Судові рішення

Рішення № 141152967 у справі № 400/11791/26 від 03.11.2026

Рішення від 03.11.2026 в адміністративній справі № 400/11791/26 (категорія «Осіб з інвалідністю»). Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд, суддя Лісовська Н. В.

Справа№ 400/11791/26
СудМиколаївський окружний адміністративний суд
СуддяЛісовська Н. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОсіб з інвалідністю
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру04.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141152967

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р. № 400/11791/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Марка Кропивницького, 17,м. Миколаїв,54005,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бронетанковий завод", вул. 1-а Слобідська, 120,м. Миколаїв,54034,

треті особи Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", вул. Дегтярівська, 36,м. Київ,04119,

про стягнення 2 125 870,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бронетанковий завод"(далі - Відповідач, ТОВ «МБТЗ») з вимогами про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році у розмірі 2 125 870,77 грн., з яких: адміністративно-господарські санкції складають 2 124 808,37 грн , пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1 062,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відповідачем в порушення вимог статті 19 Закону України № 875 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у 2025 році не виконано норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, сформованого та надісланого Відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у Відповідача, за 2024 рік склала 769 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, повинна складати 31 особу. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 27 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. Загальна сума заборгованості за невиконання Відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році складає 2 125 870,77 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 2 124 808,37 грн та пеня - 1 062,40 грн. Відповідачем не сплачено адміністративно - господарські санкції за порушення нормативу та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, тому позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Ухвалою суду від 22.09.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження відповідно до ст. 173 КАС України та призначено підготовче засідання на 20 жовтня 2026 р. - 12:00 год.

01.10.2026 р. Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що Позивач листом від 01.10.2026 №2342/2-26 повідомило про подання ТОВ «МБТЗ» у 2025 р. інформації про вакансії для працівників з інвалідністю. ТОВ «МБТЗ» у 2025 році створило робочі місця для осіб з інвалідністю та повідомило державну службу зайнятості належним чином, однак підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього.

01.10.2026 р. Відповідач також надав клопотання про залучення у справу Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. В обґрунтування клопотання зазначено, що уповноваженим суб`єктом управління ТОВ «МБТЗ» відповідно до Статуту ТОВ «МБТЗ» визначено АТ «Українська оборонна промисловість», а тому рішення у справі вплине на права АТ «Українська оборонна промисловість» щодо ТОВ «МБТЗ».

Ухвалою суду від 07.10.2026 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» та запропоновано третій особі подати суду свої пояснення (заперечення) по суті позовних вимог.

05.10.2026 р. Відповідач подав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому повідомив, що ним у 2025 році створено робочі місця для 71 працівника з інвалідністю. Крім того, ТОВ «МБТЗ» належним чином повідомило Позивача про наявні вакансії, а саме надало звітність форми №3 - ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» з відповідними додатками, в яких зазначено відомості про вакансії.

08.10.2026 р. Позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказав, що згідно з даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ) у Відповідача середньооблікова кількість штатних працівників протягом 2025 року становила 769 осіб, а кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 27 осіб, а отже, у Відповідача за 2025 рік норматив складає 769*4%= 30,76, що округлюється до 31 особи, відповідно Відповідачем не дотримано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю на 4 особи.

19.10.2026 р. від АТ «Українська оборонна промисловість» до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову, в яких викладає свої аргументи і міркування щодо заперечень проти позову. Третя особа зазначає, що Відповідач проінформував Позивача про наявність відповідних вакансій для осіб з інвалідністю ще у лютому 2025 року, відтак подання звітів за формою 3-ПН було своєчасним (на початку звітного року), що надавало змогу центру зайнятості направляти осіб з інвалідністю до Відповідача для їх подальшого працевлаштування до кінця 2025 року. Водночас обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця.

Ухвалою від 20.10.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бронетанковий завод» є суб`єктом господарювання, що забезпечує робочими місцями фізичних осіб та відповідно до вимог чинного законодавства перебуває на обліку за місцем реєстрації у Миколаївському обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Листом від 19.02.2025 року №391 Відповідачем були подані та прийняті центром зайнятості звіти форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», згідно даних яких Відповідачем було створено 120 вакансій для роботи, у тому числі, осіб з інвалідністю. При цьому 27 осіб з інвалідністю вже були працевлаштовані на підприємстві Відповідача.

Відповідно до даних Централізованого банку даних з проблем інвалідності та розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, середньооблікова кількість штатних працівників протягом 2025 року становила 769 осіб, кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю у звітному періоді (2025 рік) - 27 осіб, а середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України № 875 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», повинна складати 31 особу.

Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у Відповідача становить 4 місця (31-27).

За розрахунками Позивача, розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає:

408 494 409,19 (фонд оплати праці за 2025 рік) : 769 х 4 = 2 124 808,37 грн.

10.03.2026 р. Позивач надіслав розрахунок адміністративно-господарських санкцій у формі електронного документа через електронний кабінет Відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, а також на адресу Відповідача був направлений лист від 16.03.2026 року № 06.2-10/02/418 щодо сплати АГС.

Відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції, Позивачем нараховано пеню у розмірі 1 062,40 грн.

З метою стягнення з Відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі за текстом - Закон №875-XII).

15 січня 2025 року прийнято Закон України №4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який введено в дію з 01.01.2026.

Зазначеним Законом, зокрема, внесено зміни до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», доповнено його статтею 18-2, виключено статтю 20 та доповнено статтею 20-1.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону, нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій за періоди до 01.01.2026 здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до набрання ним чинності.

Оскільки Відповідачем не виконано норматив робочих місць у 2025 році, застосуванню підлягають норми законодавства в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин.

За змістом статті 18 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10 березня 2023 року №14-1, Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10 березня 2023 року №17, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 року за № 456/39512, цей Порядок відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначає механізм надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік (далі - розрахунок).

Розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку.

Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про публічні електронні реєстри", "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", інших нормативно-правових актів.

Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п`яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Інформація про дату і час надсилання розрахунків надається Пенсійним фондом України в електронному вигляді у формі квитанцій протягом трьох робочих днів з дня їх відправки.

Частиною першою статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, з аналізу вище наведених норм Закону № 875-ХІІ, чітко встановлено обов`язок роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій за невиконання встановленого нормативу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 28.05.2019 у справі №807/554/17, від 11.07.2019 у справі №804/7412/15, суб`єкт господарювання звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Визначаючись, чи має місце порушення вимог Закону №875-ХІІ, за які передбачена відповідальність у вигляді сплати адміністративно-господарських санкцій, суд має перевірити, чи вжив Відповідач залежних від нього заходів із забезпечення відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленому нормативу.

Як уже зазначалося, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2025 році становила 769 осіб (згідно із витягом з централізованого банку даних з проблем інвалідності, наданого Пенсійним фондом України), тому згідно із частиною першою статті 19 Закону №875-ХІІ Відповідач у 2025 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 31 робоче місце.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VІ «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

07.07.2022 набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за №565/37901) Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання, який визначає механізм подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі - форма №3-ПН).

Пунктом 1.5 розділу І цього Порядку передбачено, що форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма №3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

Отже, звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» є формою інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення таких осіб на підприємство для працевлаштування.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, на виконання зазначених вимог листом від 19.02.2025 року №391 Відповідачем було подано звіт форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», згідно даних яких Відповідачем було створено 120 вакансій для роботи, у тому числі, осіб з інвалідністю.

Викладене свідчить про те, що Відповідач створив робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та своєчасно поінформував державну службу зайнятості про наявність відповідної вакансії, тобто вжив залежних від нього заходів, спрямованих на забезпечення працевлаштування особи з інвалідністю.

У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа №806/1368/17) зроблено правовий висновок, відповідно до якого своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі №120/4975/22 вказав, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення. Проте обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону №875-XII.

У постанові від 06.03.2024 у справі № 120/7955/21-а Верховний Суд виснував, що до обов`язків роботодавця належить створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування осіб з інвалідністю, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості. Звіт за формою № 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і водночас запитом про направлення на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування, а роботодавець, який при поданні звітів до центру зайнятості зазначив про наявні для осіб з інвалідністю вакансії, не може відповідати за ненаправлення уповноваженим органом необхідної кількості осіб з інвалідністю.

Доказів, які б свідчили про те, що Відповідач безпідставно відмовляв у прийнятті на роботу особам з інвалідністю, які безпосередньо зверталися до Відповідача або які були направлені переліченими у ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» органами, матеріали справи не містять.

Доказів того, що звіт за формою №3-ПН подававя підприємством несвоєчасно, до матеріалів справи не надано.

Наведене свідчить про відсутність в діях Відповідача складу правопорушення, за яке передбачена юридична відповідальність як за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено та Позивач є суб`єктом владних повноважень, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Марка Кропивницького, 17, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 20917114) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бронетанковий завод» (вул. 1-а Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 07856371), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 37854297) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році у розмірі 2 125 870,77 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 03.11.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.10.2026 Ухвала № 141152954 Миколаївський окружний адміністративний суд
07.10.2026 Ухвала № 140394210 Миколаївський окружний адміністративний суд
22.09.2026 Ухвала № 139983457 Миколаївський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 07856371. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг