Рішення № 141145796 у справі № 128/2866/25 від 02.11.2026

Справа № 128/2866/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Уткіній Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білошапка О.В. звернулася до суду із позовом до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві викладено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 , після смерті якої позивач, як спадкоємець, звернувся до Вінницької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. На момент смерті мати позивача мала на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0570 га, яка розташована на території Вінницько-Хутірської сільської ради згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 11.04.1997. Згідно цього Державного акту ОСОБА_5 отримала у приватну власність земельну ділянку на підставі рішення 13 сесії 22 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради народних депутатів від 05.12.1996. Земельна ділянка має цільове призначення - для садівництва. ОСОБА_5 до смерті була членом садового товариства «Барвінок з 15.03.1988. Однак, позивач не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно - земельну ділянку, оскільки державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстав того, що земельна ділянка вже не належала спадкодавцю, а належить на праві власності іншій особі, згідно Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно від 06.11.2024. Позивачем, як єдиним спадкоємцем, було замовлено виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку. В подальшому рішенням державного кадастрового реєстратора відділу №3 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ у Миколаївській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них до Державного земельного кадастру від 05.05.2025 (реєстраційний номер 3В-9702391772025) разом із доданими документами №РВ-480[телефон приховано] від 15.05.2025 та відмовлено у внесенні відомостей до ДЗК, оскільки на заявленій земельній ділянці знаходиться інша земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514, реєстрація права власності в реєстрі нерухомого майна здійснена 09.05.2025. В ході надання правової допомоги позивачу його представником було направлено ряд адвокатських запитів та отримано відповіді. Так, згідно листа виконкому Вінницької міської ради від 31.10.2024 №01/00/011/171661 рішенням Вінницької міської ради 11 сесії 8 скликання від 27.08.2021 №548 ОСОБА_2 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку за межами населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 , площею 0,400 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514) за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні, в тому числі площею 0,0101, що знаходиться в охоронній зоні ЛЕП, використовувати дані землі з обмеженою господарською діяльністю, дотриманням діючих будівельних норм. Згідно цього рішення земельна ділянка площею 0,0244 га знаходиться в межах санітарно-захисної зони. В подальшому рішенням Вінницької міської ради 13 сесії 8 скликання від 29.10.2021 №624, у зв`язку з технічною правкою було внесено зміни до п. 1.20 рішення №548 від 27.08.2021 та викладено його в наступні редакції: «1.20. Передати ОСОБА_2 земельну ділянку за межами населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514) безоплатно для індивідуального садівництва, за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні, в тому числі площею 0,0101 га що знаходиться в охоронній зоні ЛЕП використовувати дані земельні ділянки з обмеженою господарською діяльністю, дотриманням діючих будівельних норм (без права забудови)забезпечити доступ третіх осіб для обслуговування. 1.20.1 Земельна ділянка площею 0,0244 га знаходиться в межах санітарно-захисної зони». Разом із тим, в порушення визначених ст. 3446 ЦК України підстав припинення права власності матері позивача на спірну земельну ділянку у оспорюваних актах індивідуальної дії (рішеннях) відповідача - Вінницької міської ради зазначено не було, як і відсутнє окреме рішення органу місцевого самоврядування про вилучення спірної земельної ділянки у ОСОБА_5 . Відтак, на дату прийняття Вінницькою міською радою оспорюваних рішень №548 від 27.08.2021 та № 624 від 29.1.02021, ОСОБА_5 була власником земельної ділянки площею 0,0570 га, що розташована на території Вінницько-Хутірської сільської ради згідно державного акта на право приватної власносі на землю від 11.04.1997 серії ВН №1569.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.06.2022, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу О.Курановою, ОСОБА_2 продав земельну ділянку №4, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514, площею 0,04 га, розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Вінницько-Хутірська сільська рада, ГО СДТ «Писарівський» Ст «Барвінок» Доманській Л.В. за 12636,00 грн. Після отримання 16.05.2025 позивачем Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його обтяжень, позивачу стало відомо, що спірну земельну ділянку відповідачкою ОСОБА_3 продано ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 09.05.2025 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І.І. та зареєстровано в реєстрі за №773.

Для з`ясування питання накладення земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_5 площею 0,04 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514, що належить ОСОБА_4 , за замовленням позивача, в порядку ч. 3 ст. 102 ЦПК України судовим експертом Яценко О.Ф. було здійснено судово-мельну експертизу, за результатами якої надано висновок експерта №03-005/2025 від 18.07.2025, відповідно до якого земельна ділянка розміром 0,0400 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 , накладається на земельну ділянку розміром 0,0570 га для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, позивач вважає, що його право на отримання у власність в порядку спадкування спірної земельної ділянки порушено незаконними рішеннями та правочинами відповідачів. Крім того, зазначає, що позивач дізнався про своє порушене право лише після отримання на адвокатський запит листа-відповіді від виконавчого комітету Вінницької міської ради 22.10.2024 №01/00/011/169429, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна №[номер приховано] та з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна від 16.05.2025. Тобто, для позивача строк позовної давності почався з 22.10.2024.

На підставі вищевикладеного просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради 11 сесії 8 скликання від 27.08.2021 №548 в частині передання безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки за межами населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок», ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,0400 га з кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514 за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні, в тому числі площею 0,0101 га, що знаходиться в охоронній зоні ЛЕП;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької міської ради 13 сесії 8 скликання від 29.10.2021 №624, п. 15 в частині внесення змін до п. 1.20 рішення міської ради 11 сесії 8 скликання від 27.08.2021 №548, який викладено у новій редакції: «1.20. Передати ОСОБА_2 земельну ділянку за межами населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514) безоплатно для індивідуального садівництва, за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні, в тому числі площею 0,0101 га що знаходиться в охоронній зоні ЛЕП використовувати дані земельні ділянки з обмеженою господарською діяльністю, дотриманням діючих будівельних норм (без права забудови)забезпечити доступ третіх осіб для обслуговування»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.06.2022, серія та номер 1156, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області О.Курановою, згідно якого ОСОБА_2 продав земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровими номером [номер приховано]:05:001:1514 площею 0,04 га, розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Вінницько-Хутірська сільська рада ГО «СТД «Писарівський» СТ Барвінок», ОСОБА_3 , індексний номер 63935643;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 733, посвідчений 09.05.2025 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І.І., згідно якого ОСОБА_3 продала земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровими номером [номер приховано]:05:001:1514 площею 0,04 га, розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Вінницько-Хутірська сільська рада ГО «СТД «Писарівський» СТ Барвінок», ОСОБА_4 , номер запису про право власності 59809754, індексний номер рішення 78814079;

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку № НОМЕР_1 кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514, площею 0,0570 га, розташованої за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Вінницько-Хутірська сільська рада ГО «СТД «Писарівський» СТ Барвінок»;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 6060,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 15000,00 грн. витрати за проведення судової земельно -технічної експертизи (т. а.с. 1-12).

Крім того, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Білошапка О.В. подано письмові пояснення (т. 2 а.с. 135-140), у яких викладено наступне.

19.10.2026 представником ОСОБА_4 - адвокатом Головенком Є. В. подано додаткові пояснення, у яких заперечуються право власності спадкодавц, встановлене експертом накладення земельних ділянок, доказове значення технічної документації та можливість судового захисту спадкових прав.

З наведеними твердженнями позивач не погоджується з таких підстав. ОСОБА_5 належала земельна ділянка для садівництва площею 0,0570 га на території Вінницько-Хутірської сільської ради, право на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ВН від 11.04.1997, виданим на підставі рішення 13-ї сесії 22-го скликання Вінницько-Хутірської сільської ради від 05.12.1996, із зазначенням реєстрації в Книзі записів державних актів за № 1569. Правове значення цього акта визначається насамперед законодавством, чинним на час набуття права, а не вимогами до новостворених ділянок, запровадженими пізніше.

Представник відповідачки Юр`євої О.С. посилається на пояснення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про наявність в архіві примірника державного акта серії ВН, виданого на ім`'я ОСОБА_5 на 0,0570 га, та про його реєстрацію за № 1569 від 11.04.1997.

Отже, довід «не підтверджується наявність реєстрації» не узгоджується з наведеними ним же відомостями. Інформація про те, що за книгою акт отримав ОСОБА_6 , потребує перевірки оригіналу реєстраційного запису, порядку видачі та можливих повноважень отримувача, але сама собою не доводить, що акт видано іншій особі, підроблено або скасовано.

Листи архівних установ про те, що рішення сесії від 05.12.1996 та землевпорядної документації за 1995-1997 роки не виявлено або не передавалося до архіву, підтверджують лише відсутність відповідних матеріалів у конкретних фондах. Вони не є рішенням про визнання державного акта недійсним, не спростовують його змісту та не посвідчують припинення набутого права власності. Відповідачка не навела належного доказу скасування або визнання недійсним акта, добровільної відмови власниці від ділянки чи іншої законної підстави припинення її права.

У 2021 році, коли міська рада передала спірну ділянку ОСОБА_2 , ОСОБА_5 була живою (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а тому смерть спадкодавця не могла слугувати підставою розпорядження її землею як комунальною. Навіть після смерті власника ст. 140 ЗК України передбачає, як підставу припинення права смерть власника саме за відсутності спадкоємця.

У поясненнях сторін цитуються положення частин 1, 2, 7-10 ст. 79-1 ЗК України у редакції, на яку посилається відповідачка: формування земельної ділянки передбачає визначення площі, меж і внесення відомостей до Державного земельного кадастру; винесення меж в натуру здійснюється за землевпорядною документацією; у разі відновлення меж за фактичним користуванням у зв`язку з неможливістю встановити дійсні межі нову ділянку не формують; державна реєстрація речових прав на новосформовані ділянки здійснюється після їх кадастрової реєстрації. Однак, із цих положень представник відповідачки ОСОБА_4 робить юридично помилковий висновок, нібито ділянка, право на яку посвідчено державним актом 1997 року, не існувала як об`єкт права лише тому, що їй тоді не було присвоєно сучасного кадастрового номера або відсутні початкові координати в доступному архіві.

Пункт 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» прямо встановлює спеціальне правило: земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Для відображення таких ділянок у кадастрі закон передбачає механізм встановлення (відновлення) меж на підставі землевпорядної документації. Ця спеціальна перехідна норма виключає механічне застосування вимог до нового формування земельних ділянок як підстави для заперечення раніше набутого права. Більше того, частина 8 ст. 79-1 ЗК України у редакції, процитованій представником ОСОБА_4 , розрізняє створення нової ділянки та відновлення меж існуючої: при встановленні (відновленні) меж за фактичним використанням через неможливість виявлення дійсних меж формування нової ділянки не здійснюється. Аналогічно ст. 107 ЗК України передбачає відновлення меж, а за неможливості виявити дійсні межі - їх встановлення за фактичним використанням з урахуванням інших доказів.

Отже, сам факт відсутності вихідних координат 1997 року не забороняє використання сучасних кадастрово-геодезичних матеріалів для перевірки місця розташування раніше наданої землі.

Сама по собі відсутність кадастрового номера не доводить, що земельна ділянка не могла бути об`єктом приватної власності спадкодавця. Водночас, для остаточного визначення її місця розташування суд має оцінити всю сукупність правовстановлюючих, архівних, картографічних і експертних доказів - і саме така сукупність подана позивачем.

Твердження відповідачки про неналежність технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_7 за договором №84 від 10.04.2025, лише через зазначення в ній ОСОБА_5 , як власниці за державним актом 1997 року, не відповідає призначенню такої документації. У документації вказана особа, право якої посвідчене історичним правовстановлюючим документом, а землевпорядні роботи замовлено спадкоємцем для встановлення місця розташування та меж успадковуваного майна, а не для вчинення правочину від імені померлої.

Співвідношення площ 0,0570 га за державним актом, 0,0530 га за фактичною кадастровою зйомкою та 0,0400 га за документами ОСОБА_4 не спростовує географічного перетину. Йдеться про різні характеристики: історично посвідчену площу, результат інструментального уточнення меж та площу іншого, пізніше зареєстрованого об`єкта. Нерівність цих величин не є доказом відсутності накладення; необхідно досліджувати їх контури, розміщення, суміжників і просторове співвідношення.

Технічна документація сама по собі не замінює державного акта, не доводить автоматично всіх юридичних передумов набуття права та оцінюється судом у сукупності з іншими матеріалами. Однак у відповідачки немає правових підстав вимагати її виключення з доказів тільки тому, що первісна власниця померла до виконання землевпорядних робіт.

18.07.2025 судовим експертом Яценко О.Ф. складено Висновок №03-05/2025 за результатами земельно-технічного дослідження. Експерт має свідоцтво №2014 від 20.09.2019, зазначила спеціальні знання, досліджені документи, призначення висновку для подання до суду та обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. За частинами 3 і 5 ст. 102, ст. 106 ЦПК України висновок, складений за зверненням учасника справи, є передбаченим законом процесуальним доказом; за ст. 110 ЦПК він оцінюється судом разом з іншими доказами, а його відхилення має бути мотивованим.

Всупереч твердженню представника ОСОБА_4 , експерт досліджувала не тільки матеріали ФОП ОСОБА_7 .. На дослідження було надано також частини проекту землеустрою щодо відведення ділянки ОСОБА_2 , надіслані Вінницькою міською радою листами від 31.10.2024 №01/00/011/171661 та від 06.11.2024 №01/00/011/1729641; витяг із ДЗК від 16.05.2025; реєстрові відомості щодо власності ОСОБА_4 ; матеріали сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_8 від 17.06.2025 №10; історичний державний акт і документацію щодо відновлення меж. Експерт виконала порівняння схем розміщення і кадастрових планів (малюнки 1-6, таблиця 1 Висновку): встановила розміщення ділянок в одному садівницькому масиві як ділянки №4 біля Т-подібного перехрестя; збіг лінійного проміру 36,67 м на порівнюваних планах; збіг розміщення суміжних земель, зокрема ділянок із кадастровими номерами [номер приховано]:05:001:0570 (Цимбал) і [номер приховано]:05:001:1212 (Вікентій). Окремо враховано просторову візуалізацію сертифікованого інженера ОСОБА_8 із використанням даних ДЗК. У резолютивній частині Висновку №03-05/2025 прямо зазначено, що земельна ділянка площею 0,0400 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514, право на яку зареєстроване за ОСОБА_4 , накладається на земельну ділянку площею 0,0570 га, право на яку посвідчене державним актом ОСОБА_5 .. Представник відповідачки фактично цитує цей висновок, але відмовляє йому в доказовому значенні без надання альтернативного експертного висновку чи конкретного технічного спростування проведених зіставлень. Більш того, рішення державного кадастрового реєстратора Гордієнко І.В. від 15.05.2025 року №РВ-480[телефон приховано], наведене у Висновку, фіксує відмову у внесенні відомостей до ДЗК саме через виявлений перетин з ділянкою [номер приховано]:05:001:1514.

Це самостійне джерело відомостей про кадастрову перешкоду, яке необхідно оцінити разом з експертним дослідженням, а не ігнорувати.

Позивач не приховує обмежень дослідження: початкові координати поворотних точок, використані в 1997 році, не були доступні експерту; про це прямо зазначено у Висновку. Однак із неможливості використати певний історичний матеріал не випливає юридична або технічна неможливість встановити накладення іншими методами. Висновок містить позитивну, а не негативну відповідь на поставлене питання. За наявності конкретних сумнівів відповідачка вправі просити суд про допит експерта, подати контрвисновок або клопотати про відповідну експертизу; просте припущення про необхідність «першочергових координат» не скасовує наявного дослідження.

Частина 5 ст. 116 ЗК України у редакції, чинній при прийнятті рішень №548 від 27.08.2021 та №624 від 29.10.2021, прямо передбачає, що землі, які вже перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, можуть передаватися іншим особам за рішеннями уповноважених органів лише після припинення попереднього права у встановленому законом порядку. Стаття 140 ЗК України визначає законні підстави припинення права власності. В матеріалах, на які посилається ОСОБА_4 , не наведено рішення або правочину, якими право ОСОБА_5 було правомірно припинено до 27.08.2021.Посилання на довідку голови садівничого товариства №162 від 04.08.2021 про адресу ділянки ОСОБА_2 не підтверджує права власності територіальної громади на раніше передану ділянку, не замінює правовстановлюючого документа та не спростовує державного акта 1997 року. Навпаки, та сама адресна ідентифікація «СТ «Барвінок», ділянка № НОМЕР_1 у поєднанні з експертними матеріалами потребує перевірки подвійного відведення тієї самої території.

Рішення №548 містило позначення кадастрового номера [номер приховано]:05:001:1514, яке рішенням №624 було змінено на [номер приховано]:05:001:1514 як «технічну правку». Виправлення кадастрового номера саме по собі не доводить правомірності відведення і не усуває можливого накладення на приватну ділянку. Визначальним є те, чи мала міська рада законні повноваження розпорядитися конкретним земельним контуром як комунальним та чи було припинено право попереднього власника.

Представник ОСОБА_4 посилається на нотаріальне посвідчення договору від 09.05.2025, відсутність арештів, заборон, податкової застави та запевнення продавця про відсутність спору. Такі відомості можуть мати значення для оцінки добросовісності набувача, але не встановлюють, що у 2021 році орган місцевого самоврядування законно передав саме ту землю, на яку існувало раніше право приватної власності.

Відсутність зареєстрованого обтяження не тотожна відсутності раніше виниклого права власності особи, яка не здійснила сучасної кадастрової реєстрації. Водночас питання про наслідки наступних відплатних договорів, добросовісність кінцевого набувача та належний спосіб захисту мають розглядатися з урахуванням статей 203, 215, 330, 387, 388 ЦК України, конкретних позовних вимог та правової позиції Верховного Суду; сам по собі факт накладення не означає автоматичної недійсності будь-якого наступного договору. Отже, аргумент відповідачки «договір посвідчений нотаріусом - підстав для оскарження немає» є надмірно категоричним. Належить встановити обсяг права відчужувача, юридичні наслідки первісної передачі, обізнаність набувача та правові підстави заявленого способу захисту.

Щодо відсутності постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини. В позовній заяві наведено лист державного нотаріуса Ю.Каблучко від 09.10.2024 №1874/02-14 і витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 13.04.2023 №72133946. Окремої постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину саме на спірну земельну ділянку немає, і позивач не посилається на її існування. Відсутність такого документа не змінює факту наявності правостановлюючого державного акта на ім`я спадкодавця та не спростовує прийняття спадщини позивачем.

Спірна земельна ділянка площею 0,0570 га належала ОСОБА_5 за Державним актом на право приватної власності на землю серії ВН від 11.04.1997, зареєстрованим за правилами, чинними в той період, у Книгі записів державних актів за №1569. За життя спадкодавця відомості про цю ділянку не були внесені до сучасного Державного земельного кадастру, їй не було присвоєно кадастрового номера; право за актом 1997 року також не було відображено у сучасному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому відсутність таких сучасних реєстрацій не означає, що у спадкодавця не виникло або припинилося право власності, посвідчене раніше виданим державним актом.

Відповідно до пункту 2 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння кадастрового номера. Цей самий пункт передбачає внесення відомостей про такі ділянки до кадастру за технічною документацією, у тому числі за заявами спадкоємців. Для реалізації цього порядку на замовлення ОСОБА_1 у 2025 році було розроблено документацію щодо встановлення (відновлення) меж. Однак рішенням державного кадастрового реєстратора від 15.05.2025 №РВ-480[телефон приховано] відмовлено у внесенні відомостей саме у зв`язку з перетином із уже зареєстрованою земельною ділянкою [номер приховано]:05:001:1514, власницею якої на час дослідження є ОСОБА_4 . Таким чином, спадкоємець зіткнувся не тільки з відсутністю кадастрового номера, а з фактичною та юридичною перешкодою для його присвоєння і подальшого нотаріального оформлення спадщини.

Право на спадщину та оформлення свідоцтва про право на спадщину не є тотожними правовими категоріями.

За ч. 5 ст. 1268 ЦК України прийнята спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття, а за ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва не позбавляє його права на спадщину. Водночас, нотаріальне оформлення права на конкретну земельну ділянку потребує підтвердження складу спадкового майна й належної кадастрової ідентифікації об`єкта. Нотаріус у межах безспірного нотаріального провадження не уповноважений вирішити спір щодо накладення ділянок, скасувати рішення ради 2021 року або усунути реєстрацію права іншого власника. Саме ці питання є предметом заявленого позову. Посилання представника ОСОБА_4 на пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 саме по собі не спростовує позовних вимог.

Закон України «Про нотаріат» (ст. 49) розрізняє відмову нотаріуса у вчиненні конкретної нотаріальної дії та роз`яснення спадкоємцю про неможливість оформлення спадщини за наявних документів. Отже, постанова є процесуальним оформленням відмови у конкретній нотаріальній дії. Сам факт звернення із заявою про прийняття спадщини ще не означає, що нотаріус повинен винести постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім статті 49 Закону «Про нотаріат», застосовується пункт 4 глави 10 розділу II Порядку №296/5. Він передбачає, що за відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення питання в судовому порядку. Правило про нотаріальний порядок застосовується за наявності умов для безспірної видачі свідоцтва. У цій справі існує спір із власницею ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514, встановлено накладення за висновком експерта та зафіксовано відмову кадастрового реєстратора у внесенні відомостей. Ці обставини підлягають самостійній оцінці судом як перешкоди в оформленні конкретного спадкового майна; при цьому позивач не стверджує, що кадастрова відмова дорівнює постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. За необхідності можуть обставини звернення щодо видачі свідоцтва. Відсутність окремої постанови нотаріуса потребує оцінки з урахуванням конкретного змісту позовних вимог і встановлених перешкод, але жодним чином не є доказом недійсності державного акта 1997 року чи відсутності накладення земельних ділянок.

Предметом спору є не бездіяльність нотаріуса, а порушення майнових прав спадкодавиці та спадкоємця внаслідок передачі земельної ділянки іншій особі. Нотаріус не уповноважений вирішувати такий спір про право.

Пояснення представника ОСОБА_4 містять взаємовиключні твердження: з одного боку заявлено, що реєстрація державного акта ОСОБА_5 не підтверджена, з іншого - наведено інформацію Держгеокадастру про архівний акт на її ім`я та запис №1569; спочатку стверджується, що експерт не підтвердив накладення, а далі дослівно переказується позитивний висновок експерта про накладення. Такі суперечності підлягають оцінці судом.

Відповідно до статей 76-81, 89, 102, 106, 110 ЦПК України належність, допустимість, достовірність та достатність доказів перевіряються судом, зокрема в їхньому взаємозв`язку. Сукупність державного акта 1997 року, документів щодо спадкування, технічної документації 2025 року, рішення кадастрового реєстратора від 15.05.2025, кадастрових даних суміжних ділянок і Висновку експерта № 03-05/2025 не може бути спростована лише заявою відповідачки, що початкові координати з 1997 року не знайдені. Позивач звертає увагу суду на те, що Вінницька міська рада, приймаючи рішення від 27.08.2021 №548 та від 29.10.2021 №624 про безоплатну передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0400 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514, зазначила, що така передача здійснюється за рахунок земель комунальної власності. Однак саме по собі зазначення в рішенні органу місцевого самоврядування про належність земельної ділянки до земель комунальної власності не є належним і достатнім доказом існування такого права. Вінницькою міською радою не надано належних доказів, які б підтверджували правові підстави віднесення саме спірної земельної ділянки до земель комунальної власності станом на дату прийняття оскаржуваних рішень. Більше того, відповідно до матеріалів проекту землеустрою, розробленого у 2019 році на замовлення ОСОБА_2 , відведення земельної ділянки передбачалося із земель державної власності сільськогосподарського призначення, а не земель комунальної власності. Отже, за таких обставин Вінницька міська рада повинна обґрунтувати, на яких саме правових підставах земельна ділянка, визначена в документації із землеустрою як державна, на момент її безоплатної передачі ОСОБА_2 була віднесена до земель комунальної власності.

Відповідно до статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. При цьому позивач враховує положення пункту 24 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, яким передбачено перехід певних земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності територіальних громад. Однак, зазначені положення не передбачають переходу до комунальної власності земельних ділянок, які на законних підставах уже перебували у приватній власності громадян. Земельна ділянка площею 0,0570 га належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 11.04.1997 серії ВН, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 1569. Право власності ОСОБА_5 виникло задовго до прийняття Вінницькою міською радою оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗКу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, можуть передаватися у власність чи користування іншим особам за рішенням відповідних органів лише після припинення попереднього права власності чи користування у встановленому законом порядку. Водночас відповідачами не надано доказів припинення права приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, її добровільного відчуження, вилучення чи примусового припинення права власності з передбачених законом підстав. Натомість висновком судового експерта Яценко О.Ф. від 18.07.2025 № 03 05/2025 встановлено накладення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 на земельну ділянку ОСОБА_5 , право власності на яку посвідчено державним актом 1997 року. Таким чином, обставини справи ставлять під обґрунтований сумнів належність спірної території до земель комунальної власності та, відповідно, наявність у Вінницької міської ради правових підстав для передачі цієї території ОСОБА_2 .

Особливо важливий момент у висновку експерта прямо зазначено, що проект землеустрою відповідача ОСОБА_2 у 2019 року розроблявся щодо земель державної власності, тоді як міська рада у 2021 році передала землю як комунальну. Однак, спірна земельна ділянка на той момент уже перебувала у приватній власності ОСОБА_5 і не могла перейти до комунальної власності в силу закону.

Отже, посилання відповідачів виключно на рішення Вінницької міської ради про безоплатну передачу земельної ділянки не доводить законності набуття ОСОБА_2 права власності, оскільки, законність такого рішення безпосередньо залежить від наявності у міської ради повноважень розпоряджатися саме цією земельною ділянкою та відсутності порушення раніше набутого права приватної власності.

За відсутності доказів законного припинення права власності ОСОБА_5 та належного підтвердження права Вінницької міської ради розпоряджатися спірною територією оскаржувані рішення не можуть вважатися правомірними лише з підстав їх прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування.

З огляду на викладене просила: критично оцінити доводи додаткових пояснень представника ОСОБА_4 про відсутність права власності ОСОБА_5 , неналежність технічної документації та недоведеність накладення земельних ділянок; надати оцінку Висновку судового експерта ОСОБА_9 від 18.07.2025 № 03 05/2025 у сукупності з рішенням кадастрового реєстратора від 15.05.2025 №РВ-480[телефон приховано], державним актом 1997 року, архівними та землевпорядними матеріалами і доказами прийняття спадщини; під час вирішення справи застосувати до права, посвідченого державним актом 1997 року, спеціальне правило пункту 2 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр», а положення ст. 79-1 ЗК України оцінювати з урахуванням особливостей оформлення ділянок, права на які виникли до 2004 року; заявлені позовні вимоги з урахуванням установлених обставин, підтримує у повному обсязі.

Представником відповідачки ОСОБА_3 - адвокатом Шеремет Г.А. подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 185-188), у якому викладено наступне.

Позовні вимоги ОСОБА_1 відповідачка ОСОБА_3 не визнає з огляду на те, що позов є незаконним, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню по наступним підставам.

За змістом позовної заяви ОСОБА_1 зазначається, що на момент смерті мати ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона мала на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0570 га на території Вінницько-Хутірської сільради Вінницької області на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 11.04.1997 серії ВН, зареєстрованого в Книгі державних актів на право власності на землю №1569. Після смерті матері він зазначену земельну ділянку у власність в порядку спадкування не отримав, оскільки, нотаріус повідомив, що земельна ділянка матері позивача на момент смерті не належала, а належить іншій особі. Рішення Вінницької міської ради 11 сесії 8 скликання від 27.08.2021 №548 відносно передання безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0400 га та рішення Вінницької міської ради 13 сесії 8 скликання від 29.10.2021 за №624 є законними, відповідали вимогам земельного законодавства, оскільки відповідачу ОСОБА_2 передавалася вільна сформована земельна ділянка, яка була об`єктом цивільних прав. Відповідачка ОСОБА_3 придбала земельну ділянку площею 0,04 га кадастровий номер №[номер приховано]:05:001:1514, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.06.2022, укладеному з продавцем ОСОБА_2 , нотаріально посвідченому приватним нотаріусом Курановою Оксаною за реєстровим №1156. Земельна ділянка, яка була придбана відповідачкою ОСОБА_3 за платним договором купівлі-продажу, під арештом та забороною чи обтяжень іпотекою нерухомого майна та санкціями не перебувала (п.2.2 та 2.3 договору). Згідно п. 5.1 договору продавець ОСОБА_2 гарантував, що дійсно є власником земельної ділянки та не має обмежень щодо свого права розпорядження земельною ділянкою. Тобто, відповідачка ОСОБА_3 була запевнена, що придбає земельну ділянку у власника та були відсутні обставини, які би унеможливлювали її придбання та вона не була про них обізнана. 14.06.2022 ОСОБА_3 стала власником земельної ділянки площею 0,04 га кадастровий номер №[номер приховано]:05:001:1514, була проведена державна реєстрація права власності за договором купівлі-продажу земельної ділянки, тобто стала її добросовісним набувачем. На початку 2024 року захворіла дитина ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Індивідуальною програмою №580 та корінцем медичного висновку №170/222 від 18.09.2024 про наявність генетичного захворювання, що змусило ОСОБА_3 продати земельну ділянку, оскільки потрібні були гроші для лікування дитини. 09.05.2025 ОСОБА_3 продала земельну ділянку площею 0,04 га кадастровий номер №[номер приховано]:05:001:1514 ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, яка нотаріально була посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І.І.. На дату укладення договору купівлі-продажу земельна ділянка під забороною (арештом), податковою заставою, санкціями не перебувала (п.1.6, 1.7 договору), також відомостей щодо наявності інших обставин, які унеможливлювали продаж земельної ділянки та наявність спадкового договору, за перевіркою нотаріуса були відсутні (п. 4.1. договору). Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.2022 за реєстровим №1156 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.05.2025 за реєстровим №773 є дійсними правочинами, відповідають намірам про зміну прав та обов`язків, є чинними та такими, що відповідають діючому законодавству. За змістом цивільної справи наявні наступні докази, а саме: згідно Витягу з рішення Вінницької міської ради №548 від 27.08.2021 11 сесії 8 скликання були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність та про зміну цільового призначення земельних ділянок, де в п.1.20 було передано ОСОБА_2 земельну ділянку з населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 , площею 0,0400 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514, безоплатно у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної власності, в тому числі площею 0,0101 га; відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 14.05.2019 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га із земель державної власності із сільськогосподарського призначення на території Вінницько-Хутірської сільської ради (ГО СДТ «Писарівський» СК «Барвінок», діл. 4) Вінницького району Вінницької області із цільовим призначенням для індивідуального садівництва (код цільового призначення 01.05); згідно довідки про адресу №162 від 04.08.2021 підписану Головою Правління ГО «СДТ «Писарівський» члену ГО «СДТ «Писарівський» Мащуку В.В. підтверджується, що він має земельну ділянку для садівництва і огородництва за адресою: ГО СДТ «Писарівський» Тов «Барвінок» 34, кад. №[номер приховано]:05:001:1514; за змістом членської книжки садовода «садоводческое товарищество учителей Замостянського РОНО «Барвинок» ОСОБА_11 принята в члени товарищества, размер садового участка 400 кв.м., участок 4 «Винницькие большие хутора» без дати, апреля 1988, внески були з 1988 по 1992 рік; згідно відповіді від 20.01.2025 №01/00/011/4132 виконавчий комітет Вінницької міської ради повідомив, що згідно розпорядження КМУ №707-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області Вінницько-Хутірська сільська рада увійшла до складу Вінницької міської територіальної громади. Відомостей щодо технічної документації на земельні ділянки, передані у приватну власність, у сільській раді не зберігались, один примірник залишався в проектній організації, що виготовляла Державний акт на право приватної власності на землю, а другий примірник -у власника земельної ділянки; згідно відповіді від 13.02.2025 №08-40/8 Державний архів Вінницької області не надав рішення 13 сесії 22 скликання від 05 грудня 1996 та інші рішення Вінницько-Хутірської сільської ради, які на зберігання не надавалися; земельна ділянка, яка була визначена за Державним актом на право приватної власності на землю серії ВН на ім`я ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала площу 0,0570 га, відомостей про наявність виділення зазначеної земельної ділянки, а саме рішення 12 сесії 22 скликання Вінницько-Хуторської сільської ради позивачем не надано, також не підтверджується наявність реєстрації в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №1569 зазначеного державного акту; на замовлення позивача ОСОБА_1 за договором №84 від 10.04.2025 р. інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_7 зробив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж) земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для індивідуального садівництва. Основні відомості про об`єкт землеустрою - за результатами кадастрової зйомки фактична площа земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Вінницько-Хутірська сільська рада ГО «СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок» діл. 4 Вінницького району Вінницької області становить: для індивідуального садівництва - 0,0530 га. Підстава для проведення землеустрою: 1. Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН від 11.04.1997; Договір на виконання робіт №84 від 10.04.2025 р. Уточнення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виконано та погоджено в присутності суміжних землевласників (землекористувачів) та складено акт прийому-передачі межових знаків зберігання. Даний доказ технічна документація із землеустрою, яка зроблена на замовлення позивача ОСОБА_1 10.04.2025, є неналежним доказом, оскільки складена на ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Площа земельної ділянки, яку досліджував інженер-землевпорядник ОСОБА_7 стосувалася площі 0,0530 га, не має інформації щодо її відведення ОСОБА_5 , інженер-землевпорядник у звіті посилається на прізвища суміжних землекористувачів, але їх зазначає, не досліджує документи, щодо земельної ділянки [номер приховано]:05:001:1514 на предмет тотожності. За наданими в матеріали цивільної справи письмовими доказами позивач не довів належними та допустимим доказами, що земельна ділянка, яка була виділена і передана Вінницької міською радою відповідачу ОСОБА_2 площею 0,0400 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514, є саме тою земельною ділянкою, яка належала ОСОБА_5 за державним актом серії ВН площею 0,0570 га. Додатково відповідачка ОСОБА_3 надасть документи відносно перебування в членстві ОСОБА_5 у ГО СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок», де перебував в членстві відповідач ОСОБА_2 , документи відсутні у представника відповідача на дату складання відзиву. Попередні витрати відповідачки ОСОБА_3 становлять 5000 грн., документи про витрати будуть надані пізніше. Вимоги позивача ОСОБА_1 не стосуються земельної ділянки, яка належить відповідачці ОСОБА_4 , яка є законним власником земельної ділянки площею 0,04 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514, яку вона придбала за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 09.05.2025 за №773. Позивач ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що земельна ділянка, яка належить відповідачці ОСОБА_4 площею 0,04 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 є тотожною земельною ділянкою площею 0,0570 га, яка за державним актом на право приватної власності серії ВН належала його матері ОСОБА_5 та він може її визнавати своєю власністю. На цей час земельна ділянка належить відповідачці ОСОБА_4 , позивач просить визнати за ним право власності на належну власнику земельної ділянки, яка знаходиться у володінні відповідачки, що є вимогою, яка не ґрунтується на законі, тому не може бути задоволена.

На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..

Крім того, представником відповідачки ОСОБА_3 - адвокатом Шеремет Г.А. подано клопотання про визнання доказів неналежними та недопустимими (т. 2 а.с. 155-159, 160-162), у якому просила визнати недопустимим та неналежним доказом технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_5 для індивідуального садівництва Вінницько-Хутірської сільської ради ГО «СДТ «Писарівський «СТ «Барвінок», ділянка № НОМЕР_1 Вінницького району Вінницької області за 2025 рік, як таку, що складена з порушенням закону та не містить інформації щодо предмету доказування.

Клопотання обґрунтоване тим, що дана технічна документація виготовлена з порушенням діючого законодавства у відсутність правовстановлюючих документів про право власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 та даних ДЗК. Про цей факт вказають наявні в матеріалах справи з архіву. Тобто, ОСОБА_5 за життя не мала оформленого у відповідності до діючого законодавства права власності на земельну ділянку. Оскільки наданий примірник державного акту на ім`я ОСОБА_5 немає кадастрового номера, дані не занесені щодо точок координат в цифрову базу ДЗК, то невідомо, якими дочками координат керувався інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_7 при складанні технічної документації за 2025 рік. У позивача та його матері не було землевпорядної документації та дані про земельну ділянку не були внесені у ДЗК. За наявним державним актом на ім`я матері позивача неможливо скласти проектну документацію, оскільки у ФОП ОСОБА_7 не було документації щодо місця розташування спірної земельної ділянки за відсутності точок координат на місцевості та відомостей із ДЗК. Крім того, спірна земельна ділянка, власниками якої в різний час були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 входила до земель ГО «СДТ «Писарівський». Крім того, СТ «Барвінок», членом якого була белінська ОСОБА_12 , не входив до ГО «СДТ «Писарівський». Також, судовим експертом Яценко О.Ф. не надані документи у підтвердження того, що вона є судовим експертом та входить до реєстру судових експертів України на дату складання висновку.

Представником відповідачки ОСОБА_4 - адвокатом Головенком Є.В. подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 221-224), у якому викладено наступну позицію.

Позовні вимоги відповідачка ОСОБА_4 не визнає повністю з наступних підстав.

Так, дійсно згідно Договору купівлі-продажу від 09.05.025, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І.І., ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,04 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1.6 та 1.7 вказаного договору земельна ділянка під забороною (арештом) відчуження не перебувала, інформація про податкову заставу та санкції відсутня. Також згідно п. 4.1 продавець гарантувала, що земельна ділянка нікому не відчужена, в спорі та під заставою, в тому числі податковою не перебуває, правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами не обтяжений, не внесений до статутного капіталу господарських товариств, будь-які обмеження щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо) відсутні, земельна ділянка не є предметом спадкового договору. Відтак, оскаржуваний договір-купівлі продажу укладений відповідно норм чинного законодавства та нотаріально посвідчений, а том у немає підстав для визнання його недійсним.

Щодо належності матері позивача ОСОБА_5 земельної ділянки, на яку, як вбачається зі змісту позовної заяви, накладається земельна ділянка ОСОБА_4 зазначає наступне.

Згідно витягу з рішення Вінницької міської ради №548 від 27.08.2021 11 сесії 8 скликання були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність та про зміну цільового призначення земельних ділянок, де в п.1.20 було передано ОСОБА_2 земельну ділянку з населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок» діл. № НОМЕР_1 , площею 0,0400 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 безоплатно у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної власності, в тому числі площею 0,0101 га. Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 14.05.2019 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га із земель державної власності із сільськогосподарського призначення на території Вінницько Хутірської сільської ради (ГО СДТ «Писарівський» СК «Барвінок», діл. 4) Вінницького району Вінницької області із цільовим призначенням для індивідуального садівництва (код цільового призначення 01.05). Згідно довідки про адресу №162 від 04 серпня 2021 року підписану Головою Правління ГО «СДТ «Писарівський» члену ГО «СДТ «Писарівський» Мащуку В.В. підтверджується, що він має земельну ділянку для садівництва і огородництва за адресою: ГО СДТ «Писарівський» Тов «Барвінок» №4, кад. №[номер приховано]:05:001:1514. В подальшому відповідачка ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер №[номер приховано]:05:001:1514, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.06.2022, укладеному з продавцем ОСОБА_2 , нотаріально посвідченому приватним нотаріусом Курановою Оксаною за реєстровим №1156. Відповідно до членської книжки садовода «садоводческое товарищество учителей Замостянського РОНО «Барвинок» - ОСОБА_11 принята в члени товарищества, розмір садового участка 400 кв.м., участок 4 «Вінницькие большие хутора» без дати апреля 1988, внески були з 1988 по 1992 рік. Згідно відповіді від 20.01.2025 №01/00/011/4132 виконавчий комітет Вінницької міської ради повідомив, що до розпорядження КМУ №707-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області Вінницько-Хутірська сільська рада увійшла до складу Вінницької міської територіальної громади. Відомостей щодо технічної документації на земельні ділянки, передані у приватну власність, у сільській раді не зберігались, один примірник залишався в проектній організації, що виготовляла Державний акт на право приватної власності на землю, а другий примірник - у власника земельної ділянки. Згідно відповіді від 13.02.2025 №08-40/8 Державний архів Вінницької області не надав рішення 13 сесії 22 скликання від 05 грудня 1996 та інші рішення Вінницько-Хутірської сільської ради, які на зберігання не надавалися. Земельна ділянка, яка була визначена за Державним актом на право приватної власності на землю від 11.04.1997 серії ВН на ім`я ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала площу 0,0570 га, відомостей про наявність виділення зазначеної земельної ділянки, а саме рішення 13 сесії 22 скликання Вінницько-Хуторської сільської ради позивачем не надано, також не підтверджується наявність реєстрації в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №1569 зазначеного державного акту. На замовлення позивача ОСОБА_1 за договором №84 від 10.04.2025 р. інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_7 зробив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж) земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_5 для індивідуального садівництва. Основні відомості про об`єкт землеустрою - за результатами кадастрової зйомки фактична площа земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Вінницько-Хутірська сільська рада ГО "СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок» діл. 4 Вінницького району Вінницької області становить: для індивідуального садівництва - 0,0530 га. Підстава для проведення землеустрою: 1. Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН від 11.04.1997 р. 2. Договір на виконання робіт №84 від 10.04.2025 р. Уточнення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виконано та погоджено в присутності суміжних землевласників (землекористувачів) та складено акт прийому передачі межових знаків зберігання. Даний доказ, а саме технічна документація із землеустрою, яка зроблена на замовлення позивача ОСОБА_1 10.04.2025 є неналежним доказом, оскільки складена на ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Площа земельної ділянки, на яку досліджував інженер-землевпорядник ОСОБА_7 стосувалося площі 0,0530 га, немає інформації щодо її відведення ОСОБА_5 , інженер-землепорядник у звіті посилається на прізвища суміжних землекористувачів, але не досліджує документи, щодо земельної ділянки за кадастровим номером № [номер приховано]:05:001:1514 на предмет тотожності. Висновок експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження за заявою ОСОБА_13 від 21.05.2025 також не підтверджує тотожність та накладення одну на одну спірних земельних ділянок, оскільки для експертизи експертом використовувалася технічна документація виготовлена на замовлення позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 на ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та без дослідження документації щодо відведення такої земельної ділянки померлій. За наданими в матеріали справи письмовими доказами позивач не довів належними та допустимим доказами, що земельна ділянка яка була виділена і передана Вінницької міською радою відповідачу ОСОБА_2 площею 0,0400 га за кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 є саме тою земельною ділянкою, яка належала ОСОБА_5 за земельним актом серії ВН площею 0,0570 га. Відтак, вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 не стосуються земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 , яка є законним власником земельної ділянки площею 0,04 га за кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514, яку вона придбала за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 09.05.2025 за №773. Крім того, звертає увагу, що відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установлену цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину особи може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Проте, позивач зазначаючи в позовній заяві вимогу про визнання за ним права власності в порядку спадкування, не додає до неї обґрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку, що також є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги, оскільки не доведено факт неможливості оформлення своїх спадкових прав в нотаріальній конторі.

На підставі викладеного просив: в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Крім того, представником відповідачки ОСОБА_4 - адвокатом Головенком Є.В. подано додаткові пояснення у справі (т. 2 а.с. 128-131), які за змістом є аналогічними змісту відзиву на позовну заяву.

Представником відповідача - Вінницької міської ради Шмігленко І.В. подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 241-244), у якому викладено наступну позицію.

Вінницька міська рада заперечує щодо заявленого позову, вважає його безпідставним та необґрунтованим.

Позивач бажає визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької міської ради Вінницької міської ради №548 від 27.08.2021 (зі змінами, внесеними відповідно до рішення Вінницької міської ради №624 від 29.10.2021) в частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки за межами населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 площею 0,0400 га безоплатно у власність для індивідуального садівництва, за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні, в тому числі площею 0,0101 га, що знаходиться в охоронній зоні ЛЕП. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_5 належала на праві власності земельна ділянка площею 0,0570 га, яка розташована на території Вінницько-Хутірської сільської ради відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 11.04.1997 Серії ВН, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю №1569. Проте, після смерті ОСОБА_5 , позивач, як єдиний спадкоємець, не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку, оскільки державним нотаріусом було повідомлено, що на дату смерті матері позивача земельна ділянка належала на праві власності іншій особі. Після цього, позивачем було замовлено виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що належана ОСОБА_5 на підставі Державного акту від 11.04.1997 серії ВН, проте, державним реєстратором ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки на заявленій земельній ділянці знаходиться інша ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:001:1514. Представником позивача в ході надання правничої допомоги, було отримано інформацію, що рішенням Вінницької міської ради №548 від 27.08.2024 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0400 га, що розташована за межами населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок» передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 .. Відтак, позивач вважає, що вищевказаним рішенням, земельну ділянку ОСОБА_5 було передано безоплатно у власність ОСОБА_2 , а тому, вважає рішення Вінницької міської ради таким, що прийняте з порушенням норм законодавства України, чинного на дату його прийняття та порушує його права та охоронювані законом інтереси. Проте, відповідач - Вінницька міська рада - не погоджується із вказаним твердженням, оскільки при прийнятті зазначеного рішення діяло виключно в межах та в спосіб передбачений чиним законодавством. Так, до матеріалів позовної заяви долучено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в якому наявна довідка про адресу, з якої вбачається, що ОСОБА_2 являється членом ГО «СДТ «Писарівський» та має земельну ділянку для садівництва і огородництва за адресою ГО «СДТ «Писарівський ТОВ «Барвінок» під № НОМЕР_1 загальною площею 0,040 га. На підставі заяви ОСОБА_2 . ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області видано Наказ від 14.05.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовно площею 0,0400 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Вінницько-Хутірської сільської ради (ГО СДТ «Писарівський СТ «Барвінок», діл.4) Вінницького району Вінницької області із цільовим призначенням для індивідуального садівництва. На замовлення ОСОБА_2 ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №707-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» Вінницько-Хутірська сільська рада увійшла до складу Вінницької міської територіальної громади. В подальшому ОСОБА_2 звернувся до Вінницької міської ради із клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу безоплатно у власність земельної ділянки загальною площею 400 кв.м. Так, згідно з розробленим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішенням Вінницької міської ради №548 від 27.08.2021 було затверджено та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту с. Писарівка, СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 , площею 0,0400 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514), безоплатно у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної власності. Рішенням міської ради №624 від 29.10.2021, у зв`язку із технічною правкою (невірно зазначений кадастровий номер земельної ділянки) було внесено зміни до п.1.20 рішення міської ради №548 від 27.08.2021. 04.11.2021 ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:001:1514. Оскаржувані рішення міської ради є ненормативними правовими актами індивідуального характеру, які вичерпали свою дію їх виконанням і на підставі яких у ОСОБА_2 виникло право власності на спірну земельну ділянку. Тому, рішення Вінницької міської ради №548 від 27.08.2021 (зі змінами, внесеними відповідно до рішення Вінницької міської ради №624 від 29.10.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є ненормативним актом суб`єкта владних повноважень, а актом його індивідуальної дії, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, що свідчить про відсутність правових підстав для подальшого скасування цього акта. Враховуючи те, що під час затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , Вінницька міська рада діяла в межах наданих повноважень та із дотриманням процедури щодо передачі земельної ділянки у власність, позивачем не доведено факт порушення міською радою вимог чинного законодавства під час ухвалення спірних рішень належними та достатніми доказами, а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними. Крім того, позивач бажає визнати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 05200681000:05:001:1514 в порядку спадкування. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. У разі, якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК), закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) або залишення позовної заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК).

Враховуючи вищевикладене просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_14 подано до суду письмові пояснення (т. 1 а.с. 198-203), у яких викладено наступну позицію.

