Судові рішення

Рішення № 141135700 у справі № 509/2113/26 від 02.11.2026

Рішення від 02.11.2026 у цивільній справі № 509/2113/26 (категорія «Надання послуг»). Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області, суддя Спічак В. О.

Справа№ 509/2113/26
СудОвідіопольський районний суд Одеської області
СуддяСпічак В. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення02.11.2026
Надійшло до реєстру03.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141135700

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 509/2113/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Спічака В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Пірожок В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ», юридична адреса: 67806, Одеська область, Одеський район, с-ще. Авангард, вул. Василя Спрейса, буд. 1, прим. В01, код ЄДРПОУ: 39803569, про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Арт Вілль» (ЄДРПОУ: 39803569) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 597 910,00 грн., вартість правничої допомоги в розмірі 60000,00грн., судовий збір в розмірі 5666,86грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.12.2020 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Арт Вілль» був укладений Персональний меморандум асоційованого члену кооперативу № АВ-20-09/00002.

Предмет та умови персонального меморандуму передбачали, що в порядку, передбаченому меморандумом, асоційований член зобов`язується внести пай, вступний внесок та цільовий внесок в розмірі визначеному меморандумом, а кооператив, в свою чергу досягти передбаченої статутом мети діяльності кооперативу та задовольнити потребу асоційованого члена, якій у повному обсязі вніс пай, вступний внесок та цільовий внесок, шляхом забезпечення виникнення у асоційованого члена права асоційованого члена на об`єкт нерухомості, зазначений у меморандумі, після завершення будівництва об`єкта будівництва і введення його в експлуатацію, в порядку визначеному меморандумом. Об`єкт нерухомості за меморандумом - секція 20, квартира будівельний номер АДРЕСА_2 , будівельною площею 50,33кв.м., розташована на 9 поверсі об`єкта будівництва.

Відповідно до умов меморандуму, пайовий внесок складає 100,00 грн. цільовий внесок - 1288521,50грн., вступний внесок - 5154,03грн.

Позивач зазначає, що на виконання меморандуму асоційованого члену кооперативу № АВ-20-09/00002 від 30.12.2020 року ОСОБА_1 на рахунок обслуговуючого кооперативу «Арт Вілль» були сплачені кошти в сумі 597 910,00грн.

25.04.2025 року між ОСОБА_1 та обслуговуючим кооперативом «Арт Вілль» була укладена угода про розірвання персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу № АВ-20-09/00002 від 30.12.2020 року.

Пунктом 1 угоди про розірвання персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу від 25.04.2025 року визначено, що сторони дійшли згоди розірвати персональний меморандум асоційованого члену кооперативу від 30.12.2020 року № АВ-20-09/00002 разом з усіма додатками до нього з моменту підписання сторонами цієї угоди. Пунктом 2 угоди про розірвання персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу від 25.04.2025 року визначено, що сторони дійшли згоди, що грошова сума в розмірі 456 909,66грн., яка внесена стороною-2 стороні-1 на виконання умов меморандуму, підлягає поверненню стороні-2 на вказаний в п.2.1. банківський рахунок на протязі одного календарного року відповідно до умов персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу від 30.12.2020 року № АВ-20-09/00002.

Позивач зазначає, що обслуговуючий кооператив «Арт Вілль» свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів впродовж одного календарного року, тобто до 25.04.2026 року не виконав.

При цьому позивач зазначає, що фактично позивачем на рахунок відповідача було сплачено 597910,00грн, разом з тим, з угоди про розірвання персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу від 25.04.2025 року вбачається, що сума, яку зобов`язується повернути відповідач становить 456 909,66грн. Позивач зазначає, що зменшення суми відбулось на підставі ч.2 п.7.5.2.6. меморандуму, а саме, у разі дострокового розірвання меморандуму за вищезазначеними обставинами до асоційованого члена кооперативу застосовуються наступні обмеження - за дострокове розірвання меморандуму кооператив утримує з цільового внеску додатковий цільовий внесок в розмірі 7% від розрахункового розміру цільового внеску, зазначеного у п.5.1. меморандуму.

