Ухвала № 141154464 у справі № 158/4425/26 від 28.10.2026

Справа № 158/4425/26

Провадження № 2-а/0158/115/26

О К Р Е М А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сіліч Ю.Л.

за участю секретаря судового засідання - Шрамко Н.В.,

представника позивача - Хоржевського Д.Е.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Вороб`я П.О.,

перекладача - Кіпоренка К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в режимі відеоконференції, справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, в частині вирішення питання про необхідність прийняття окремої ухвали -

В С Т А Н О В И В

У провадженні Ківерцівського районного суду Волинської області перебуває адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що 31.08.2026 року громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано з підстав порушення норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в частині перебування/проживання на території України без дозвільних документів.

Першочергово, рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.09.2026 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2026 року, позовні вимоги Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення - задоволено частково: затримано громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , строком на 2 (два) місяці.

Суд, ухвалюючи таке рішення, з врахуванням доводів сторін і матеріалів провадження, фактично надав органу міграційної служби термін для виконання вимог законодавства, що б унеможливлювали подальше утримання особи у ПТПІ.

Водночас, 26.10.2026 року ЦМУ ДМС у м.Києві та Київський області звертається до Ківерцівського суду Волинської області з позовом про продовження строку перебування вищевказаного іноземця у ПТПІ.

При розгляді справи судом було встановлено, що в період часу з моменту затримання до повторного звернення до суду з позовом про продовження строку затримання, міграційною службою здійснено було лише один запит до Консульської установи. При цьому, відповідь, яку очікували отримати представники ДМС, уже була наявна у матеріалах справи при першочерговому її розгляді.

Інший дій, представниками державного органу не було реалізовано.

Суд, зважаючи на викладене, вважає, що представниками міграційної служби не в повній мірі виконуються обов`язки, передбачені законодавством, з урахуванням практики Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейського Суду, рішень Конституційного Суду України та безпосередньо вимог КАС України, що в подальшому впливають на розгляд/постановлення рішень судами при розгляді справ про продовження строку перебування іноземців у ПТПІ.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Законом України від «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який набрав чинності з 11.09.1997, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Статтею 5 Конвенції кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: a) законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом; b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом; c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення; d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу; e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

За приписами частин одинадцятої та тринадцятої статті 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Розділом VІ Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС України, Адміністрації ДПС України, СБУ від 23 квітня 2012 року №353/271/150, визначено порядок дій з ідентифікації та документування іноземців. Згідно з пунктом 1 Розділу VІ зазначеної Інструкції передбачено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.

З цією метою, до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина друга статті 249 КАС України).

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина третя статті 249 КАС України).

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (частина п`ята статті 249 КАС України).

Отже, окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватись будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участь у справі.

Враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

З огляду на недобросовісне ставлення працівників ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області до своїх посадових обов`язків, тобто належного виконання трудових обов`язків суд вважає за необхідне довести до відома особисто начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про виявлені судом обставини для вжиття належних заходів реагування.

Таким чином, суд, шляхом постановлення окремої ухвали, реагує на недобросовісне ставлення працівників ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області до своїх посадових обов`язків.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 246, 249 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Довести до відома особисто начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування.

Про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи письмово проінформувати Ківерцівський районний суд Волинської області у місячний термін з дня отримання окремої ухвали.

Попередити, що невиконання окремої ухвали є підставою для застосування до порушника адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статті 185-6 КУпАП, або кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ківерцівського районного суду /підпис/ Ю.Л. Сіліч