ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року Справа № 160/6981/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Калугіної Н.Є.,
при секретарі судового засідання - Байрак П.І.,
за участю:
представника позивача - Тимофієва Є.Л.,
представника відповідача - Бабенко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/6981/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення, прийнятих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, саме вимогу №Ф-[телефон приховано] від 01.12.2025; рішення №[номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, зроблені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, є суперечливими, не підтвердженими документально, а відтак оскаржувані рішення відповідача є протиправними. До того ж, позивач зазначив, що в порушення підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України перевіряючими проводилася перевірка питань, які не були зазначені в Акті перевірки від 24.09.2025 та відповідно не були предметом оскарження; відповідачем допущені порушення податкового законодавства України під час адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.03.2026 відкрив загальне позовне провадження у цій справі, підготовче засідання призначив на 28.04.2026, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Згідно із наданим відповідачем відзивом на позов, відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, зазначив, що нарахування за наслідками перевірки податкових зобов`язань відбулось на підставі документів, що надані під час перевірки, вважає, що висновки акту є обґрунтовані, підстав для задоволення позову не вбачає.
16.04.2026 позивач подав заяву про зміну предмета позову, в якій додав до вже заявлених позовних вимог вимогу про визнання протиправним та скасування Рішення №[номер приховано] від 26.03.2026.
Протокольною ухвалою від 28.04.2026 суд задовольнив заяву позивача про зміну предмета позову та постановив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміни предмета позову.
Згідно із наданою позивачем відповіддю на відзив, позивач вказав, що відповідач не надав жодного заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, що підтверджує неправомірність оскаржуваних рішень; обґрунтування заперечень відповідача зводиться лише до викладення тексту Акту позапланової перевірки від 24.11.2025, та не спростовують обставини, які викладені у позові.
Згідно із наданими відповідачем письмовими поясненнями від 27.04.2026, відповідач щодо тверджень позивача про відсутність підтвердження порушення строків сплати єдиного соціального внеску, вказав, що сума, нарахована платнику податків відповідно до рішення № [номер приховано] від 26.03.2026 року була сформована автоматизованими засобами на основі тієї податкової звітності, яку позивач самостійно і подавав і складається зі звітів, що підприємцем самостійно надавалася по ЄСВ та авансових нарахувань ЄСВ, які щоквартально нараховувалися згідно чинного законодавства.
Щодо тверджень позивача стосовно строків винесення Рішення № [номер приховано] від 26.03.2026 року, відповідач вказав, що ДПС України у рішенні від 27.03.2026 року № 5072/6/99-00-06-0203-06, скасувавши рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01.12.2025 № [номер приховано], зобов`язала ГУ ДПС у Дніпропетровській області винести та направити нове рішення, з урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог чинного законодавства, що і було зроблено ГУ ДПС у Дніпропетровській області шляхом прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № [номер приховано] від 26.03.2026 року.
Згідно наданих позивачем письмових пояснень від 18.05.2026, позивач зазначив про незрозумілість та необґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті, щодо завищення оподатковуваного доходу у сумі 1 848 330,50 грн та завищення вартості документально підтверджених витратна загальну суму 3 311 019,14 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 263 283,96 грн
Згідно із наданими відповідачем поясненнями від 05.06.2026, відповідач зазначив про те, що під час перевірки позивачем надані не всі документи які запитувались контролюючим органом, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено Акт від 10.09.2025 №2438/04-36-24-07-2264104870 «Про надання, не у повному обсязі, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) первинних документів та інформації пов`язаних з предметом перевірки». Також контролюючий орган навів пояснення обгрунтованості висновків акту в частині здійснених розрахунків.
Згідно із наданими позивачем письмовими поясненнями від 24.06.2026, позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі № 160/839/26, яке набрало законної сили, скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №[номер приховано] від 02.10.2025 року, згідно якого нараховано штрафні санкції в сумі 1020,00 грн за ненадання у встановлений строк документів для перевірки, згідно акту Акт від 10.09.2025 №2438/04-36-24-07-2264104870 «Про надання, не у повному обсязі, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) первинних документів та інформації пов`язаних з предметом перевірки». Тому, позивач вказав, що відповідачем не доведено факту надання ФОП ОСОБА_1 під час перевірки первинних документів не в повному обсязі.
Протокольною ухвалою від 30.06.2026 суд закрив підготовче провадження у даній справі, судовий розгляд призначив на 23.07.2026.
07.10.2026 на виконання вимог суду відповідач надав пояснення щодо обґрунтованості сум завищених витрат з 2019 по 2014.
09.10.2026 позивачем надані додаткові письмові пояснення.
15.10.2026 в судовому засіданні на стадії ухвалення рішення судом оголошено перерву до 02.11.2026.
В судовому засіданні 02.11.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши позиції сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у період з 01.01.2019 по 31.12.2024 перебував на загальній системі оподаткування. Основний вид діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 4670-п від 21.07.2025 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » та наказу № 5572-п від 10.09.2025 «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 28.08.2025 по 17.09.2025 проводилася документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено Акт від 24.09.2025 № 4094/04-36-24-07/ НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2024».
Згідно із висновками акту від 24.09.2025 контролюючим органом виявлені порушення:
1) п. 177.2, 177.4, ст. 177 ПКУ в частині заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 470 396,86 грн, з них за 2019 рік - 310604,19 грн, 2020 рік - 173374,63 грн, 2021 рік - 242523,16 грн, за 2022 рік - 39116,86 грн, за 2023 рік - 348887,37 грн, за 2024 рік - 355890,65 грн;
2) п.п.1.2, п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п. 164.1.3 п.164.1 ст. 164, п.177.2,п. 177.3, п.п. 177.4, п. ст. 177_ПКУ, в частині заниження військового збору у сумі 122 533,08 грн, в тому числі по періодам: 2019 рік - 25883,68 грн, 2020 рік - 14447,89 грн, 2021 рік - 20210,26 грн, 2022 рік-3259,74 грн, 2023 рік - 29073,95грн, 2024 рік-29657,56 грн;
3) п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.198.5 , п. 198.6, ст.198, п.199.1 ст.199 ПКУ , п.5 розд. ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016р. №159/28289, в частині заниження податку на додану вартість у сумі ПДВ 35 232,00 грн, в тому числі по періодам:
липень 2019 на суму 5 046 грн, вересень 2019 на суму 160 грн, червень 2021 на суму 166 грн, серпень 2022 на суму 33,0 грн, грудень 2024 - 29827,0 грн
та завищення податку на додану вартість за лютий 2022 року на суму - 3300,0 грн;
4) п.201.1., п.201.10 ст. 201 ПКУ в частині відсутності реєстрації податкових накладних по операціям у сумі 149 138 грн ( ПДВ 29 827, 0грн ), в т.ч. по періодам: грудень 2024 - 149138 грн (ПДВ 29827,0грн), які використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, згідно до вимог п.198.5 ст. 198 ПКУ;
5) п. 201.1, п.201.10 ст. 201 ПКУ, з урахуванням п. 5, п. 12 Порядку № 520, в частині не вжиття заходів щодо реєстрації податкових накладних на загальну суму операції 339 171,80грн ( ПДВ 67 834,36 грн), в тому числі по періодам: жовтень 2022 на суму операції 65838,47грн ( ПДВ 13167,69грн), березень 2023 на суму операції 273333,33. (ПДВ 54666,67грн);
6) п.51.1 ст.51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в частині подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками за формою Додаток 1 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам" з недостовірними даними: за перевіряємий період в наданих звітах не в повному обсязі відображено нарахування та виплата доходів на користь фізичних осіб-підприємців за ознакою « 157», а також несвоєчасне подання податкових розрахунків за ф.1 ДФ, 4ДФ за 2кв. 2021 року, 1 кв. 2022 року, 2 кв. 2022 року, 3 кв. 2022 року;
7) п. 4 ч. 1 ст. 4, п.1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 ЗУ №2464-VI донараховано єдиний соціальний внесок у сумі 521372,60 грн, у т.ч. по періодам: 2019 рік - 132252,0 грн, 2020 рік - 181524,20 грн, 2021 рік - 207596,40грн;
8) п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПКУ ненадання під час проведення документальної планової перевірки в повному обсязі первинних документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;
9) п.1 4.2. ст.6 Закону № 2464-VI, п.п. 2 п.4 розділу IV Інструкції №449, в частині несвоєчасної сплати єдиного внеску, донараховано пеню в сумі 49 855,04 грн та буде застосовано штрафні санкції;
10) п.49.1 ст. 49, п.49.2, п. 203.1 ст.203 ПКУ, в частині несвоєчасного подання податкових декларацій з ПДВ за листопад 2023 та листопад 2024.
ФОП ОСОБА_1 подав заперечення на акт перевірки.
За результатом розгляду заперечень, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло наказ від 06.11.2025 №6812-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 », відповідно до якого було призначено позапланову перевірку тривалістю 5 робочих днів; наказом від 11.11.2025 №6862-п позапланову перевірку продовжено з 14.11.2025 на 2 робочі дні.
За результатами позапланової перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено Акт від 24.11.2025 № 4941/04-36-24-07/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з оскаржуваних питань щодо дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2024».
Згідно висновків акту від 24.11.2025 контролюючим органом виявлені порушення:
1) п. 177.2, п. 177.3, п.п. 177.4.5, п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ в частині заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 263 283,96 грн, з них за 2019 рік - 80 976,23 грн, 2020 рік - 15005,48 грн, 2021 рік - 96 144,39 грн, за 2022 рік - 18 176,57 грн, за 2023 рік - 3 166,11 грн, за 2024 рік - 49 815,18 грн;
2) п.п.1.2, п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п. 164.1.3 п.164.1 ст. 164, п.177.2,п. 177.3, п.п. 177.4, п. ст. 177 ПКУ, в частині заниження військового збору у сумі 21 940,31 грн, в тому числі по періодам: 2019 рік - 6748,02 грн, 2020 рік -1250,46 грн, 2021 рік - 8012,03грн, 2022 рік1514,72 грн, 2023 рік-263,84 грн, 2024 рік - 4151,27 грн
3) п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.198.5 , п. 198.6, ст.198, п.199.1 ст.199 ПКУ , п.5 розд. ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016р. №159/28289, в частині заниження податку на додану вартість у сумі ПДВ 15 138,00 грн, в тому числі по періодам: лютий 2019 - 2600,0 грн, серпень 2019- 5258,0 грн, вересень 2019 - 492,0 грн, жовтень 2019 - 419,0 грн, листопад 2019 -439,0 грн., грудень 2019 - 317,0 грн, березень 2020 - 106,0 грн, травень 2020- 50,0грн, липень 2020 - 161,0 грн, серпень 2020 - 43,0 грн, травень 2021 - 86,0 грн, червень 2021 - 166 грн, грудень 2021 - 2 грн, серпень 2022 - 33,0 грн, грудень 2023 - 4966,0 грн та завищення податку на додану вартість за лютий 2022 року на суму - 3300,0 грн;
4) п.201.1., п.201.10 ст. 201 ПКУ, в частині відсутності реєстрації податкових накладних на суми на операції у сумі 48 658,78 грн ПДВ 9731,0 грн, в т.ч. по періодам: лютий 2019 - 13000,0 грн, ПДВ 2600,0 грн, серпень 2019- 1061,0грн ПДВ 212,0 грн, вересень 2019 - 1662,36грн ПДВ 332,0 грн, жовтень 2019 - 2096,12 грн ПДВ 419,0 грн, листопад 2019-2193,52 грн ПДВ 439,0 грн, грудень 2019 - 1583,70 грн ПДВ 317,0 грн, березень 2020 - 529,87 грн ПДВ 106,0 грн, травень 2020- 249,16 грн ПДВ 50,0 грн, липень 2020 - 807,03 грн ПДВ 161,0 грн, серпень 2020 - 216,04 грн ПДВ 43,0 грн, травень 2021 - 429,98 грн ПДВ 86,0 грн, грудень 2023 - 24830,0 грн ПДВ 4966,0 грн, які використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, згідно до вимог п.198.5 ст. 198 ПКУ;
5) п. 201.1, п.201.10 ст. 201 ПКУ, з урахуванням п. 5, п. 12 Порядку №520, в частині не вжиття заходів щодо реєстрації податкових накладних на загальну суму операції 339171,80грн (ПДВ 67834,36 грн), в тому числі по періодам: жовтень 2022 - на суму операції 65838,47грн (ПДВ 13167,69грн), березень 2023 - на суму операції 273 333,33 грн (ПДВ 54 666,67грн);
6). п.51.1 ст.51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в частині подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками за формою Додаток 1 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам" з недостовірними даними: за перевіряємий період в наданих звітах не в повному обсязі відображено. нарахування та виплата доходів на користь фізичних осіб-підприємців за ознакою « 157», а також несвоєчасне подання податкових розрахунків за ф.1 ДФ, 4ДФ за 2кв. 2021 року граничний термін подання якої 09.08.2021, фактично наданий 12.08.2021, за 1 кв. 2022 року, граничний термін подання якої 10.05.2022, фактично наданий 10.08.2022, за 2 кв. 2022 року граничний термін подання якої 09.08.2022, фактично наданий 10.08.2022, за 3 кв. 2022 року, граничний термін подання якої 09.11.2022, фактично наданий 11.11.2022;
7) п. 4 ч. 1 ст. 4, п.1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 ЗУ №2464-VI донараховано єдиний соціальний внесок у сумі 234820,80 грн, у т.ч. по періодам: 2019 рік - 98970,97 грн, 2020 рік - 18340,02 грн, 2021 рік - 117509,81 грн;
8) п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПКУ ненадання під час проведення документальної планової перевірки в повному обсязі первинних документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;
9) п.1 ч.2. ст.6 Закону № 2464-VI, п.п. 2 п.4 розділу IV Інструкція №449, в частині несвоєчасної сплати єдиного внеску;
10) п.49.1 ст. 49, п.49.2, п. 203.1 ст.203 ПКУ, в частині несвоєчасного подання податкових декларацій з ПДВ за листопад 2023 та листопад 2024;
11) п.57.3 ст.57 ПКУ, в частині несвоєчасної сплати донараховані за актом перевірки від 31.03.2016 №275/04-16-17-02/2264104870 податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.
За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом прийняті такі рішення:
податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, яким позивачу донараховано податкове зобов`язання з ПДФО у розмірі 263 283,96 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 38 033,53 грн;
податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, яким позивачу донараховано податкове зобов`язання з військового збору у розмірі 21 940,34 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 3 169,46 грн;
податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 15 138,00 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 3 784,50 грн;
податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 36 349,94 грн за не складання та не реєстрацію податкових накладних;
податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 680,00 грн за несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість;
податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн за несвоєчасне подання Податкового розрахунку сум доходів (форма №1-ДФ, 4-ДФ);
податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі сумі 2040,00 грн за ненадання до перевірки книгу обліку доходів та витрат;
податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 6 607,83 грн за несвоєчасну сплату ПДФО, донарахованого за результатами документальної планової перевірки;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-[телефон приховано] від 01.12.2025 на суму 234 820,80 грн,
рішення №[номер приховано] від 01.12.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 105 659,42 грн,
рішення №[номер приховано] від 01.12.2025 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 38600,90 грн.
29.12.2025 ФОП ОСОБА_1 подав до ДПС України скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-[телефон приховано] від 01.12.2025, рішення №[номер приховано] від 01.12.2025 про застосування штрафних санкцій, рішення №[номер приховано] від 01.12.2025 про застосування штрафних санкцій.
Рішенням про результати розгляду скарги від 27.02.2026 №5072/6/99-00-06-0203-06 Державна податкова служба, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.12.2025 № Ф-[телефон приховано], рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.12.2025 № [номер приховано] ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишила без змін, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01.12.2025 № [номер приховано] ГУ ДПС у Дніпропетровській області скасувала та визначила вважати його відкликаним з дня прийняття даного рішення, скаргу задовольнила частково.
31.12.2025 ФОП ОСОБА_1 подав до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, №[номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025.
Рішенням від 15.01.2026 №1307/6/99-00-06-01-02-06 Державна податкова служба України залишила скаргу позивача без розгляду, у зв`язку з тим, що скарга не підписана ФОП ОСОБА_1 .
Вказане рішення отримано позивачем 27.01.2026.
27.01.2026 позивач знов направив скаргу на вказані ППР до ДПС України, із клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги.
Рішенням від 19.02.2026 №4299/6/99-00-06-01-02-06 Державна податкова служба України визнала причини пропуску строку подання скарги не поважними та відмовила позивачу у поновленні строку на подання скарги та Рішенням від 19.02.2026 №4318/6/99-00-06-01-02-06 Державна податкова служба України залишила скаргу позивача від 27.01.2026 без розгляду.
Не погодившись із прийнятими за наслідками позапланової перевірки рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п. 75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Підпунктом 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Крім того, необхідно зазначити, що перевірка на підставі зазначеної правової норми є додатковою (похідною) та нерозривно пов`язана з первинною перевіркою і є її невід`ємною частиною, оскільки під час такої повторної перевірки досліджуються не всі питання, які були предметом первинної перевірки, а лише ті, які були порушені платником податків у відповідній скарзі або запереченнях. Тобто, додаткова (повторна) перевірка, призначена на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78 статті 78 ПК України, є своєрідним способом усунення недоліків, пов`язаних з недостатнім (неповним) дослідженням відповідних питань під час первинної перевірки.
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією сформованою в постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 280/3826/19.
До того ж у постанові від 31 липня 2018 року у справі №826/13304/17 Верховним Судом зазначено, що законодавець викладаючи право податкового органу в п.п. 78.1.5. п. 78.1 ст 78 Податкового кодексу України передбачив запобіжник від зловживань посадовими особами податкового органу у вигляді обмеження предмету такої перевірки виключно питаннями, що стали предметом оскарження.
Як встановлено судом, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 24.09.2025.
21.10.2025 позивачем подані заперечення на акт перевірки від 24.09.2025.
Зі змісту заперечень від 21.10.2025 вбачається, що позивач не погоджується з висновками акту у повному обсязі, тобто, з 1 по 10 пункт висновків, викладених у розділі ІІІ «Висновок» акту від 24.09.2025. Доводи позивача в частині висновків контролюючого органу про завищення позивачем витрат на 10 017 201,97 грн зводять до того, що позивачем під час планової перевірки надані всі документи, що стосуються предмета перевірки, однак, контролюючим органом не всі документи прийняті до уваги.
За результатами розгляду цих заперечень, контролюючий орган прийняв наказ від 06.11.2025 №6812-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 », в якому зазначив про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з оскаржуваних питань за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2024.
Вважаючи, що контролюючим органом порушено процедуру проведення позапланової перевірки, позивач вказав, що посадовими особами відповідача проводилась перевірка з питань, які не були зазначені в Акті перевірки від 24.09.2025 та відповідно не були предметом оскарження, зокрема, в частині несвоєчасності сплати ПДФО за результатами документальної планової перевірки акт від 31.03.2026 № 275/04-16-17-02/ НОМЕР_1 .
Так, в акті перевірки від 24.09.2025, контролюючим органом встановлено такі порушення позивачем податкового законодавства: 1) заниження податку на доходи фізичних осіб, 2) заниження військового збору, 3) заниження податку на додану вартість, 4) завищення податку на додану вартість, 5) відсутність реєстрації податкових накладних, 6) не вжиття заходів щодо реєстрації податкових накладних, 7) подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з недостовірними даними, 8) несплата єдиного соціального внеску, 9) ненадання під час проведення документальної планової перевірки в повному обсязі первинних документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, 10) несвоєчасне подання податкових декларацій з ПДВ.
В акті від 24.11.2025, контролюючим органом встановлені такі порушення позивачем податкового зобов`язання: 1) заниження податку на доходи фізичних осіб; 2) заниження військового збору; 3) заниження податку на додану вартість та завищення податку на додану вартість; 4) відсутність реєстрації податкових накладних; 5) не вжиття заходів щодо реєстрації податкових накладних; 6) подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з недостовірними даними; 7) несплата єдиного соціального внеску; 8) ненадання під час проведення документальної планової перевірки в повному обсязі первинних документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки; 9) несвоєчасна сплата єдиного внеску; 10) несвоєчасне подання податкових декларацій з ПДВ; 11) несвоєчасна сплата донарахованого за актом перевірки від 31.03.2016 №275/04-16-17-02/2264104870 податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.
Отже, акт перевірки від 24.09.2025 не містить висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати донарахованого за актом перевірки від 31.03.2016 №275/04-16-17-02/ НОМЕР_1 податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.
Таким чином установлення під час документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 обставин несвоєчасної сплати донарахованого за актом перевірки від 31.03.2016 №275/04-16-17-02/ НОМЕР_1 податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, що не було предметом попередньої документальної планової виїзної перевірки, проведеної у серпні-вересні 2025 року, здійснено відповідачем поза межами предмета перевірки, визначеного пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
За наслідками встановлення такого порушення, контролюючий орган прийняв податкове повідомлення- рішення №[номер приховано] від 01.12.2025, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 6 607,83 грн.
За таких обставин, порушення відповідачем пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України є підставою для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення №[номер приховано] від 01.12.2025. У зв`язку із наведеним, означене податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте контролюючим органом всупереч нормам Податкового кодексу України.
Разом з тим, позивач посилається на те, що питання придбання запасних частин для ремонту автомобілів, придбання рідин, технічне обслуговування автомобілів, витрати на придбання основних засобів, які підлягають амортизації, витрати на придбання ТМЦ, які не підтверджені належно оформленими первинними документами та по яким відсутні підтверджуючі документи про сплату (платіжні доручення, фіскальні чеки) на загальну суму 489 778,68 грн, також не були предметом планової перевірки, яка проводилась відповідачем у серпні-вересні 2025 року.
Щодо цих доводів позивача, суд зазначає, що згідно змісту акту перевірки від 24.09.2025, контролюючим органом не перевірялись первинні документи, які відображають понесені позивачем витрати на придбання запасних частин для ремонту автомобілів, придбання рідин, технічне обслуговування автомобілів, витрати на придбання основних засобів, які підлягають амортизації, а саме: видаткові накладні, рахунки на придбання запчастин, рідин, шин, освіжувачів повітря для авто та інших ТМЦ.
Висновки контролюючого органу в акті перевірки від 24.09.2025 щодо завищення позивачем витрат на 10 017 201,97 грн, зроблені під час аналізу задекларованих позивачем доходів у спірному періоді, доходів, підтверджених актами та довідками (КБ-2, КБ-3), витрат, підтверджених актами та довідками (КБ-2, КБ-3), витрат, підтверджених первинним документами на придбання ТМЦ.
Згідно змісту акту від 24.11.2025, контролюючий орган, змінивши попередні висновки, дійшов висновку про завищення позивачем задекларованої суми витрат у розмірі 3 311 019,14 грн в тому числі по періодам: 2019 рік на суму 449 867,95 грн., 2020 рік на суму 83363,75 грн., 2021 рік на суму 534 135,51 грн., 2022 рік на суму 100 980,92 грн., 2023 рік на суму 992 770,01 грн., 2024 рік на суму 1 149 901,00 грн.
До такого висновку, податковий орган дійшов, зокрема, аналізуючи надані під час перевірки видаткові накладні, рахунки на придбання запчастин для автомобілів, рідин, шин, освіжувачів повітря для авто та інших ТМЦ (12 аркуш акту від 24.11.2025), також на придбання основних засобів, що підлягають амортизації, та які не є витратами у відповідності до п. 177.4 ст. 177 ПК України (14 та 20 аркуші акту від 24.09.2025), а також встановив, що позивач до складу витрат включив витрати, які не підтверджені первинними документами на суму 489 778,68 грн (14 аркуш акту від 24.11.2025).
Отже, під час позапланової перевірки у листопаді 2025 року були досліджені документи, які стосувались понесення позивачем витрат на придбання запасних частин для ремонту автомобілів, придбання рідин, технічне обслуговування автомобілів, витрати на придбання основних засобів, які підлягають амортизації, тобто - «Інших витрат», та які не досліджувались під час планової перевірки у серпні-вересні 2025 року.
Разом з тим, судом не встановлено, що ці документи не надавались контролюючому органу під час планової перевірки.
Згідно актів приймання - передавання документів №№1-8, які складені між позивачем та представниками контролюючого органу у період з 01.09.2025 по 16.09.2025, позивачем під час планової перевірки надані, зокрема, видаткові накладні, рахунки, квитанції, товарні та касові чеки за 2019-2024 роки, копії довідок КБ-2 та Актів КБ-2 за 2019-2024 роки тощо.
При цьому, позивач посилається на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/839/26 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № [номер приховано] від 02.10.2025 про застосування до позивача штрафних санкцій за ненадання або надання не у повному обсязі первинних документів та інформації пов`язаної з предметом перевірки у розмірі 1020,00 грн. Вказане податкове повідомлення- рішення прийнято за наслідками складання акту «Про надання не у повному обсязі ФОП ОСОБА_1 первинних документів та інформації пов`язаної з предметом перевірки» від 10.09.2025 №2438/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача у серпні-вересні 2025 року.
Вказане рішення набрало законної сили 11.06.2026 року.
Посилання позивача на це судове рішення є доречним, адже, під час розгляду справи №160/839/26 судом не встановлено обставин надання позивачем первинних документів та інформації пов`язаної з предметом перевірки не у повному обсязі. При цьому, у справі №160/839/26 досліджувались обставини прийняття відповідачем акту про надання позивачем документів не у повному обсязі, який прийнятий 10.09.2025, тобто до продовження строку проведення перевірки, який на підставі наказу від 10.09.2025 був продовжений до 17.09.2025.
Обставинами цієї справи встановлено, що позивач після 10.09.2025 актами №№5-8 надавав контролюючому органу первинні та інші документи, необхідні для проведення планової перевірки.
Таким чином, відповідач не довів, що під час планової перевірки, яка проводилась у серпні-вересні 2025 року, позивачем не були надані документи, що стосуються понесення позивачем витрат на придбання запасних частин для ремонту автомобілів, придбання рідин, технічне обслуговування автомобілів, витрати на придбання основних засобів, які підлягають амортизації.
При цьому, за наслідками позапланової перевірки, відповідачем не встановлено обставин ненадання або надання не у повному обсязі первинних документів, відповідний акт під час позапланової перевірки відповідачем не складався. А відтак, судом презюмується той факт, що позивачем до позапланової перевірки надано всі первинні документи, які стосувались предмета позапланової перевірки.
Тому, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач під час проведення позапланової перевірки досліджував питання, які не були предметом дослідження під час планової перевірки, та які стосуються включення ФОП ОСОБА_1 до складу витрат, витрати на придбання запасних частин для ремонту автомобілів, придбання рідин, технічне обслуговування автомобілів, витрати на придбання основних засобів, які підлягають амортизації на суму 103 604,70 грн (12-й аркуш акту від 24.11.2025) та витрат на придбання основних засобів, що підлягають амортизації на суму 118 599,00 грн та на суму 52 307,59 грн (14-й аркуш акту від 24.11.2025) та витрати на придбання ТМЦ, які не підтверджені належно оформленими первинними документами та по яким відсутні підтверджуючі документи про сплату на суму 489 778,68 грн.
Враховуючи наведене, судом не встановлено поважних причин, з яких контролюючий орган був позбавлений можливості дослідити під час планової перевірки наведені вище обставини.
При цьому, як прослідковується із доводів контролюючого органу в актах від 24.09.2025 та від 24.11.2025, в акті від 24.09.2025 контролюючий орган у розділі « 2.2.2 Визначення витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу (документально підтверджені)» аналізував витрати позивача, що пов`язані з веденням безпосередньо будівельної діяльності, та аналізував акти КБ-2 та довідки КБ-3, а також первинні документи щодо придбання ТМЦ, які використовуються безпосередньо під час виконання будівельних робіт, тоді як в акті від 24.11.2025, у розділі « 2.2.2 Визначення витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу (документально підтверджені)» контролюючий орган аналізував інші витрати позивача, зокрема, на придбання запчастин для автомобілів, рідин, шин, освіжувачів повітря для авто та інших ТМЦ, також на придбання основних засобів, що підлягають амортизації, та первинні документи щодо їх придбання.
Також, згідно висновків акту від 24.11.2025 (14 та 20 аркуші акту від 24.11.2025) податковий орган встановив порушення позивачем п. 177.4. ст. 177 ПК України в частині віднесення позивачем у 2023 році до складу витрат, витрати на придбання картини «Пума», картини «Руки із золотом», пилосос миючий з аквафільтром, стіл, стільці, телевізор, пилосос ручний на загальну суму 52307,59 грн, оскільки вважав це витратами на основні засоби, які не входять до складу витрат, передбачених п.п. 177.4 ст. 177 ПК України.
Однак, вказані обставини не досліджувались контролюючим органом під час проведення планової перевірки у серпні-вересні 2025 року.
З наведеного вбачається, що податковий орган переглянув власні вже затверджені висновки, вийшов за межі своїх попередніх висновків, хоча предмет поданих заперечень цього не стосувався.
Таким чином, під час проведення позапланової перевірки у листопаді 2025 року, відповідач вийшов за межі предмета планової перевірки та дослідив обставини, які не досліджувались під час планової перевірки.
Згідно висновків акту від 24.11.2025, контролюючий орган встановив завищення позивачем задекларованих витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу від здійснення діяльності на суму 3 311 019,14 грн.
Загальна сума витрат, яку відповідач встановив досліджуючи обставини які не входили до предмета планової перевірки - придбання запчастин для автомобілів, рідин, шин, освіжувачів повітря для авто та інших ТМЦ, також на придбання основних засобів, що підлягають амортизації, та які на думку контролюючого органу не є витратами, у розумінні п. 177.4 ст. 177 ПК України, складає 764289,97 грн (103604,70 + 118599,00+489778,68+52307,59).
Отже, в контексті доводів позивача про вихід відповідача за межі планової перевірки, судом встановлено, що відповідачем в порушення пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, визначено завищення позивачем витрат на суму 764289,97 грн, що в свою чергу вплинуло на суму донарахованого відповідачем податку з доходу фізичних осіб на суму 60765,94 грн, військового збору на суму 5063,83 грн та єдиного соціального внеску на суму 54196,64 грн.
До такого висновку суд дійшов з урахуванням того, що сума 764289,97 грн складає 23,08 % від загального розміру завищених позивачем витрат - 3 311 019,97 грн.
Разом з тим, щодо встановлених під час перевірки порушень позивачем норм податкового законодавства в частині включення до складу витрат, які пов`язані з одержанням доходу, витрат, які не підтверджені первинними документами та витрат, які не є витратами у відповідності до п.177.4 ст. 177 ПК України, контролюючий орган в акті перевірки вказав, що позивачем за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 задекларовано 4 413 274,70 грн витрат.
На думку відповідача, наданими під час перевірки документами, позивач підтвердив 1 866 545,53 грн витрат.
Також, згідно висновків контролюючого органу, позивачем завищено витрати на суму 3 311 019,14 грн за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 роки.
Однак, здійснивши арифметичний розрахунок, судом встановлено, що різниця між витратами, які задекларовані позивачем та витратами, які підтверджені первинними документами є 2 546 729,17 грн (4413274,70 грн- 1 866 545,53 грн = грн).
При цьому, відповідач вказав, що позивачем безпідставно включено до витрат витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного значення на суму 103604,70 грн, витрат на придбання основних засобів, які не є витратами у розумінні п.177.4 ст. 177 ПК України, на суму 118599,00 грн, витрати, які не підтверджені належно оформленими первинними документами на суму 489778,68 грн.
Також відповідач зробив висновки про те, що у 2023 році позивач, придбавши основні засоби на суму 52307,59 грн безпідставно включив їх до складу витрат.
Однак, висновки контролюючого органу дійсно є суперечливими, оскільки відповідачем на аркуші 11-му акту від 24.11.2025 зроблений висновок про те, що «перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, відображених у додатку ф2 до декларації про майновий стан доходи, за період з 01.01.2019 по 31.12.24 встановлено завищення витрат на суму 3 311 019,14 грн» (абз 1 Розділу 2.2.2. «Визначення витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу (документально підтверджених)») та на аркуші 18 акту від 24.11.2025 одночасно зроблено висновок про те, що «перевіркою визначення вартості документально підтверджених витрат, що пов`язані із веденням господарської діяльності та суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності, задекларованих у графі 7 у додатку 2 до декларації про майновий стан про суми загального оподаткованого доходу встановлено завищення витрат на суму 2 546 729,17 грн».
При цьому, із змісту акту від 24.11.2025 неможливо встановити, чи входять ці суми 103604,70 грн, 118599,00 грн, 489778,68 грн та 52307,59 грн до складу визначених відповідачем завищених позивачем витрат - 2 546 729,17 грн.
Отже, в акті перевірки контролюючий орган дійшов одночасного висновку про завищення позивачем «Інших витрат» (графа 7 додатку 2 декларації) як на суму 3311019,14 грн, так і на суму 2546729,17 грн за один і той же період - з 01.01.2019 по 31.12.2024.
Зазначивши про не підтвердження позивачем витрат на суму 2 546 729,17 грн, відповідач вказав, що позивачем не надано на запит посадових осіб контролюючого органу від 07.11.2025 №1 книгу обліку доходів і витрат та розшифровку «Інших витрат».
За наслідками такого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № [номер приховано] від 01.12.2025 у зв`язку із ненаданням під час перевірки книги обліку доходів і витрат.
При цьому, згідно доводів позивача, викладених у позові, відповіді на відзив та у письмових поясненнях, позивач вважає, що висновки акту є суперечливими та такими, що не піддаються аналізу, оскільки суми витрат які відповідач визначив як непідтверджені або неправильно включеними до складу витрат не узгоджується з іншими висновками акту. Зокрема, відповідачем не надано обґрунтування та роз`яснення щодо розрахунку «завищення витрат в сумі 2 546 729,17 грн» та «завищення витрат в сумі 3 311 019,14 грн.», в чому саме полягає різниця між цими двома «завищеннями витрат» з різними сумами, та з чого саме вони складаються.
Разом з тим, як встановлено судом, до суми витрат у розмірі 3 311 019,14 грн увійшли такі суми:
103 604,70 грн, як витрати здійснені на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення: запчастин для ремонту автомобілів, придбання рідин, технічне обслуговування автомобілів тощо;
118 599,00 грн, як витрати на придбання основних засобів, які підлягають амортизації, а саме: у 2019 році на суму 62617,50 грн., у 2023 році на суму - 24982,33 грн., у 2024 році - 30999,17 грн (ФОП ОСОБА_2 , за тельфер EMVIL.CJV, видаткова накладна від 24.07.2019 №4275 на суму 7500 грн.; ТОВ "КОМФІ ТРЕЙД", ЄДРПОУ 36962487, за телевізор Samsung, Передплата «Кіно І ТБ: Максимальна» на 12 місяців, набір для чищення екранів Colorway CW-4129, видаткова накладна від 29.03.2019 № PHGVD-000000025 на суму 41785,0 грн, ТОВ "КОМФІ ТРЕЙД", ЄДРПОУ 36962487, за кондиціонер спліт Samsung AR09RSFPAWQNER зі встановленням, рахунок від 27.05.2019 № СФАРL-[телефон приховано] на суму 13332,50 грн, ТОВ "КОМФІ ТРЕЙД", ЄДРПОУ 36962487, за Смартфон Samsung Galaxy S22 8/128Gb, Мережевий зарядний пристрій Samsung 25W Travel Adapter, Захисна плівка для смартфону MakeFuture Smart Cut 2, Чохол для смартфона Samsung Silicone Cover Galaxy S22 Forest Green, видаткова накладна від 21.04.2023 N PHGVD-[телефон приховано] на суму 24982,33 грн, ТОВ"ФТД-РИТЕЙЛ" магазин "Фокстрот", ЄДРПОУ 43890029, за Ноутбук HP 17-cn3017ua (91L43EA), видаткова накладна від 27.12.2024 №РФ-КРВТ-0935-8321855 на суму 30999,17 грн);
489 788,68 грн, як витрати які не підтверджені належно оформленими первинними документами та по яким відсутні підтверджуючи документи про сплату;
52 307,59 грн, як витрати які позивачем включені до витрат у 2023 році (ПП "Херсонопторг", ЄДРПОУ 33014979, видаткова накладна від 25.04.2023 №18550892/230425/002 за картину ART FAMILY 60*80см "Пума" на суму 674,17 грн, картина ART FAMILY 50*80см "Руки із золотом" на суму 599,17 грн.; ТОВ "КОМФІ ТРЕЙД", ЄДРПОУ 36962487, видаткова накладна від 19.07.2023 №PHGVD000000060 за пилосос миючий з аквафільтром Bosch BWD421PET в сумі 10831,67грн, ПП "Херсонопторг", ЄДРПОУ 33014979, видаткова накладна від 10.11.2023 №18425079/231108/8004 за стіл обідн. 1200*700*750мм АН-N009 МДФ бук попилястий IMP в сумі 4499,20 грн., стільці HOMEFORT Тріумф 465*600*830мм світло сірий в сумі 2372,55 грн, ТОВ "КОМФІ ТРЕЙД", ЄДРПОУ 36962487, видаткова накладна від 21.12.2023 №PHGVD000000115 за телевізор Samsung UE55CU7100UXUA в сумі 19165,0 грн.; ТОВ "КОМФІ ТРЕЙД", ЄДРПОУ 36962487, видаткова накладна від 29.12.2023 №PHGVD000000124 за Пилосос ручний для дому Rowenta RH99COWO в сумі 14165,83 грн), та які не визначені п. 177.4 ст. 177 ПК України;
2 546 729,17 грн, як витрати які визначені відповідачем, як завищені позивачем.
При цьому, судом під час розгляду справи цієї справи вже встановлено порушення відповідачем норм податкового законодавства в частині висновків про завищення позивачем витрат на суму 764289,97 грн, яка складається з 103 604,70 грн, 118 599,00 грн, 489 788,68 грн, 52 307,59 грн.
Стосовно визначеної відповідачем суми завищених позивачем витрат у розмірі 2 546 729,17 грн, як вже зазначено судом, до такого висновку контролюючий орган дійшов у зв`язку із тим, що позивачем під час перевірки на запит від 07.11.2025 №1 не надано книгу обліку доходів та витрат.
Щодо суми завищених витрат у розмірі 2 546 729,17 грн, як зазначив відповідач у письмових поясненнях від 07.10.2026, така сума витрат є різницею між сумою задекларованих позивачем витрат - 4 413 274,70 грн та підтверджених первинними документами витрат на суму 1 866 545,53 грн.
Інших висновків, які б могли розкрити (розшифровати) суму витрат у розмірі 2 546 729,17 грн в акті від 24.11.2025 відсутні.
На сторінках 18-20 акту від 24.11.2025, відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надані підтверджуючі первинні документи на придбання робіт(послуг) та документи, які підтверджують їх сплату за період 2019-2021 роки на загальну суму 931 594,90 грн., в тому числі: за 2019 рік на суму 357 700,30 грн., за 2020 рік на суму 73 818,20 грн., за 2021 рік на суму 500 076,40 грн.
За період 2022 - 2024 роки ФОП ОСОБА_1 надані до перевірки акти виконаних робіт по яким відсутній факт витрачання коштів на здійснення витрат, а саме: не надані платіжні документи про оплату отриманих послуг (платіжні доручення, фіскальні чеки) по наступним фізичним особам підприємцям:
2023 рік - ФОП ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , за оздоблювальні та облицювальні будівельні роботи в сумі 423980,0 грн., ФОП ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , за проведення покрівельних робіт у сумі 458100,0 грн.; ФОП ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , за визначення вартості будівельних робіт при застосування ПЕК АВК-5 на суму 38250,0грн;
2024 рік ФОП ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , за проведення покрівельних робіт у сумі 247270,0 грн.; ФОП ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , за створення брендового стилю для ПРОФІМЕД у сумі 55900,0грн, акт від 06.07.2024 №1 ФОП ОСОБА_7 , PHOКПП [номер приховано], за оздоблювальні та облицювальні будівельні роботи в сумі 560700,0 грн., ФОП ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , за послуги з ремонту мереж опалення, водопостачання та водовідведення на суму 45000,0 грн.; ФОП ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , за визначення вартості будівельних робіт при застосування ПЕК АВК-5 на суму 44750,0 грн. ТОВ "ДЕСНА", ЄДРПОУ 21905596, за електромонтажні роботи на суму 377405,0 грн..
При цьому, по 2022 року більш детальних висновків не наведено, та відповідних сум витрачених позивачем коштів на здійснення витрат не вказано.
Однак, якщо здійснюючи арифметичний розрахунок цих сум шляхом додавання, судом отримано суму у розмірі 3 182 949,90 грн.
У поясненнях від 07.10.2026 відповідач вказав, що завищення витрат складає 2 546 729,17 грн (4 413 274,70 грн. -1 866 545,53 грн.) , з них: 931 594,90 грн. - за 2019 - 2021 роки відсутні підтвердні документи; 1 615 134,16 грн. - відсутні платіжні документи про оплату отриманих послуг від ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «Десна».
Та додав, що ФОП ОСОБА_1 тільки по суб`єктам господарювання: ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «Десна» до перевірки надані акти виконаних робіт аж на суму 2 251 355,0 грн. (Сторінки 18 - 20Акту), але задекларовано в деклараціях про майновий стан та доходи за 2022-2024 лише 1 615 134,16 грн.
Суд зазначає, що такі висновки відповідача відсутні у акті від 24.11.2025, контролюючим органом, окрім як у поясненнях від 07.10.2026, більше у жодному документі не зазначалось про задекларовану позивачем суму витрат за 2022-2024 по суб`єктам господарювання: ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «Десна» у розмірі 1 615 134,16 грн.
Отже, будь-якого посилання на первинні документи та обґрунтування витрат саме в такій сумі (2 546 729,17 грн) акт перевірки не містить, та не містить даних про те, на підставі яких первинних документів, відповідач визначив наведені ним дані щодо витрат, на підставі яких господарських операцій, які операції підлягають включенню, а які не підлягають включенню до складу витрат, тобто, взагалі неможливо встановити з яких документів відповідачем взяті такі дані.
При встановленні податкового правопорушення відповідач повинен послатися саме на первинні документи по кожній господарській операції платника податку, при дослідженні яких було виявлено певні обставини здійснення господарських операцій, для встановлення податкового правопорушення у розумінні вищенаведених норм права недостатньо.
Відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення в частині завищення позивачем витрат на суму 2 546 729,17 грн, посилань на первинні документи позивача, не встановлення на підставі первинних документів, які господарські операції були проведені у спірному випадку, не визначення за цими первинними документами, які суми та по яких конкретно господарських операціях включені та відповідно не включені до складу витрат і доходів, суперечить вимогам Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, оскільки факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які підтверджують наявність зазначених фактів.
Таким чином, в контексті доводів позивача про необгрунтованість висновків акту стосовно визначення відповідачем завищеної суми витрат, суд встановив, що донараховання позивачу податку з доходу фізичних осіб у розмірі 263283,96 грн та штрафних санкцій у розмірі 38033,53 грн на підставі податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, військового збору та штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, єдиного соціального внеску у розмірі 234820,00 на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-[телефон приховано] від 01.12.2025 та нарахованих штрафних санкцій на підставі рішення №[номер приховано] від 01.12.2025, є протиправними, а прийняті за наслідками таких донарахувань ППР підлягають скасуванню повністю.
Як зазначено в акті перевірки від 24.11.2025, під час перевірки ФОП ОСОБА_1 вручено запити з проханням надати інформацію первинні документи зокрема, але не виключно:
№ 1 від 07.11.2025, який вручено ФОП ОСОБА_1 07.11.2025, щодо надання книги обліку доходів та витрат, виписки банку, чеки квитанції, касові ордери за первіряємий період, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість будівельних робіт та витрат, підсумкові відомості ресурсів, видаткові накладні на придбання ТМЦ, акти виконаних робіт, послуг з детальною розшифровкою робіт, обсягу виконаних робіт, об`єктів, де ці роботи проводились, які пов`язані здійсненням господарської діяльності та які знайшли відображення у додатку 2 до податкових деклараціях про майновий стан та доходи, розшифровку «інших витрат», що задекларовані у додатках до декларації про майновий стан і доходи, акти списання запасних частин, мастил, шин та інш. ТМЦ, палива у розрізі кожного транспортного засобу ;
№2 від 17.11.2025, який вручено ФОП ОСОБА_1 17.11.2025, з необхідністю надати пояснення та документи, засвідчені підписом та скріплені печаткою (за наявності) щодо обставин виявлених порушень, а також інформації, яка спростовує наявність вини, пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ.
ФОП ОСОБА_1 надано письмову відповідь, документи на запит №1, письмовою відповіддю від 13.11.2025 надані виписки банку, чеки, квитанції, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість будівельних робіт та витрат, підсумкові відомості ресурсів, видаткові накладні на придбання ТМЦ, акти виконаних робіт, послуг, акти списання палива, запасних частин до автомобілів, мастил, шин.
Контролюючим органом вказано, що до перевірки не надано книгу обліку доходів та витрат, а також детальну розшифровку «інших витрат», що задекларовані у додатках до декларації про майновий стан і доходи.
Отже, як встановлено під час позапланової перевірки, позивач не надав до перевірки книгу обліку доходів та витрат, у зв`язку з чим, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №[номер приховано] від 01.12.2025, яким позивачу визначено податкове зобов`язання у вигляді штрафних санкцій на суму 2040 грн.
Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п.44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які, провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Наказом Міністерства доходів і зборів №481 від 16.09.2013 р. затверджено «Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність».
Законом України №786-IX від 14.07.2020 р. внесені зміни до п. 177.10 ст.177 ПК України: фізичні особи-підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На підставі наведено та враховуючи, що позивачем доводи акту стосовно ненадання книги обліку доходів і витрат не спростовані, та в матеріалах справи відсутні докази зворотного, податкове повідомлення - рішення №[номер приховано] від 01.12.2025 суд вважає правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Щодо встановлених порушень в частині заниження позивачем податку на додану вартість.
Згідно висновків акту від 24.11.2025 у розділі 2.7.1., контролюючим органом встановлено, що за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 4 248 741 грн.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 встановлено їх заниження на 9731,0 грн., в т.ч. по періодам: лютий 2019 - 2600,0 грн., серпень 2019-212,0 грн., вересень 2019 - 332,0 грн., жовтень 2019 - 419,0 грн., листопад 2019 -439,0 грн.., грудень 2019 - 317,0 грн., березень 2020 - 106,0 грн.., травень 2020- 50,0грн., липень 2020 - 161,0 грн., серпень 2020 - 43,0 грн., травень 2021 - 86,0грн., грудень 2023 - 4966,0грн.; - завищення за лютий 2022 на суму 3300,0 грн,
Згідно наданих до перевірки первинних документів, даних ЄРПН встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2019 по 31.12.2024 були придбані товарно-матеріальні цінності та послуги на суму ПДВ - 9731, 0 грн., в т.ч. по періодам: лютий 2019 - 2600,0 грн., серпень 2019-212,0 грн., вересень 2019 - 332,0 грн., жовтень 2019 - 419,0 грн., листопад 2019 -439,0 грн.., грудень 2019 - 317,0 грн., березень 2020 - 106,0 грн.., травень 2020- 50,0грн., липень 2020 - 161,0 грн., серпень 2020 - 43,0 грн., травень 2021 - 86,0грн., грудень 2023 - 4966,0грн., які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та були включені до складу податкового кредиту (розширені дані наведені у таблиці на аркушах акту 50-54).
Як встановлено судом, серед таких ТМЦ та послуг були: проживання у готелях, їжа, іграшки та предмети першої необхідності для немовлят, які очевидно не можуть використовуватись позивачем у здійсненні ним господарської діяльності.
Контролюючий орган в акті перевірки від 24.11.2025 встановив, що в порушення п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.198.5 ст. 198, п.199.1 ст. 199 ПКУ ФОП ОСОБА_1 неправомірно занижено задекларовані показники у рядку 4.1 Декларації у сумі 9731, 0 грн., в т.ч. по періодам: лютий 2019 - 2600,0 грн., серпень 2019- 212,0 грн., вересень 2019 - 332,0 грн., жовтень 2019 - 419,0 грн., листопад 2019 -439,0 грн.., грудень 2019 - 317,0 грн., березень 2020 - 106,0 грн.., травень 2020- 50,0грн., липень 2020 - 161,0 грн., серпень 2020 - 43,0 грн., травень 2021 - 86,0грн., грудень 2023 - 4966,0 грн., в частині не нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на товарно-матеріальні цінності, придбані в період з 01.01.2019-31.12.2024, та не використані в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
Згідно з п. 189.1. ст. 189 ПК України, - у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V ПКУ Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та від 16 липня 2015 року № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Водночас п. 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).
При нарахуванні податкових зобов`язань використовується ставка податку (20, 14 або 7 відсотків), яка застосовувалась при придбанні таких товарів/послуг, необоротних активів та зазначена в податковій накладній, складеній при їх постачанні.
Пунктом 199.1 ст.199 ПК України встановлено, що якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Отже, суд погоджується з тим, що включення до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 9731,00 грн по операціям щодо придбання ТМЦ та послуг, які не використовувались у господарській діяльності позивача є таким, що суперечить нормам Податкового кодексу України.
Також контролюючим органом в акті від 24.11.2025 зазначено, що за період 01.01.2019 по 31.12.2024 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 2741548 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2019 по 02.05.2022, з 01.02.2023 по 31.12.2024 встановлено його завищення на 5407,0 грн., в т.ч. по періодам: серпень 2019 року - 5046,00 грн., вересень 2019- 160,0 грн., червень 2021 - 166,0 грн., грудень 2021 - 2,0 грн., серпень 2022 року - 33,0 грн.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 кодексу.
Відповідно до п. 200.1 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
А тому, визначення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ на суму 15138 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 25% повністю узгоджується із змістом виявленого правопорушення та відповідає нормам податкового законодавства.
Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №[номер приховано] від 01.12.2025, відповідно, у цій частині позову слід відмовити.
Щодо встановленого контролюючим органом порушення в частині не реєстрації податкових накладних та не вжиття заходів щодо реєстрації податкових накладних.
Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.4. ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
Перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п.201.1., п.201.10 ст. 201 ПКУ, а саме: відсутність реєстрації податкових накладних на суми на операції у сумі 48658,78 грн. (ПДВ 9731, 0 грн), в т.ч. по періодам: лютий 2019 - 13000,0 грн., ПДВ 2600,0 грн., серпень 2019- 1061,0грн. ПДВ 212,0 грн., вересень 2019 - 1662,36грн. ПДВ 332,0 грн., жовтень 2019 - 2096,12 грн. ПДВ 419,0 грн., листопад 2019 - 2193,52 грн. ПДВ 439,0 грн.., грудень 2019 - 1583,70 грн. ПДВ 317,0 грн., березень 2020 - 529,87 грн. ПДВ 106,0 грн.., травень 2020- 249,16 грн. ПДВ 50,0грн., липень 2020 - 807,03 грн. ПДВ 161,0 грн., серпень 2020 - 216,04 грн. ПДВ 43,0 грн., травень 2021 - 429,98 грн. ПДВ 86,0грн., грудень 2023 - 24830,0 грн. ПДВ 4966,0грн, які використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, згідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України.
Зазначене стало наслідком включення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 9731,00 грн, по операціям з придбання ТМЦ та послуг, які не використовувались позивачем у господарській діяльності.
До того ж, відповідач під час перевірки встановив, що ФОП ОСОБА_1 має податкові накладні з реалізації товару в статусі ЄРПН «відмовлено за рішенням Комісії», «Реєстрацію зупинено», які мають термін виникнення податкових зобов`язань більше 365 днів,
А саме по контрагенту - ТОВ "ЛІММ-БУД" реєстраційний номер - [номер приховано], податкова накладна №3 від 31.03.2023, дата реєстрації - 18.04.2023, статус в ЄРПН - «відмовлено за рішенням Комісії» обсяг операції - 273333,33 грн, сума ПДВ - 54666,67 грн, та по контрагенту - КНП "Жовтоводська міська лікарня" Жовтоводської міської ради, реєстраційний номер - [номер приховано], податкова накладна №1 від 06.10.2022, дата реєстрації - 21.11.2022, статус -«зупинено», обсяг операції - 65838,47 грн, сума ПДВ - 13167,69 грн.
За наслідками таких висновків, відповідачем прийнято ППР №[номер приховано] від 01.01.2025 на суму 36349,94 грн штрафних санкцій, з яких штраф у розмірі 50% від суми ПДВ - 67834,00 грн, у зв`язку із невжиття заходів щодо реєстрації податкових накладних, та штраф у розмірі 5% - 2432,94 грн, у зв`язку із не реєстрацією позивачем податкових накладних на суми по операціям у розмірі 48658,78 грн.
Як зазначив відповідач у акті від 24.11.2025, ФОП ОСОБА_1 , в порушення п. 201.1, п.201.10 ст. 201 ПКУ, з урахуванням п. 5, п. 12 Порядку № 520 не вжив заходи щодо реєстрації податкових накладних на загальну суму операції 339171,80грн. ( ПДВ 67834,36 грн.), в тому числі по періодам: жовтень 2022 - на суму операції 65838,47грн. ( ПДВ 13167,69 грн.), березень 2023 - на суму операції 273333,33 грн (ПДВ 54666,67грн.).
За наслідками такого порушення, податковим органом на підставі п. 120.1-2 ст. 120.1 ПК України податковим повідомленням - рішенням № [номер приховано] від 01.12.2025 накладено штраф у розмірі 50% від суми ПДВ, зазначених у податкових накладних №3 від 31.03.2023 та №1 від 06.10.2022.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520).
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/ розрахунку коригування.
При цьому, суд зазначає, що позивачем не вживались заходи щодо надання пояснень та первинних документів з метою розблокування податкової накладної №1 від 06.10.2022 та з метою зміни статусу податкової накладної №3 від 31.03.2023, протягом 365 днів з дня складання податкових накладних, і далі. Відповідних доказів або пояснень з боку позивача не надходило. Вказаний строк, згідно Порядку №520, є присічним, та наданий з метою вжиття платниками податків заходів щодо розблокування податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.
Однак, після спливу цього строку реєстрацію податкової накладної провести буде неможливо.
Відповідно до п.120.1-2 ст. 120 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Враховуючи, що станом на час позапланової перевірки реєстрації податкових накладних №1 від 06.10.2022 та №3 від 31.03.2023 відсутні, та у зв`язку із спливом строку реєстрації, їх реєстрація вже неможлива, застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50 % від сум ПДВ, вказаних податкових накладних, є правомірним.
Що ж до не реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 на суми на операції у сумі 48658,78 грн. (ПДВ 9731, 0 грн), суд погоджується із накладенням на позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 9731,00 грн.
Як вже встановлено судом, під час перевірки контролюючий орган встановив заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 на 9731,0 грн., в т.ч. по періодам: лютий 2019 - 2600,0 грн., серпень 2019-212,0 грн., вересень 2019 - 332,0 грн., жовтень 2019 - 419,0 грн., листопад 2019 -439,0 грн.., грудень 2019 - 317,0 грн., березень 2020 - 106,0 грн.., травень 2020- 50,0грн., липень 2020 - 161,0 грн., серпень 2020 - 43,0 грн., травень 2021 - 86,0грн., грудень 2023 - 4966,0грн, внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання ТМЦ та послуг, які не використовувались у господарській діяльності позивача: проживання у готелях, їжа, іграшки та предмети першої необхідності для немовлят.
Пунктом 199.1 ст.199 ПКУ встановлено, що якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно останнього абзацу п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Згідно розрахунку до ППР № [номер приховано] від 01.12.2025, на позивача накладено штрафну санкцію за не реєстрацію податкових накладних на суми на операції у сумі 48658,78 грн. (ПДВ 9731,0 грн) у розмірі 50% від суми операції.
Зазначені нарахування є правомірними та повністю відповідають встановленим під час розгляду обставинам та наявним у матеріалах справи письмовим доказам, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення - рішення № [номер приховано] від 01.12.2025.
Щодо несвоєчасного подання позивачем податкових декларацій з ПДВ.
Під час позапланової перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач несвоєчасно подавав податкові декларації з податку на додану вартість:
за лютий 2022 року, граничний термін подання якої до 21.03.2022 року, фактично подана 07.09.2025 року,
за березень 2022, граничний термін подання якої до 20.04.2022року, фактично подана 25.04.2022 року,
за квітень 2022 року, граничний термін подання якої до 20.05.2022 року, фактично подана 23.05.2022 року,
за березень 2023, граничний термін подання якої до 20.04.2023 року, фактично подана 29.05.2023 року,
за серпень 2023, граничний термін подання якої до 20.09.2023 року, фактично подана 25.09.2023 року,
за листопад 2023, граничний термін подання якої до 20.12.2023 року, фактично подана 21.09.2024 року,
за листопад 2024, граничний термін подання якої до 20.12.2024року, фактично подана 23.12.2024 року.
Згідно п.49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідно до п. 203.1 ст..203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.п.69.1 п.69 Підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями «платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Відповідно до ЗУ «Про внесення змін в Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022р. № 2260-IX (вступає в дію 27.05.2022) відновлено штрафи за несплату податків та зборів, подання звітності, інше, починаючи з 27.05.2022 року.
Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, запроваджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків. Так, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості.
В матеріалах справи відсутні докази подання позивачем відповідних документів з метою підтвердження неможливості виконання свого податкового обов`язку.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. З та 4 розд. II Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (абзац перший п. 7 розд. II Порядку).
При цьому, як встановив відповідач, за несвоєчасне подання декларацій за лютий 2022, березень 2023 та серпень 2023 управлінням оподаткування фізичних осіб проведено камеральні перевірки, за результатами яких складено акти № 8155/04-36-24-16/2264104870 від 12.08.2022, №25898/04-36-24-16/2264104870 від 11.07.2023, №35778/04-36-24-16-11/2264104870 та застосовані штрафні санкції.
За наслідками встановленого порушення контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення [номер приховано] від 01.10.12025, яким за порушення п.49.1 ст. 49, п.49.2, п. 203.1 ст..203 ПКУ до ФОП Бойченко в частині несвоєчасно поданих податкових декларації з ПДВ за листопад 2023 та листопад 2024, застосовані штрафні санкцій у розмірі 340 грн за кожну декларацію.
Обгрунтовуючи свою позицію, позивач вказав, що контролюючий орган в акті перевірки не вказав документи, що підтверджують наявність факту несвоєчасного подання декларацій з ПДВ.
Разом з тим, таку інформацію податковий орган з`ясовує шляхом опрацювання податкових баз даних ДПС, а ні первинних документів, які надаються платником податку під час перевірки.
Враховуючи, що позивачем не спростовані належними та допустимим доказами висновки відповідача стосовно несвоєчасного подання декларацій з податку на додану вартість за листопад 2023 року та листопад 2024 року, застосовані за вказане податкове правопорушення штрафні санкції у розмірі 680 грн є таким, що узгоджується з нормами Податкового кодексу України, а складене за наслідками таких висновків ППР № [номер приховано] від 01.12.2025 є правомірним та скасуванню не підлягає.
На підставі наведеного позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими, та задоволенню не підлягають.
Щодо висновків акту позапланової перевірки в частині несвоєчасного подання Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (за формою звітності 1-ДФ, 4- ДФ), а також надання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку з недостовірними даними: не у повному обсязі відображено нарахування та виплата доходів на користь Фізичних осіб - підприємців за ознакою « 157».
На підставі таких висновків, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №[номер приховано] від 01.12.2025, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1020 грн на підставі п. 119.1 ст. 119 ПК України.
Так, за висновками контролюючого органу при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено несвоєчасне надання Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №1-ДФ, 4-ДФ ) за періоди: II кв. 2021 (строк подання - 09.08.2021, фактично подано- 12.08.2021), І кв. 2022 (строк подання - 10.05.2022, фактично подано - 10.08.2022), II кв. 2022 (строк подання - 09.08.2022, фактично подано- 10.08.2023), III кв. 2022 (строк подання - 09.11.2022, фактично подано- 11.11.2022), та також надання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку з недостовірними даними: не в повному обсязі відображено нарахування та виплата доходів на користь фізичних осіб-підприємців за ознакою « 157».
Щодо висновків стосовно несвоєчасного подання Розрахунків, суд погоджується з висновками контролюючого органу в цій частині, адже, позивачем не заперечує факту несвоєчасного подання Розрахунків, а нарахування штрафних санкцій за вказане податкове правопорушення узгоджується із нормами статті 119 ПК України.
До того ж, як встановлено в акті, в порушення вимог п. 51.1 ст.51, пп. „б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ, Наказу Міністерства доходів і зборів України № 4 від 13.01.2015 року «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» ФОП ОСОБА_1 податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками за формою Додаток 1 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам" надані з недостовірними даними: за перевіряємий період в наданих звітах не в повному обсязі відображено нарахування та виплата доходів на користь фізичних осіб-підприємців за ознакою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме: не відображені розрахунки з наступними фізичними особами-підприємцями: - ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_7 ) за послуги перевезення 1-4 кв.2019: на суму 95000,0 грн., 1-4 кв. 2020 на суму 16400, грн., 1-4 кв. 2021 42300,0 грн., 1-4 кв.2022 на суму 3000,0 грн., 1-4 кв.2023 на суму 25100,0 грн. 1-4 кв. 2024 на суму 18400,0 грн. - ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) послуги з визначення вартості будівництва: 1-4 кв.2019 на суму 56000,0 грн., 1-4 кв. 2020 на суму 32500, грн.., 1-4 кв. 2021 на суму 57000,0 грн., 1-4 кв. 2023 на суму 4500,0 грн.; - ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_8 ) за постачання пакетів оновлень: 1 кв. 2019 на суму 840,0 грн 1 кв. 2020 - 1010,0 грн., 3 кв.2020- 1100,0 грн. 1 кв.2021- 1140, грн.; 4 кв. 2021- 1440,00грн.; 1 кв.2023-1750,00грн.; 1 кв. 2024 - 1750,0грн.,4 кв. 2024- 2900,0 грн. - ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_9 ) за виготовлення, встановлення дерев`яних конструкцій: 1-4 кв.2019 на суму 339697, грн., 1-4 кв. 2021 на суму 4000,0 грн.; ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за оздоблювальні та облицювальні роботи на об`єктах Замовника: 1-4 кв.2019 на суму 115390,0 грн., 1-4 кв. 2020 на суму 135355,0 грн., 1-4 кв. 2023 на суму 90800,0 грн.; - ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_10 ) за послуги 3 кв. 2019 на суму 40800,0 грн.; - ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_11 ) за ремонтні роботи : 1 кв.2019 на суму 13600,0грн., 2 кв.2019 на суму 9750,0 грн. - ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за проведення покрівельних робіт: 1-4 кв.2019 на суму 95000,0 грн., 1-4 кв. 2021 на суму 55140,0 грн. - ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_12 ) за проведення монтажу електропроводки 3 кв. 2024 на суму 6000,0 грн.; - ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за послуги з ремонту мереж опалення, водопостачання та водовідведення 3 кв. 2024 на суму 20000,0 грн.; - ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_13 ) за питну воду: 1-4 кв.2019 на суму 6544,4,0 грн., 1-4 кв. 2020 на суму 8853,04 грн.., 1-4 кв. 2021 12335,36 грн., 1-4 кв. 2022 на суму 12971,40 грн., 1-4 кв. 2023 на суму 15362,10 грн. 1-4 кв. 2024 на суму 3380,40 грн. - ФОП ОСОБА_16 (код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ) за комплектуючі 2 кв. 2024 на суму 700,0 грн.
Суд зазначає, що Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі - додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються: у графі 3а «Сума нарахованого доходу» - (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі - Довідник ознак доходів) (додаток 2 до Порядку).
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов`язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні; у графі 3 «Сума виплаченого доходу» - сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом; у графі 4а «Сума нарахованого податку» - сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період; у графі 4 «Сума перерахованого податку» - фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді; у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» - сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством; у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» - фактична сума перерахованого збору до бюджету; у графі 6 «Ознака доходу» - зазначається ознака доходу, наведена у Довіднику ознак доходів.
Довідником ознак доходів, визначено, що дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу « 157».
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).
Під час виплати суб`єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов`язаних з такою діяльністю, податок у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (п. 178.5 ст. 178 ПКУ).
Таким чином, якщо дохід, який виплачується самозайнятій особі, отримується від операцій, здійснюваних в межах підприємницької або незалежної професійної діяльності, то в додатку 4ДФ до Розрахунку заповнюються графи 3а, 3 та графа 6, у якій зазначається ознака доходу « 157».
Заперечуючи проти наведених висновків відповідача, позивач зазначив, що він не є податковим агентом по вказаним господарським операціям з цим фізичними особами - підприємцями, а тому у нього відсутнє право на подання Розрахунків за формою 1ДФ та 4ДФ.
Разом з тим, суд не приймає такі доводи позивача, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: позивач до матеріалів справи не надав доказів державної реєстрації вказаних фізичних осіб-підприємців відповідно до закону як суб`єктів підприємницької діяльності, не надав доказів подання ними податкових декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця тощо.
Як вже зазначалось, у підготовчому засіданні позивач вказав на неможливість надання первинних документів, які надавались посадовим особам відповідача під час позапланової перевірки.
Відповідно, у суду відсутня можливість дослідити доводи позивача стосовно того, що по цим операціям, позивач не виступав податковим агентом, а доходи вказаним особам були сплачені в рамках виконання договірних домовленостей, як суб`єктам господарювання.
Отже, суд не знайшов підстав для скасування податкового повідомлення - рішення №[номер приховано] від 01.12.2025.
Щодо нарахування відповідачем пені за несвоєчасну сплату позивачем єдиного соціального внеску на підставі рішення №[номер приховано] від 26.03.2026.
Під час проведення перевірки, контролюючим органом встановлено несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску, на підставі самостійно визначеного податкового зобов`язання зі сплати ЄСВ (41-44 аркуш акту від 24.11.2025).
Відповідно до п. 1 ч.2. ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Закон №2464), платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Підпунктом 2 п.4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 №449, із змінами та доповненнями (Далі - Інструкція №449) визначено обчислення та строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними в підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), а саме - платники, визначені підпунктами 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок один раз на квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожен місяць такого кварталу.
Пунктом 2 ч. 11 ст.25 Закону №2464 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно сплачених сум.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 7 розділу VII Інструкції №449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа податкового органу.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
ДПС України у рішенні від 27.03.2026 року № 5072/6/99-00-06-0203-06 вирішила що, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01.12.2025 № [номер приховано] ГУ ДПС у Дніпропетровській області необхідно скасувати та вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, скаргу задовольнити частково та зобов`язала ГУ ДПС у Дніпропетровській області винести та направити нове рішення, з урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, із урахуванням зауважень, наведених у рішенні ДПС України, було правомірно та із дотриманням положень чинного законодавства України прийнято та направлено на адресу позивача рішення - рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № [номер приховано] від 26.03.2026 року.
Позивач не оспорює розмір нарахованої пені за рішенням №[номер приховано] від 26.03.2026, у якості заперечень у заяві про зміну предмета позову вказав на порушення відповідачем норм Інструкції №449 та Порядку №1124, а також вказав на те, що в акті перевірки відсутні докази на підтвердження висновків відповідача.
Разом з тим, нарахована контролюючим органом сума пені позивачем не спростована, доказів на підтвердження хибності висновків відповідача позивачем не надано. При цьому, порушень процедури прийняття рішенням №[номер приховано] від 26.03.2026 судом не встановлено, тому суд не знайшов підстав для його скасування.
Щодо доводів позивача про порушення контролюючим органом норм Податкового кодексу України під час здійснення процедури адміністративного оскарження прийнятих за наслідками проведення позапланової перевірки рішень контролюючого органу.
Як встановлено судом, 31.12.2025 ФОП ОСОБА_1 подав до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, №[номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025, № [номер приховано] від 01.12.2025.
Рішенням від 15.01.2026 №1307/6/99-00-06-01-02-06 Державна податкова служба України залишила скаргу позивача без розгляду, у зв`язку з тим, що скарга від 31.12.2025 не підписана ФОП ОСОБА_1 .
Вказане рішення отримано позивачем 27.01.2026.
27.01.2026 позивач знов направив скаргу на вказані ППР до ДПС України, із клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги.
Рішенням від 19.02.2026 №4299/6/99-00-06-01-02-06 Державна податкова служба України визнала причини пропуску строку на подання скарги не поважними та відмовила позивачу у поновленні строку на подання скарги та Рішенням від 19.02.2026 №4318/6/99-00-06-01-02-06 Державна податкова служба України залишила скаргу позивача від 27.01.2026 без розгляду.
Позивач у позові посилається на те, що рішення ДПС України від 15.01.2026 №1307/6/99-00-06-01-02-06, яким скаргу позивача залишено без розгляду, у зв`язку з відсутністю підпису, від 19.02.2026 №4299/6/99-00-06-01-02-06 яким визнано причини пропуску строку на подання скарги не поважними та відмовлено позивачу у поновленні строку на подання скарги та від 19.02.2026 №4318/6/99-00-06-01-02-06, яким залишено скаргу позивача від 27.01.2026 без розгляду у зв`язку із відмовою у поновлення строку на подання скарги, прийняті ДПС України всупереч повноважень, з порушенням способу, що визначений ПК України та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916.
На думку позивача, такого способу прийняття Державною податковою службою України рішень про залишення скарги без розгляду у зв`язку із вчиненими платниками податків процедурних порушень, не передбачено, оскільки в такому випадку скарга підлягає залишенню без розгляду та повертається, про що ДПС України повідомляє платника податків письмово. Тобто, на думку позивача, в такому разі документ у формі «рішення» не приймається.
Відповідно до п. 56.2 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Пунктом 56.3. ПК України передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв`язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. У скарзі платник податків має право заявити про своє бажання бути присутнім особисто або через свого представника при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги (у тому числі у режимі відеоконференції), не є перешкодою для розгляду скарги.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Пунктом 56.7 ПК України унормовано, що у разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку або порушення платником податків вимог пункту 56.3 цієї статті (крім випадків, коли платником податків було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку), подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
Згідно пункту 4 Розділу VIII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо:
скаргу не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання;
контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку;
скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктами 4, 5 розділу ІІІ цього Порядку;
скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати;
до прийняття рішення по скарзі від платника податків, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмову від скарги) повністю чи частково;
платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу;
платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.
Про залишення скарги без розгляду контролюючий орган повідомляє платника податків у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв`язку із зазначенням причин повернення.
Аналізуючи наведені норми, в їх сукупності, суд зазначає, що дійсно зазначеними нормами не передбачено прийняття ДПС України саме «рішень» за наслідками встановлених порушень допущених платниками податків при поданні скарг, а також у зв`язку із відмовою контролюючого органу у поновленні строку на подання скарг. Однак, допущене ДПС України порушення є формальним та таким, що не вплинуло на протиправність оскаржуваних рішень.
Позивача вчасно повідомлено про прийняті ДПС України рішення, у рішеннях наведені мотиви їх прийняття, які узгоджуються із нормами наведеного законодавства. При цьому, суд вважає, що такі порушення не вплинули на своєчасність подання позову до суду щодо оскарження прийнятих ГУ ДПС у Дніпропетровській області рішень, позивачу забезпечено дотримання ним гарантій на судовий захист.
Таким чином, вказані доводи позивача не є підставою вважати прийняті за наслідками проведеної позапланової перевірки податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
В ході розгляду справи по суті, судом встановлено порушення відповідачем вищезазначених критеріїв під час збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб, донарахування військового збору, нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску та застосування штрафу.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, позивач як особа, яка вважає, що її права порушені оскарженими у справі рішеннями суб`єкта владних повноважень зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються, його вимоги, а також факт порушення його прав, свобод чи законних інтересів суб`єктом владних повноважень, адже, такий обов`язок покладений на позивача в силу норм статті 77 КАС України.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 74 та ст. 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваних рішень, а тому позов у даній справі підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини у своїх Рішеннях неодноразово стверджував, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Щодо витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, судовий збір у цій справі підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача виходячи із розміру задоволених вимог у цій справі.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295, 297 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-[телефон приховано] від 01.12.2025; рішення №[номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025; податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 01.12.2025, що складені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 5388,12 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 02.11.2026.
Суддя Н.Є. Калугіна