Позивач вказує, що пунктом 5.1. меморандуму встановлено, що цільовий внесок дорівнює 1 288 521,50грн., 7% від якого дорівнює 90 196,47грн., і не погоджується із зазначеною в угоді про розірвання від 25.04.2025 сумою, яка підлягає поверненню - 456 909,66 грн.

Позивач вважає, що ч.2 п.7.5.2.6. меморандуму є нікчемним та не підлягає застосуванню, оскільки чинним законодавством України не передбачено жодних обмежень, які можуть бути застосовані до особи у разі припинення його членства у кооперативі, та не узгоджується з п. 8.18 Статуту ОК «Арт Вілль», а саме, особі, яка вийшла або яку було виключено зі складу членів або асоційованих членів, кооператив зобов`язаний повернути фактично сплачену ним суму паю та внесків, які передбачені до повернення персональним меморандумом, строк повернення якої не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з Кооперативу. Відповідно стягненню підлягає фактично сплачена позивачкою сума у розмірі 597 910,00 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відзив мотивований тим, що 30.12.2020 між кооперативом та позивачем було укладено персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № AB-20-09/00002. Відповідач визнає, що на виконання умов меморандуму позивачем було внесено кооперативу 597919,00 грн, з яких вступний (неповоротний) внесок - 5154,10 грн, пай - 100,00 грн, цільовий внесок - 592664,90 грн.

Відповідач вказує, що 25 квітня 2025 року кооперативом та позивачем було підписано угоду про розірвання персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу від 30 грудня 2020 року № AB-20-09/00002, згідно з пунктом 1 якої сторони дійшли згоди розірвати персональний меморандум асоційованого члену кооперативу від 30 грудня 2020 року № AB-20-09/00002 разом з усіма додатками до нього з моменту підписання сторонами цієї угоди.

Обслуговуючий кооператив "АРТ ВІЛЛЬ" не заперечує щодо наявності у нього обов`язку щодо повернення позивачу 456909,66 грн. сплачених нею внесків (пай 100,00 грн та 456809,66 грн цільового внеску). Так, вказана сума внесків до повернення була узгоджена позивачем та відповідачем у пункті 2 угоди про розірвання персонального меморандуму, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що саме грошова сума в розмірі 456909,66 грн., яка внесена Стороною-2 Стороні-1 на виконання умов меморандуму, підлягає поверненню Стороні-2 на вказаний в п.2.1 банківський рахунок на протязі одного календарного року, і саме така сума була погоджена, оскільки позивачем на рахунок кооперативу було внесено не повну суму цільового внеску, передбачену Меморандумом.

Відповідач зазначає, що угода про розірвання персонального меморандуму позивачем не оскаржується, усі її пункти є дійсними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин, доводи позивача про її нікчемність є повністю необґрунтованими, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість заявленої позивачем суми до стягнення 597910,00 грн, оскільки ця сума суперечить визначеній в угоді сумі внесків до повернення 456909,66 грн.

Також відповідач звертає увагу суду на передчасності звернення позивача до суду з позовом, оскільки у пункті 1 Угоди від 25 квітня 2025 року визначено, що Сторони дійшли згоди, що грошова сума в розмірі 456909,66 грн., підлягає поверненню Стороні-2 на вказаний в п.2.1 банківський рахунок протягом одного календарного року з 25.04.2025, тобто до 25.04.2026. Водночас, позивачем до суду подано даний позов 31.03.2026, тобто до закінчення погодженого сторонами строку повернення внесків.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 квітня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 липня 2026 року було закрите підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача Лукинюк Володимир Васильович у судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30.12.2020 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Арт Вілль» був укладений персональний меморандум асоційованого члену кооперативу № АВ-20-09/00002, згідно умов якого асоційований член ( ОСОБА_1 ) зобов`язується внести грошові кошти, передбачені меморандумом (пай, внесок), а кооператив зобов`язується ввести в експлуатацію будинок (об`єкт будівництва) в Овідіопольському районі Одеської області (Авангардівська селищна рада, масив 10) та передати у власність позивачці об`єкт нерухомості в цьому будинку, а саме квартиру, яка розташована у житловому комплексі АРТ ВІЛЛЬ (секція 20, квартира будівельний номер АДРЕСА_2 , будівельною площею 50,33кв.м., розташована на 9 поверсі).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 персональний меморандум за своєю правовою суттю є двостороннім правочином, який визначає істотні умови взаємодії кооперативу та асоційованого члену, спрямованої на досягнення передбаченої статутом мети діяльності кооперативу та задоволення потреб асоційованого члена, який у повному обсязі вніс пай, вступний внесок та цільовий внесок. Потреби асоційованого члена задовольняються шляхом виникнення у останнього, за результатами членства у кооперативі та виконання вимог меморандуму, права асоційованого члена, передбаченого меморандумом. Відносини між асоційованим членом та кооперативом регулюються діючим законодавством України меморандумом та статутом кооперативу. Меморандум укладений сторонами з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб асоційованого члена шляхом виникнення у нього права асоційованого члена, передбаченого цим меморандумом, та створення можливості зареєструвати право власності асоційованого члена на об`єкт нерухомості у майбутньому.

Згідно із пунктами 3.1, 3.2 Персонального меморандуму, в порядку, передбаченому меморандумом, асоційований член зобов`язується внести пай, вступний внесок та цільовий внесок в розмірі, визначеному меморандумом, а кооператив, в свою чергу, досягти передбаченої статутом мети діяльності кооперативу та задовольнити потребу асоційованого члена, який у повному обсязі вніс пай, вступний внесок та цільовий внесок, шляхом забезпечення виникнення у асоційованого члена права асоційованого члена на об`єкт нерухомості, зазначений у меморандумі, після завершення будівництва об`єкта будівництва і введення його в експлуатацію, в порядку, визначеному меморандумом.

У пункті 4.2. персонального меморандуму визначено строки будівництва, а саме: строк початку будівництва не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати отримання забудовником дозвільних документів на будівництво ЖК «ARTVILLE» (за попередньої зміни цільового призначення вищезазначеної земельної ділянки). Орієнтовний строк введення об`єкта будівництва в експлуатацію до 30.06.2023 року; Кооператив має право в односторонньому порядку змінити строк введення об`єкта будівництва в експлуатацію на строк до 12 (дванадцяти) місяців, і це не буде вважатися порушенням умов Меморандуму.

Пунктом 5.1 Персонального меморандуму визначено, що пайовий внесок складає 100 грн. і підлягає внесенню на рахунок кооперативу не пізніше 30 грудня 2020 р. Цільовий внесок, на момент укладення меморандуму, дорівнює 1 288 521,50 грн, що за домовленістю сторін еквівалентно 45667,96 дол. США, розрахованого по курсу продажу долару США, що становить 28,215 грн.

Відповідно до п. 7.5.1 персонального меморандуму встановлено, що повернення цільового внеску та паю за меморандумом може бути застосовано внаслідок наступного: 7.5.1.1. Як наслідок розірвания меморандуму з ініціативи Асоційованого члена кооперативу загальний та особливий порядок, що визначені п.7.5.2. та п.7.5.3. меморандуму, 7.5.1.2. Як наслідок розірвання меморандуму з ініціативи кооперативу, що передбачено п. 7.5.4. меморандуму 7.5.1.3. Повернення цільового внеску та паю в обох випадках здійснюється у безготівковій формі, згідно реквізитів, що зазначені у меморандумі або у відповідних заявах асоційованого члена до кооперативу. У випадку розірвання меморандуму за будь-яких причин, (окрім випадків, коли між асоційованим членом та кооперативом укладено додатковий (окремий) персональний меморандум щодо нового (іншого) об`єкта нерухомості) то асоційоване в кооперативі припиняється автоматично.

Відповідно до умов пунктів 7.5.2.5.-7.5.2.6. персонального меморандуму сторони меморандуму погодили, що повернення цільового внеску та паю на умовах, зазначених у п. 7.5.2. меморандуму здійснюється у гривні в сумі, що сплачена таким асоційованим членом за меморандумом. У разі дострокового розірвання меморандуму за вищевказаними обставинами (п. 7.5.4.1.), до асоційованого члена кооперативу застосовуються наступні обмеження: - вступний внесок, сплачений асоційованим членом кооперативу при вступі до кооперативу йому не повертається (як неповоротний внесок згідно ст. 2 Закону України "Про кооперацію"); - При поверненні цільового внеску та паю з підстав вказаних вище кооператив утримує з цільового внеску додатковий цільовий внесок у розмірі 7% (сім відсотків) від розрахункового розміру цільового внеску, визначеного на дату затвердження рішення загальних зборів членів кооперативу про розірвання меморандуму та повернення асоційованому члену внесеного ним розміру цільового внеску та паю. При цьому, розрахунковий розмір цільового внеску не може бути меншим, ніж цільовий внесок, що зазначений у п.5.1. меморандуму.

Судом встановлено, що на виконання меморандуму асоційованого члену кооперативу № АВ-20- 09/00002 від 30.12.2020 року ОСОБА_1 на рахунок обслуговуючого кооперативу «Арт Вілль» були сплачені кошти в сумі 597 910,00грн., що підтверджуються: квитанцією від 30.12.2020 року на суму 5 254,10грн.; квитанцією від 30.12.2020 року на суму 164 136,00грн.; квитанцією від 01.02.2021 року на суму 31232,90грн.; квитанція від 23.03.2021 року на суму 31233,00грн.; квитанцією від 22.04.2021 року на суму 31233,00грн.; - квитанцією від 21.05.2021 року на суму 31233,00грн.; квитанцією від 20.06.2021 року на суму 31233,00грн.; квитанцією від 24.07.2021 року на суму 31233,00грн.; - квитанцією від 21.08.2021 року на суму 31233,00грн.; квитанцією від 12.09.2021 року на суму 22500,00грн.; квитанцією від 29.09.2021 року на суму 31233,00грн.; квитанцією від 21.10.2021 року на суму 31233,00грн.; квитанцією від 22.11.2021 року на суму 31233,00грн.; квитанцією від 24.12.2021 року на суму 31233,00грн.; квитанцією від 20.01.2022 року на суму 31233,00грн.; квитанцією від 23.02.2022 року на суму 31233,00грн.

У відзиві на позовну заяву відповідачем визнається, що на виконання умов меморандуму позивачем було внесено кооперативу 597919,00 грн, з яких вступний (неповоротний) внесок - 5154,10 грн, пай - 100,00 грн, цільовий внесок - 592664,90 грн.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється обставина, що з березня 2022 року позивач припинила сплату внесків за персональним меморандумом, укладеним з відповідачем.

25.04.2025 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Арт Вілль» була укладена угода про розірвання персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу № АВ-20-09/00002 від 30.12.2020 року.

Відповідно до пункту 1 Угоди про розірвання персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу від 25.04.2025 року сторони дійшли згоди розірвати персональний меморандум асоційованого члену кооперативу від 30.12.2020 року № АВ-20-09/00002 разом з усіма додатками до нього з моменту підписання сторонами цієї угоди.

Згідно витягу з протоколу засідання загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» №25-04/2025/Р від 25.04.2025 прийнято рішення: затвердити заяву ОСОБА_1 та угоду про розірвання персонального меморандуму від 25 квітня 2025 року; розірвати меморандум, укладений з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за ініціативою асоційованого члена на підставі угоди про розірвання Персонального меморандуму від 12 березня 2025 року; виключити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зі складу асоційованих членів кооперативу за рішенням загальних зборів; повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у строки, що передбачені персональним меморандумом, суму внеску 456909,66 грн. (Чотириста п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот дев`ять грн 66 коп.).

Пунктом 2 Угоди про розірвання Персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу від 25.04.2025 року визначено, що сторони дійшли згоди, що грошова сума в розмірі 456909,66грн., яка внесена Стороною-2 Стороні-1 на виконання умов меморандуму, підлягає поверненню Стороні-2 на вказаний в п.2.1. банківський рахунок на протязі одного календарного року відповідно до умов Персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу від 30.12.2020 року № АВ-20-09/00002.

Під час розгляду справи ОК «Арт Вілль» не надано доказів виконання зобов`язань за Угодою про розірвання Персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу № АВ-20-09/00002 щодо повернення грошових коштів впродовж одного календарного року, тобто до 25.04.2026 року.

Обслуговуючий кооператив "АРТ ВІЛЛЬ", зареєстрований в якості юридичної особи 26.05.2015 (номер запису: 1556102[телефон приховано]) є відповідно до Закону України "Про кооперацію" кооперативом, утвореним шляхом об`єднання юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Основним (та єдиним) видом діяльності ОК "АРТ ВІЛЛЬ" за КВЕД є 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Норми права, які застосував суд, та висновки суду .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Закон України «Про кооперацію» визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про кооперацію» Кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування,

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» пай це майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу;

Відповідно ч.2 ст.5 Закону України «Про кооперацію» законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Відповідно ст.19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством.

У статті 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Згідно з ст.15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить зокрема: затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Принцип свободи договору, закріплений у статтях 6, 627 ЦК як загальна засада цивільного законодавства, полягає в можливості для сторін укладати договори, як передбачені, так і не передбачені актами цивільного законодавства (непоіменовані договори).

Тлумачення пункту 3 статті 3, статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових. Зокрема, свобода укладання договору; у виборі контрагента, виду договору, визначенні умов договору, форми договору. При реалізації принципу свободи договору слід враховувати вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Тобто законодавець, закріплюючи принцип свободи договору, встановив і його обмеження. Причому останні є одночасно й межами саморегулювання (Постанова КЦС ВС від 30.09.2020 у справі № 559/1605/18).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

У постанові ВП ВС від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18 вказано, що за змістом ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони договору на власний розсуд можуть урегулювати в договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства, та не можуть відступати від імперативних його положень.

Отже, можна стверджувати, що учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини. За таких обставин, з вищезазначеного вбачається, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

Так судом встановлено, що Меморандум було розірвано за ініціативою позивачки, на підставі її заяви та за згодою сторін, про що сторонами було укладено відповідну угоду про розірвання.

Ключовим питанням у цій справі є з`ясування того, чи призвело укладення 25.04.2025 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Арт Вілль» угоди про розірвання персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-20-09/00002 від 30.12.2020 року до звуження (обмеження) прав позивачки як учасника (члена) кооперативу, зокрема права на одержання своєї загальної частки у разі виходу або виключення з кооперативу, закріпленого ч. 4 ст. 21 Закону України «Про кооперацію», та чи є підстави вважати умову угоди від 25.04.2025 року про розірвання персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-20-09/00002 від 30.12.2020 року в частині обмеження розміру коштів, що підлягають поверненню позивачці, нікчемною.

Суду також належить встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені інші права, свободи чи інтереси позивачки. Залежно від установлених обставин суд має визначити суму коштів, яка підлягає поверненню позивачці, з урахуванням вимог Закону України «Про кооперацію» та їх співвідношення з положеннями персонального меморандуму й угоди про його розірвання.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про кооперацію» в частині асоційованого членства в кооперативі, його набуття та припинення. Водночас, з огляду на їх зобов`язальний характер, до них підлягають застосуванню положення ЦК України щодо виконання сторонами зобов`язань, передбачених договором.

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про кооперацію» пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі якщо об`єктом паю є об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, право на виконання будівельних робіт щодо якого набуто після набрання чинності Законом України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", правочини (операції) щодо таких об`єктів здійснюються з дотриманням вимог зазначеного закону.

Відповідно до положень ЗУ «Про кооперацію»:

пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки;

додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу;

вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації;

членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання;

цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

Судом встановлено, що на виконання умов Меморандуму позивачка внесла на рахунок Кооперативу 597 919,00 грн, з яких 5 154,10 грн становить вступний (неповоротний) внесок, 100,00 грн - пай, 592 664,90 грн - цільовий внесок.

Статтею 4 Закону України «Про кооперацію» закріплено принцип добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється, зокрема, у разі добровільного виходу з нього.

Отже, чинне законодавство України передбачає право члена кооперативу безперешкодно припинити членство шляхом добровільного виходу з нього. Наслідком реалізації цього права є припинення відповідних зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 915/1183/18 викладено правові висновки, згідно з якими, відповідно до положень статей 4, 13 Закону України «Про кооперацію», одним із основних принципів кооперації є безперешкодний вихід з кооперативної організації. Перешкоджання особі (обмеження чи заборона) здійснити припинення членства в кооперативі шляхом добровільного виходу з нього у встановленому порядку не відповідатиме наведеному принципу та вимогам закону, а отже не може бути визнане правомірним.

10.10.2022 року набрав чинності Закон України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» № 2518-IX від 15.08.2022 року.

Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту цього Закону, необхідність його ухвалення була зумовлена прогалинами в законодавчому регулюванні залучення коштів фізичних та юридичних осіб у будівництво нерухомості. Передбачені законом способи інвестування та фінансування будівництва не забезпечували повного захисту прав інвесторів і прозорого залучення коштів, що знижувало привабливість будівельного ринку для внутрішніх та зовнішніх інвесторів. Захист від недобросовісних забудовників залишався декларативним, а через недосконалість законодавства інвестори тривалий час не могли ані отримати у власність об`єкти нерухомого майна, ані повернути вкладені в їх будівництво кошти.

З прийняттям Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» до Закону України «Про кооперацію» було внесено зміни, зокрема, статтю 21 доповнено частиною такого змісту:

«У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу. При цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу».

Статтю 6 цього Закону доповнено частиною такого змісту:

«Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними».

Відповідно до абз. 4 підпункту 5.2 пункту 5 Рішення КСУ від 11.10.2005 № 8-рп/2005 звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

У свою чергу, нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним» (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16 (провадження № 61-5800зпв18)). Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року в справі № 398/1796/20 (провадження № 61-432сво22)).

Угода про розірвання персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-20-09/00002 від 30.12.2020 року, укладена 25.04.2025 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Арт Вілль», передбачає повернення позивачці внеску в сумі 456 909,66 грн, тоді як розмір фактично сплаченого нею цільового внеску за Меморандумом становить - 592 664,90 грн, розмір пайового внеску - 100,00 гривень, разом у сумі - 592764,90.

Відповідачем до повернення позивачці визначено кошти з утриманням 135855,24 грн, що становить різницю між внесеною та повернутою сумами: 592 764,90 грн - 456 909,66 грн = 135 855,24 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що утримана сума в розмірі 135 855,24 грн не відповідає сумі додаткового цільового внеску, який може бути утриманий відповідачем на підставі пункту 7.5.2.6 Меморандуму. Зазначена сума становить 10,54% від розміру цільового внеску за Меморандумом (135 855,24 ? 1 288 521,50 ? 100 = 10,54%). Утримання коштів у такому розмірі під час одержання членом кооперативу своєї загальної частки умовами Меморандуму не передбачено.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що утримання відповідачем 135 855,24 грн, що становить 10.54 % від цільового внеску за меморандумом із внесених позивачкою коштів не передбачено Законом України «Про кооперацію», та умовами меморандуму, та звужує (обмежує) її право на одержання своєї загальної частки у майні кооперативу у разі виходу з нього, гарантоване ч. 4 ст. 21 Закону України «Про кооперацію», оскільки зменшує розмір коштів, які підлягають поверненню позивачці внаслідок припинення членства. Погодження сторонами відповідної умови в угоді про розірвання меморандуму не усуває встановленої законом заборони звужувати права члена кооперативу правочинами між ним та кооперативом. Отже, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» умова угоди від 25.04.2025 року про розірвання персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-20-09/00002 від 30.12.2020 року в частині обмеження розміру коштів, що підлягають поверненню позивачці, сумою 456 909,66 грн є нікчемною та не підлягає застосуванню. Відтак зазначена умова не створює правових підстав для утримання відповідачем 135 855,24 грн, таким чином позивачці підлягає поверненню фактично сплачений нею цільовий внесок у повному розмірі - 592 664,90 грн та пай у розмірі 100,00 гривень.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Враховуючи, що сторони досягли згоди щодо розірвання персонального меморандуму, та в цій частині угода від 25.04.2025 року про розірвання персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-20-09/00002 є чинною, суд вважає, що позовна вимога про повернення фактично сплаченої Позивачем суми паю та цільового внеску підлягає задоволенню оскільки відповідачем не було виконано обов`язок з повернення грошових коштів і наразі кінцевий термін оплати за Меморандумом прострочений Відповідачем.

Натомість вступний внесок у розмірі 5154,10 грн. не підлягає поверненню позивачу, оскільки відповідно до положень ЗУ «Про кооперацію» такий внесок є неповоротним, та відповідно до ст. 21 ЗУ «Про кооперацію» не підлягає поверненню (на відміну від паю та цільового внеску), а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обов`язок відповідача сплатити позивачу в наслідок розірвання Персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу від 25.04.2025 року суму паю та цільового внеску у загальному розмірі 592764,90 грн.

Таким чином загальна сума грошових коштів, яка підлягає стягненню з відповідача ОК «Арт Вілль» та користь позивача через неповернення вчасно грошових коштів у наслідок розірвання Меморандуму становить 592764,90 грн.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5666,86 грн (за подання позовних вимог майнового характеру з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог майнового характеру у розмірі 592764,90 грн., суд приходить висновку, що на відповідача слід покласти понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 5618,10 (5666,86*592764,90/597910,00) грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

За приписами статей 79, 84 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат. Відповідно до статті 84 ЦПК України, витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 р. у справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

Згідно з Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Так, разом з позовною заявою про представником позивача надано суду копію Договору про надання правничої допомоги від 02.03.2026 року; Додаткову угоду №1 від 02.03.2026 року; Квитанцію від 02.03.2026 про сплату гонорару в розмірі 60000,00грн., згідно додаткової угоди №1 від 02.03.2026 року.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Велика Палата ВС у своїй постанові від 19.02.2020 р. по справі № 755/9215/15-ц роз`яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту, тому твердження позивача є помилковими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

За викладених обставин, враховуючи обґрунтування позову, часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку що понесені витрати позивача на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача у розмірі 14000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» про стягнення грошових коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» (юридична адреса: 67806, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Василя Спрейса, буд. 1, прим. В01, код ЄДРПОУ: 39803569) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) грошові кошти, сплачені за Персональним меморандумом асоційованого члена кооперативу № АВ-20-09/00002 від 30.12.2020 року у розмірі 592764 (п`ятсот дев`яносто дві гривні сімсот шістдесят чотири) гривні 90 копійок.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» (юридична адреса: 67806, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Василя Спрейса, буд. 1, прим. В01, код ЄДРПОУ: 39803569) на користь на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5618,10 гривень, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 02.11.2026 року.

Суддя Спічак В.О.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.07.2026 Ухвала № 138568421 Овідіопольський районний суд Одеської області
02.04.2026 Ухвала № 135382500 без тексту Овідіопольський районний суд Одеської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 39803569. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг