Судові рішення

Рішення № 141153539 у справі № 420/17179/26 від 03.11.2026

Рішення від 03.11.2026 в адміністративній справі № 420/17179/26 (категорія «Митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Свида Л.І.

Справа№ 420/17179/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяСвида Л.І.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяМитної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру04.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141153539

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/17179/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС-ВАН» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000168/2 від 19.05.2026 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в поданих до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між компанією SISECAM INVESTMENT B.V. (Продавець) та ТОВ «КАЙРОС-ВАН» 03.09.2025 року укладений контракт №S092025, за яким Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (столовий та кухонний посуд, вироби зі скла, аксесуари та упаковка до них), виробництва групи заводів SISECAM GLASSWARE GROUP, торгових марок: Pasabahce, Borcam, Nude, Zestglass та інші. Структура виробництва скляного посуду концерну «Sisecam» складається з групи заводів - виробників, що знаходяться на території Туреччини, Болгарії, Єгипту. Компанія «SISECAM INVESTMENT B.V.» входить до складу концерну Sisecam і є уповноваженою торговою (експортною) компанією концерну Sisecam. Постачання товару здійснюється на умовах FCA (м. Стамбул) або інших умов поставки, які вказуються в Проформі-інвойсі та Інвойсі на кожну окрему поставку. Відповідно до п. 4.2, 4.3 Контракту оплата за Товар здійснюється шляхом банківського переказу коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця на умовах передоплати у розмірі 80% від суми, зазначеної у Проформі-інвойсі (попередньому рахунку). Після здійснення повного відвантаження партії товару та отримання Покупцем Інвойсу (фактичного рахунку) на цю партію товару, Покупець виплачує Продавцю частину коштів, що бракує до суми, зазначеної в Інвойсі, у строк не більше 2 банківських днів. Основним документом поставки та взаєморозрахунків є Інвойс (фактичний рахунок).

В межах цього Контракту ТОВ «КАЙРОС-ВАН» імпортувало на митну територію України товар - Посуд столовий скляний: склянки для пиття, без ніжки, механічного виготовлення: Стакани - 22632 шт. Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття, із зміцненого скла: Стакани - 3456 шт. Посуд столовий скляний: посудини на ніжці для пиття, механічного виготовлення: Келихи - 15420 шт. Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Кухлі, графини, креманки - 9332 шт. Виробником товарів є «Pasabahce Bulgaria EAD». Країною виробництва товарів є Болгарія. Всі товари вироблені одним виробничим концерном - Pasabahce.

Позивачем 18.05.2026 року подано до Одеської митниці митну декларацію №26UA50[телефон приховано]U2 та пакет документів для оформлення вантажу.

На підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митною декларацією №26UA50[телефон приховано]U2 декларантом подано наступні документи: Пакувальний лист №[номер приховано] від 13.05.2026 року, Рахунок-проформа №[номер приховано] від 20.04.2026 року, Рахунок-фактура (Інвойс) №[номер приховано] від 13.05.2026 року, Автотранспортна накладна №582946 від 14.05.2026 року, Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1, Банківський платіжний документ, що стосується товару №7 від 06.05.2026 року, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3-11052026-1 від 14.05.2026 року, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/н від 14.05.2026 року, Доповнення до контракту №1 від 18.11.2025 року, Контракт №S092025 від 03.09.2025 року, Договір про перевезення №Д-11052026-1 від 11.05.2026 року, Договір (контракт) про перевезення №Д-24112025-2 від 24.11.2025 року, Копія митної декларації країни відправлення №26BG004011A04124A0 від 14.05.2026 року.

За результатами розгляду декларації №26UA50[телефон приховано]U2 та доданих до неї документів Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2026/000385 та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000168/2 від 19.05.2026 року. Митну вартість товару відповідачем визначена на підставі резервного методу.

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме: Відповідно п. 4.2 контракту від 03.09.2025 року №S092025 оплата за товар здійснюється шляхом банківського переказу коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця на умовах передоплати у розмірі 80% від суми, зазначеної у Проформі-інвойсі (попередньому рахунку), а решта протягом 2 днів після відвантаження, проте оплата 20% не надана. Все це ставить під сумніви достовірність зазначеної умови оплати. Відповідно п. 3.4 контракту від 03.09.2025 року №S092025 з товаром за кожним здійсненим постачанням надсилається копія експортної декларації, засвідченої уповноваженим митним органом, проте надана копія митної декларації країни відправлення від 14.05.2026 року №26BG004011A04124A0 не засвідчена уповноваженим митним органом. У якості документа, що підтверджують включення складових митної вартості (п. 10 ст. 58 Митного кодексу України) - витрати на транспортування, декларантом надано виключно довідку про перевезення від експедитора. Також згідно договору на перевезення передбачена 100% передплата за вказаним рахунком. Але платіжний документ не надано. Проформа-інвойс №[номер приховано] від 20.04.2026 року від Sisecam Investmen B.V., але на ній стоїть печатка Turkey Siseve Cam Fabrikalari A.S. У наданій платіжній інструкції в іноземній валюті від 06.05.2026 року №7 SWIFT код CHASNL2XXXX, проте в додатковій угоді від 18.11.2025 року №1 зазначений SWIFT код CHASUS33. Декларантом 18.05.2026 додатково надіслано: виписка по рахунку №Б/н, заявка від 11.05.2026 року №3-11052026, банківські платіжні документ, оборотно-сальдова відомість по рахунку 632, доповнення до внутрішнього договору та лист від 19.05.2026 року №13, в якому повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати немає можливості. Надані банківські платіжні документи не можуть бути взяті до уваги, оскільки не містять жодних відміток надавача платіжних послуг про виконання платіжних операцій.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Позивач не погодився із правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000168/2 від 19.05.2026 року, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт) та Інвойс, в цих документах визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, містяться дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, тощо.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що відповідно п. 4.2 контракту від 03.09.2025 року №S092025 оплата за товар здійснюється шляхом банківського переказу коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця на умовах передоплати у розмірі 80% від суми, зазначеної у Проформі-інвойсі (попередньому рахунку), а решта протягом 2 днів після відвантаження, проте оплата 20% не надана та все це ставить під сумніви достовірність зазначеної умови оплати, суд вважає ці твердження безпідставними, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що залишок вартості товарів сплачено 19.05.2026 року (платіжна інструкція № 8), митне оформлення здійснено того ж дня, тобто на час митного оформлення залишок сплачено не було та відповідні документи не могли бути надані.

При цьому, суд звертає увагу, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Таким чином, будь-яких розбіжностей в поданих документах в цій частині не має та твердження митного органу є безпідставним.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що відповідно п. 3.4 контракту від 03.09.2025 року №S092025 з товаром за кожним здійсненим постачанням надсилається копія експортної декларації, засвідченої уповноваженим митним органом, проте надана копія митної декларації країни відправлення від 14.05.2026 року №26BG004011A04124A0 не засвідчена уповноваженим митним органом, суд звертає увагу на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість товарів. Експортна митна декларація складається експортером відповідно до вимог законодавства країни експортера, а покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. Позивачем надана копія декларації країни відправлення, яка містить в собі відомості щодо імпортованого товару його кількості, найменування, ваги, дати митного оформлення та інші відомості які повністю кореспондують з відомостями заявленими до митного оформлення позивачем, що дозволяє в повній мірі ідентифікувати її з цією конкретною поставкою товарів та виключає будь які сумніви в її відповідності.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що у якості документа, що підтверджують включення складових митної вартості (п. 10 ст. 58 Митного кодексу України) - витрати на транспортування, декларантом надано виключно довідку про перевезення від експедитора, а також згідно договору на перевезення передбачена 100% передплата за вказаним рахунком, але платіжний документ не надано, суд звертає увагу на наступне.

Позивачем разом з митною декларацією надана довідка про транспортні витрати, Договір на надання транспортно-експедиційних послуг №Д-24112025-2 від 24.11.2025 року, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-11052026-1 від 11.05.2026 року, рахунок-фактуру №З-11052026-1 від 14.05.2026 року, Заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом № З-11052026-1 від 11.05.2026 року, товарно-транспортну накладну. Зазначені документи виключають всі сумніви щодо транспортних витрат як складової митної вартості товарів. Відповідно до наданої Заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом № З-11052026-1 від 11.05.2026 року сторонами узгоджено порядок розрахунку безготівковий у день розвантаження (п. 14).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, довідка перевізника про понесені ним витрати на транспортування є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Надана довідка містить дані щодо автомобілю яким здійснене перевезення, маршруту, вартості перевезення, в ній зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося, тощо.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що Проформа-інвойс №[номер приховано] від 20.04.2026 року від Sisecam Investmen B.V., але на ній стоїть печатка Turkey Siseve Cam Fabrikalari A.S., суд звертає увагу на наступне.

Зазначені твердження не є розбіжностями, оскільки відповідно до положень контракту №S092025 від 03.09.2025 року, укладеного між позивачем та SISECAM INVESTMENT B.V. продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити Товар (столовий та кухонний посуд, вироби зі скла, аксесуари та упаковка до них), виробництва групи заводів SISECAM GLASSWARE GROUP, торгових марок: Passabahce, Borcam, Nude, Zestglass та інш. Структура виробництва скляного посуду концерну «Sisecam» складається з групи заводів - виробників, що знаходяться на території Туреччини, Болгарії, Єгипту (п. 1.2). Компанія «SISECAM INVESTMENT B.V.» входить до складу концерну Sisecam і є уповноваженою торговою (експортною) компанією концерну Sisecam (п. 1.3).

Тобто, виходячи з положень контракту, оплата за товар завжди перераховується на рахунок однієї компанії (концерну) яка володіє (керує) декількома заводами в різних країнах, то ж печатки чи особи уповноважені на підпис супутніх документів при формуванні партії товарів жодним чином не впливають на митну вартість товарів.

Щодо зауважень митного органу до платіжної інструкції в іноземній валюті від 06.05.2026 року №7 відповідно до якої SWIFT код CHASNL2XXXX, проте в додатковій угоді від 18.11.2025 року №1 зазначений SWIFT код CHASUS33, суд звертає увагу на наступне.

Платіжна інструкція в іноземній валюті заповнюється та контролюється працівниками банківської установи, в графі 57 зазначено надавача платіжних послуг отримувача тобто зазначено банк отримувача, при цьому всі реквізити (найменування банку, адреса банку, номер рахунку IBAN та інш.) повністю співпадають з визначеними у додатковій угоді, Проформі-інвойсі та Інвойсі. В будь-якому випадку фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд прийшов до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС-ВАН» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС-ВАН» (вул. Шевченка, б. 7-А, офіс 21, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 45987507) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000168/2 від 19.05.2026 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000168/2 від 19.05.2026 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС-ВАН» (вул. Шевченка, б. 7-А, офіс 21, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 45987507) сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 295 КАС України.

Суддя Леонід СВИДА

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
07.07.2026 Ухвала № 138047135 Одеський окружний адміністративний суд
15.06.2026 Ухвала № 137384337 Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44005631. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг