Постанова № 141127614 у справі № 440/4467/26 від 21.10.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р. Справа № 440/4467/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава у справі № 440/4467/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач, ГУНП в Полтавській області), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника ГУ НП в Полтавській області № 692 від 04.03.2026 року "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 155 о/с від 11.03.2026 року начальника ГУ НП в Полтавській області про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області;

- поновити в займаній посаді дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області, капітана поліції ОСОБА_1 та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 12 березня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для накладення і реалізації дисциплінарного стягнення став факт складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення ЕПРІ №579508 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), де зазначено про керування автомобілем "Skoda Fabia" в стані наркотичного сп`яніння, ознаки якого виявлені поліцейськими під час спілкування з ОСОБА_1 , який відмовився від проходження повного огляду на стан наркотичного сп`яніння в умовах КНМП "Кременчуцька міська лікарня планового лікування", що виразилось в ухиленні від надання необхідної кількості біологічної речовини протягом трьох годин, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, що є несумісним з перебуванням на службі в Національній поліції, оскільки є проступком проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним свої обов`язків, незалежно від того, чи визнаний він винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Позивач вважає такі висновки безпідставними, оскільки доказів перебування позивача у стані сп`яніння ГУНП в ході проведення службового розслідування не отримано. Наполягає на безпідставності твердження про ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння з посиланням на те, що неможливість проходження огляду обумовлена станом здоров`я позивача, а його прохання про інші види обстеження не було задоволено.

ГУНП в Полтавській області 11.05.2026 до справи наданий відзив на адміністративний позов, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказав, що в ході проведення службового розслідування, призначеного Наказом ГУНП від 02.02.2026 №142 установлено що 30.01.2026 о 15.16 поблизу с. Підгорівка, автодорога М-22 "Полтава-Олександрія" 76 км., водій службового автомобіля "Skoda Fabia" д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом маючи явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження повного огляду на стан наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, що виражалось в ухиленні надання необхідної кількості біологічної речовини (сечі) протягом трьох годин, що вказано у висновку лікаря-нарколога №54 від 30.01.2026. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР (відмова особи, що керує ТЗ від встановленого порядку проходження медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння), за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом з тим ОСОБА_1 , ставши учасником вказаних подій, на той час не вважав дії присутніх на місці події поліцейських неправомірними та у відповідності до вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100 (далі - Порядок №100), не повідомляв про їх можливі неправомірні дії на короткий номер " 102", а на час написання даного висновку інформація щодо оскарження їх дій у відповідності до вимог чинного законодавства до дисциплінарної комісії ГУНП не надходила.

Капітан поліції ОСОБА_1 , як працівник правоохоронного органу, будучи дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП, повинен вимагати від громадян безумовного дотримання вимог чинного законодавства, у тому числі ПДР, але своєю поведінкою та вчинками сам допустив їх порушення.

З огляду на викладене, дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що поведінка капітана поліції ОСОБА_1 свідчить про відсутність у нього почуття відповідальності перед суспільством і Законом за свої дії та несумісна з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції України. Такі дії з боку капітана поліції ОСОБА_1 категорично суперечать вимогам Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), де визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно правових актів МВС України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідач зазначив, що поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця. Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи Присягу, капітан поліції ОСОБА_1 зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Події, встановлені під час службового розслідування, стали можливими через особисту недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_1 , за невиявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов`язків поліцейського, та ігнорування останнім вимог чинного законодавства, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що у свою чергу суперечать інтересам законності і компрометує звання поліцейського.

ГУНП в Полтавській області вказало, що дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції України за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують поліцейських, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства капітаном поліції ОСОБА_1 , зокрема вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону №580-VIII, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 2.5 ПДР, абзацу 2 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), абзаців 1, 2, 16 р. 2 посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженої наказом ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП від 17.09.2026 № 286, та абзаців 1, 2 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179 (далі - Правила етичної поведінки).

Відповідно до вимог р. VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок проведення службових розслідувань) проведено вивчення наявності обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначених ст. 19 Дисциплінарного статуту.

Обставинами, що можуть пом`якшити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 є наявність заохочень відзнака НП України медаль " 10 років бездоганної служби" (наказ НП України №1039ос від 04.07.2023), подяка обласної ради (розпорядження голови ОДА №217 від 12.10.2018). Обставин, що можуть обтяжити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , не виявлено.

Отже своїми діями капітан поліції ОСОБА_1 вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України та заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Ураховуючи вищевикладене, наказом ГУНП в Полтавській області від 04.03.2026 №692 капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Накладене дисциплінарне стягнення реалізовано наказом ГУНП в Полтавській області від 11.03.2026 №155 о/с.

На переконання відповідача, при виданні оскаржуваних позивачем наказів ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів позивача.

Позивач 18.05.2026 до справи надав відповідь на відзив, де вказав про закриття Кобеляцьким районним судом Полтавської області, постановою від 30.03.2026, справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, де суд виснував, що ОСОБА_1 не ухилявся від проходження медогляду на стан сп`яніння. Відмови у ОСОБА_1 від проходження медогляду не було, а ненадання ним сечі в достатній кількості обумовлено не наміром відмови від медогляду, а фізіологічними причинами та наявністю урологічної хвороби в гострій стадії із затримкою сечовипускання. Огляд ОСОБА_1 , де причиною надання ним невеликої кількості сечі на дослідження є наявність у нього хронічних та гострих захворювань органів черевної порожнини і малого тазу, що підтверджується медичними довідками, та не запропонування йому надання інших видів біологічного матеріалу ніж аналіз сечі, було проведено із суттєвими порушеннями законодавчо встановленої процедури проведення такого огляду.

Також позивач вказав про порушення його прав під час проведення службового розслідування. Так, ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про проведення службового розслідування вже після його проведення. З висновком службового розслідування позивача не було ознайомлено. Тобто, ОСОБА_1 , як особа, відносно якої проводилося службове розслідування, не був достовірно ознайомлений з підставами, термінами (датами), порядком проведення службового розслідування відносно нього, персональним складом комісії, тощо, йому не були роз`яснені його права, передбачені розділом IV Порядку проведення службових розслідувань, ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII Далі - Закон №2337-VIII) ОСОБА_1 був позбавлений можливості під час проведення службового розслідування заявляти відводи членам та голові комісії, робити заяви, подавати докази, клопотання, та користуватися іншими правами, тощо.

На час притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 мав 13-річний стаж служби в поліції, спеціальне звання капітан поліції, повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» неодноразово заохочувався та нагороджувався, у т.ч. медаллю, мав досвід роботи поліцейського, сумлінно виконував службові обов`язки офіцера поліції. Ці обставини, ставлення ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків, під час притягнення до дисциплінарної відповідальності не були враховані відповідачем.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Ю.Матвійчука, буд. 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначив, що на наданих відеозаписах з нагрудних камер поліцейських видно, що позивач двічі повідомив поліцейських, що від походження огляду не відмовлявся, випив 2 літри води, не зміг надати потрібну кількість біологічного матеріалу з фізіологічних причин. Наведене суперечить висновку суду першої інстанції про те, що позивач під час проходження медичного огляду не повідомляв про наявність фізіологічних перешкод в наданні біологічного матеріалу. Вказує, що поліцейські не перевіряли реакцію зіниць позивача на світло під час зупинки автомобіля, але в рапортах та поясненнях під час службового розслідування вказали, що зіниці у нього звужені і не реагують на світло, в той час як лікар при медогляді проводив тест на реакцію зіниць на світло і вказав, що зіниці реагують на світло (мляво) та є розширеними (а не звуженими, як вказали поліцейські). Тремтіння рук пояснює тим, що сильно змерз на дорозі. З цих підстав вважає висновок суду про те, що позивач під час зупинки мав зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, та необґрунтованим поза розумним сумнівом, а тому направлення позивача на медичний огляд вважає незаконним.

Вказує на безпідставність посилань суду першої інстанції та те, що лікар обґрунтовано відмовив позивачу у взятті інших біоматералів з посиланням на неможливість проведення лабораторного дослідження крові та слини в даному закладі охороним здоров`я, оскільки можливість проведення лабораторного дослідження на стан наркотичного сп`яніння з використанням інших біоматеріалів, таких як кров і слина, передбачена Розділом ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), оскільки місце проведення медичного обліку обирав не позивач, і йому не пропонувалося обрати інший медичний заклад, вважає, що посилання суду першої інстанції на те, що позивач мав сам обрати лабораторію, є некоректним та суттєвим проявом однобічності, неправильним застосуванням норм діючого законодавства.

Також посилається на те, що найближчим медичним закладом, де можливо було провести огляд позивача на стан сп`яніння, є Козельщинська районна лікарня, до неї відстань була від місця зупинки 2 км, а до Кременчуцької лікарні, куди повезли позивача відстань становить 30 км Вважає, що пропозиція позивача, адресована лікарю, на взяття іншого виду біоматеріалу, його готовність здати кров або слину, через неспроможність надати необхідну кількість сечі з фізіологічних причин, не може свідчити про намір ухилитися від проходження медогляду.

На думку позивача, твердження в рішенні суду щодо вживання трьох наркотичних речовин позивачем та перебування ним у стані наркотичного сп`яніння, викладені у висновку та наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, є недоведеними належними та допустимими доказами. Також вважає безпідставним неврахування судом першої інстанції медичних доказів про хвороби позивача.

Посилається на те, що постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30.03.2026 у справі №533/118/26 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП відносно позивача за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, у якій суд надав оцінку поведінці позивача, пов`язаної з проходженням ним медогляду, як правомірної.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначив, що 30.01.2026 близько 15.20, поблизу с. Підгорівка Кременчуцького району (76-й км. а/д М-22 Полтава-Олександрія) спільним екіпажем УГІ ГУНП в Полтавській області та БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України ("Залік-112"), зупинено службовий транспортний засіб "Skoda Fabia" д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) під керуванням дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 . У ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими установлено, що останній мав явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння рук. У зв`язку із чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на що останній погодився. У подальшому о 16.20, за добровільною згодою капітана поліції ОСОБА_1 , останнього доставлено до КНМП "Кременчуцька міська лікарня планового лікування", де упродовж наступних трьох годин ОСОБА_1 уникав здачі біологічного матеріалу (сечі) для проведення лабораторного аналізу. Крім того в умовах даного медичного закладу поліцейському проведено експрес-тест на вміст наркотичних речовин в організмі, результат якого позитивний (амфетамін).

За наданим фактом проведено службове розслідування, висновки якого підтвердили скоєння позивачем дисциплінарного проступку. Вважає, що при виданні оскаржуваних позивачем наказів ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 13.08.2012 по 06.11.2015 та в Національній поліції з 07.11.2015, зокрема, з 29.01.2021 на посаді дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області, має спеціальне звання "капітан поліції".

До ГУНП в Полтавській області надійшла доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції Фоміна С.С. від 02.02.2026 №16744-2026 щодо можливих порушень службової дисципліни, правил дорожнього руху дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , а також імовірного порушення службової дисципліни окремими поліцейськими сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП, відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП та Кременчуцького РУП ГУНП. У доповідній записці зазначено, що 30.01.2026 близько 15.20, поблизу с. Підгорівка Кременчуцького району (76-й км. а/д М-22 Полтава-Олександрія) спільним екіпажом УГІ ГУНП в Полтавській області та БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України ("Залік-112"), зупинено службовий транспортний засіб "Skoda Fabia" д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) під керуванням дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .

У ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими установлено, що останній мав явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння рук, у зв`язку з чим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на що останній погодився.

За добровільною згодою капітана поліції ОСОБА_1 , останнього доставлено до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська лікарня планового лікування", де упродовж наступних трьох годин ОСОБА_1 уникав здачі біологічного матеріалу (сечі) для проведення лабораторного аналізу.

За порушення п. 2.5 ПДР України (відмова особи, що керує ТЗ від встановленого порядку проходження медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння) відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (серія ЕПР1 №579508).

Під час спілкування поліцейських УГІ ГУНП з капітаном поліції ОСОБА_1 , такий заперечив вживання будь-яких наркотичних речовин.

З метою з`ясування обставин справи, наказом ГУНП від 02.02.2026 №142 призначено службове розслідування.

Службовим розслідуванням установлено, що 30.01.2026 о 15.16 поблизу с. Підгорівка, Кременчуцького району (76-1 км а/д М-22 Полтава-Олександрія) водій службового автомобіля "Skoda Fabia" д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) - дільничий офіцер поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом маючи явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння у встановленому Законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, що виражалось в ухиленні надання необхідної кількості біологічної речовини (сечі) протягом трьох годин, що вказано у висновку лікаря-нарколога №54 від 30.01.2026. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР (відмова особи, що керує ТЗ встановленого порядку проходження медичного огляду з метою встановлення стану сп`янінння), відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (серія ЕПР1 №579508).

Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що поведінка капітана поліції ОСОБА_1 свідчить про відсутність у нього почуття відповідальності перед суспільством і Законом за свої дії та несумісна з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції України. Такі дії з боку капітана поліції ОСОБА_1 категорично суперечать вимогам Дисциплінарного статуту, якими визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно - правових актів МВС України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства капітаном поліції ОСОБА_1 , зокрема вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII", Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону №580-VIII, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 2.5 ПДР, абзацу 2 ч. 5 ст. 14 Закону №3353-XII, абзаців 1, 2, 16 р. 2 посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженої наказом ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП від 17.09.2026 №286, та абзаців 1, 2 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки.

Відповідно до вимог р. VI Порядку проведення службових розслідувань, проведено вивчення наявності обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначених ст. 19 Дисциплінарного статуту.

Обставинами, що можуть пом`якшити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 є наявність заохочень - відзнака НП України - медаль " 10 років бездоганної служби" (наказ НП України №1039ос від 04.07.2023), подяка обласної ради (розпорядження голови ОДА №217 від 12.10.2018). Обставин, що можуть обтяжити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , не виявлено.

Отже своїми діями капітан поліції ОСОБА_1 вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України та заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Ураховуючи вищевикладене, наказом ГУНП в Полтавській області від 04.03.2026 №692 капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Накладене дисциплінарне стягнення реалізовано наказом ГУНП в Полтавській області від 11.03.2026 №155 о/с.

З наказами №692 від 04.03.2026 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" та №155 о/с від 11.03.2026 начальника ГУНП про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, капітан поліції ОСОБА_1 , дільничний офіцер поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області не погодився, звернувся до суду із позовом про визнання їх в частині протиправними та скасування поновлення на посаді.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що в період часу протягом трьох годин поспіль позивач не надав для лабораторного дослідження біологічного матеріалу (сечі) в кількості, достатній для проведення такого аналізу, що на переконання суду, свідчить про ухилення позивачем від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і, відповідно про фактичну відмову від проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР. Твердження позивача про порушення відповідачем його прав в частині неповідомлення про проведення службового розслідування, суд вважав спростованим матеріалами справи.

Суд першої інстанції зазначив, що в ході розгляду справи позивачем не спростований факт ухилення від проходження на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Така поведінка позивача свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку, несумісного з перебуванням на службі в Національній поліції, що несумісне з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції, оскільки проступок скоєний проти інтересів служби, що суперечить покладеним на ОСОБА_1 обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним свої обов`язків поліцейського.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом №580-VIII.

Положеннями статті 3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Зі змісту пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки убачається, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з пунктом 5 розділу І Правил етичної поведінки, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

На виконання приписів абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

В силу вимог пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейський зобов`язаний за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час дотримуватися норм професійної етики.

Нормами частин 1 та 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом.

Положеннями частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з пунктами 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

На виконання статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Приписами частин 2-4 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції Фоміна С.С. від 02.02.2026 №16744-2026 щодо можливих порушень службової дисципліни, правил дорожнього руху дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , а також імовірного порушення службової дисципліни окремими поліцейськими сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП, відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП та Кременчуцького РУП ГУНП, відповідно до якої 30.01.2026 близько 15.20, поблизу с. Підгорівка Кременчуцького району (76-й км. а/д М-22 Полтава-Олександрія) спільним екіпажом УГІ ГУНП в Полтавській області та БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України ("Залік-112"), зупинено службовий транспортний засіб "Skoda Fabia" д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) під керуванням дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , який, маючи явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, відмовився від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння у встановленому Законом порядку, є належною та достатньою підставою для призначення службового розслідування.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 10 статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службового розслідування, який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно із частинами 1-2 статтею 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, які формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України, що визначено частиною 7 статті 15 Дисциплінарного статуту.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, відповідно до частини 9 статті 15 Дисциплінарного статуту, має право: 1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; 2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; 3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування, згідно із частиною 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлений, зокрема, частинами 1-6 статті 19 Дисциплінарного статуту, згідно з якими у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни, наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань, яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Так, відповідно до пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.

Частиною 1 статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Як свідчать матеріали справи наказом ГУНП в Полтавській області від 11.03.2026 №155о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного наказом ГУНП в Полтавській області від 04.03.2026 №692 відповідно до Дисциплінарного статуту.

Підставою для висновку про порушення позивачем Дисциплінарного статуту став висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці (вих. №16744-2026 від 02.02.2026) заступника начальника управління - начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції Фоміна С.С. щодо можливих порушень службової дисципліни, правил дорожнього руху дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , а також імовірного порушення службової дисципліни окремими поліцейськими сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП, відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП та Кремечуцького РУП ГУНП №32277-2026 від 03.03.2026, призначеного наказом ГУНП в Полтавській області від 02.02.2026 №142.

Надаючи оцінку наявним у справі матеріалам службового розслідування та висновкам дисциплінарної комісії, колегія суддів зазначає наступне.

В ході службового розслідування встановлено, що до ГУНП в Полтавській області надійшла доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції Фоміна С.С. від 02.02.2026 №16744-2026 щодо можливих порушень службової дисципліни, правил дорожнього руху дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , а також імовірного порушення службової дисципліни окремими поліцейськими сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП, відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП та Кременчуцького РУП ГУНП. Зі змісту вказаної доповідної записки убачається, що 30.01.2026 близько 15.20, поблизу с. Підгорівка Кременчуцького району (76-й км а/д М-22 Полтава-Олександрія) спільним екіпажем УГІ ГУНП в Полтавській області та БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України ("Залік-112"), зупинено службовий транспортний засіб "Skoda Fabia" д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) під керуванням дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .

У ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими установлено, що останній мав явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння рук. У зв`язку із чим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на що останній погодився.

У подальшому о 16.20, за добровільною згодою капітана поліції ОСОБА_1 , останнього доставлено до КНМП "Кременчуцька міська лікарня планового лікування", де упродовж наступних трьох годин ОСОБА_1 уникав здачі біологічного матеріалу (сечі) для проведення лабораторного аналізу. Крім того в умовах даного медичного закладу поліцейському проведено експрес-тест на вміст наркотичних речовин в організмі - результат якого позитивний (амфетамін). За результатом проведеного тесту за допомогою газоаналізатора "Drager" становив 0,00 проміле.

За порушення п.2.5 ПДР України (відмова особи, що керує ТЗ від встановленого порядку проходження медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння) відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час спілкування поліцейських УГІ ГУНП з капітаном поліції ОСОБА_1 , останній заперечив вживання будь-яких наркотичних речовин.

Вказана подія зафіксована на портативні відеореєстратори поліцейських БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України №470965, №230520, №476269, №471568 та портативний відеореєстратор УГІ ГУНП АК №7757334.

Подію за вказаним фактом зареєстровано до ІП "Єдиний облік" ІКС ІПНП ГУНП в Полтавській області за №66 від 30.01.2026.

Вивченням сканкопії протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №579508 установлено, що даний протокол складено 30.01.2026, о 19.25.25. Місце складання протоколу - м. Кременчук, проспект Полтавський, 40, інспектором взводу №2 роти №4 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України молодшим лейтенантом поліції Комісар В.В. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_3 , особу встановлено - посвідчення водія НОМЕР_4 , транспортний засіб - «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , належить ГУНП в Полтавській області. Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних - 30.01.2026 о 15.16, с. Підгорівка, дорога М-22 Полтава-Олександрія, 76 км., водій ОСОБА_1 керував ТЗ «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження повного огляду на стан наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, що виражалось в ухиленні надання необхідної кількості біологічної речовини протягом трьох годин. Висновок лікаря-нарколога №54, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських речовин, за що відповідальність передбачена ст.130 ч.1 КУпАП. Свідки чи потерпілі, підпис - не залучалися. Технічний засіб відеозапису: 470965, 230520, 476269, 471568. До протоколу додаються - інші матеріали справи. Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані правильні - ОСОБА_1 , мається підпис).

Вивченням сканкопії висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» від 30.01.2026 №54 установлено, що даний висновок складено 30.01.2026 о 16.20 відносно ОСОБА_1 . Назва та номер документа, що посвідчує обстежувану особу - посвідчення водія НОМЕР_4 . Ким та коли (точний час) направлена на огляд - інспектором взводу №2 роти №4 БПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , 30.01.2026, 15.23. Назва, серія і номер документа, що посвідчує особу, яка доставила обстежуваного на огляд - ПТП №018345. Дата і точний час огляду 30.01.2026, о 16.20. Ким оглянута особа - ОСОБА_3 . Назва закладу охорони здоров`я, де проводився огляд - КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування». Висновок огляду (повідомляється в присутності поліцейського): - заключний висновок винести неможливо через недостатню кількість біоматеріалу (сечі) для проведення лабораторного етапу обстеження. Підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду - мається підпис без зазначення особистих даних особи. Лікар (фельдшер), який проводив огляд - ОСОБА_3 , мається підпис.

Вивченням сканкопії рапорту інспектора взводу №2 роти №4 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 установлено, що даний рапорт складено 30.01.2026 на ім`я т.в.о. заступника командира БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України підполковника поліції Прядка О. про те, що 30.01.2026 під час несення служби спільно із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 та старшим інспектором з ОД ВП УГІ ГУНП підполковником поліції Дорошем Р.В. у ході патрулювання, відповідно до п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинено автомобіль «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 . Перевірено відповідні документи водія, а саме посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, страховий поліс (ОСЦПВ) та зовнішній стан авто. Водію надано службове посвідчення та повідомлено про відео зйомку на нагрудні відеореєстратори відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Водій встановлений за допомогою посвідчення водія серія НОМЕР_5 , яким виявився ОСОБА_1 , який є діючим працівником поліції, спеціальне звання - капітан поліції, посада дільничний офіцер поліції Кременчуцького РУП ГУНП. Номер службового жетона - 0102207, ПТП №019259. Під час спілкування виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (наказ МОЗ та МВС №1452/735 від 09.11.2015), а саме виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Водію запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я на стан наркотичного сп`яніння, на що він погодився. Попередній експрес-тест показав позитивний результат. Від проходження повного огляду водій відмовився не надавши необхідної кількості біологічної речовини протягом трьох годин. Висновок лікаря-нарколога №54 від 30.01.2026. Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №579508 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, видано тимчасовий дозвіл серії НОМЕР_6 . Транспортний засіб залишено на місці зупинки без подальшого руху. Засоби фіксації Б/К 230520, 476269, 470965, 471568, відео реєстратор 4371.

В ході службового розслідування надано пояснення дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , який пояснив, що рухаючись автодорогою М-22 «Олександрія-Полтава» в районі с. Підгорівка Кременчуцького району та з`їхавши з автодороги М-22 був зупинений автопатрулем поліції. До нього підійшов підполковник поліції ОСОБА_5 , якого він знає як поліцейського УГІ ГУНП. Вказаний поліцейський попрохав надати на огляд дорожній лист до службового автомобіля, посвідчення водія та службове посвідчення, та попрохав відкрити багажне відділення автомобіля. У подальшому відкрити багажне відділення автомобіля не виявилось можливим у зв`язку з технічною несправністю замка. Крім того підполковник поліції ОСОБА_5 оглянув автомобільну медичну аптечку. У подальшому до нього підійшла молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 , яка запитала його чи не вживав він щось (що конкретно не запитувала) та запропонувала підняти руки перед собою. Піднявши руки ОСОБА_2 вказала, що бачить тремтіння пальців рук та вказала, що його зіниці очей не реагують на світло. При цьому вказана поліцейська жодними світловими засобами при перевірці зіниць не користувалась, а тремтіння пальців рук відбулось у зв`язку зі значним похолоданням на вулиці у той час. Вказаній поліцейській пояснив, що нічого забороненого не вживав. ОСОБА_2 запропонувала пройти відповідний огляд у лікаря-нарколога в умовах медичного закладу м. Кременчук. На вказану пропозицію погодився. Очікуючи приїзду керівництва підрозділу на місце події, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 провів поверхневий огляд його барсетки та жодних заборонених речей не виявив. Через деякий час на місце події приїхав капітан поліції ОСОБА_7 , який транспортував службовий автомобіль до підрозділу, а всі присутні поліцейські з ним разом поїхали до м. Кременчук для проходження ним відповідного медичного огляду в лікарняному закладі. Біля 16.20 лікар розпочав процедуру огляду та надав ємність для збору біоматеріалу (сечі) для проведення дослідження. На протязі трьох годин намагався здати сечу випивши при цьому два літри води, однак не зміг фізіологічно надати достатню кількість сечі у зв`язку зі станом здоров`я та додав, що жодним чином не відмовлявся від здачі сечі для проходження освідування, вказуючи лікарю, що, що готовий надати на дослідження кров та слину, однак на вказану пропозицію лікар не реагував. Біля 19.20, лікар покликав його та присутніх поліцейських до свого кабінету, запитавши про можливість надання сечі у достатній кількості, у відповідь пояснив лікарю, що фізіологічно не зможе надати більше сечі для дослідження у зв`язку з захворюванням (яким саме на момент опитування не вказав). Після цього лікар склав висновок №54 про те, що заключний висновок винести не можливо через недостатню кількість біоматеріалу (сечі) для проведення лабораторного етапу обстеження. У межах даного освідування лікарем проведено дослідження сечі за допомогою експрес-тесту, який не має жодної юридичної та доказової сили. Результат цього дослідження він не пам`ятає. Крім того капітан поліції ОСОБА_1 додав, що під час перебування у лікарняному закладі до нього приїздили майор поліції ОСОБА_8 та капітан поліції ОСОБА_7 та він особисто передав майору поліції ОСОБА_8 табельну зброю та боєприпаси до неї. Після освідування молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно нього було складено адміністративний протокол за ст. 130 ч. 1 КУпАП у в`язку з відмовою від освідування у лікарняному закладі. У протоколі надав пояснення та підписав його. Після складання протоколу підполковником поліції ОСОБА_5 було проведено його інтерв`ювання та вказаний поліцейський відвіз його додому в смт Козельщина. Також капітан поліції ОСОБА_1 вказав, що наркотичних речовин він не вживає та у зв`язку зі своєю невинуватістю бажає добровільно пройти опитування з використанням комп`ютерного поліграфу та вважає дії поліцейських неправомірними.

Капітан поліції ОСОБА_1 надав документи та матеріали, що на його думку стосуються обставин, які досліджуються, а саме огляд уролога КНП «Козельщинська ЦЛ» від 17.02.2026, яка долучена до матеріалів даного службового розслідування.

В ході службового розслідування надано пояснення лікарем психіатром КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» ОСОБА_3 , який пояснив, що 30.01.2026 перебував на чергуванні та біля 16.00 до лікувального закладу прибули поліцейські для проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки у поліцейських виникла підозра у тому, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Ним розпочато огляд ОСОБА_1 та у ході огляду виявив у нього явні ознаки сп`яніння - метушлива поведінка, блідкість шкіряних покривів, інекзія еклер, розширені зіниці зі слабкою реакцією на світло, горизонтальний ністагм, тремор повік та пальців рук. Після цього здійснив інструментальну діагностику за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат 0,00 проміле. Після цього роз`яснив присутнім, що процедура освідування на стан виявлення наркотичного сп`яніння складається з забору біоматеріалу (сечі) для застосування під час дослідження експрес тесту ALLtest №10 для виявлення або відсутності наркотичних речовин у сечі. При позитивному результаті в подальшому сеча має досліджуватись методом тонкошарової хроматографії. Після цього роз`яснив ОСОБА_1 , тримаючи ємність для збору біоматеріалу (сечі), що на дослідження потрібно надати сечі не менше чим 80 мл., та показав поділки на вказаній ємності для того, щоб останній орієнтувався у кількості необхідної сечі. Надавши ємність ОСОБА_1 пішов разом з присутніми до туалету, відкрив його, перевіривши приміщення туалету на наявність речовин для фальсифікації матеріалу. Після цього до туалету зайшов ОСОБА_1 , якому повідомив, що у разі набору необхідної кількості сечі йому необхідно знову зайти до кабінету лікаря. Біля 16.40 до кабінету зайшов ОСОБА_1 та повідомив, що вживає заспокійливі ліки. Вказану інформацію ОСОБА_1 надав, з його слів, для власного заспокоєння. У свою чергу ОСОБА_1 було повідомлено, що керування транспортними засобами заборонено водієві, який вживає лікарські препарати, які знижують увагу. Під час вказаної бесіди ОСОБА_1 нервував та запитав чи можна виключити вживання заспокійливих препаратів під час огляду та його результатів. У відповідь ОСОБА_1 пояснив, що у разі виявлення наявності саме наркотичних речовин заспокійливі ліки до цього відношення не матимуть. У цей час ОСОБА_1 перебував у кабінеті з ємністю без сечі.

Через деякий час ОСОБА_1 знову зайшов до кабінету тримаючи в руках ємність де на дні знаходилася сеча. Взявши експрес тест провів дослідження. Результат виявився позитивним, у результаті дослідження було виявлено наявність в наданій сечі наркотичних речовин - амфетамін, метамфетамін, метканинон.

Провівши дане дослідження, знову надав ємність з остатками сечі ОСОБА_1 та повідомив йому про те, що потрібно додати сечі до 80 мл, після чого він вийшов з кабінету. Через деякий час ОСОБА_1 знову зайшов до кабінету, він запитав у нього, чи вживав він заборонені речовини, у відповідь той вказав, що вживав гідозепам, заспокійливий препарат. Під час даної розмови ОСОБА_1 було повідомлено, що під час дослідження у його сечі виявлено наявність наркотичних речовин. У зв`язку з виявленням наркотичних речовин йому необхідно надати на подальше дослідження сечу в кількості 80 мл, для проведення лабораторного аналізу і його завдання - здати сечу в достатній кількості. Після цієї бесіди ОСОБА_1 декілька разів заходив та виходив з кабінету, однак сечі не надавав. Зайшовши черговий раз до кабінету із ємністю де вміст сечі був недостатнім лікарем знову було надано можливість ОСОБА_1 доповнити ємність сечею до 80 мл, та повідомлено останнього, що він має ще дві години двадцять хвилин. Згідно Методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої директором Департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ України від 18.01.2011, а саме п. 1.1.3 «Правила відбору зразків сечі», визначено, що у разі неможливості надати сечу обстежуваний має випити один літр води і протягом трьох годин забезпечити здачу необхідної кількості сечі. Через деякий час ОСОБА_1 лікарем було повідомлено, що у зв`язку з закінченням трьох годинного періоду, та не надання ним кількості біоматеріалу (сечі) необхідної для проведення дослідження за результатами його освідування буде складено висновок, який складено з формулюванням «заключний висновок винести неможливо через недостатню кількість біоматеріалу (сечу) для проведення лабораторно стану обстеження». При цьому знову запитав у ОСОБА_1 чи надасть він необхідну кількість сечі, на що останній відмовив.

Також додав, що гідозепам не рекомендується вживати особі, яка керує транспортним засобом, однак саме цей препарат під час дослідження у ОСОБА_1 виявлено не було. Під час обстеження ОСОБА_1 дійсно пропонував взяти у нього кров та слину, однак лабораторія дані дослідження не проводить, оскільки для встановлення стану наркотичного сп`яніння відповідно до вищевказаних рекомендацій, необхідно здати саме сечу.

В ході службового розслідування надано пояснення старшим інспектором з особливих доручень відділу підтримки УГІ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_5 , який пояснив, що 30.01.2026 відповідно до графіка добового чергування спільних нарядів УПП в Полтавській області ДПП НПУ та УГІ ГУНП перебував у складі спільної мобільної групи. Попередньо о 08.00, пройшов інструктаж проведений заступником начальника управління - начальником відділу підтримки УГІ ГУНП підполковником поліції Фоміним С.С. Відповідно до плану-завдання роботи спільної мобільної групи УГІ ГУНП та УПП в Полтавській області ДПП НПУ, який затверджений начальником УПП в Полтавській області майором поліції Варавою С.С. та начальником ГУНП в Полтавській області генералом поліції третього рангу Рогачовим Є.П. метою проведення заходів є профілактика та недопущення надзвичайних подій за участі особового складу поліції; виявлення фактів появи на службі у стані алкогольного сп`яніння чи вживання спиртних напоїв на робочих місцях; контроль за організацією посиленого варіанту несення служби й стану забезпечення охорони публічного порядку та безпеки, а також дотримання транспортної дисципліни. Основною умовою виконання поставлених завдань є раптовість і ситуативний підхід до вибору об`єкту проведення заходів. 30.01.2026 працюючи у спільному наряді з поліцейськими УПП («Залік-112) на 92 км автодороги «Полтава-Олександрія» (М-22) близько 14.50, опитаний помітив службовий автомобіль «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), який рухався з боку м. Кременчук в напрямку м. Полтава. Він прийняв рішення про необхідність перевірки вказаного транспортного засобу, тому одразу було розпочато рух, однак через ожеледицю на дорозі та швидкий рух автомобіля «Skoda Fabia» наблизитись до нього по ходу руху не вдалось.

Вказаний транспортний засіб знову потрапив у поле зору приблизно на 84 км вказаної вище автодороги, однак водій помітивши мобільну групу здійснив різкий маневр (поворот праворуч) в напрямку с. Шевченки, Кременчуцького району, що здалось опитуваному підозрілим. Автомобіль був втрачений із поля зору, мобільна група продовжила рух. Через декілька хвилин службовий автомобіль «Skoda Fabia» знову виїхав на автодорогу «Полтава Олександрія» (М-22) та виявлений в с. Підгорівка, Кременчуцького району, де був і зупинений за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору. В подальшому, опитаний спільного з поліцейськими УПП підійшли до службового автомобіля «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) за кермом якого перебувала особа у цивільному одязі. Опитаний повідомив водія про роботу спільної мобільної групи та завдання, які визначені планом-завдання. В свою чергу, водій представився дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 . Надав службове посвідчення, посвідчення водія, шляховий лист та технічний паспорт на службовий автомобіль. Під час спілкування з опитаним та поліцейськими УПП капітан поліції ОСОБА_1 перебував у збудженому стані, дуже помітно нервував. У останнього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук). Поліцейськими УПП запропоновано капітану поліції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння в медичному закладі на що останній погодився. Про вказану подію капітаном поліції ОСОБА_1 повідомлено начальника СПД №1 ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_8 , а службовий автомобіль переданий заступнику начальника СПД №1 ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_7 . В подальшому капітана поліції ОСОБА_1 доставлено до КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцького району Полтавської області, де лікарем-наркологом ОСОБА_3 за допомогою газоаналізатора проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння результат якого показав 0,00 проміле. Капітан поліції ОСОБА_1 повідомив, що вживає ліки «гідазепам». В свою чергу лікар-нарколог поінформував, що вказаний лікарський засіб знижує увагу та швидкість реакції. Після цього капітану поліції ОСОБА_1 запропоновано надати біоматеріал (сеча) в кількості 80 мл для проведення експрес-тесту та у разі позитивного результату направлення її до лабораторії для повного обстеження. Поліцейський надав незначну кількість біоматеріалу (сеча) на визначення наркотичного сп`яніння достатню для проведення експрес-тесту, який зі слів лікаря нарколога, показав позитивний результат. Вказаний тест я сфотографував на телефон (скріншот фото додаю). Капітану поліції ОСОБА_1 запропоновано надати необхідну кількість біоматеріалу (сеча) для проведення глибокого чи повного аналізу про те поліцейський на протязі визначеного лікарем часу (три години) так і не зміг надати потрібну кількість біоматеріалу (сечі). Опитаний додав, що для надання біоматеріалу (сечі) капітан поліції ОСОБА_1 вживав воду в кількості 0,5 літра та 1,5 літра протягом трьох годин. Перебуваючи в медичному закладі опитаний, поліцейські УПП та лікар нарколог неодноразово пропонували ОСОБА_1 надати необхідну кількість сечі для проведення повного аналізу, проте останній всіляко затягував час та ухилявся від таких дій.

На думку опитаного, капітан поліції ОСОБА_1 вказаними діями навмисно намагався уникнути відповідальності передбаченої ст. 130 КУпАП. За результатами проведеного огляду лікарем-наркологом складений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції «заключний висновок неможливо через недостатню кількість біоматеріалу (сечу) для проведення лабораторно стану обстеження». В подальшому поліцейськими УПП відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП (серія ЕПР1 № 579508) на підставі п.2.5 ПДР (відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння).

Опитані інспектор взводу №2 роти №4 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України молодший лейтенант ОСОБА_2 та інспектор взводу №1 роти №4 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України старший лейтенант поліції Жуіков Д.О. надали пояснення аналогічні поясненням підполковника поліції ОСОБА_5 .

Вказані обставини подій, які мали місце 30.01.2026 за участі капітана поліції ОСОБА_1 , підтверджено у ході комісійного перегляду наданих БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України та УГІ ГУНП в Полтавській області відео файлів video ID8aac77df222f77a5cd2b27369b8fd332,0679769dcf8d293c35db2d7b08b85146, 6f84f6904be0936 475132aa2d64e10ab, 7f2e76e0e[номер приховано]b38c587d07378, af999729e37efb58c9ec2d5a6a5532, 81ed9f370e66d2461529cade46f6d7bf, IMG_1655, IMG_1655(1), 2026[телефон приховано]MEDIA_ID1, 2026[телефон приховано]MEDIA_ID1, 2026[телефон приховано]MEDIA_ID1, 2026[телефон приховано]MEDIA_ID1, 2026[телефон приховано]MEDIA_ID1, створеними нагрудними відео реєстраторами, відео реєстратором встановленим у службовому автомобілі задіяних поліцейських.

