Судові рішення

Рішення № 141153881 у справі № 440/9609/26 від 03.11.2026

Рішення від 03.11.2026 в адміністративній справі № 440/9609/26 (категорія «Визначення митної вартості товару»). Суд: Полтавський окружний адміністративний суд, суддя Г.В. Костенко.

Справа№ 440/9609/26
СудПолтавський окружний адміністративний суд
СуддяГ.В. Костенко
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВизначення митної вартості товару
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру04.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141153881

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Полтава Справа № 440/9609/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби України, в якій просить: визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2026/000008/1 від 06.03.2026 року Відділу митного оформлення № 1 митного поста «Полтава» Полтавської митниці ДМС України.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваного рішення, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/9609/26. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05 серпня 2026 через "Електронний суд" надійшов відзив Полтавської митниці на позовну заяву, у якому представник митного органу просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Так, умовами п. 2.2 Контракту №1410/24 від 14.10.2024 ціна товару включає в себе всі витрати відповідно до умов поставки DAP, якщо інше не узгоджено сторонами додатково. Заявлений ТОВ "Домінік Ко" рівень митної вартості товару на умовах DAP становить 10,6 євро/кг. Відповідно до інформації ЄАІС Держмитслужби в базі даних наявні митні оформлення подібного товару "Продукт DZNM 5023, KIBBLED, що являє собою какао-пасту незнежирену, з масовою часткою жиру 54,7%" за контрактами без посередників з цим же виробником товару "Olam Cocoa Deutschland GmbH" з рівнем митної вартості 12,97 євро/кг на умовах поставки FCA- Mannheim, DE. До митного оформлення надано сертифікати аналізу від 27.02.2026 б/н видані "OLAM InternationalLimited" на ім`я отримувача ТОВ "Домінік Ко". В наданих сертифікатах зазначено контракт № 25S20721, який не наданий до митного оформлення. Також, за цією специфікацією було здійснено митне оформлення ідентичного товару, де до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості надавались калькуляція та митна декларація країни відправника, а зараз такі документи не подано для усунення сумнівів в правильності визначення митної вартості. Таким чином, враховуючи зазначені розбіжності в документах та інформацію в ЄАІС Держмитслужби у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо заявленого рівня митної вартості товару. Враховуючи викладене вище, та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, відповідно до ч. 5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно ч.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. У відповідь на письмову вимогу митного органу декларантом надіслано лист від 06.03.2026 Б/Н, яким повідомлено, що немає змоги надати додаткові документів протягом 10 календарних днів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митну вартість товарів, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 64 МКУ. Відповідно до інформації з ЄАІС Держмитслужби, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості за ЕМД від 24.11.2025 №25UA401050012141U6, за якою здійснено митне оформлення товару - "Продукт

"DZNM 5023, KIBBLED", що являє собою какао-пасту незнежирену, з масовою часткою жиру 54,7%" зі схожими характеристиками, ввезеного з Німеччини, країна походження DE, умови поставки FCA - Німеччина, вагою нетто 10000 кг, з рівнем митної вартості 11,4195 GBP/кг або 12,97 євро/кг (курс на дату подачі ЕМД 11.02.2026). У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 06.03.2026 № UA806020/2026/000008/1.

У відповіді на відзив на позовну заяву, що зареєстрована в суді 10.08.2026, позивач наполягає на тому, ТОВ "Доміник Ко" було надано Полтавській митниці для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що використання бази ЄАІС Держмитслужби є достатньою підставою для витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ, такий висновок наведено в постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 805/2942/16-а, який зводиться до того, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР та встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС є достатньою підставою для витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ, а ненадання декларантом жодного запитуваного документу за спірною поставкою на законну вимогу митниці є порушенням його обов`язку у розумінні вказаної норми. При цьому, витребування додаткових документів, відбулося не лише на підставі встановленого факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на схожі товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості», а також на підставі не надання до митного оформлення повного пакету документів передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, а саме контракту №25S20721 посилання на який здійснено в сертифікатах аналізу від 27.02.2026 оформлених OLAM International Limited та наданих декларантом разом з ЕМД від 05.03.2026 №26UA806020001660U0. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи той факт, що позивачем разом з ЕМД від 05.03.2026 №26UA806020001660U0 до митного контролю подано сертифікати аналізу від 27.02.2026 в яких міститься посилання на контракт №25S20721, який не подано до митного органу, в Митниці виникли обґрунтовані сумніви в заявленій митній вартості товару.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що для здійснення митного оформлення вказаного товару до Полтавської митниці 05.03.2026 року було подано декларацію №26UA806020001660U0 з митною вартістю товару, що ввозиться у сумі 10 600 євро за тонну за ціною контракту купівлі-продажу. Митна вартість товару визначена самостійно декларантом відповідно до пункту 1 частини 2 статті 52 Митного Кодексу України (надалі - МКУ) за основним методом в розмірі 6 466 097,52 грн, виходячи із контрактної ціни придбання 10 600 євро за метричну тону какао тертого DZNM 6000 kibbled та обмінного курсу 50,8341 грн за 1 євро.

За наслідками проведеної перевірки наданих декларантом документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2026 року № UA806020/2026/000008/1, яким застосовано резервний - другорядний метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту із розрахунку 12,97 євро на кілограм товару (12 970 євро за метричну тону).

Після цього митне оформлення товару було проведено підприємством за новою електронною митною декларацією від 06.03.2026 року № 26UA806020001757U6 (додаток №4 до позовної заяви), в якій збільшений розмір бази оподаткування з 6 474 937,92 грн до 7 922 636,3 грн та донараховано ПДВ в сумі 289 539,68 грн - з 1 294 987,58 грн до 1 584 527,26 грн., яка доплачена декларантом, що підтверджується Актом коригування митної декларації від 06.03.2026р. 14:55:04 № 26UA806020001757U6. Підставою для імпорту Какао тертого DZNM 6000 kibbled є укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Домінік Ко» та «J.B. TRADING ENTERPRISE LIMITED» (Велика Британія) зовнішньоекономічний контракт № 1410/24 від 14.10.2024 року та Специфікація № 7 від 09.10.2025 року до нього, за умовами якого «J.B. TRADING ENTERPRISE LIMITED» (Велика Британія) зобов`язується здійснити поставку сировини для кондитерської промисловості у кількості, асортименті та за цінами відповідно до специфікацій, що додаються до кожної поставки.

Сторони визначили валютою платежу ЄВРО.

Пунктами 2.1., 2.2. Контракту визначено, що ціна на товар вказується в специфікації та експортному рахунку (інвойсі) на кожну партію товару. Ціна товару включає всі витрати відповідно до

умов DAP (Delivered At Place), якщо інше не узгоджено Сторонами Додатково Відповідно до пункту 3.1. Контракту встановлено, що оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту надходження Товару в м. Полтава. Пунктом 4.1. Контракту визначені умови поставки DAP, м. Полтава, у відповідності до вимог Міжнародних Правил інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс) в редакції 2010 року, якщо інше не визначено Специфікацією.

Пунктом 10.1. Контракту встановлено, що Продавець повинен сплатити всі податки та збори, які застосовуються в країні, звідки виконується постачання.

На виконання умов Контракту Сторонами 09.10.2025 року була укладена Специфікація № 7, яка передбачає поставку продавцем - фірмою «J.B. TRADING ENTERPRISE LIMITED» покупцю ТОВ «Домінік Ко» Какао тертого DZNM 6000 kibbled (Olam) в 4-5 тиждень 2026 року в кількості 12 тон за ціною 10 600 євро за тону на умовах DAP, м. Полтава, Україна.

Відповідно до умов поставки DAP, м. Полтава, Україна відповідно до Інкотермс 2010, продавець зобов`язаний підготувати товар, забезпечити його пакування та маркування, здійснити експортне митне очищення, а також зобов`язаний доставити товар у вказане місце призначення - м. Полтава, та надати його в розпорядження Покупця готовим до розвантаження. Продавець оплачує всі витрати на перевезення товару до пункту призначення, включаючи основний фрахт та транзитні витрати через треті країни та надає покупцеві транспортний документ (наприклад, накладну CMR), який дозволить покупцеві прийняти товар.

Відповідно, декларант отримує товар на умовах DAP Полтава, Україна та не несе жодних витрат на транспортування товару, пакування, маркування товару, тощо, такі витрати входять у вартість самого товару, відповідно не додаються декларантом під час визначення митної вартості товару.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті…

Відповідно до ч.11 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

ТОВ «Домінік Ко» був обраний основний метод визначення митної вартості товару (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За умовами контракту № 1410/24 від 14.10.2024 року, Специфікації № 7 від 09.10.2025 року до контракту, рахунку №[номер приховано] від 27.02.2026 року всі витрати (складові митної вартості) включені у вартість товару, що зазначена у вказаних документах.

Отже митна вартість була сформована з вартості товару за контрактом №1410/24 від 14.10.2024 року, Специфікацією № 7 від 09.10.2025 року до контракту, рахунком №[номер приховано] від 27.02.2026 року та склала 127 200 євро (6 466 097,52 грн.), виходячи із контрактної ціни придбання 10 600 євро за метричну тону какао тертого DZNM 6000 kibbled та обмінного курсу 50,8341 грн за 1 євро.

Інші витрати (складові митної вартості), що не включалися до ціни товару, яка підлягає сплаті - відсутні.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом разом з митною декларацією № 26UA806020001757U6 від 06.03.2026 року були надані наступні документи відповідно до переліку, який встановлений частиною 2 статті 53 МКУ, а саме: INVOCE (рахунок) №[номер приховано] від 27.02.2026 року з перекладом, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №[номер приховано] [номер приховано] від 27.02.2026 року з перекладом, Сертифікат походження (Ursprungszeugnis) № А39905098 від 27.02.2026 року з перекладом; Contract (Контракт) №1410/24 від 14.10.2024 року Висновок [номер приховано]-0087 від 05.02.2021 року, Specification (Специфікація) №7 від 09.10.2026 року, CERTIFICATE OF ANALSIS (СЕРТИФІКАТ АНАЛІЗУ) від 27.02.2026 року на частину партії [номер приховано] з перекладом, CERTIFICATE OF ANALSIS (СЕРТИФІКАТ АНАЛІЗУ) від 27.02.2026 року на частину партії [номер приховано] з перекладом, NON GMO STATEMENT (ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ГМО) від 01.11.2025 року з перекладом.

ТОВ «Домінік Ко» 05.03.2026 року отримано повідомлення митниці (ідентифікатор повідомлення d088ec3a-8615-4d32-bf49-6b69298a3190) відповідно до якого декларанту необхідно надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом листом №234 від 06.03.2026 на запит повідомлено, що в порушення ч.3 ст. 53 МК України у повідомленні митного органу про надання додаткових документів, митним органом: не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими декларантом, не зазначено чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, не зазначено, які саме документи містять розбіжності або ознаки підробки, а тому підстави для витребування та надання додаткових документів - відсутні, та додаткові документи протягом 10 (десяти) днів до митного органу надано не буде.

За результатами перевірки митної декларації та наданих декларантом документів для розмитнення товару, митним органом направлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806020/2026/000027, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та зазначено, що Відділом митного оформлення № 1 митного поста «Полтава» прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2026/000008/1 від 06.03.2026 р, яким митну вартість товару скориговано.

Декларантом отримано Рішення Полтавської митниці №UA806020/2026/000008/1 від 06.03.2026 р. про коригування митної вартості товарів за ЕМД № 26UA806020001660U0, в якому зазначено, що при проведені перевірки документів у відповідності до ст.337 МКУ, які надані у підтвердження митної вартості, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, митний орган вважає, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості: не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом; містять розбіжності.

З урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2026 р, № UA806020/2026/000008/1 ТОВ «Домінік Ко» подана нова митна декларація № 26UA806020001757U6 від 06.03.2026 року, в якій збільшений розмір бази оподаткування з 6 474 937,92 грн до 7 922 636,3 грн та донараховано ПДВ в сумі 289 539,68 грн - з 1 294 987,58 грн до 1 584 527,26 грн. та завершено митне оформлення товару 17.02.2026 року на підставі частини 1 статті 57 Митного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішення митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною 2 статті 60 МК України встановлено, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Відповідно до ч. 3 статті 60 МК України для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Згідно з ч.4 статті 60 МК України ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

В частині 5 статті 60 МК України зазначено, у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Суд зазначає, що митним органом у Рішенні не вказаний комерційний рівень покупця, яким був ввезений подібний товар, в ланцюгу постачання. Митним органом у Рішенні лише зазначено, що товар ввезений без посередників з цим же виробником товару, відповідно, можна припустити, що покупець ввозив товар для власного споживання, тобто є кінцевим споживачем. Тоді, як продавець, J.B. TRADING ENTERPRISE LIMITED є великим оптовим дистриб`ютором, що замовляє великі партії товару не лише для декларанта. Відповідно, ціна для оптового дистриб`ютора J.B. TRADING ENTERPRISE LIMITED є нижчою, ніж для роздрібних покупців або кінцевих споживачів.

А тому комерційний статус компанії J.B. TRADING ENTERPRISE LIMITED та комерційний статус покупця, що ввозив подібний товар є різними, та, відповідно, не можуть бути порівняні без коригування вартості. Для порівняння цін за статтею 60 МК України митний орган має обирати товари, продані покупцям з однаковим комерційним рівнем (статусом). Якщо рівні відрізняються (наприклад, порівнюється ціна для оптовика і для кінцевого споживача), митний орган зобов`язаний зробити коригування ціни, щоб врахувати цю різницю.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні про коригування допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з

обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Спірне Рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Такого коригування митний орган не здійснив.

Здійснене порівняння товарів, що мають різні тип, базові технічні показники та якісні характеристики, сировину, тип обробки, тощо, та не є комерційно взаємозамінними.

В Рішенні митний орган порівнює товар «какао-паста "DZNM 5023, KIBBLED" з визнаною раніше митною вартістю що імпортувався, який, на думку митного органу, є подібним товару «какао тертому DZNM 6000, KIBBLED», що імпортується ТОВ «Домінік Ко».

Суд зазначає, що вказані товари та їх вартість суттєво відрізняються один від одного та не можуть вважатись подібними. Вартість какао-пасти типу DZNM 5023, KIBBLED не може братись за основу для визначення митної вартості какао-тертого типу DZNM 6000, KIBBLED.

Какао терте DZNM 5023 має вищу ціну порівняно з DZNM 6000. Варто відмітити наступні відмінності між цими типами какао тертого, какао-пасти (liquor) бренду deZaan (Olam), які впливають на вартість товару:

1.3.1. Різний смаковий профіль та тип обробки: DZNM 5023, KIBBLED: це натуральне какао терте (non-alkalized), яке має характерний кислуватий присмак і світліший колір. Воно не проходить процес алкалізації, що дозволяє зберегти природні властивості та аромат какао-бобів. Використовується метод nib-roasted (обсмажування какао-крупки), що є більш делікатним процесом для збереження летких ароматичних сполук. DZNM 6000, KIBBLED: це купажоване какао терте (blended liquor). Воно зазвичай має більш інтенсивний шоколадний смак завдяки змішуванню різних

сортів бобів або специфічному обсмаженню.

1.3.2. Різний відсоток жирності: DZNM 5023, KIBBLED: жирність - 54,7% (зазначено у Рішенні), DZNM 6000, KIBBLED: жирність - 53,7% (підтверджується сертифікатом аналізу виробника від 05.02.2026 р.)

1.3.3. Різне походження сировини та складність виробництва: какао терте типу DZNM 5023 виробляється з бобів лише одного сорту (Single-Origin/ Моносорт) одного регіону (Еквадор, сорт Arriba), какао терте DZNM 6000 - із суміші бобів (Blended / Купаж). Використання сумішей дозволяє виробнику стабілізувати ціну та смак незалежно від коливань врожаю в конкретній країні. Продукти з конкретним географічним походженням завжди цінуються вище за масові суміші через унікальний

ароматичний профіль (квіткові та фруктові нотки);

4. Різна спеціалізація та положення на ринку: DZNM 5023 - це преміальний продукт для виготовлення елітного шоколаду та вишуканих кондитерських виробів, DZNM 6000 - стандарт кондитерської індустрії для масового виробництва глазурі, начинок та стандартного темного шоколаду. Його ціна зазвичай є базовою для лінійки какао тертого deZaan.

Таким чином, враховуючи те, що какао-паста типу DZNM 5023 виготовляється з какао-бобів лише одного сорту конкретного географічного походження, що надає продукту унікальний неповторний смаковий профіль, має складнішу обробку, при якій зберігаються природні властивості та аромат какао-бобів, має більшу жирність, є більш якісним та вважається преміальним продуктом, використовується для виготовлення преміальної продукції, є дорожчим продуктом аніж какао терте типу DZNM 6000. Какао терте типу DZNM 6000, є дешевшим та економічно вигіднішим для масового виробництва продуктом на відміну какао тертого типу DZNM

5023.

В листі, що наданим виробником зазначено, що ціна на какао терте не є фіксованою і може змінюватися залежно від низки комерційних та технічних факторів, зокрема: походження какао-бобів; якість та сорт какао-бобів; вміст какао-масла; технічні характеристики переробки; сертифікація (за наявності); попит та пропозиція на світовому ринку какао; дата угоди та фіксації ціни.

На підставі вищенаведеного, порівняння митним органом цін какао тертого типу DZNM 6000 з типом DZNM 5023 суперечить вимогам Митного кодексу України та не може бути підставою для коригування митної вартості задекларованого нами товару.

Крім того, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Посилання Митного органу на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував декларант, необґрунтоване оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Верховний Суд у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 прийшов до висновку, що наявність у системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

На підставі вище зазначеного, суд вважає, що співставлення митної вартості двох різних типів продукції з різною початковою ціною не може

бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо ненадання декларантом контракту №25S20721, калькуляції та митної декларації країни відправника.

Митний орган в Рішенні зазначає, що до митного оформлення надано сертифікати аналізу від 27.02.2026 б/н видані «OLAM International Limited» на ім`я отримувача ТОВ "Домінік Ко". В наданих сертифікатах зазначено контракт № 25S20721, який не наданий до митного оформлення. Також, за цією специфікацією було здійснено митне оформлення ідентичного товару, де до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості надавались калькуляція та митна декларація країни відправника, а зараз такі документи не подано для усунення сумнівів в правильності визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Всі документи, які вказані у ч.2 ст. 53 Митного кодексу України та підтверджують складові митної вартості товару, що був ввезений на митну територію України, були надані митному органу з декларацією.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 року у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Проте, ані у повідомленні про надання додаткових документів від 05.03.2026 року, ані у Рішенні, митним органом не зазначено яке саме числове значення складових митної вартості товарів не підтверджено декларантом, не вказано, які саме документи містять розбіжності або ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Таким чином, підстави для витребування додаткових документів, таких як контракт №25S20721, калькуляція та митна декларація країни відправника у митного органу - були відсутні, а зобов`язання декларанта щодо надання таких документів - не виникло.

Митний кодекс України не передбачає безумовний обов`язок декларанта надавати документи, на які є посилання у наданих для розмитнення документах, зокрема сертифікаті аналізу. Саме по собі згадування контракту №25S20721 у сертифікаті аналізу не обумовлює жодних розбіжностей, неточностей, підозри про підробку наданих документів та не є підставою для виникнення сумнівів митного органу в правильності визначення митної вартості декларантом, та не є підставою для коригування митної вартості.

Крім того, МК України не передбачає безумовний обов`язок декларанта надавати документи, які декларант надавав під час попередніх розмитнень аналогічного товару. Саме по собі не надання декларантом таких же документів, як і під час попередніх розмитнень ідентичного товару не провокує жодних розбіжностей, неточностей, підозри про підробку наданих документів та не є підставою для виникнення сумнівів митного органу в правильності визначення митної вартості декларантом, та не є підставою для коригування митної вартості.

Відповідно, твердження митного органу, про те, що ненадання декларантом контракту №25S20721, калькуляції та митної декларації країни відправника є розбіжностями у документах та є підставою для коригування митної вартості - не відповідає дійсності та суперечить вимогам МК

України.

Щодо невідповідності рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2026/000008/1від 06.03.2026 року вимогам статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Всупереч ч.2 ст. 55 Митного кодексу України митним органом у Рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, яке саме числове значення складової митної вартості товарів не підтверджено декларантом та які саме документи можуть підтвердити таку складову. У рішенні наведений загальний перелік документів, визначений частиною 2 статті 53 МК України, без конкретизації, які саме документи, при їх наданні, можуть підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Крім того, не обґрунтоване числове значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та не зазначені факти, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У Рішенні відсутні зазначені причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Зі змісту Рішення митного органу вбачається, що митну вартість товарів, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 64 МКУ.

Проте у Рішенні не наведене належне обґрунтування неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості передбачених статтями 59 - 63 МК України.

З метою аргументації застосування резервного методу митним органом у рішенні зазначено, що відповідно до ст.60 МКУ, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 і ст.59 МКУ, то застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. За митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. В митного органу відсутня інформація щодо митних оформлень подібних (аналогічних) товарів.

Проте, у цьому ж спірному Рішенні, митний орган зазначає, що відповідно до інформації ЄАІС Держмитслужби в базі даних наявні митні оформлення подібного товару «Продукт DZNM 5023, KIBBLED, що являє собою какао-пасту незнежирену, з масовою часткою жиру 54,7%» за контрактами без посередників з цим же виробником товару «Olam Cocoa Deutschland GmbH» з рівнем митної вартості 12,97 євро/кг на умовах поставки FCA- Mannheim, DE.

Вказане оформлення подібного, на думку митного органу, товару «Какао- масло JB075-DB» за ЕМД від 24.11.2025 № 25UA401050012141U6 і лягло в основу коригування митної вартості за ціною 12,97 євро/кг за резервним методом. Відповідно, митним органом належним чином не обґрунтовано не

можливість використання методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та обрання саме резервного методу визначення митної вартості товару.

Крім того, як вбачається зі змісту спірного Рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарів передбачених ст. 58-61 МК України у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних, подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке

рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України. Митним органом у Рішенні не обґрунтована неможливість застосування методів, передбачених ст. 62-63 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14.

Щодо невідповідності задекларованої ТОВ «Домінік Ко» митної вартості Товару, що імпортується, митній вартості наявним митним оформленням подібного товару, зазначеного в інформаційній базі ЄАІС Держмитслужби.

В обґрунтування своєї позиції, у відзиві на позовну заяву, митний орган зазначає, що інформація з інформаційної бази ЄАІС Держмитслужби є достатньою підставою для витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 МКУ.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи виключно у разі якщо:

- документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості,

- наявні ознаки підробки

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний кодекс не визначає наявність інформації в інформаційній базі ЄАІС Держмитслужби про іншу митну вартість подібних товарів як підставу для витребування додаткових документів.

Ця позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625 (провадження № К/9901/31148/19), відповідно до якої наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові від 22 квітня 2019 у справі №815/6242/17, у постанові від 27 червня 2019 у справі №826/9719/16, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічний висновок викладено Верховним судом у постанові від 16 липня 2020 у справі №815/6833/17.

Проте, у повідомленні про витребування додаткових документів відповідачем не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, не зазначено які саме документи містять розбіжності або ознаки підробки.

Крім того, наявність в інформаційній базі ЄАІС Держмитслужби інформації щодо подібних товарів розмитнених за іншою вартістю, сама по собі не є підставою для винесення рішення про коригування митної вартості.

Як вже зазначав суд вище, Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 «наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку».

Наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно, враховуючи зазначене, рішення про коригування митної вартості не може гуртуватись виключно на інформації про наявність в інформаційній базі ЄАІС Держмитслужби інформації щодо подібних товарів та їх вартості.

Таким чином, на момент митного оформлення товару декларантом були надані всі належні та достатні основні документи, які містили усю необхідну інформацію, зокрема і числові дані щодо заявленої митної вартості товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного Кодексу) та які давали право та можливість митному органу визначити митну вартість товару саме за заявленою ціною договору (контракту), а рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 06.03.2026 року № UA806020/2026/000008/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3474,48 грн.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" (вул. Решетилівська, 2, м. Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 00382208) до Полтавської митниці Державної митної служби України (вул. Героїв Азову, 28, м.Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2026/000008/1 від 06.03.2026 року Відділу митного оформлення № 1 митного поста «Полтава» Полтавської митниці ДМС України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України (вул. Героїв Азову, 28, м.Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 43997576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" (вул. Решетилівська, 2, м. Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 00382208) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3474,48 грн (три тисячі чотириста сімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.07.2026 Ухвала № 138408044 Полтавський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 00382208. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг