудним знаком «За відвагу в службі». Беззаперечно виконував всі накази керівництва щодо несення служби як Черкаській області так і за її межами, постійно проходив підвищення кваліфікації в навчально-тренінгових центрах, а також при Національній академії внутрішніх справ України.

Позивач не заперечує, що перебуваючи у вихідний в неділю вдень вжив невелику кількість спиртних напоїв та прибув за викликом в чергову частину. Однак вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного, кримінального чи дисциплінарного проступку, оскільки він не приступив фактично до несення служби.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду А.В. Руденко відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.

02.06.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.

24.02.2026 інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_1 отримав табельну вогнепальну зброю ПМ серії НОМЕР_1 та автоматичну зброю АКМ із боєприпасами до них.

На підставі доручення ГУНП в Черкаській області від 24.02.2022 № 551/01/20/7-2022 «Про забезпечення правопорядку під час воєнного стану в Україні» та згідно книги нарядів Черкаського РУП ГУНП 27.03.2022 близько 20.00 год. лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув на службу до приміщення Черкаського РУП ГУНП за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104.

Під час проведення цільового інструктажу поліцейським, які залучаються до забезпечення правопорядку, підвищення пропускної спроможності автодоріг державного значення, заступником начальника з превентивної діяльності Черкаського РУП ГУНП полковником поліції ОСОБА_2 виявлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

У зв`язку із цим полковником поліції ОСОБА_2 відповідно до п.п.8 п.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України з метою припинення та фіксування правопорушення з боку лейтенанта поліції ОСОБА_1 на місце події викликано працівників управління головної інспекції ГУНП, які відповідно до п. 9 розділу II Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня підрозділів ГУНП в Черкаській області запропонували лейтенанту поліції ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager, на що останній погодився. За результатами освідування на стан алкогольного сп`яніння встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (результат - 1,71 проміле).

27.03.2022 за фактом перебування лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі стані алкогольного сп`яніння складено акт № 274вн/48/01-2022.

Щодо твердження позивача, що після нічної зміни 27.04.2022 він думав, що цей день буде вихідним не відповідає дійсності, оскільки позивач у власноручно написаних поясненнях підтвердив факт перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння та пояснив, що йому було відомо про те, що 27.03.2022 він буде заступати на чергування. Цього ж дня близько 12.00 год. він за місцем проживання вжив спиртні напої, а саме пиво, розраховуючи на те, що до часу заступання за службу алкоголь вийде з його організму. Після чого 27.03.2022 о 19.30 год. зі зброєю прибув на службу до приміщення Черкаського РУП ГУНП.

Відповідач вказує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 є дисциплінарні проступки, сутність яких полягає у невиконанні чи неналежному виконанні ним службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально ділові якості, які суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і дією порушника дисципліни. Факт скоєння вказаного дисциплінарного проступку, в умовах воєнного стану в Україні, лейтенантом поліції ОСОБА_1 підриває авторитет Національної поліції в цілому. Своїми діями лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

При цьому, установлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває на службі в стані алкогольного сп`яніння не вперше та притягується до дисциплінарної відповідальності теж не вперше.

Так, наказом ГУНП від 06.09.2018 № 2360 «Про призначення та проведення службового розслідування», призначено та проведено службове розслідування за фактом перебування на службі у стані алкогольного сп`яніння сержанта поліції ОСОБА_1 , (2.04 проміле алкоголю) який у 2018 році перебував на посаді поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП (висновок від 10.09.2018 затверджений начальником ГУНП генералом поліції третього рангу ОСОБА_3 ).

За результатами службового розслідування наказом ГУНП від 10.09.2018 №2394 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме попереджено про неповну посадову відповідність.

Отже, звільнення позивача відбулося за вчинення дій, що дискредитують звання рядового та начальницького складу. Поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання рядового та начальницького складу є окремою підставою для звільнення, яке не пов`язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду.

10.06.2022 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому, окрім викладених в позовній заві доводів, вказав, що не отримував автоматичну зброю (АКМ) безпосередньо у приміщення ЧРУП ГУНП. Така зброя передавалась під час зміни чергувань безпосередньо на блокпосту.

Також позивач стверджує, що не був обізнаний завчасно про необхідність заступати на чергування з 20.00 27.03.2022. Про це він дізнався у телефонному режимі лише близько 17-18 години того ж дня.

Позивач стверджує, що відібрані під час службового розслідування пояснення службовців ЧРУП ГУНП є неналежним доказом, оскільки вони ідентичні за змістом та надруковані, а не написані особисто.

Ухвалою від 28.11.2024 зупинено провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 (позивача) у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, чи припинення в Україні воєнного стану.

Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 №124 призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №580/2108/22, за результатами якого справа передана для розгляду судді Рідзелю О.А.

Ухвалою від 07.10.2025 суд прийняв адміністративну справу до свого провадження.

Ухвалами від 15.04.2026 суд поновив провадження у справі та здійснив перехід із спрощеного провадження до загального.

Усною ухвалою від 16.09.2026, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

Суд зазначає, що матеріали справи містять наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 03.05.2024 №144, відповідно до якого ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків на посаді інструктора 2 навчального взводу 2 навчальної роти навчального батальйону резерву сержантського складу школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 .

У зв`язку із цим, суд ухвалою від 15.04.2026 витребував у військової частини НОМЕР_2 інформацію з її документальним підтвердженням, чи перебуває ОСОБА_1 , на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

На вказану ухвалу військова частина НОМЕР_2 листом від 29.04.2026 №20/2265 повідомила суд, що військовослужбовець ОСОБА_1 на даний час перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира 1 навчального взводу - викладача 3 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 .

З огляду на викладене, з метою виклику позивача у судові засідання суд направляв йому повістки за місцем служби.

Так, листами, адресованими командиру військової частини НОМЕР_2 полковнику ОСОБА_4 , суд направляв повістки про виклик ОСОБА_1 у судові засідання, а саме листи:

від 21.05.2026 на засідання, призначене на 08.06.2026 об 11:00;

від 08.06.2026 на засідання, призначене на 01.07.2026 о 14:30;

від 01.07.2026 на засідання, призначене на 10.08.2026 об 11:00;

від 10.08.2026 на засідання, призначене на 16.09.2026 об 11:00;

від 16.09.2026 на засідання, призначене на 29.09.2026 о 10:00;

від 29.09.2026 на засідання, призначене на 20.10.2026 об 11:00, - з проханням вручити йому відповідні повістки.

Супровідним листом військової частини НОМЕР_2 від 18.08.2026 №20/4455 суду надійшла розписка про отримання позивачем повістки на засідання, призначене на 16.09.2026 об 11:00.

Супровідним листом військової частини НОМЕР_2 від 02.10.2026 №20/5106 суду надійшла розписка про отримання позивачем повістки на засідання, призначене на 29.09.2026 о 10:00.

Також, повістка на засідання, призначене на 20.10.2026 об 11:00, доставлена ОСОБА_1 через систему «Електронний Суд», про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа.

Крім того, усі вищевказані повістки отримані представником позивача - адвокатом Приймаком В.А., через систему «Електронний Суд», про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронних листів.

Відповідно до ч.9 ст.126 КАС України повістка вважається врученою посадовій чи службовій особі, яка є учасником судового процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.

Згідно з ч.10 ч.9 ст.126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

З огляду на вчинені судом дії щодо повідомлення позивача безпосередньо та його представника, на підставі наведених норм КАС України вважається, що позивач повідомлений про всі судові засідання належним чином.

Однак, у жодне із призначених судових засідань, ні позивач, ні його представник не прибули, наміру брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції не виявили, про причини неявки - суд не повідомили у жодний спосіб.

Водночас, 28.09.2026 представник позивача - адвокат Приймак В.А., через систему «Електронний Суд» подав суду клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на перебування позивача на військовій службі та намір брати участь у судових засіданнях.

Суд ухвалою від 29.09.2026 відмовив повністю у задоволенні вказаного клопотання.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

На підставі ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Зважаючи на неодноразову неявку позивача та його представника у судові засідання, відсутність перешкод для розгляду справи, суд у всіх судових засіданнях з`ясовував думку представника відповідача щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача/його представника.

Оскільки представник відповідача наполягала на розгляді справи за відсутності позивача/його представника, з огляду на вчинені судом дії щодо їх повідомлення про судові засідання, суд вирішив розглянути справу без їх участі.

Дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи сторін, суд встановив таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 01.09.2012 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 - в Національній поліції України на різних посадах.

Наказом від 18.04.2022 №117о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п.6. ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Звільненню позивача передував наказ від 14.04.2022 №666 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.2, 14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.1, 2 ч. 1, абзацу 6 ч. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини 8 розділу II Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня підрозділів Головного управління Національної поліції в Черкаській області, затвердженого наказом ГУНП від 01.02.2022 № 288, інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Підставою прийняття цього наказу став затверджений 12.04.2022 начальником ГУНП в Черкаській області висновок службового розслідування щодо порушення службової дисципліни інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Черкаського РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_1 (далі - висновок службового розслідування).

У висновку службового розслідування зазначено, що 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.

24.02.2022 на підставі вищевикладеного інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_1 отримав табельну вогнепальну зброю ПМ серії НОМЕР_1 та автоматичну зброю АКМ із боєприпасами до них.

У зв`язку із вищевикладеним, на підставі доручення ГУНП в Черкаській області від 24.02.2022 №551/01/20/7-2022 «Про забезпечення правопорядку під час воєнного стану в Україні» та згідно книги нарядів Черкаського РУП ГУНП, 17.02.2022 близько 20.00 год. лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув на службу до приміщення Черкаського РУП ГУНП, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104.

Цього ж дня, о 20.00 год під час проведення цільового інструктажу поліцейським, які залучаються до забезпечення правопорядку, підвищення пропускної спроможності автодоріг державного значення, заступником начальника з превентивної діяльності Черкаського РУП ГУНП полковником поліції ОСОБА_2 було виявлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме останній мав запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук.

У зв`язку із цим полковником поліції ОСОБА_2 відповідно до п.п.8 п.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України з метою припинення та фіксування правопорушення з боку лейтенанта поліції ОСОБА_1 на місце події викликано працівників управління головної інспекції ГУНП, які відповідно до п. 9 розділу II Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня підрозділів ГУНП в Черкаській області запропонували лейтенанту поліції ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager, на що останній погодився. За результатами освідування на стан алкогольного сп`яніння встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (результат - 1,71 проміле, тест - 45).

27.03.2022 за фактом перебування лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі стані алкогольного сп`яніння складено акт № 274вн/48/01-2022.

Вищевикладене підтвердили у своїх поясненнях полковник поліції ОСОБА_2 , т.в.о начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Черкаського РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та начальник сектору кадрового забезпечення Черкаського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_6 , які були присутні під час освідування лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Опитаний в ході проведення службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_1 підтвердив факт перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння та пояснив, що йому було відомо про те, що 27.03.2022 він буде заступати на чергування. Цього ж дня близько 12.00 год. він за місцем проживання вжив спиртні напої, а саме пиво, розраховуючи на те, що до часу заступання за службу алкоголь вийде з його організму. Після чого 27.03.2022 о 19.30 год. зі зброєю прибув на службу до приміщення Черкаського РУП ГУНП.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 являються дисциплінарні проступки, сутність яких полягає у невиконанні чи неналежному виконанні ним службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально ділові якості, які суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і дією порушника дисципліни.

Факт скоєння вказаного дисциплінарного проступку, в умовах воєнного стану в Україні, лейтенантом поліції ОСОБА_1 підриває авторитет Національної поліції в цілому.

Своїми діями лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

Скоєння лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку стало можливим унаслідок свідомого ігнорування ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

У ході проведення службового розслідування виявлено обставини, передбачені ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , а саме вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння, однак поряд з цим, встановлено обставини, які пом`якшують відповідальність останнього, а саме усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку.

При цьому, установлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває на службі в стані алкогольного сп`яніння не вперше та притягується до дисциплінарної відповідальності теж не вперше.

Так, наказом ГУНП від 06.09.2018 № 2360 «Про призначення та проведення службового розслідування», призначено та проведено службове розслідування за фактом перебування на службі у стані алкогольного сп`яніння сержанта поліції ОСОБА_1 , (2.04 проміле алкоголю) який у 2018 році перебував на посаді поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП (висновок від 10.09.2018 затверджений начальником ГУНП генералом поліції третього рангу ОСОБА_3 ).

За результатами службового розслідування наказом ГУНП від 10.09.2018 №2394 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме попереджено про неповну посадову відповідність.

Згідно з висновком службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 2, 14 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1, абзацу 6 ч. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини 8 розділу II Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня підрозділів Головного управління Національної поліції в Черкаській області, затвердженого наказом ГУНП від 01.02.2022 № 288, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України запропоновано застосувати до лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Надаючи оцінку вказаним обставинам з точки зору дотримання законодавчих підстав та встановленої процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд врахував таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який відповідно до преамбули визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частин 1, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Аналіз наведених положень Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

За порушення службової дисципліни відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком на підставі ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частинами 1, 2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

П.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляду звільнення із служби в поліції.

На підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

З огляду на зазначене суд врахував висновки Верховного Суду в постанові від 08.05.2019 у справі №807/196/17, що обов`язкові для суду нижчої інстанції згідно з ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у цьому рішенні зазначив, що правова оцінка правильності рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях поліцейського є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, відтак можна робити висновки про правомірність спірного рішення. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях.

Оцінюючи встановлені службовим розслідуванням факти, суд врахував ч.1 ст.64 Закону №580-VIII відповідно до якої особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

На підставі ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Суд під час вирішення спору врахував правову позицію Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі №803/1907/16 (провадження № К/9901/21747/18), що обов`язкова суду згідно з ч.5 ст.242 КАС України.

Зокрема, Верховний Суд вказав, що зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил №1179 вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

На підставі п.п.1, 2 Розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

П.3 Розділу IV Правил №1179 передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Отже, дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського, що пов`язане з особливостями проходження служби.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2019 справа №819/736/18 (пункт №60) та у постанові від 05.03.2020 справа №815/4478/16 (пункт №48) встановив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.

Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Дискредитація Національної поліції полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Вчинення дій, що дискредитують органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2018 року у справі №815/3636/15, у якій суд зазначив, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв`язку із поняттям "дотримання морально-етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання рядового та начальницького складу є окремою підставою для звільнення, яке не пов`язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду.

Суд під час розгляду справи дослідив матеріали службового розслідування.

Зокрема, відповідно до акту № 274вн/48/01-2022, складеному старшим інспектором УГІ ГУНП Цибком В.І., 27.03.2026 о 19.57 в присутності начальника сектору кадрового забезпечення ЧРУП ГУНП Сенченкової О.В., старшого інспектора сектору ювенальної превенції сектору превенції ЧРУП ГУНП Пєстрєцова А.О., інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував 27.03.2022 о 19.57 в приміщенні Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Отже, доводи позивача, що за наслідками виявлення його у стані алкогольного сп`яніння не складені жодні документи, спростовуються вказаним актом, який підписаний позивачем особисто.

За результатами освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (результат - 1,71 проміле).

Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи роздруківкою тесту від 27.03.2026 №45, який підписаний позивачем без зауважень.

Крім того із вказаного результату тесту вбачається, що останнє калібрування приладу Драгер відбулось 02.11.2021, а тому сумніви позивача що прилад не відкалібрований спростовуються наявним доказом протилежного.

Наведені обставини підтвердили у поясненнях, відібраних під час службового розслідування, полковник поліції ОСОБА_2 , т.в.о начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Черкаського РУП ГУНП старший лейтенант поліції Пєстрєцов А.О. та начальник сектору кадрового забезпечення Черкаського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_6 .

Також вказані особи зазначили, що ОСОБА_1 був завчасно, а саме 19.03.2022 повідомлений заступником начальника сектору моніторингу Черкаського РУП старшим лейтенантом поліції Ковтуновським Ю.С. про залучення до несення служби на блок посту в селі Руська Поляна, Черкаського р-ну в період часу з 20:00 по 08:00 год. щоденно.

Доводи позивача у відповіді на відзив про неналежність вказаних пояснень, як доказів, з огляду на подібність їх змісту, а також, те що вони надруковані, а не написані власноруч, суд вважає необґрунтованими, оскільки кожне пояснення містить особистий підпис особи із зазначенням «Надруковано вірно, мною прочитано».

Суд також під час розгляду справи дослідив особисто написані пояснення ОСОБА_1 , в яких він підтвердив факт перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння та пояснив, що 27.03.2022 близько 12.00 год. він за місцем проживання вжив спиртні напої, а саме пиво, розраховуючи на те, що до часу заступання за службу алкоголь вийде з його організму. Після чого 27.03.2022 о 19.30 год. зі зброєю прибув на службу до приміщення Черкаського РУП ГУНП. Зазначив, що провину визнає у повному обсязі, готовий понести покарання згідно чинного законодавства.

При цьому, позивач підтвердив, що йому було відомо про необхідність заступати на чергування на блокпосту з 20.00 год. 27.03.2022.

Вживавши алкоголь не передбачав наслідки, оскільки був впевнений, що до часу чергування алкоголь вийде з організму.

Таким чином, висновки службового розслідування щодо перебування ОСОБА_1 27.03.2022 безпосередньо перед чергуванням у стані алкогольного сп`яніння підтверджені, вищевказаними доказами.

Тому, на переконання суду, позивач допустив порушення Присяги працівника поліції та вищевказаних вимог Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту та Правил №1179.

Отже, установлений службовим розслідуванням факт порушення позивачем вищевказаних норм законодавства України та підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, правил поведінки поліцейських, доведено під час судового розгляду справи.

Твердження позивача, що його не було притягнуто до адміністративної відповідальності, суд вважає необґрунтованим, оскільки ні висновком службового розслідування, ні спірними наказами не визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд враховує принцип презумпції невинуватості, який зафіксований положеннями ст.62 Конституції України.

Водночас, за наслідками службового розслідування встановлені факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за його притягнуто спірними наказами до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 07.02.2020 у справі №260/1118/18 зазначила, що наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в органах внутрішніх справ, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 66 Положення №114 у разі встановлення службовою перевіркою дій, що підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.

Також, Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16 (пункт № 59) зазначив, що факт не притягнення особи до відповідальності одного виду ніяким чином не ототожнюється з відсутністю в діях такої особи порушення службової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність відрізняється від інших видів відповідальності та є самостійним видом відповідальності особи.

Під час службового розслідування дисциплінарна комісія самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах службового розслідування доказам, встановлює в діях поліцейського ознаки дисциплінарного проступку і приймає рішення про необхідність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «С. v. the United Kingdom,» про неприйнятність заяви №11882/85).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97).

Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні та інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру,

Така правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та від 22.01.2019 у справі №800/454/17.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.02.2020 у справі №260/1118/18, від 08.08.2019 у справі №804/3447/17, від 29.05.2018 у справі №800/508/17, від 02.10.2019 у справі №804/4096/17, згідно яких застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Посилання позивача, що під час службового розслідування не було забезпечено право на ознайомлення із зібраними матеріалами та не було надано можливість останньому надати комісії відомості з приводу безпідставності звинувачень у вчиненні позивачем дисциплінарних правопорушень, суд вважає необґрунтованим.

Так, п.2 Розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, встановлено право поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами.

Матеріали справи містять лист відповідача від 29.04.2022, яким повідомлено позивача про можливість ознайомлення із матеріалами службового розслідування.

Відповідно, не доведено позбавлення позивача права на таке ознайомлення.

Крім того, під час службового розслідування у позивача відібрані пояснення, які відображені в акті службового розслідування, що спростовує твердження позивача у позовній заяві про ненадання йому можливості спростувати вчинення дисциплінарних правопорушень.

Доводи позивача, що його звільнено в період лікарняного (тривав з 08 до 16 квітня 2022 року), суд вважає необґрунтованими, оскільки позивача звільнено зі служби в поліції наказом від 18.04.2022 №117о/с, тобто після закінчення лікарняного.

Враховуючи встановлені судом обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачу, суд дійшов висновку про обґрунтованість спірних наказів відповідача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за наявності доведених фактів вчинення позивачем дисциплінарного проступку та обраного виду стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Тому відсутні підстави для задоволення позову та розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 139-143, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

2) відповідач - Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.57, код ЄДРПОУ 40108667).

Повне судове рішення виготовлено 30.10.2026.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