УХВАЛА
02 листопада 2026 року
м. Київ
справа №260/9835/25
адміністративне провадження №К/990/45276/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,
перевіривши на предмет відповідності вимогам процесуального закону клопотання Закарпатської митниці про прискорення вирішення питання касаційного провадження та зупинення виконання судових рішень у справі №260/9835/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдлі Вінд Технолоджі» до Закарпатської митниці про зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
Верховний Суд ухвалою від 26 жовтня 2026 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2026 у справі №260/9835/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдлі Вінд Технолоджі» до Закарпатської митниці про зобов`язання вчинити певні дії, з підстав визначених пунктом 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.
27 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання Закарпатської митниці про прискорення вирішення питання касаційного провадження та зупинення виконання судових рішень у справі №260/9835/25.
Ознайомившись із цим клопотанням заявника, колегія суддів вважає за необхідне вказати на таке.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Статтею 44 КАС України визначені права та обов`язки учасників справи.
Зокрема, пунктом 3 частини третьої статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За змістом частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати, зокрема: процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6) та інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункт 7).
Частиною першою статті 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Зважаючи на те, що суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за згаданою скаргою, справа у провадженні Верховного Суду не перебуває, процесуальні підстави для розгляду та вирішенню поданого клопотання відсутні.
За правилом частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Також колегія суддів уважає за доцільне зазначити, що в своєму клопотанні заявник зазначає, що ухвала Верховного Суду від 26.10.2026 не містить оцінки інших, вказаних касатором, самостійних підстав для відкриття касаційного провадження а саме:
- відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 68 МК України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 21.05.2012 №428 (щодо застосування при класифікації товарів за УКТ ЗЕД підходів наведених в рішеннях Всесвітньої митної організації щодо класифікації товарів);
- не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування ст.ст.7, 8, 69 Митного кодексу України, викладеного у постанові від 07.06.2022 у справі №826/9823/17 (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Приймаючи рішення про відмову у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд керувався приписами пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Посилаючись в ухвалі від 26 жовтня 2026 року на постанову Верховного Суду від 10 грудня 2025 року у справі №260/1212/25, колегія суддів виходила із сукупності обставин, які в контексті застосування пункту 6 частини першої статті 333 КАС України мають визначальне процесуальне значення.
Зокрема, колегія суддів вказала, що питання застосування норм права, на неправильне застосування яких посилається скаржник в касаційній скарзі у справі №260/9835/25, уже було предметом правової оцінки Верховного Суду в межах розгляду справи 260/1212/25, за результатом якого сформовано відповідний правовий висновок.
Водночас, зазначення вказаної постанови не обмежувалось самим фактом наявності раніше сформованої правової позиції. Істотним було й те, що Верховний Суд у межах касаційного перегляду справи №260/1212/25 перевірив висновки судів попередніх інстанцій та дослідив питання застосування положень законодавства, на які скаржник посилаєтеся в касаційній скарзі у справі №260/9835/25.
Таким чином, звернення до постанови Верховного Суду від 10 грудня 2025 року у справі №260/1212/25 було зумовлено не формальним посиланням на попередню судову практику, а необхідністю врахування вже сформованого Верховним Судом підходу до застосування відповідних норм права та результатів його застосувань під час касаційного перегляду судових рішень в іншій справі. Такий підхід давав підстави колегії суддів оцінити доводи касаційної скарги крізь призму наявного правового висновку та перевірити наявність процесуальних передумов, визначених пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України.
У касаційній скарзі у справі № 260/9835/25 скаржник навів дві підстави (пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України) касаційного оскарження. Водночас за своїм змістом ці підстави стосувалися одного й того самого питання та фактично відображали різні аспекти незгоди скаржника з його вирішенням судами попередніх інстанцій. Отже, сама по собі наявність двох підстав касаційного оскарження не означала порушення двох самостійних питань застосування норм права, кожне з яких потребувало б окремого формування правового висновку Верховного Суду
Визначальним у цьому контексті є зміст доводів касаційної скарги та правове питання, яке становить їхню сутність. Саме тому колегія суддів мала підстави оцінювати наведені доводи в їх сукупності, з огляду на наявність сформованого Верховним Судом правового висновку щодо відповідного питання.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України процесуальних підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ураховуючи викладене, клопотання Закарпатської митниці варто повернути без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання Закарпатської митниці про прискорення вирішення питання касаційного провадження та зупинення виконання судових рішень у справі №260/9835/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдлі Вінд Технолоджі» до Закарпатської митниці про зобов`язання вчинити певні дії повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.Я.Олендер ,
І.А. Гончарова
Судді Верховного Суду