На зберіганні у Головному управлінні наявний архівний примірник державного акту серії ВН, виданий на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0570 га, для садівництва, розташовану на території Вінницько-Хутірської сільської ради, Вінницького району, Вінницької області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1569 від 11.04.1997. Відповідно до наявних відомостей Книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки на території Вінницько-Хутірської сільської ради для с/г виробництва і садівництва (Справа №27, реєстраційні номери №1-№1601, з 20.12.1993 по 20.06.1997), зазначений державний акт одержав ОСОБА_6 . Однак, інформація про те, чи внесені відомості про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру - відсутня. Відповідно до наявних матеріалів документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,0570 га для садівництва, передану у власність ОСОБА_5 рішенням 13 сесії 22 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради від 05.12.1996, - не виявлено. Тому, визначити чітке місце розташування такої земельної ділянки по вищевказаному державному акту - не вбачається за можливе. У висновку експерта, який доданий до матеріалів позовної заяви зазначено, що «відповідно до даних, що містяться в наданих на дослідження документах встановлено, що земельна ділянка розміром 0,0400 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Вінницько-Хутірська сільська рада ГО «СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 , накладається на земельну ділянку розміром 0,0570 га для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності громадянки ОСОБА_5 ». Однак, оскільки для експертного дослідження не брались координати поворотних точок, які були визначені при видачі державного акту (першочергові), тому не вбачається за можливе чітко ідентифікувати земельну ділянку. Крім того, з висновку експерта вбачається, що є розбіжність навіть у площах земельних ділянок. Для точного встановлення накладення спірної земельної ділянки необхідні були вихідні, першочергові координати. Відповідно до наявної інформації Державного земельного кадастру, земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 площею 0,0400 га, цільовим призначенням - 01.05 «для індивідуального садівництва», розташовану на території Вінницько-Хутірської сільської ради, ГО СДТ «Писарівський», СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 , Вінницького району, Вінницької області, було зареєстровано у відомостях Державного земельного кадастру 01.09.2020 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального садівництва із земель державної власності сільськогосподарського призначення ГО СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок», діл. №4, на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області (розробник - ДП «Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою). Зазначений проект землеустрою був розроблений на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 14.05.2019 №2-7358/15-19СГ. Крім того, в складі проекту міститься викопіювання, підписане головою правління ГО СДТ «Писарівський» І.С. Броварником із зазначенням місця розташування запроектованої земельної ділянки, а також акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, погоджений та підписаний всіма суміжними землекористувачами та головою правління ГО СДТ «Писарівський» І.С. Броварником. Також зазначає, що у квітні 2019 року на адресу Головного управління надійшло клопотання гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,04 га на території Вінницько-Хутірської селищної ради Вінницького району Вінницької області. До вищевказаного клопотання гр. ОСОБА_2 було додано усі документи та графічні матеріали, які передбачені положеннями статті 118 Земельного кодексу України. Так, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у наданні відповідного дозволу, Головним управлінням було видано наказ №2-7358/15-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 14.05.2019. також зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Крім того зауважує, що до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2 було надано викопіювання, яке було погоджене головою правління СДГ «Писарівський» та довідка від 06.02.2019 про те, що ОСОБА_15 є членом садівничо-дачного товариства «Писарівський» СТ «Барвінок», що ще раз підтверджує те, що у Головного управління при видачі наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не було підстав для відмови з урахуванням приписів ст. 122 ЗК України. Позивач у позовній заяві зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 накладається на земельну ділянку яка перебуває у власності ОСОБА_5 .. Однак, оскільки земельна ділянка ОСОБА_5 не була внесена до Державного земельного кадастру на момент видачі наказу Головне управління, маючи документи, які були додані до клопотання ОСОБА_2 встановити факт накладення земельних ділянок. Враховуючи вищевикладене, при прийнятті зазначеного наказу Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області діяло виключно в межах та в спосіб передбачений чинним законодавством. Отже, спірна земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території ГО СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 на території Вінницько-Хутірськрї сільської ради Вінницького району Вінницької області. Даний проект відповідав нормам законодавства та був затверджений у визначеному законному порядку Вінницькою міською радою.

Враховуючи вищевикладене просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалою суду від 25.07.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Білошапки О.В. про забезпечення позову; накладено арешт на земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок», ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,04 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 156-157).

Ухвалою суд від 28.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 161).

Ухвалою суду від 31.07.2025 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Білошапки О.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 1 а.с. 178).

Ухвалою суду від 29.08.2025 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Білошапки О.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 2 а.с. 7).

Ухвалою суду від 26.09.2025 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Білошапки О.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 2 а.с. 27).

Ухвалою суду від 17.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Шеремет Г.А. про залучення до участі у справі в якості тертьої оособи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ГО «СДТ «Писарівський»; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 58-60).

В судовому засіданні 10.09.2026 у вступному слові: представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білошапка О.В. позовні вимоги підтримала за викладених у позовній заяві обставин та просила їх задовольнити, представники відповідачів Доманської Л.В., Юр`євої О.С. та Вінницької міської ради - Шеремет Г.А., Головенко Є.В. та Шмігленко І.В. заперечили щодо задоволення позову з підстав, що викладені у відзивах на позовну заяву і просили в задоволенні позову відмовити.

Надалі в судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, представник позивача - адвокат Білошапка О.В. надіслала до суду заяву, в якій просила справу розглянути у відсутність сторони позивача, позовні вимоги задовольнити; представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Шеремет Г.А. подала заяву про розгляд справи у її відсутність, взяти до уваги клопотання про визнання неналежним та недопустимим доказу, в задоволенні позову відмовити; представники відповідачів ОСОБА_4 - адвокат Гуменюк Н.В. та Вінницької міської ради Шмігленко І.В. також подали заяви про розгляд справи у їх відсутність; представник третьої особи - ГУ Держгеокаастру у Вінницькій області Скоцька А.Е. у письмових поясненнях просила розгляд справи проводити у відсутність представника третьої особи; відповідач ОСОБА_2 , яким надіслано до суду заяву, у якій він заперечував про розгляд справи у його відсутність (т. 1 а.с. 183), та якому неодноразово надсилалися судові повістки, за встановленою судом в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, адресою зареєстрованого місця проживання, яку відповідач ОСОБА_2 також вказав і у своїй заяві, проте в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез`явлення сторін не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у відсутність сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, інші докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, за Конституцією України, ст.ст. 4, 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками вказані ОСОБА_16 та ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 33).

Відповідно до копії довідки про надання інформації від 09.10.2024 №1874/02-14, наданої державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Ю.В. Каблучко на ім`я ОСОБА_17 , яка діє від імені ОСОБА_1 , на її усне звернення, згідно спадкової справи, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 34).

Копії листа державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Каблучко Ю.В. від 21.10.2026 №1674/02-14 адресованого позивачу ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 150) вбачається, що до Вінницької районної державної нотаріальної контори зверталась ОСОБА_17 , діюча на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 , з усною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,0570 га, передану для садівництва, розташовану на території Вінницько-Хутірської сільської ради, Вінницького району Вінницької області, належну померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, виданого Вінницько-Хутірською сільською радою, Вінницького району Вінницької області 11.04.1997. У Вінницькій державній нотаріальній конторі, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 заведена спадкова справа №134/2023. Єдиним спадкоємцем за законом, згідно спадкової справи, є син померлої - ОСОБА_1 .. При зверненні ОСОБА_17 було надано роз`яснення, що для оформлення вищезазначеної земельної ділянки належної померлій, необхідно надати Витяг з Державного земельного кадастру з зазначенням повної інформації щодо земельної ділянки, а саме: площа, адреса розташування, кадастровий номер, цільове призначення та інформація про власника та документ, що посвідчує право власності, інше. Оскільки станом на 21.10.2026 документи для оформлення спадкової земельної ділянки не надано, свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалось.

Згідно копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72133946 від 13.04.2023 у Вінницькій районній державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу 134/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 35).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН від 11.04.1997 ОСОБА_5 , на підставі рішення 13 сесії 22 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради від 05.12.1996 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0570 за в межах згідно з планом, яка розташована на території Вінницько-Хутірської сільської ради; земельну ділянку передано для садівництва. Даний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1569 (т. 1 а.с. 36 - 36-зворот).

В т. 1 на а.с. 37-39 міститься копія нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.06.2022, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до даного договору ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514, що розташована: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням - для індивідуального садівництва. Право власності продавця на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Москалюк Л.М., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2498438405020, номер запису про право власності: 44884013, індексний номер витягу: 283292708. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 №1051, не встановлені (п. 2.1 договору). Відсутність заборони відчуження (арешту) та обтяжень іпотекою нерухомого майна, яке є предметом цього договору підтверджується витягами від 21.06.2022 за результатами пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відсутність податкової застави підтверджується витягом від 21.06.2022 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави (п. 2.2 договору). Також нотаріусом перевірено відсутність інших обтяжень та заборон щодо даної земельної ділянки.

В т. 1 на а.с. 189 - 189-зворот, 228 - 229-зворот містяться копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.05.2025, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Відповідно до даного договору ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначенням - для індивідуального садівництва. Право власності продавця на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. 21.06.2022, номер запису про право власності/довірчої власності 47125309, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2498438405020, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. 21.06.2022 за реєстровим №1156.

З копії Витягу з рішення 11 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 27.08.2021 №548 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність та про зміну цільового призначення земельних ділянок» вбачається, що:

п. 1 - затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в тому числі й гр. ОСОБА_2 на території Вінницької міської територіальної громади;

п. 1.20 - передано ОСОБА_2 земельну ділянку за межами населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 площею 0,0400 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514) безоплатно у власність для індивідуального садівництва, за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні, в тому числі площею 0,0101 га що знаходиться в охоронній зоні ЛЕП використовувати дані земельні ділянки з обмеженою господарською діяльністю, дотриманням діючих будівельних норм, (без права забудови) забезпечити доступ третіх осіб для обслуговування;

п. 1.20.1 - земельна ділянка площею 0,0244 га знаходиться в межах санітарно-захисної зони (т. 1 а.с. 42 - 42-зворот).

Відповідно до копії Витягу з рішення 13 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 29.10.2021 №624 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність, про зміну цільового призначення земельних ділянок та внесення змін до рішень Вінницької міської ради», пунктом 15 у зв`язку з технічною правкою вирішено внести зміни до п. 1.20 рішення міської ради від 27.08.2021 №548, виклавши його у такій редакції: «1.20. Передати ОСОБА_2 земельну ділянку за межами населеного пункту Писарівка СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 площею 0,0400 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514) безоплатно у власність для індивідуального садівництва, за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні, в тому числі площею 0,0101 га що знаходиться в охоронній зоні ЛЕП використовувати дані земельні ділянки з обмеженою господарською діяльністю, дотриманням діючих будівельних норм, (без права забудови) забезпечити доступ третіх осіб для обслуговування. 1.20.1. Земельна ділянка площею 0,0244 га знаходиться в межах санітарно-захисної зони.» (т. 1 а.с. 43 - 43-зворот).

В т. 1 на а.с. 44-64, 205-216 містяться копії Проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального садівництва із земель державної власності сільськогосподарського призначення ГО СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок», діл. 4, на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, що виготовлений у 2019 році ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» і зареєстрований в Департаменті земельних ресурсів Вінницької міської ради, інв. №445/2021, книга №52/2.

Вказаний проект землеустрою було виготовлено на підставі наказу №2-7358/15-19-СГ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 14.05.2019, договору №2764 від 04.06.2019 та завдання на виконання робіт. Також даний проект містить перелік обмежень у використанні земельної ділянки від 19.08.2020.

