№ 201/11298/15-ц
провадження 6/201/1332/2026
УХВАЛА
29 жовтня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
за участі секретаря - Плевако О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Укрсоцбанк» 13 липня 2015 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2015 року позов задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» загальний борг за кредитним договором від 31 січня 2007 року в сумі 4026326 грн. 23 коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 111424 доларів США, сума просроченої заборгованості - 40810 доларів США (еквівалент 2299519 грн. 49 коп.), сума заборгованості за відсотками - 83673.01 долари США (еквівалент 1726806 грн. 74 коп.). Вирішено питання стосовно судових витрат.
У листопада 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2021 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено та ухвалено замінити сторону виконавчого провадження стягувача, по цивільній справі цивільній справі № 201/11298/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
У листопаді 2023 року ТОВ «Дебт Форс» звернулося до суду з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року заяву ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та замінено вибулого стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 201/11298/15-ц на правонаступника стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»: код ЄДРПОУ 43577608, місце знаходження: 02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літера 2А, офіс 602 про стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором № 26253091020483.
З апеляційною скаргою звернулось акціонерне товариство "Сенс Банк" на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2021 року та на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року.
Постановами від 30.09.2025 року ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2021 року та від 27 листопада 2023 року - скасовані.
АТ «Сенс Банк» 16 жовтня 2026 року звернулося до Соборного районного суду міста Дніпра з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Заявник у своїй заяві просив дане питання розглядати за його відсутності. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати дані питання за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, а також допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, суд вважає можливим замінити сторону у виконавчому провадженні по цивільній справі № 201/11298/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2015 року позов задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» загальний борг за кредитним договором від 31 січня 2007 року в сумі 4026326 грн. 23 коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 111424 доларів США, сума просроченої заборгованості - 40810 доларів США (еквівалент 2299519 грн. 49 коп.), сума заборгованості за відсотками - 83673.01 долари США (еквівалент 1726806 грн. 74 коп.). Вирішено питання стосовно судових витрат.
Зазначене рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили та за заявою стягувача судом було видано виконавчі листи по справі.
У своїй заяві заявник посилається на те, що відповідно до рішення № 5/2019 єдиного акціонера ПАТ «УКРСОЦБАНК» від 15 жовтня 2019 року, загальними зборами акціонерів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» та єдиним акціонером ПАТ «УКРСОЦБАНК» затверджено рішення про реорганізацію ПАТ «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до АТ «АЛЬФА-БАНК».
Згідно загальних положень статуту Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» затвердженого Національним банком України 26.11.2019 року, Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» є правонаступником усього майна, прав і обов`язків Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» на підставі передавального акту, затвердженого рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» № 5/2019 від 15 жовтня 2019 року.
Згідно Передавального акту правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа - Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року.
Відповідно до внесеного запису № 1068112[телефон приховано] від 03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Укрсоцбанк» код ЄДРПОУ 00039019 припинено, юридичною особою правонаступником є АТ «Альфа-Банк» код ЄДРПОУ 23494714.
Таким чином 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за Переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
АТ «Альфа-Банк» прийняло рішення про зміну свого найменування з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне Товариство «Сенс Банк», державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 30 листопада 2022 року.
Отже, внаслідок реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» та зміни найменування останнього на АТ «Сенс Банк», відбулась заміна кредитора, а саме АТ «Сенс Банк» набуло статусу нового кредитора за виконавчим листом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 201/11298/15-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 2 ст. 442 ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. В силу ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від право попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Суди під час вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження мають також враховувати правові висновки ВСУ.
Так, відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, керуючись змістом статей 512, 514 ЦК, ст. 378 ЦПК, ст. 8 Закону № 606-XIV, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Сторонами у зобов`язанні є боржник та кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (п. 5 ст. 442 ЦПК України).
Тобто така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Саме до такого правового висновку прийшов Верховний суд України у своїй постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13.
Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин звернення заявника із заявою про надання АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) статусу стягувача відповідає змісту ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та положенню Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на що, суд вважає за необхідне задовольнити заяву в повному обсязі про заміну сторони виконавчого провадження.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що заявник в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаної заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчих листах.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 4, 12, 13, 55, 76,77, 81, 84, 89, 258, 259, 260, 261, 353, 442, 443, п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Замінити сторону стягувача у виконавчому проваджені за виконавчим листом № 201/11298/15-ц від 25.10.2016 року виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» загальний борг за кредитним договором від 31 січня 2007 року в сумі 4 026 326 грн. 23 коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 111 424 доларів США, сума просроченої заборгованості - 40810 доларів США (еквівалент 2 299 519 грн. 49 коп.), сума заборгованості за відсотками - 83 673,01 долари США (еквівалент 1 726 806 грн. 74 коп.) та судові витрати у вигляді судового збору в сумі по 1827грн з кожного (всього 3654грн) стосовно боржника ОСОБА_1 , на його правонаступника АТ «СЕНС БАНК», Банк отримувача: АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346, код ЄДРПОУ IBAN: НОМЕР_1 . Місцезнаходження: 03150, Україна, міста Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100).
Ухвала набрала законної сили 29 жовтня 2026 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.А. Антонюк