Рішення № 141136086 у справі № 753/21860/26 від 03.11.2026

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21860/26

провадження № 2/753/18153/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючої судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 37140328 від 05.11.2024 у загальному розмірі 30 262,39 грн., яка складається із 7 000,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 19 412,39 грн. заборгованості за процентами, 1 050,00 грн. заборгованості за комісією за надання кредиту та 2 800,00 грн. заборгованості за штрафами. Також позивач просить стягнути 2 662,40 грн. судового збору та 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування вимог позивач зазначає, що 05.11.2024 між сторонами укладено електронний кредитний договір № 37140328, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 000,00 грн. зі сплатою процентів та комісії. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти за зазначеними позичальником реквізитами платіжної картки. Відповідач належним чином зобов`язань не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у заявленому розмірі.

Позивач посилається на направлення відповідачу претензії від 22.05.2026 про погашення заборгованості, яка залишилася невиконаною.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21.09.2026 відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

05.11.2024 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 37140328.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн., а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти, комісію та виконати інші передбачені договором зобов`язання.

Пунктом 1.3 договору первісно встановлено строк кредитування 360 днів, а пунктом 1.4 - остаточну дату повернення кредиту 31.10.2025 за умови дотримання графіка платежів.

За пунктом 1.5.1 договору пільгова процентна ставка становить 0,7 % за день користування кредитом. Стандартна процентна ставка відповідно до пункту 2.2.3 договору становить 0,96 % за день та застосовується протягом стандартного періоду кредитування.

Згідно з пунктом 1.5.2 договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від його суми, що становить 1 050,00 грн.

Умовами договору визначено загальні витрати за кредитом, порядок розрахунку його вартості та денну процентну ставку, яка за наведеним у договорі розрахунком становить 0,98 %.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок позичальника за зазначеними ним реквізитами платіжної картки.

Договір містить персональні дані відповідача, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу, номер телефону, адресу електронної пошти, реквізити платіжної картки, а також відомості про підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором 05.11.2024 о 16 год. 56 хв. 04 сек.

Довідкою позивача від 28.05.2026 підтверджено направлення одноразового ідентифікатора 05.11.2024 о 16 год. 54 хв. 33 сек. на номер телефону, зазначений у договорі як номер позичальника.

Матеріали справи також містять паспорт споживчого кредиту та угоди про внесення змін до договору від 05.12.2024 і 06.01.2025, які передбачають продовження строку повернення кредиту та визначають умови застосування пільгової і стандартної процентних ставок. За останньою з наданих угод датою повернення кредиту визначено 01.01.2026. Угоди містять відомості про їх підписання відповідачем електронними підписами одноразовими ідентифікаторами.

Надання кредиту підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 20.04.2026 № 306575-1505459479-20042026 про успішне виконання платіжної операції. Зазначений документ містить відомості про перерахування 05.11.2024 о 16 год. 56 хв. коштів у сумі 7 000,00 грн., платника - ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», реквізити картки отримувача, номер транзакції [номер приховано] та статус операції «Виконано». Призначення платежу - видача кредитних коштів.

Згідно з розрахунком заборгованості позичальник здійснив платежі 05.12.2024 у розмірі 1 470,00 грн. та 05.01.2025 у розмірі 1 537,20 грн., які зараховані на погашення процентів.

Загальна сума врахованих платежів становить 3 007,20 грн.

У розрахунку зазначено нараховані проценти в розмірі 22 419,59 грн., а після врахування здійснених платежів - залишок заборгованості за процентами в розмірі 19 412,39 грн. Розрахунок містить деталізацію операцій, нарахувань, платежів та сторнування окремих сум. Останні наведені нарахування процентів датовані 30.10.2025.

Непогашена заборгованість за основною сумою кредиту за розрахунком становить 7 000,00 грн., за комісією - 1 050,00 грн., за штрафами - 2 800,00 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім установлених законом випадків. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Саме по собі неподання відповідачем заперечень не звільняє позивача від обов`язку довести підстави та розмір заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У цій справі електронний договір містить істотні умови кредитування, дані позичальника та відомості про його підписання. Ці відомості узгоджуються з довідкою про ідентифікацію, документами про перерахування кредиту, угодами про зміну його умов та відображеними у розрахунку платежами.

Оцінюючи зазначені докази у сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні кредитні правовідносини, а позивач виконав обов`язок із надання відповідачу 7 000,00 грн.

Надані документи підтверджують отримання відповідачем кредиту. Водночас доказів повернення основної суми кредиту матеріали справи не містять. Враховані позивачем платежі спрямовані на погашення процентів та не зменшили основної заборгованості.

Отже, вимога про стягнення 7 000,00 грн. основного боргу є обґрунтованою.

Оцінюючи вимогу про стягнення процентів, суд ураховує, що їх розмір, порядок нарахування, пільговий і стандартний періоди погоджені сторонами в договорі та угодах про внесення змін.

Стандартна ставка 0,96 % за день передбачена договором як плата за користування кредитом у відповідний період. Її застосування після завершення погодженого пільгового періоду саме по собі не означає нарахування штрафу або односторонньої зміни процентної ставки.

Заявлені до стягнення проценти нараховані в межах строку кредитування. У розрахунку враховані платежі відповідача в загальному розмірі 3 007,20 грн., унаслідок чого непогашений залишок процентів становить: 22 419,59 грн. ? 3 007,20 грн. = 19 412,39 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» обмежує максимальний розмір денної процентної ставки, яка визначається з урахуванням загальних витрат за кредитом. Умовами дослідженого договору така ставка визначена в розмірі 0,98 %, тобто в межах установленого законом максимального значення 1 %. Закон № 3498-IX, зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Перевіривши періоди, ставки та враховані платежі, суд не встановив підстав для відмови у стягненні заявленого залишку договірних процентів у розмірі 19 412,39 грн.

Щодо комісії суд зазначає, що пунктом 1.5.2 договору прямо передбачено одноразову плату за надання кредиту в розмірі 15 % від його суми, а саме 1 050,00 грн.

Розмір комісії та порядок її сплати відображені в індивідуальних умовах договору і включені до розрахунку загальної вартості кредиту.

Зазначена комісія не встановлена за прострочення виконання зобов`язання та не є платою за надання інформації, яку кредитодавець зобов`язаний повідомляти споживачу безоплатно. За змістом договору вона є одноразовою складовою погодженої плати за надання кредиту.

Доказів її сплати або інших обставин, які виключали б стягнення цієї суми, не встановлено. Тому вимога про стягнення 1 050,00 грн. комісії підлягає задоволенню.

Водночас вимога про стягнення 2 800,00 грн. штрафу задоволенню не підлягає.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальні наслідки прострочення виконання кредитних зобов`язань у період дії воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування. Позичальник звільняється від обов`язку сплачувати неустойку за таке прострочення, а відповідні нарахування, здійснені починаючи з 24.02.2022, підлягають списанню кредитодавцем.

З розрахунку вбачається, що спірний штраф нарахований у 2025 році за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором. Отже, до нього застосовується зазначене законодавче звільнення. Включення штрафу до умов договору не усуває дії цієї імперативної норми. Огляд практики Верховного Суду щодо застосування пункту 18.

При цьому звільнення від штрафних санкцій не припиняє обов`язку повернути фактично отриманий кредит та сплатити правомірно нараховані договірні платежі.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням заборгованості в розмірі 27 462,39 грн., яка складається із: 7 000,00 грн. - заборгованості за основною сумою кредиту; 19 412,39 грн. - заборгованості за процентами; 1 050,00 грн. - заборгованості за комісією. У стягненні 2 800,00 грн. штрафу належить відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2350 від 29.05.2026.

Відповідно до статті 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Частка задоволених вимог становить: 27 462,39 грн. / 30 262,39 грн. ? 100 % = 90,747591 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 2 662,40 грн. ? 27 462,39 грн. / 30 262,39 грн. = 2 416,06 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір № 0207 від 02.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої допомоги, акт наданих послуг № 2122 від 28.05.2026 та детальний опис виконаних робіт.

Пунктом 2.3 договору погоджено фіксовану вартість правничої допомоги за одну кредитну справу в розмірі 8 000,00 грн.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, заборгованість за кредитним договором № 37140328 від 05.11.2024 у розмірі 27 462,39 грн., яка складається із: 7 000,00 грн. - заборгованості за основною сумою кредиту; 19 412,39 грн. - заборгованості за процентами; 1 050,00 грн. - заборгованості за комісією за надання кредиту.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 2 800,00 грн. штрафу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» 2 416,06 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині вимоги про відшкодування судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03.11.2026

Суддя: Комаревцева Л.В