Ураховуючи наявність бажання капітана поліції ОСОБА_1 , який надав згоду на проходження психофізіологічного інтерв`ю з використанням комп`ютерного поліграфу, дисциплінарна комісія у вважала за доцільне проходження капітаном поліції ОСОБА_1 психофізіологічного інтерв`ю з використанням комп`ютерного поліграфу. На підставі наявної інформації підготовлені запитання на проходження вищевказаним поліцейським психофізіологічного інтерв`ю з використанням комп`ютерного поліграфу. Орієнтовний перелік питань: 1. Ви вживали заборонені наркотичні речовини 30.01.2026? 2. Ви керували 30.01.2026 службовим автомобілем «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) у стані наркотичного сп`яніння? 3. Чи свідомо Ви не здали 30.01.2026 достатню кількість біологічного матеріалу (сечі) для проведення лабораторного етапу дослідження в умовах лікарняного закладу під час Вашого освідування на стан сп`яніння? 4. Ви вчиняли незаконні дії з наркотичними засобами (купували для власного споживання наркотичні засоби)? 5. За час служби в поліції ви вживали наркотичні засоби або психотропні речовини? Якщо так, то які саме? Коли останній раз вживали наркотичні засоби або психотропні речовини?

Начальникові ГУНП направлено листа від 18.02.2026 №25352-2026 щодо залучення спеціаліста для проведення опитування з використанням комп`ютерного поліграфа дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 . Відповідно до листа начальникові СПД №1 ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП від 19.02.2026 № 25951-2026, за погодженням із начальником ГУНП (резолюція від 18.02.2026 №25342-2026/1-71534) до даного службового розслідування залучений спеціаліст для проведення опитування з використанням комп`ютерного поліграфа та у зв`язку із викладеним, керуючись п. 5 р. ІІІ Інструкції про порядок використання поліграфів у НП України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.12.2017 №1472/31340, безпосередньому керівникові ОСОБА_1 - майору поліції ОСОБА_8 вказано на доведення під підпис до капітана поліції ОСОБА_1 даного листа і організацію забезпечення його прибуття 24.02.2026 о 10.00, до службового кабінету №341, який знаходиться в адміністративній будівлі ГУНП, розташованої в м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана, 83, для проведення добровільного опитування з використанням комп`ютерного поліграфа. У подальшому майором поліції ОСОБА_8 вказаний лист було 19.02.2026 доведено під підпис капітану поліції ОСОБА_1 , який власноруч зробив відмітку «ознайомлений, згоден, прибуду».

На вказаний лист старшим інспектором ВСР УГІ ГУНП капітаном поліції ОСОБА_9 надіслано відповідь (від 24.02.2026, вих. № 28114-2026) якою повідомлено, що указаним поліцейським підготовлено та назначено перевірку з використанням комп`ютерного поліграфа у встановленому порядку, однак у визначений час капітан поліції ОСОБА_1 прибув до адміністративної будівлі ГУНП за адресою м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана, 83, для проведення добровільного опитування з використанням комп`ютерного поліграфа та повідомив, що не бажає проходити зазначене опитування. Капітан поліції ОСОБА_1 зазначив причини своєї відмови у власноруч написаній заяві, оригінал якої долучено до матеріалів службового розслідування.

Вивченням заяви капітана поліції ОСОБА_1 від 24.02.2026 установлено, що останній вказав про те, що не бажає проходити опитування з використанням поліграфу у зв`язку з тим, що дана процедура нічого не змінить та він все рівно буде звільнений зі служби в Національній поліції України.

Ураховуючи викладене, зокрема зібрані в ході службового розслідування матеріали та встановлені в межах компетенції дисциплінарної комісії фактичні обставини події, керуючись вимогами абзацу 1 пункту 5 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що 30.01.2026 о 15.16.00 с. Підгорівка, автодорога М-22 «Полтава-Олександрія» 76 км., водій службового автомобіля «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом маючи явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження повного огляду на стан наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, що виражалось в ухиленні надання необхідної кількості біологічної речовини (сечі) протягом трьох годин. Висновок лікаря-нарколога №54 від 30.01.2026, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства капітаном поліції ОСОБА_1 , зокрема вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII, Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону №580-VIII, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 2.5 ПДР України, абзацу 2 ч. 5 ст. 14 Закону №3353-XII, абзаців 1, 2, 16 р. 2 посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженої наказом ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП від 17.09.2026 № 286, та абзаців 1, 2 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки.

В адміністративному позові та в апеляційні скарзі ОСОБА_1 наполягав на безпідставності твердження про умисне його ухилення від проходження медичного огляду, що виключає обставини скоєння правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, судом встановлено наступні обставини.

За приписами пункту 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону №3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначено Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103).

Пунктами 2 та 3 Порядку №1103 визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Результати медичного огляду, проведеного уповноваженою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення. Підтвердження стану сп`яніння за результатами огляду або відмова водія транспортного засобу від огляду є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності згідно із законом. Водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою для проведення огляду до відповідної установи охорони здоров`я.

Згідно з пунктами 5-8 Порядку №1103 результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Інструкції №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до пунктів 16, 17 розділу Інструкції №1452/735 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

В ході судового розгляду, судом встановлені обставини зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та доставлення позивача спільним екіпажем УГІ ГУНП в Полтавській області та БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України ("Залік-112") для проходження огляду з метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНМП "Кременчуцька міська лікарня планового лікування", які сторонами не заперечуються та не оспорюються.

Спірним у цій справі є питання наявності або відсутності в діях позивача ознак ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, що стало підставою для висновку про порушення ним вимог пункту 2.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

Так, відповідач стверджує про умисне ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, пояснюючи такий висновок уникненням останнім протягом трьох годин поспіль від здачі біологічного матеріалу (сечі), необхідного для проведення лабораторного етапу обстеження. На підтвердження вказаного зазначає про фіксацію лікарем-наркологом ОСОБА_3 у відповідному акті медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №54 від 30.01.2026 та висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.01.2026 факту надання ОСОБА_1 недостатньої кількості біоматеріалу (сечі), необхідного для проведення лабораторного етапу обстеження.

Позивач не заперечує факт ненадання для проведення аналізу достатньої кількості біологічного матеріалу (80 мл сечі). Разом з тим наполягає на неможливості здачі такої кількості біологічного матеріалу через фізіологічні перешкоди, хворобу сечостатевої системи.

На підтвердження вказаного, позивач надав копію Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 від 30.03.2026 №44, де зазначено повний діагноз (основне захворювання та ускладнення): страждає на хворобу Крона з ураженням тонкого та товстого кишківника, переніс операцію, знаходиться під наглядом лікаря, лікується амбулаторно; хронічний комбінований геморой І-ІІ ступіню, сечокам`яна хвороба (СКХ), кіста лівої нирки; гострий простатит з затримкою сечі. У виписці вказано про звернення ОСОБА_1 16.02.2026 до сімейного лікаря зі скаргами на затримку сечі, пацієнта було направлено до профільного лікаря-уролога.

ОСОБА_1 в ході проведення службового розслідування надавав документи та матеріали, що, на його думку, стосуються обставин, які досліджуються, а саме довідку про огляд уролога КНП "Козельщинська ЦЛ" від 17.02.2026, яка долучена до матеріалів службового розслідування.

У Довідці від 17.02.2026 про огляд ОСОБА_1 лікарем-урологом КНП "Козельщинська ЦЛ" ОСОБА_10 вказано про звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою зі скаргами на нездатність сечовипускання, затримку сечі. Встановлені об`єктивні дані: простатит, застій сечі в сечовому міхурі близько 200 мл, кістозне утворення лівої нирки, діагноз: "Гострий простатит. Затримка сечі (V 200 мл). Кіста лівої нирки. СКХ.", призначено лікування.

Вказана довідка була предметом дослідження під час службового розслідування, за результатом вивчення якої, відповідачем установлено, що огляд лікарем урологом КНП "Козельщинська ЦЛ" проведений 17.02.2026, тобто після подій, що мали місце 30.01.2026 за участі позивача.

Ураховуючи вищевикладене, дисциплінарна комісія вважала, що надання довідки огляду уролога КНП "Козельщинська ЦЛ" від 17.02.2026 ОСОБА_1 , як можливої підстави для ненадання біоматеріалу (сечі) в достатній кількості для проведення його освідування у лікарняному закладі 30.01.2026, не може підтверджувати фізіологічних особливостей на той час, які б заважали здачі біологічного матеріалу (сечі) вказаним поліцейським, а є лише способом останнього уникнути відповідальності за вчинений проступок.

Позивач наполягає, що на відеозаписах видно, що ОСОБА_1 пояснює поліцейським та лікарю, що не може надати сечу з фізіологічних причин.

Разом з тим із досліджених судом відеозаписів, зафіксованих нагрудними відеореєстраторами працівників поліції та відеореєстраторами, встановленими у службовому автомобілі, з урахуванням змісту опису комісійного перегляду відповідних відеофайлів, убачається, що позивач дійсно зазначав про неможливість надати необхідну кількість біологічного матеріалу з фізіологічних причин, посилаючись, зокрема, на індивідуальні особливості організму, зазначаючи, що всі люди різні, а також на те, що, незважаючи на вживання значної кількості води, він не може здійснити сечовипускання.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що під час спілкування з працівниками поліції та медичними працівниками позивач жодного разу не повідомив про наявність у нього хронічних урологічних захворювань чи інших проблем зі здоров`ям, які могли б зумовлювати зазначену ним фізіологічну неможливість надати біологічний матеріал у необхідній кількості.

Крім того, під час перебування позивача у медичному закладі ним не висловлювалися скарги на погане самопочуття чи погіршення стану здоров`я. Також за результатами дослідження відеозаписів не встановлено наявності у позивача будь-яких ознак гострих станів або інших проявів погіршення здоров`я, які могли б об`єктивно перешкоджати наданню біологічного матеріалу для лабораторного дослідження у необхідній кількості.

Такої інформації не міститься і в матеріалах службового розслідування, зокрема, в поясненнях лікаря-психіатра ОСОБА_3 , наданих 26.02.2026 старшому інспектору з ОД ВСР УГІ ГУНП в Полтавській області майору поліції Пасічнику В.О.

За встановлених обставин, документальні докази, надані позивачем до матеріалів справи та під час службового розслідування, датовані періодом з 17.02.2026 по 13.03.2026, тобто складені після події, яка мала місце 30.01.2026, самі по собі не підтверджують наявності у позивача відповідних захворювань чи фізіологічних порушень саме на момент проходження огляду та не спростовують установлених судом обставин щодо його поведінки під час зазначеної процедури.

Колегія суддів також приймає до уваги і повідомлення Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Пришибської сільської ради" від 13.03.2026 №47, за змістом якого у межах наявної інформації за місцем надання первинної медичної допомоги, а саме - Новогалещинській АЗПСМ, у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня декларація в цілому по підприємству, у тому числі з лікарями ЗПСЛ Новогалещинської АЗПСМ. Зі слів лікаря ЗПСЛ Новогалещинської АЗПСМ ОСОБА_11 , ОСОБА_1 звертався за консультативною медичною допомогою засобами телекомунікаційного зв`язку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем не надано інших належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності у нього гострих станів чи хронічних урологічних захворювань, на які він посилається, зокрема відповідних медичних довідок, виписок з медичної документації, консультативних висновків лікарів, результатів лабораторних та інструментальних обстежень, довідок про перебування на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні, направлень до закладів охорони здоров`я, документів щодо здійснених звернень за медичною допомогою, записів про виклики бригад екстреної медичної допомоги, призначень лікарських засобів, а також інших документів, які б підтверджували факт наявності таких захворювань, їх перебіг, тяжкість та необхідність отримання медичної допомоги у відповідний період. Відтак наявність у позивача відповідних гострих станів чи хронічних урологічних захворювань у період на час його затримання і до 17.02.2026 належними та допустимими доказами не підтверджено.

Стосовно посилання позивача на його пропозицію про надання 30.01.2026 в приміщенні КНМП "Кременчуцька міська лікарня планового лікування" іншого біологічного матеріалу (кров та слина) для лабораторного дослідження, то на таку пропозицію лікарем-психіатром ОСОБА_3 було повідомлено, що лабораторія дослідження даних речовин не проводить, а для встановлення стану наркотичного сп`яніння, відповідно до Методичних рекомендацій "Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" затверджених МОЗ України та Українським центром наукової медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи 18.01.2011, необхідно надати на дослідження саме сечу. Вказане підтверджується поясненнями лікаря-психіатра ОСОБА_3 , наданими в ході службового розслідування.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 10 Порядку №1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Наведеним положенням Порядку №1103 кореспондують приписи пунктів 6-8 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, які передбачають, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Пункт 9 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 визначає, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.

Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові.

Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові.

Згідно з пунктом 11 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

У пункті 12 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 зазначено: «Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.».

Аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку, що Інструкція №1452/735 встановлює обов`язковість лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, визначає мету такого дослідження та передбачає два види досліджень з такою метою: первинне (скринінгове) дослідження та, у разі позитивного результату, підтверджуюче дослідження.

Отже, позитивний результат первинного скринінгового дослідження не може автоматично розглядатися як достатнє підтвердження стану наркотичного сп`яніння водія, оскільки чинне нормативне регулювання прямо встановлює обов`язковість проведення підтверджуючого лабораторного дослідження, для якого, в свою чергу, встановлено спеціальні умови - для підтверджуючого дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові, а саме дослідження проводиться конкретно визначеним лабораторним методом - газова (рідинна) хромато-мас-спектрометрїя на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

При цьому, не заперечуючи, що нормативне регулювання прямо передбачає можливість використання для лабораторного дослідження не лише сечі, а й інших біологічних матеріалів, водночас колегія суддів звертає увагу, що пункт 8 розділу III Інструкції розмежовує первинне (скринінгове) та підтверджуюче дослідження.

Таким чином, сам факт того, що предметом лабораторного дослідження можуть бути різні біологічні матеріали, не спростовує ту обставину, що для підтвердження позитивного результату скринінгу в порядку, передбаченому пунктом 9 розділу III Інструкції, обов`язковим є відбір 80 мл сечі.

За встановленими обставинами справи, первинний скринінг ОСОБА_1 , проведений в медичній установі з використанням експрес тесту, виявив позитивний результат на наявність наркотичних речовин - амфетамін, метамфетамін, метканинон. Внаслідок чого, проведення підтверджуючого дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби з відбором не менше ніж 80 мл сечі було обов`язковим.

Вищенаведене спростовує доводи позивача про можливість проведення дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби з використанням лише слини та крові.

З матеріалів справи вбачається, що протягом часу з 16.21 год. 30.01.2026 до 19.19 год. 30.01.2026 ОСОБА_1 перебував на території КНМП "Кременчуцька міська лікарня планового лікування", періодично заходив до туалету і повідомляв, що не ухиляється від проходження огляду та намагається надати матеріал для лабораторного дослідження, але біологічного матеріалу недостатньо.

Судом встановлено про повідомлення позивачем під час перебування в приміщення КНМП "Кременчуцька міська лікарня планового лікування" про вживання напередодні лікарського засобу гідазепаму, слідів якого, в ході проведення експрес-тесту ALLtest №10 для виявлення або встановлення відсутності наркотичних речовин в сечі, не виявлено.

В ході проведення службового розслідування у ОСОБА_1 відбиралися пояснення 13.02.2026, коли позивач, керуючись положеннями статтею 63 Конституції України, відмовився від надання пояснень без участі захисника, а в письмових поясненнях, наданих в ході службового розслідування, при повторному опитуванні 16.02.2026, ОСОБА_1 вказав, що о 19.20 пояснив лікарю, що фізіологічно не зможе надати більше сечі для дослідження у зв`язку з захворюванням.

В ході дослідження відеоматеріалів, наданих до справи як позивачем так і відповідачем, суд такі пояснення позивача не підтверджуються. З наданих відеоматеріалів вбачається про те, що позивач повідомляв лікаря, що він не відмовляється від проходження огляду, на що лікар констатує про недостатність біоматеріалу для такого огляду, складає відповідний акт і надає його для підпису позивачеві, повідомивши про надання ОСОБА_1 копії акту.

Вказане свідчить про доведеність того факту, що в період часу протягом трьох годин поспіль позивач не надав для лабораторного дослідження біологічного матеріалу (сечі) в кількості, достатній для проведення такого аналізу, що на переконання суду, свідчить про ухилення позивача від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і, відповідно про фактичну відмову від проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким діями позивач порушив вимоги пункту 2.5 ПДР за яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Колегія суддів зауважує, що пояснення позивача про помилкове встановлення факту перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння, про суперечність висновків щодо наявності ознак сп`яніння - реагування зіниць, тремтіння рук, некоректність врахування результатів експрес тесту, не впливають на висновки про порушення вимог пункту 2.5 ПДР стосовно обов`язку водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що ОСОБА_1 , ставши учасником вказаних подій, на той час не вважав дії присутніх на місці події поліцейських неправомірними та у відповідності до вимог пункту 6 розділу II Порядку №100, не повідомляв про їх можливі неправомірні дії на короткий номер «102». Інформація щодо оскарження їх дій у відповідності до вимог чинного законодавства відсутня.

Твердження позивача про порушення відповідачем його прав в частині неповідомлення про проведення службового розслідування, суд вважає спростованим матеріалами справи, до яких надані письмові пояснення позивача, відібрані в ході службового розслідування 13.02.2026, коли позивач, керуючись положеннями ст. 63 Конституції України, відмовився від надання пояснень без участі захисника та письмові пояснення, надані при повторному опитуванні 16.02.2026 із відповідними пам`ятками про права та обов`язки.

Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30.03.2026 у справі №533/118/26, з огляду на наступне.

Сам факт не притягнення позивача до кримінальної або адміністративної відповідальності беззаперечно не підтверджує відсутність в його діях дисциплінарного проступку, оскільки такі обставини встановлюються саме за наслідками реалізації права відповідача на проведення службового розслідування у порядку Дисциплінарного статуту.

Верховним Судом сформовано усталену практику, відповідно до якої підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності. Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16 та від 27.04.2021 у справі №160/6819/19.

У постанові від 22.10.2019 у справі №480/3950/18 Верховний Суд зазначив, що відсутність факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Отже, обставини, встановлені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, так само як і факт закриття провадження у цій справі, самі по собі не спростовують висновків службового розслідування щодо допущення позивачем порушення службової дисципліни, оскільки питання наявності в його діях складу дисциплінарного проступку підлягає самостійному вирішенню на підставі сукупності обставин та доказів, зібраних під час службового розслідування, незалежно від результатів провадження про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів вважає, що неврахування судом першої інстанції змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2026 серії ЕПР1 №579508 з огляду на закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача не свідчить про порушення норм матеріального чи процесуального права, яке могло б вплинути на правильність вирішення справи, оскільки вирішальним у цій справі є встановлення наявності чи відсутності в діях позивача складу дисциплінарного проступку на підставі сукупності інших належних, допустимих та достовірних доказів.

Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги доводи скаржника про неврахування відповідачем сумлінного ставлення ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків, під час притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи. Зміст висновку службового розслідування свідчить про врахуванням відповідачем обставин, що можуть пом`якшити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 : " наявність заохочень - відзнака НП України - медаль "10 років бездоганної служби" (наказ НП України №1039ос від 04.07.2023), подяка обласної ради (розпорядження голови ОДА №217 від 12.10.2018). Обставин, що можуть обтяжити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , не виявлено".

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що найближчим місцем, де можливим було провести огляд на стан сп`яніння є Козельщинська районна лікарня і до неї відстань була від місця зупинки автомобіля позивача близько 2-х км, а до Кременчуцької лікарні, куди повели ОСОБА_1 - 30 км, то колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 1 розділу III Інструкції №1452/735 перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Отже, визначальним для вирішення питання щодо правомірності направлення позивача до відповідного закладу охорони здоров`я є не територіальна наближеність такого закладу до місця зупинки транспортного засобу, а наявність у нього передбаченого законодавством права на проведення огляду водіїв на стан сп`яніння. Сам по собі факт розташування Козельщинської районної лікарні на меншій відстані від місця зупинки автомобіля позивача не свідчить про обов`язок поліцейських доставити його саме до цього закладу, якщо останній не входив до затвердженого переліку закладів охорони здоров`я, уповноважених проводити відповідний огляд.

Щодо доводів позивача про те, що він не обирав медичний заклад, у якому проводився огляд, колегія суддів зазначає, що ця обставина сама по собі не свідчить про неправомірність дій медичного працівника та не звільняла позивача від обов`язку сприяти проведенню медичного огляду в установленому порядку.

Суд апеляційної інстанції вважає неспроможними доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про проведення службового розслідування вже після його проведення, а з висновком службового розслідування позивача не було ознайомлено, тобто, він, як особа, відносно якої проводилося службове розслідування, не був достовірно ознайомлений з підставами, термінами (датами), порядком проведення службового розслідування відносно нього, персональним складом комісії, тощо, йому не були роз`яснені його права, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що з наказом ГУНП в Полтавській області "Про призначення та проведення службового розслідування від 02.02.2026 №142 позивача було ознайомлено 13.02.2026, про що свідчить його особистий підпис у наказі. Водночас висновок службового розслідування затверджено лише 03.03.2026.

Разом з тим, сам по собі факт неознайомлення позивача з висновком службового розслідування не свідчить про протиправність прийнятого за його результатами рішення та не спростовує встановлених у справі фактичних обставин.

Щодо аргументів позивача про те, що матеріали службового розслідування не містять доказів вживання ОСОБА_1 наркотичних засобів, колегія суддів звертає увагу, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а не констатація дисциплінарною комісією факту перебування позивача у такому стані.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2019 у справі №480/3950/18 відмова від виконання законних вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав скаржник, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. Суд касаційної інстанції вважав, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Отже, сам факт не проходження позивачем в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на законну вимогу поліцейського, вже свідчить про порушення позивачем Присяги працівника поліції в частині недотримання законів України та порушення зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, а також порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, в частині порушення обов`язку бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки і, як наслідок, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, тобто, вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Колегія суддів також зазначає, що законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.

Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції та приймає відповідну Присягу, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року по справі №320/3085/20.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що зі змісту Присяги працівника поліції, за недотримання якої у тому числі на позивача накладено дисциплінарне стягнення, слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №804/6242/17.

Порушення Присяги слід розуміти, як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 815/4478/16.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

У контексті викладеного колегія суддів зазначає, що позивачем за наведених обставин вчинені дії, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, підривають довіру до нього, як до носія влади, що безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.

Продемонстрована позивачем поведінка, на переконання колегії суддів є неприпустимою для поліцейського, оскільки він, як представник держави, зобов`язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, з честю та гідністю поводити себе як в службовий, так і в позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України в цілому.

Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини щодо скоєного позивачем дисциплінарного проступку, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність висновків службового розслідування та правомірність п. 1 наказу начальника ГУНП в Полтавській області №692 від 04.03.2026 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області та наказу №155 о/с від 11.03.2026 начальника ГУНП в Полтавській області про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області, оскільки такі прийнято обґрунтовано, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Щодо правомірності застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580VIII, колегія суддів враховує наступне.

Положеннями пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За приписами частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

При цьому, колегією суддів взято до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19, відповідно до якого питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Оскільки доводи позивача, які покладені в основу позову та апеляційної скарги, визнано безпідставними, а суд апеляційної інстанції не встановив процедурних порушень з боку відповідача під час проведення службового розслідування та видання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача, при прийнятті яких відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, колегія суддів вважає співмірним обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_12 та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

З огляду на правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що також зумовлює відмову у задоволенні цієї частини позову.

Така правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладений у постановах від 28.11.2019 у справі №120/860/19а та від 04 грудня 2019 року у справі №824/355/17-а.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даній справі відповідач надав суду належні і допустимі докази правомірності своїх рішень, довів їх законність та обґрунтованість.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищенаведений підхід, апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні статті 139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 у справі № 440/4467/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 02.11.2026 року