ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
02 листопада 2026 року м. Дніпро справа № 280/3665/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року (суддя Артоуз О.О.) у справі №280/3665/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 38625593, вул. Фортечна, 65, Запоріжжя, Запорізька область, 69002) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби цивільного захисту з 20.07.2022 по 19.05.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 20 липня 2022 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік. для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням;
зобов`язати Головного управління ДСНС України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 38625593, вул. Фортечна. 65, Запоріжжя, Запорізька область, 69002) здійснити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням за період з 20.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при встановленні розміру грошового
забезпечення у спірному періоді відповідачем мав бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а отже у спірному періоді грошове забезпечення виплачувалось відповідачем позивачу у заниженому розмірі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції, зокрема, зазначено, що з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Таким чином, з 29 січня 2020 року виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Суд зауважив, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом №2262-ХІІ у 2022-2023 роках є більшим ніж в 2018 році.
Суд вказав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням (та похідних від них розмірів грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік відповідно до Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік).
З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість заявленого позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині заявлених вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що відповідач не має право приймати самостійне рішення щодо розміру грошового забезпечення, оскільки грошове забезпечення виплачується в межах відповідного бюджетного фінансування. Вважає, що він не допустив протиправних дій або бездіяльності. Зазначає, що грошове забезпечення позивача правомірно визначалося на підставі положень постанови КМУ №704, якою встановлено розрахункову величину для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням. Вказує, що саме Уряд наділений повноваженнями щодо встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а скасування в судовому порядку окремих положень постанови КМУ №103, якими вносилися зміни до постанови КМУ №704, не свідчить про можливість застосування іншої розрахункової величини при визначенні розміру грошового забезпечення, ніж та яка встановлена постановою КМУ №704.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 у період з 05.06.2001 по 20.07.2023 проходив службу в МНС України, ДСНС України з них у період з 03.03.2017 по 20.07.2023 на посаді заступника начальника ГУ ДСНС України у Запорізькій області із запобігання надзвичайним ситуаціям.
27 листопада 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій з-поміж іншого просив повідомити який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб або інший показник застосовувався для визначення розміру посадових окладів за спеціальне звання і посадового окладу грошового забезпечення, що нараховувалось та виплачувалось під час проходження служби в ГУ ДСНС України у Запорізькій області з 01.01.2020 по день звільнення.
Листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області від 29.12.2025 № 53 001-8047/53 08 позивачу повідомлено, що на момент звільнення розрахунок та виплата грошового забезпечення здійснено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також згідно вимог наказу МВС № 623 від 20.07.2018, яким затверджено "Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту". Протягом часу проходження служби в Головному управлінні ДСНС України у Запорізькій області нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення у відповідності до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Повідомлено, що всі належні виплати здійснено у повному обсязі в терміни, визначені чинним законодавством України.
Позивач, вважаючи, що йому не у повному обсязі виплачувалося грошове забезпечення, звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини другої, третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У додатку 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови №704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови №704.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року і якою внесені зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції - «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови №103).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови №704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
З огляду на це, є необхідність застосування з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 та відповідно до позовних вимог) положень пункту 4 Постанови №704 у редакції до 24 лютого 2018 року, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законами України Про Державний бюджет України на 2020-2023 роки у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Позивач у спірній ситуації не погоджується з діями відповідача щодо нарахування та виплаті його грошового забезпечення з використанням такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Суд апеляційної інстанції вважає, до під час вирішення спору між сторонами, підлягає врахуванню правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21.
У подальшому викладені висновки щодо застосування пункту 4 Постанови №704 був підтриманий і у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі №240/1387/21.
Відповідно до висновків Верховного Суду, враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет України із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 01 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Спираючись на цей висновок, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в період з 20.07.2022 по 19.05.2023 (заявлені позовні вимоги) грошове забезпечення позивача слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»).
З тих самих мотивів слід зазначити, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку похідних від них розмірів додаткових видів грошового забезпечення, які виплачувалися у спірному періоді.
Щодо виплати допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 (далі - Інструкція №623).
Відповідно до пункту 1 розділу XХХ цієї Інструкції особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення.
За змістом пункту 1 розділу XХІХ Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виплата допомоги на оздоровлення безпосередньо залежить від розміру місячного грошового забезпечення (в тому числі від розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням).
Оскільки позивачу грошове забезпечення у спірному періоді визначалося без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що призвело до виплати його у заниженому розмірі, то правильним є висновок суду першої інстанції про необхідність перерахунку і допомоги на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу у спірному періоді.
В той же час, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку з перерахунком грошового забезпечення підлягає перерахунку і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскільки така допомога надається не у розмірі місячного грошового забезпечення.
У спірному випадку встановлено, що позивачеві вказана матеріальна допомога була виплачена у червні 2022 року (за 2022 рік) в сумі 39704,90грн. та в січні 2023 року (за 2023 рік) в сумі 57 961,0грн. і у суду відсутні підстави стверджувати про те, що такий розмір матеріальної допомоги не відповідає вимогам пункту 1 розділу XХІХ Інструкції № 623, яким передбачено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, в частині перерахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Щодо заявлено відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №240/401/26, слід зазначити, що суд має право зупинити провадження у справі за умови встановлені того, що правовідносини, які становлять предмет розгляду цієї справи, є подібним правовідносинам у справі, яку передано на розгляд об`єднаної палати.
Суд апеляційної інстанції, виходячи із змісту та обсягу заявлених у цій справі вимог, не може прийти до висновку про подібність правовідносин у цій справі та справі №240/401/26, оскільки фактично підставою для передачі справи №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати стала необхідність вирішення окремих правових колізій, пов`язаних із застосуванням положень постанови КМУ №481 та виплату грошового забезпечення з 20.05.2023 (дата набрання чинності постановою КМУ №481).
У спірному випадку позивачем, зокрема, заявлено вимоги щодо виплати індексації грошового забезпечення та виплати грошового забезпечення до 20.05.2023, тобто правовідносини в яких не може бути застосована постанова КМУ №481.
Отже, результат розгляду справи №240/401/26 не може вплинути на результат розгляду цієї справи.
Підсумовуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог про перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 319, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі №280/3665/26, в частині задоволених позовних вимог щодо перерахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - скасувати та в цій частині заявлених вимог ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі №280/3665/26 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Т.І. Ясенова