Відповідно до копії довідки про адресу, що видана ГО «СДТ «Писарівський» №162 від 14.08.2021 ОСОБА_2 , який має земельну ділянку для садівництва і огородництва за адресою: ГО СДТ «Писарівський» ТОВ «Барвінок» №4, кад. №[номер приховано]:05:001:1514, земельна ділянка розташована в ГО «Садівничо-Дачне Товариство «Писарівськй» садове товариство «Барвінок, №4, Вінницької міської ради, Вінницький район, Вінницька область, земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 0,0400 га (т. 1 а.с. 64-зворот).

В т. 1 на а.с. 66-71 міститься копія членської книжки садовода садового товариства вчителів Замостянського РОНО «Барвінок» ОСОБА_5 від 20.04.1988, з якої вбачається, що у квітні 1988 року ОСОБА_5 вихователю д/с №37, надано ділянку №4 розміром 400 кв.м на території Вінницьких великих хуторів. У період з 1988 року по 1992 рік ОСОБА_5 вносилися кошти як вступні та цільові.

З копії листа виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.01.2025 №01/00/011/4132, наданому представнику позивача - адвокату Білошапка О. на її адвокатський запит (т. 1 а.с. 72) вбачається, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №707-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» Вінницько-Хутірська сільська рада увійшла до складу Вінницької міської територіальної громади. Згідно інформації, наданої Вінницько-Хутірським старостинським округом, рішення сесій Вінницько-Хутірської сільської ради та інші документи передані до архівного відділу Вінницької районної державної адміністрації, відповідно до акту приймання-передавання документів юридичної особи на постійне зберігання. Технічна документація на земельні ділянки, передані у приватну власність, у сільській раді не збереглись. Один примірник залишався в проектній організації, що виготовляла Державний акт на право приватної власності на землю, а другий примірник - у власника земельної ділянки. Проекти відведення земельних ділянок у власність у сільській раді не зберігались, тому надати копій вищезгаданих документів не вбачається за можливе. Одночасно повідомляє, що відомості про земельні ділянки, які перебували за межами населеного пункту, не вносились до поземельних (кадастрових) книг. Книга реєстрації державних актів та другі примірники Державних актів в 2004 році були передані до відділу земельних ресурсів Вінницького району.

Відповідно до копії листа Державного архіву Вінницької області від 13.02.2025 №08-40/8, наданому представнику позивача - адвокату Білошапка О. на її адвокатський запит (т. 1 а.с. 73), документи Вінницько-Хутірської сільської ради передані на державне зберігання по 1967 рік, у зв`язку з чим немає можливості видати копію рішення 13 сесії 22 скликання від 05.12.1996 та інші копії рішень вищезгаданої сільської ради за період з 01.01.1995 по 15.04.1997, що стосується власності земельною ділянкою ОСОБА_5 .. В документах Вінницького обласного управління земельних ресурсів за 1996-1997 роки є статистичні відомості на інвентаризацію земель у Вінницькій області. Водночас повідомляє, що погосподарські книги Вінницько-Хутірської сільради за 1995-1997 роки в архів на зберігання не надходили. Родить звернутися в архівний відділ Вінницької райдержадміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниці).

Відповідно до копії листа Державного архіву Вінницької області від 03.12.2024 №08-588/8, наданому представнику позивача - адвокату Білошапка О. на її адвокатський запит (т. 1 а.с. 74), повідомляється, що документів Вінницько-Хутірської сільської ради в архіві на зберіганні немає. Родить звернутися в архівний відділ Вінницької райдержадміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниці).

З копії інформаційної довідки архівного відділу Вінницької РВА від 11.11.2024 №01-23/132, що надана у відповідь на адвокатський запит представника позивача - адвоката Білошапка О. (т. 1 а.с. 75) вбачається, що в архівних документах Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області за 1995-1997 роки відомостей про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 не виявлено.

Відповідно до копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9963453822025 від 16.05.2025 земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514, що розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Вінницько-Хутірська сільська рада ГО СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок», діл. 4; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид цільового призначення: 01.05 Для індивідуального садівництва; площа земельної ділянки - 0,04 га; нормативна грошова оцінка - 2794,67 грн.; державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 27.08.2020, ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою та проведена Відділом у Тальнівському району ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 01.09.2020 (т. 1 а.с. 76-82).

В т. 1 на а.с. 83-86 міститься кадастровий план земельної ділянки [номер приховано]:05:001:1514, що є додатком до витягу з ДЗК від 16.05.2025 №9963453822025, у якому також міститься опис меж земельної ділянки, зокрема: від А до Б землі державної власності, від Б до В ОСОБА_18 , від В до Г Цимбал О.В., від Г до Д ОСОБА_19 , від Д до А землі державної власності; додано таблицю координат поворотних точок земельної ділянки та експлікацію земельних угідь.

З копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №427273663 від 16.05.2025, щодо земельної ділянки площею 0,04 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:1514, вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2022 ОСОБА_2 відчужив дану земельну ділянку ОСОБА_3 , яка, в свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу від 09.05.2025 її відчужила ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 87-89).

В т. 1 на а.с. 90-123 міститься копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_5 для індивідуального садівництва Вінницько-Хутірська сільська рада ГО «СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок», діл. 4 Вінницького району Вінницької області, що виготовлена ФОП ОСОБА_7 у 2025 році.

Відповідно до копії кадастрового плану, що міститься у даній технічній документації, щодо опису меж суміжних землевласників (землекористувачів), із земельною ділянкою площею 0,530 га, щодо якого виготовлена технічна документація, межують земельні ділянки: від Адо Б землі комунальної власності (проїзд), від Б до В землі гр. ОСОБА_20 ([номер приховано]:05:001:1388), від В до Г землі ОСОБА_21 ([номер приховано]:05:001:___), від Г до Д землі гр. ОСОБА_22 ([номер приховано]:05:001:0859), від д до Е землі гр. ОСОБА_23 ([номер приховано]:05:001:1548), від Е до Є землі гр. ОСОБА_24 ([номер приховано]:05:001:0570), від Є до А землі гр. ОСОБА_19 ([номер приховано]:05:001:1212) (т. 1 а.с. 119).

ФОП ОСОБА_8 листом №10 від 17.06.2025 у відповідь на адвокатський запит представника позивача - адвокат Білошапка О.В. (т. 1 а.с. 123) надано кадастровий план двох земельних ділянок (земельної ділянки, по якій виготовлялася технічна документація за заявою ОСОБА_1 від 05.05.2025 та земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514) в електронному та паперовому вигляді (т. 1 а.с. 124, 125).

З листа ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.06.2025 №29-14-0.61-2679/2-25 (т. 1 а.с. 127), що наданий у відповідь на адвокатський запит представника позивача - адвоката Білошапка О. щодо надання звіеденого кадастрового плану двох земельних ділянок (земельної ділянки, вказаної у заяві ОСОБА_1 від 05.05.2025, по якій прийнято рішення №РВ-480[телефон приховано] ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 15.05.2025 та земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514) з нанесення їх координат (т. 1 а.с. 126) вбачається, що згідно п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 №1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування ( уразі коли згідно із законом така документація підлягає затвердження таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку. Частиною 18 статті 21 Закону та пунктом 116 Порядку визначено, що заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку. Визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесення, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості. Державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, визначеним за принципом випадковості, за результатами опрацювання заяви в Державному земельному кадастрі щодо державної реєстрації земельної ділянки на території Вінницької області прийнято рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки, оскільки існує перетин меж запроектованої земельної ділянки з межами земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514. Після опрацювання державним кадастровим реєстратором заяви в програмному забезпеченні державного земельного кадастру за принципом випадковості, всі документи повертаються в розпорядження ГУ , яке реалізовує повноваження Держгеокадастру на території відповідної області. Відповідно до Положення про ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23. 12.2021 №603 «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру» (у редакції наказу Держгеокадастру від 22.04.2025 №170) завданням ГУ є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Миколаївської області. Враховуючи викладене, ГУ не має доступу до документів, що зазначені у запиті, отже не може їх надати. Для отримання запитуваних документів пропонується звернутися до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідно до копії листа виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.10.2024 №01/00/011/169408 (т. 1 а.с. 128) що наданий у відповідь на адвокатський запит представника позивача - адвоката Білошапки О. про надання належним чином засвідчених копій рішення 13 сесії 22 скликання від 05.12.1996 Вінницько-Хутірської сільської ради народних депутатів та технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, переданої у власність ОСОБА_5 за період з 01.01.1995 по 15.04.1997, повідомляє, що в архівному відділі Вінницької міської ради зберігаються рішення Вінницької міської ради з травня 2006 по грудень 2014 року включно; виконавчого комітету міської ради - з січня 2006 по грудень 2014 року включно. Рішення, які були прийняті до зазначених дат передані на зберігання до Державного архіву Вінницької області. Згідно з інформацією, наданою Вінницько-Хутірським старостинським округом, рішення 13 сесії 22 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 05.12.1996 щодо надання у приватну власність земельної ділянки площею 0,0570 га ОСОБА_5 , передано на постійне зберігання до архівного відділу Вінницької районної державної адміністрації. Технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у сільській раді не зберігались. Один примірник залишався в проектній організації, що виготовляла Державний акт на право приватної власності на землю, а другий примірник - у власника земельної ділянки.

В т. 1 на а.с. 129-130 міститься копія рішення №РВ-480[телефон приховано] про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 15.5.2025, відповідно до якого державним кадастровим реєстратором відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області прийнято рішення про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю п. 6 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» (в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, знаходиться інша земельна ділянка, ст. 111 і 122 Порядку ведення ДЗК).

В т. 1 на а.с. 131-132, 133 містяться копії протоколу №ПП-480[телефон приховано] проведення перевірки електронного документа від 15.05.2025 та висновок щодо перевірки електронного документа - викопіювання з кадастрової карти (плану).

21.05.2025 між суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_9 і ОСОБА_1 укладено договір №02-04/2025, відповідно до якого замовник ( ОСОБА_1 ) доручає, а виконавець (СПД ОСОБА_9 ) приймає на себе зобов`язання по складанню висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження по об`єкту: земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_5 , що належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1569 від 11.04.1997 (т. 1 а.с. 134-135).

З копії квитанції №238264 від 25.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 сплачено кошти в сумі 15000,00 грн. на користь ФОП ОСОБА_9 за проведення земельно-технічного дослідження згідно договору №02-04/2025 від 21.05.2025 (т. 1 а.с. 136).

Згідно копії висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження за заявою ОСОБА_1 від 21.05.2025 №03-05/2025 від 18.07.2025, що виготовлений судовим експертом Яценко О.В., відповідно до даних, що містяться в наданих на дослідження документах встановлено, що земельна ділянка розміром 0,0400 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:1514 за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Вінницько-Хутірська сільська рада ГО «СДТ «Писарівський» СТ «Барвінок», діл. № НОМЕР_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 накладається на земельну ділянку розміром 0,0570 га для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у власності громадянки ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 137-146).

Вказаний висновок експерта містить посилання, що експерт обізнаний про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України та про те, що даний висновок експерта підготовлено для подання до суду, відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз на підставі ст.ст. 102-108 ЦПК України, для можливості забезпечення та реалізації ОСОБА_1 права спадщини на земельну ділянку ОСОБА_5 , право власності на яку підтверджено Державний актом на право приватної власності на землю, серії ВН від 11.04.1997, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1569 від 11.04.1997.

В т. 1 на а.с.с 190-191 містяться копії документів, що надані відповідачкою ОСОБА_3 , зокрема: копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , укладеного між ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_27 »; копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 , батьками якої вказані ОСОБА_25 та ОСОБА_3 ; корінець медичного висновку №170/222 про дитину-інваліда віком до 18 років від 18.09.2024 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; копія посвідчення № НОМЕР_5 відносно дитини-інваліда ОСОБА_10 , виданого на ім`я батька дитини ОСОБА_25 ..

В т. 1 на а.с. містяться копії документів, що надані відповідачкою ОСОБА_4 , зокрема: копія паспорта громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; копія витягу з реєстру Тростянецької територіальної громади №2025/008168982 від 19.06.2025, відповідно до якого остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Оцінюючи вказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Правовідносини сторін у цій справі виникли з приводу рішень органу місцевого самоврядування на підставі якого відповідач ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку, яку згодом відчужив ОСОБА_3 , а та, в свою чергу, її відчужили ОСОБА_4 .. Внаслідок таких рішень та дій, позивач позбавлений права оформити свої спадкові права на спадкове майно після смерті матері.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц та від 01 квітня 2020 року у справі №610/1030/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є правомірним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 лютого 2022 року у справі №761/36873/18.

Застосований судом спосіб захисту має бути правомірним - таким, що відповідає правовій природі відносин, що виникли між сторонами спору, тобто відповідати праву; тоді як ефективність характеризує спосіб захисту відповідно до критерію його дієвості у відновленні порушеного права та інтересу.

Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Державний акт на право власності на земельну ділянку - це документ, що посвідчував право власності на землю до 1 січня 2013 року.

Тобто, отримавши державний акт на право приватної власності на землю, площею 0,0570 га, вказаний документ посвідчує право власності на землю за ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п`ята статті 116 ЗК України ).

У відповідності до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунень будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом статті 152 ЗК України перелік способів захисту прав на землю не є вичерпним.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно вимог ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з частини 2 статті 158 Земельного Кодексу України земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян вирішуються судом.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Статтями 22 та 23 Земельного кодексу України 1990 року зазначається, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, а право власності на землю посвідчується державним актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Статтею 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що ДЗК базується на таких основних принципах: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у ДЗК; внесення відомостей до ДЗК виключно на підставі та відповідно до цього Закону тощо.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлює Закон України «Про Державний земельний кадастр».

Частиною першою статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Частинами шостою-восьмою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до ДЗК: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Згідно з частиною третьою статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у ДЗК.

Стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» регулює питання державної реєстрації земельних ділянок. Вказана стаття передбачає порядок реєстрації земельних ділянок, перелік документів, які подаються для реєстрації земельної ділянки (частина четверта), підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки (частина шоста) та випадки скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором (частина десята).

Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (частина дев`ята статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Частиною десятою вказаної статті передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, в тому числі уразі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Згідно з частиною першою статті 193 ЗК України «Про Державний земельний кадастр» - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до статті 194 ЗК України призначенням Державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Пунктами 2 та 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Тобто, державні акти, видані до набрання чинності Законом України «Про державний земельний кадастр», залишаються чинними і на сьогодні.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_5 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ВН від 11.04.1997, виданого на підставі рішення Вінницько-Хутірської сільської ради від 05.12.1996, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за №1569, на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0570 га на території Вінницько-Хутірської сільської ради для ведення садівництва. У державному акті визначено зовнішні межі земельної ділянки (т. 1 а.с. 36 - 36-зворот).

Належних та допустимих доказів на підтвердження оскарження зазначеного державного акта чи скасування його у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Отже, спадкодавець ОСОБА_5 у передбачений законом спосіб набула право власності на земельну ділянку площею 0,0570га та отримала державний акт на право власності на землю серії ВН від 11.04.1997 із встановленням зовнішніх меж земельної ділянки, який є чинним.

Виділення цієї ж земельної ділянки у власність іншій особі, зокрема відповідачу ОСОБА_2 , є неправомірним.

Такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12 червня 2024 року у справі №541/2658/22 (провадження № 61-2115св24).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що набуття права власності на земельну ділянку та державна реєстрація спірної земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 проведена без урахування того, що на той час вказана земельна ділянка не була вільною, так як перебувала у власності ОСОБА_5 , а тому здійснення її державної реєстрації за відповідачем є неправомірним та порушує права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця.

За таких обставин передача у власність відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,004 га, яка накладається на земельну ділянку ОСОБА_5 , в якої право власності вже існувало відповідно до частини першої статті 155 ЗК України, є незаконним.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 05 квітня 2023 року в справі №362/3065/20, від 07 червня 2022 року в справі №599/1466/19.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» звернуто увагу судів на те, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно із ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися за свідоцтвом про право на спадщину.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №27-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Згідно статей 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими незабороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до копії листа державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Каблучко Ю.В. від 21.10.2026 №1674/02-14 (т. 2 а.с. 150) вбачається, що до Вінницької районної державної нотаріальної контори зверталась ОСОБА_17 , діюча на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 , з усною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,0570 га, передану для садівництва, розташовану на території Вінницько-Хутірської сільської ради, Вінницького району Вінницької області, належну померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, виданого Вінницько-Хутірською сільською радою, Вінницького району Вінницької області 11.04.1997. У Вінницькій державній нотаріальній конторі, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 заведена спадкова справа №134/2023. Єдиним спадкоємцем за законом, згідно спадкової справи, є син померлої - ОСОБА_1 .. При зверненні ОСОБА_17 було надано роз`яснення, що для оформлення вищезазначеної земельної ділянки належної померлій, необхідно надати Витяг з Державного земельного кадастру з зазначенням повної інформації щодо земельної ділянки, а саме: площа, адреса розташування, кадастровий номер, цільове призначення та інформація про власника та документ, що посвідчує право власності, інше. Оскільки станом на 21.10.2026 документи для оформлення спадкової земельної ділянки не надано, свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалось.

Тобто, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_5 , який прийняв спадщину та у нотаріальній конторі за його заявою завдено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_5 ..

Поряд із цим щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14 (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55) та ін.).

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

Судом встановлено, що мати позивача - ОСОБА_5 у встановлений законом спосіб набула право власності на земельну ділянку площею 0,0570 га. Виданий 11.04.1997 на її ім`я державний акт не було скасовано. Натомість, рішенням Вінницької міської ради №548 від 27.08.2021, до якого рішенням №624 від 29.10.2021 внесено зміни, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 на території Вінницької міської територіальної громади та передано земельну ділянку площею 0,0400 га безоплатно у власність, а 23.11.2021 право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку зареєстровано в в Державному реєстрі речових прав. Надалі, ОСОБА_2 цю земельну ділянку відчужив ОСОБА_3 , а та, в свою чергу, її відчужила ОСОБА_4 ..

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

З урахуванням цього правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16, провадження №12-158гс18).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначений

у статті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від .05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18); від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18); від 3.00.12019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18); від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (провадження №14-364цс19); від 06.04.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-84гс20) та інших).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі №378/596/16-ц (провадження №14-545цс19), від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 (провадження №12-61гс21) (пункт 148)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі

№373/326/17 (провадження №14-201цс21), пославшись на свою сталу та сформовану судову практику, вказала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений.

Відповідно до сталої та сформованої судової практики Великої Палати Верховного Суду власник, з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 (справа №910/1809/19) звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, в яких на підставі цих рішень виникли права та були надалі відчужені. Крім того, підстави витребування майна у добросовісного володільця регулюється статтею 388 ЦК України, а не незаконним володільцем, підстави витребування майна від якого унормовано у статті 387 ЦК України.

Отже, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги, а саме: визнання протиправними та скасування рішень Вінницької міської ради щодо передачі спірної земельної ділянки ОСОБА_2 ; визнати недійсними договорів купівлі-продажу спірної земельної ділянки, що укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ; визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на спірну земельну ділянку, суд, беручи до уваги правові позиції Верховного Суду, доходить висновку, що у даному конкретному випадку позивачем обрано неефективний спосіб захисту, адже задоволення заявлених позовних вимог не призведе до відновлення порушеного права позивача на земельну ділянку, яка належать його померлій матері, входить до складу спадкового майна та спадщину після смерті якої позивач прийняв у визначеному законом порядку.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, суд не бере до уваги надані відповідачами відзиви на позовну заяву з викладом заперечень щодо необґрунтованості позову.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підялгають.

Керуючись ст.ст. 1, 10, 12, 13, 76-82, 141, 158, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , мешканець АДРЕСА_3 ;

Відповідач - Вінницька міська рада, код ЄДРПОУ 25512617, адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, 59;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , мешканець АДРЕСА_4 ;

Відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_8 , мешканка АДРЕСА_5 ;

Відповідачка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , мешканка АДРЕСА_2 ;

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 39767547, адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 63.

Суддя Л.П. Шевчук