Рішення № 141152673 у справі № 380/15515/26 від 03.11.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15515/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНІ-АГРО-ТЕХ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міні-Агро-Тех» (далі - позивач, ТзОВ «МІНІ-АГРО-ТЕХ») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2026 №UA20900/2026/001004/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2026 №UA209270/2026/000211.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209270013645U9 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Однак відповідачем 16.06.2026 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2026/001004/2 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до картки відмови №UA209270/2026/000211 у зв`язку з прийняттям рішенням про коригування митної вартості. Вважає оскаржені рішення та картку відмови протиправними та просить такі скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару та наданих декларантом на запит митного органу, було встановлено, що такі не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Львівською митницею встановлено невідповідність у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Подані до митного оформлення документи мали розбіжності та не містили складові митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо в рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу декларантом не надано додаткових документів, які б спростували виявлені розбіжності. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Ухвалою від 30.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 14.08.2026 (вх. №72537) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 19.08.2026 (вх. №73899) подано відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «Міні-Агро-Тех» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 41912349.

Між компанією NAKATOMI TRADING CO., LTD (Продавець) та ТзОВ «Міні-Агро-Тех» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 09.12.2024 №NAK09122024UA.

Відповідно до пункту 1.1. контракту Продавець продає, а Покупець купує вживані транспортні засобі та супутні товари у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у Додатках, які взаємно погоджені та підписані Сторонами протягом терміну дії цього Контракту, та є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 1.3. контракту загальна сума контракту становить 1 000 000 доларів США і може бути змінена за згодою сторін.

Продавець та Покупець на виконання умов контракту від 09.12.2024 №NAK09122024UA в комерційному інвойсі №К280126В від 28.01.2026 визначили такий товар для поставки: вживаний автомобіль легковий CHEVROLET IMPALA, VIN № НОМЕР_1 , рік виготовлення: 2014, країна походження: США, за ціною 11 100,00 доларів США. Умови поставки: FOB Shuwaikh (Кувейт), порт завантаження: Шувайх, Кувейт, порт призначення: Клайпеда, Литва, місце призначення: Київ, Україна.

Оплата вартості товару проведена Позивачем в повному обсязі, що підтверджується SWIFT №SW11052694611 від 11.05.2026.

На виконання зобов`язання з поставки товару 28 січня 2026 року NAKATOMI TRADING CO., LTD надано комерційний інвойс № K280126В від 28.01.2026 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - експортну декларацію від 01.02.2026 №15.37.38 61559.

Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №26UA209270013645U9, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору (контракту), до якої включено вартість витрат на перевезення.

Позивач разом з митною декларацією №26UA209270013645U9, надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації документи, які містять відомості щодо ціни товару: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №K280126B від 28.01.2026; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №K280126B від 28.01.2026; ??свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.02.2026 №15.37.38 61559; калькуляція транспортних витрат, рахунок № TTG Nr. L2026-2245 від 30.04.2026; ??документ, що підтверджує вартість перевезення товару- рахунок на оплату №19/05/2026-05 від 19.05.2026; ??висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями - звіт про оцінку та дослідження автомобіля №11209/26 від 24.05.2026 (письмовий оригінал наявний у Позивача); ??зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №NAK09122024UA від 09.12.2024, доповнення до зовнішньоекономічного-додаток №25 від 30.12.2025, договір про надання послуг митного брокера №б/н від 19.04.2025; договір (контракт) про перевезення - заявка №26 від 20.01.2026; інші некласифіковані документи свіфт на оплату авто від 11.05.2026; ??інші некласифіковані документи свіфт на оплату транспорту 05.05.2026; ??інші некласифіковані документи фото від 26.05.2026.

За результатом розгляду електронної митної декларації №26UA209270013645U9 та доданих до неї документів відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209270/2026/000211.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 16.06.2026 №UA20900/2026/001004/2, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу).

Рішення про коригування митної вартості товару від 16.06.2026 №UA20900/2026/001004/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2026 №UA209270/2026/000211 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Судом встановлено, що позивач під час здійснення митного контролю надав усі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як вказано у спірному рішенні від 16.06.2026 №UA20900/2026/001004/2, відповідач за результатами опрацювання документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, на підставі такого:

1. «Поставка оцінюваного товару здійснюється на підставі Договору купівлі-продажу №NAK09122024UA від 09.12.2024, укладеного між ТОВ «МІНІ-АГРО-ТЕХ» та Компанією «NAKATOMI TRADING CO., LTD». Пунктом 1.1. передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує вживані транспортні засоби та супутні товари у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у Додатках, які взаємно погоджені та підписані Сторонами протягом терміну дії цього Контракту, та є його невід`ємною частиною. Пункт 1.2. вказує на те, що Додаток має містити таку інформацію: відомості про Товар; найменування моделі; рік випуску; країна походження; кількість; ціна; Валюту платежу (долар США); загальну суму; умови платежу. Виходячи з вищенаведеного, контрактом передбачено, що саме Додатком визначаються остаточні відомості щодо поставки кожної партії товарів, зокрема відомості, що впливають на числові показники митної вартості, перевірка яких є обов`язковою (ціна товару, що має бути фактично сплачена, умови такої оплати - п.1.2. контракту; умови поставки згідно Інкотермс- п. 2.3. контракту). Оскільки визначеного контрактом документу не було подано до митного оформлення, зовнішньоекономічний контракт вважається поданим не в повному обсязі, а як наслідок з цього - відсутність первинного документу, що підтверджує заявлений рівень митної вартості (п. 2 ч. 2 ст. 53 МК України)».

З цього приводу суд звертає увагу на те, що в контракті №NAK09122024UA від 09.12.2024 сторони погодили такі умови поставки товару:

2.1. Товар за цим контрактом постачається окремими партіями. Кількість та розмір партій не обмежений. Кожна партія товару відповідає інвойсу;

2.2. Інвойс має містити таку інформацію: відомості про товари; найменування моделі; рік випуску; країна походження; кількість; ціна; валюта платежу (долар США); загальну суму.

Суд встановив, що до митного оформлення, позивачем надано Комерційний інвойс №K280126B від 28.01.2026, який містить таку інформацію:

відомості про товари: бувший у використанні Chevrolet; найменування моделі: Impala; рік випуску: 2014; країна походження: USA / США; кількість: 1; ціна: 11100,00; валюта платежу (долар США): USD; ??загальна сума: 11100,00; умови поставки: FOB Shuwaikh; порт завантаження: Shuwaikh, Kuwait / Шувайх, Кувейт; ??порт призначення: Klaipeda, Lithuania / Клайпеда, Литва; ??місце призначення: Kyiv, Ukraine / Київ, Україна.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.03.2020 у справі №480/4423/18, неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не призводить до негативних правових наслідків. Неподання таких документів може зумовити відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості товарів, якщо в контрольного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

У постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19 Верховний Суд вказав, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання декларантом витребуваних контрольним органом документів може бути підставою для коригування митної вартості, якщо подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються.

Суд проаналізувавши, сукупність інформації, яка міститься у наданих позивачем митному органу контракті №NAK09122024UA від 09.12.2024 та комерційному інвойсі №K280126B від 28.01.2026, дійшов висновку, що такі документи не викликають сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації щодо заявленої митної вартості товару.

2. «Відповідно до заявлених умов поставки FOB Shuwaikh на імпортера покладається обов`язок щодо оплати транспортування товару від місця завантаження до місця призначення. Згідно з пунктом б частини 1 статті 335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу такі документи та відомості, зокрема транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), проте жодних транспортно-перевізних документів декларантом не надано.

3. На підтвердження транспортних витрат на відрізку шляху Shuwaikh-Klaipeda декларантом надано наступні документи: рахунок на оплату транспортних послуг №L2026-245 від 30.04.2026, виданий UAB «Transtrade group» на суму 1085 євро, Заявка на перевезення № 26 від 20.01.2026 та платіжний документ на оплату транспортних послуг № б/н від 05.05.2026. Кожен із вищеперелічених документів містить посилання на Контракт №ТТ10-12-2024 від 10.12.2024, якого до митного оформлення не було надано, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 53 МКУ та неможливістю митних органів перевірити наявність договірних відносин між даними контрагентами.

4. До митного оформлення надано Рахунок на оплату транспортних послуг № 19/05/2026-05 від 19.05.2026, виданий ТОВ «Баєр Кар» на суму 15 655 грн. Відповідно до положень статей 8 та 9 Закону України від 01 січня 2022 року №1054-ІХ «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон № 1054) транспортно-експедиторські послуги в Україні надаються на підставі договору транспортного експедирування, згідно з яким одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Однак, декларантом до митного оформлення не надано договору, який підтверджує договірні відносини між ТОВ «Міні-Агро-Тех» та ТОВ «Баєр Кар», і який повинен містити істотні умовами, зокрема: вид послуги; права, обов`язки сторін; розмір плати експедитора; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу тощо.

Наведені аргументи відповідача зводяться по суті до того, що позивачем як декларантом до митного оформлення не надано:

- жодних транспортно-перевізних документів;

- контракту №ТТ10-12-2024 від 10.12.2024,

- документів, які б підтверджували договірні відносини між ТОВ «МІНІ-АГРОТЕХ» та ТОВ «Баєр Кар».

- митної декларації країни відправлення.

З приводу наведених контролюючим органом аргументів суд вважає за необхідне зазначити, що митний орган має право витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Водночас зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише такими, що стосуються підтвердження числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, проведеного декларантом.

Саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.06.2021 в справі №804/2584/16.

В розумінні контролюючого органу, ненадання декларантом договору, який підтверджує договірні відносини між ТОВ «Міні-Агро-Тех» та ТОВ «Баєр Кар», впливає на правильність визначення митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 14.10.2026 у справі № 420/14208/25 зазначив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач для підтвердження митної вартості товару надав наступні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: заявку №26 від 20.01.2026; рахунок TTG Nr. L2026-2245 від 30.04.2026, виданий UAB «Transtrade group» на суму 1085,00 евро; SWIFT №SW05052689900 від 05.05.2026; рахунок на оплату №19/05/2026-05 від 19.05.2026, виданий ТОВ «БАЄР КАР», на суму 15 655,00 грн.

Відповідно до контракту від 09.12.2024 № NAK09122024UA, додатку № 25 від 30.12.2025 до контракту та інвойсу № K280126В від 28.01.2026 умови поставки Товару: FOB Шувайх, згідно яких до доставка товару на борт судна є обов?язком продавця, і відповідно до умов контракту №NAK09122024UA від 09.12.2024 та додатку №25 від 30.12.2025 до контракту від 09.12.2024 № NAK09122024UA вартості доставки та навантажувально-розвантажувальних робіт в порт Шувайх включені у вартість Товару й окремо не сплачувалися.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.01.2023 у справі №0440/5532/18, якщо постачання імпортованих товарів здійснюється на підставі контракту, ціна на товар згідно з умовами FOB, відповідно до «Інкотермс - 2000» охоплює вартість завантаження та навантаження товару в постачальника і вартість пакування та маркування, то сторони контракту мають право встановити, що вартість упаковки та маркування входить до вартості товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях. Якщо згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту така ціна товару включає вартість пакування, то на підставі положень підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України під час визначення митної вартості такі витрати не додаються до ціни, фактично сплаченої за товар.

Отже, відсутність «транспортно-перевізних документів» при виконанні контракту від 09.12.2024 №NAK09122024UA відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу не є підставою для визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Окрім того, суд зазначає, що надані позивачем рахунок № TTG Nr. L2026-2245 від 30.04.2026, заявка на перевезення № 26 від 20.10.2026 й SWIFT № SW05052689900 від 05.05.2026 містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів й свідчать про наявність договірних відносин між даними контрагентами. Отже твердження Відповідача, що ненадання контракту №ТТ10-12-2024 від 10.12.2024 є порушенням вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, не відповідає нормам чинного законодавства та є протиправним.

Договірні відносини між позивачем та ТОВ «Баєр Кар» підтверджуються рахунком на оплату № 19/05/2026-05 від 19.05.2026 на суму 15 655,00 грн, який було надано Відповідачу під час декларування Товару й відповідно до вищевикладених норм чинного законодавства не потребує додаткового підтвердження.

До митного оформлення, і це підтверджується митними деклараціями № 26UA209270013645U9 від 02.06.2026, № 26UA209270017531U5 від 29.06.2026, Рішенням та Карткою відмови, Позивач для підтвердження митної вартості товару надав Відповідачу експортну декларацію на транспортний засіб № 15.37.38 61559 від 01.02.2026, тобто твердження відповідача про ненадання митної декларації країни відправлення, є неправдивим.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що зауваження відповідача до пред`явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містять відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, вказані розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі, містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскарженому рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З огляду на викладене, суд виснує, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару на підставі наданих декларантом документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Спірне рішення не містить такого порівняння.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного обов`язку не виконано, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2026 №UA20900/2026/001004/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2026 №UA209270/2026/000211.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірним рішенню та картці відмови, суд доходить висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації від 16.06.2026 №UA209270/2026/000211 та рішення про коригування митної вартості товару від 16.06.2026 №UA20900/2026/001004/2 не відповідають критеріям до такого роду рішень, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України, та нормам Митного кодексу, тому такі слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позов в цілому.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4 165 грн. 13 к., сплаченого за платіжним дорученням від 27.07.2026 №719780620.2.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міні-Агро-Тех» (вул. Велика Кільцева, буд. 5, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ 41912349) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 4397134 3) про коригування митної вартості товарів від 16.06.2026 №UA20900/2026/001004/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2026 №UA209270/2026/000211.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міні-Агро-Тех» (вул. Велика Кільцева, буд. 5, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ 41912349) 4 165 (чотири тисячі сто шістдесят п`ять) грн 13 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О. П.