Судові рішення

Рішення № 141158656 у справі № 600/2393/26 від 03.11.2026

Рішення від 03.11.2026 в адміністративній справі № 600/2393/26 (категорія «Зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних»). Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд, суддя Боднарюк Олег Васильович.

Справа№ 600/2393/26 (у рішенні: 600/2393/26-а)
СудЧернівецький окружний адміністративний суд
СуддяБоднарюк Олег Васильович
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру04.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141158656

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2393/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спліт" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спліт" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо не визнання податкових накладних за переліком, наведеним в таблиці цього позову, такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у не відображенні в ЄРПН податкових накладних за переліком, наведеним в таблиці цього позову, як зареєстрованих датою подання їх на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України відобразити в ЄРПН податкові накладні за переліком, наведеним в таблиці цього позову, як зареєстровані датою подання їх на реєстрацію.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є платником податку на додану вартість та здійснює господарську діяльність, пов`язану з реалізацією палива. У межах господарських операцій із ТОВ «Берекол» позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру десять податкових накладних, перелік яких наведено у позовній заяві.

Звертає увагу суду на те, що зазначені податкові накладні були направлені на реєстрацію у межах установлених Податковим кодексом України строків, однак квитанції про їх прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації протягом відповідного операційного дня позивачу не надсилалися. При цьому квитанції щодо вказаних податкових накладних датовані наступними днями після їх направлення.

Позивач наголошує на тому, що за результатами адвокатського запиту від 08.04.2026 Головне управління ДПС у Чернівецькій області листом від 14.04.2026 № 6208/6/24-13-18-04 повідомило про здійснення перевірок податкових накладних відповідно до Порядків № 1246 та № 1165 і зазначило, що реєстрацію податкових накладних було зупинено, а відповідні квитанції надіслано платнику в електронній формі. Водночас запитувані технічні логи, журнали обробки та інші електронні відомості, які б підтверджували конкретні дату й час формування та надсилання квитанцій, відповідачем надані не були.

На переконання позивача, оскільки податкові накладні були направлені на реєстрацію не в останній день граничного строку їх реєстрації, до спірних правовідносин підлягає застосуванню загальне правило пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого за відсутності квитанції у встановлений законом строк податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. При цьому передбачений Законом України № 2876-IX виняток щодо надсилання квитанції не пізніше наступного операційного дня, на думку позивача, до спірних правовідносин не застосовується.

Відтак позивач вважає, що визначальним для вирішення спору є факт своєчасного направлення податкових накладних платником, а негативні наслідки технічних затримок у роботі інформаційних систем контролюючого органу не можуть покладатися на платника податків.

На думку позивача податкові накладні за наведеним у позовній заяві переліком у силу прямої норми пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України мають вважатися зареєстрованими в ЄРПН датою їх фактичного направлення на реєстрацію, а тому просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо невизнання таких податкових накладних зареєстрованими в ЄРПН.

2. Відповідач (ГУ ДПС у Чернівецькій області ) подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що за результатами автоматизованої обробки спірних податкових накладних їх реєстрацію було зупинено відповідно до Порядків № 1246 та № 1165, про що позивача повідомлено шляхом формування та надсилання відповідних квитанцій.

Звертав увагу суду на те, що сам по собі факт відображення або фактичного отримання квитанцій у комерційному програмному забезпеченні M.E.Doc пізніше дати їх формування не свідчить про не надсилання таких квитанцій контролюючим органом.

При цьому відповідальність за належну роботу зазначеного програмного забезпечення, його налаштування та своєчасне отримання електронних документів покладається на користувача.

Також звертав увагу суду на те, що позивач мав можливість перевіряти стан податкових накладних через Електронний кабінет платника податків, яким фактично користувався, а тому посилання на несвоєчасне отримання квитанцій не підтверджує протиправності дій чи бездіяльності відповідача.

Відтак відповідач вважає, що передбачений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України наслідок у вигляді автоматичної реєстрації податкових накладних застосовується виключно за умови доведеного факту не надсилання квитанцій контролюючим органом, чого позивачем не доведено.

Крім того, зазначає, що позивачем не спростовано факту зупинення реєстрації податкових накладних та не надано належних і допустимих доказів не надсилання квитанцій.

На підтвердження своєї позиції відповідач зазначає про надання службової інформації структурного підрозділу ГУ ДПС, листа Департаменту інформаційних технологій ДПС України та відомостей щодо входів позивача до Електронного кабінету.

З огляду на викладене відповідач вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

3. Відповідач (ДПС України) правом на подання відзиву передбаченим ст. 162 КАС України не скористався та відзиву не подав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Ухвалою суду у задоволені клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 06 листопада 2023 року комісією Головного управління ДПС у Чернівецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 1706 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЛІТ» критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 до Порядку № 1165.

Підставою прийняття рішення зазначено наявність податкової інформації, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЛІТ» було задіяне у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання та реалізації одного й того самого товару або послуги для формування штучного обсягу такого товару або послуги.

2. 10 лютого 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЛІТ» надіслано на розгляд комісії інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

3. За результатами розгляду поданих матеріалів комісією Головного управління ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення № 245 від 14 лютого 2024 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

4. У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЛІТ» направляло на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні.

За результатами автоматизованих перевірок реєстрацію таких податкових накладних було зупинено, за наслідками чого сформовано та направлено відповідні квитанції в електронній формі, зокрема: № 471 від 19.08.2024 - дата квитанції за матеріалами справи - 16.09.2024; № 713 від 22.11.2023, направлена 15.12.2023 о 16:33, дата квитанції - 16.12.2023; №152 від 02.04.2024, направлена 29.04.2024 о 08:13, дата квитанції - 29.04.2024/30.04.2024; № 408 від 15.07.2024, направлена 29.07.2024 о 16:35, дата квитанції - 29.07.2024/30.07.2024; № 365 від 25.06.2024, направлена 10.07.2024 о 15:10, дата квитанції - 10.07.2024/11.07.2024; № 352 від 19.06.2024, направлена 10.07.2024 о 15:10, дата квитанції - 10.07.2024/11.07.2024; № 263 від 09.05.2024, направлена 24.05.2024 о 13:32, дата квитанції - 24.05.2024/27.05.2024; № 234 від 25.04.2024, направлена 14.05.2024 о 17:03, дата квитанції - 14.05.2024/15.05.2024; № 151 від 28.03.2024, направлена 15.04.2024 о 11:18, дата квитанції - 15.04.2024/16.04.2024; № 686 від 09.11.2023, направлена 14.11.2023 о 16:37, дата квитанції - 14.11.2023/15.11.2023.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Звертаючись до суду аргументи позивача фактично зводились до того, що квитанції про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкових накладних не надіслані протягом відповідного операційного дня, а тому такі податкові накладні, на думку останнього, повинні вважатися зареєстрованими датою їх направлення на реєстрацію.

В свою чергу відповідач заперечує аргументи позивача, з огляду на те, що ним не враховано фактичні дані інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України, порядок електронного документообігу, особливості використання позивачем комерційного програмного забезпечення M.E.Doc, а також правовий режим зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Надаючи оцінку аргументам учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів або послуг платник податку - продавець товарів або послуг зобов`язаний у встановлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України також передбачено правовий наслідок не надсилання протягом установленого строку квитанції про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної.

Разом із тим, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що застосування такого наслідку можливе лише за умови встановлення саме факту не надсилання платнику квитанції у передбаченому порядку, а не лише факту, що платник фактично побачив або отримав квитанцію у своєму комерційному програмному забезпеченні пізніше. При цьому, сам по собі факт пізнішого фактичного отримання або відображення квитанції у комерційному програмному забезпеченні платника податку не є тотожним факту її не надсилання контролюючим органом.

3. За змістом пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної або розрахунку коригування до Державної податкової служби України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема щодо відповідності затвердженому формату, чинності кваліфікованого електронного підпису, наявності права підписання, реєстрації особи платником податку, дотримання вимог Податкового кодексу України, наявності помилок в обов`язкових реквізитах, наявності суми податку, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування, а також дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронні довірчі послуги.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням відповідного результату автоматизованої обробки документа.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної або розрахунку коригування та результат перевірки. Пунктом 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування формується квитанція про зупинення реєстрації, яка надсилається постачальнику та отримувачу - платникам податку.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1246 платник податку через Електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та розрахунків коригування.

Отже, наведеними положеннями нормативно-правових актів передбачено послідовний механізм автоматизованої обробки податкових накладних, формування відповідних квитанцій та їх надсилання платнику податку.

Порядок № 1165, своєю чергою, регулює механізм зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Саме в межах цього спеціального механізму, як зазначає відповідач, було зупинено реєстрацію спірних податкових накладних позивача.

4. Щодо даних інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України та порядку отримання квитанцій, суд зазначає наступне.

Для формування та надсилання документів звітності в електронній формі платник податків може використовувати обране на власний розсуд програмне забезпечення, а також інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua) чи безкоштовне Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на вебпорталі Державної податкової служби України. Тобто, законодавство та технічна інфраструктура Державної податкової служби України не обмежують платника виключно одним способом подання чи отримання електронних документів, а надають йому можливість самостійно обрати відповідний програмний інструмент.

Електронний документ надсилається до інформаційно-комунікаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності» з використанням телекомунікаційних мереж за адресами: zvit@sta.gov.ua; http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP). Саме через такий механізм здійснюється електронна взаємодія щодо подання документів та отримання квитанцій за результатами їх обробки.

Квитанції та документи для користувачів зазначеного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником. Відтак, суд погоджується з аргументами відповідача в частині того, що обставина фактичного завантаження, відображення або перегляду квитанції у конкретному клієнтському програмному забезпеченні залежить також від належної роботи та належного використання такого програмного забезпечення самим платником.

Інформація щодо надсилання електронного документа до інформаційно-комунікаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності» розміщена на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitmst/priymannya-ta-obrobka-elektronnih-dokumentiv-its- edine-vikno/.

Оскільки перелічені у позовній заяві податкові накладні були надіслані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних із використанням комерційного програмного забезпечення M.E.Doc, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спліт» мало здійснити отримання відповідних квитанцій клієнтським програмним забезпеченням M.E.Doc протягом 72 годин. Невиконання або неналежне виконання платником дій щодо отримання електронних документів у власному програмному середовищі не може автоматично ототожнюватися з не надсиланням квитанцій Державною податковою службою України.

Державна податкова служба України не здійснює супроводження комерційних програмних забезпечень, зокрема M.E.Doc. У разі виникнення проблемних питань стосовно використання в роботі програмних продуктів користувачі мають звертатись до розробників такого програмного забезпечення. Тому можливі технічні особливості роботи M.E.Doc, налаштування користувача, час синхронізації, відображення квитанцій або несвоєчасне завантаження документів у цьому програмному забезпеченні не є діями чи бездіяльністю Державної податкової служби України або Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Крім того, відповідно до пункту 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, платник податку через Електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та розрахунків коригування.

Інформація щодо входів до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Спліт» підтверджує, що позивач мав можливість користуватися Електронним кабінетом та перевіряти актуальний стан відповідних податкових накладних у режимі реального часу.

Таким чином, доводи позивача про порушення контролюючим органом порядку повідомлення платника податків про зупинення реєстрації податкових накладних не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а відтак не можуть бути самостійною підставою для висновку про протиправність дій або бездіяльності відповідача.

5. Щодо використання позивачем комерційного програмного забезпечення M.E.Doc, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що спірні податкові накладні направлені на реєстрацію з використанням комерційного програмного забезпечення M.E.Doc. Державна податкова служба України не здійснює супроводження такого комерційного програмного забезпечення, не адмініструє його внутрішні алгоритми, не відповідає за налаштування користувача, час синхронізації, відображення квитанцій у конкретній інсталяції програми, а також не може нести негативні наслідки у випадку, якщо платник не отримав або несвоєчасно отримав квитанцію саме через клієнтське програмне забезпечення.

Позиція позивача фактично зводиться до ототожнення дати, яку він вважає датою отримання або відображення квитанції у власному програмному середовищі, з фактом не надсилання квитанції Державною податковою службою України. Відтак суд погоджується з відповідачем в частині того, що такий підхід є помилковим. Законодавство пов`язує правові наслідки з діями контролюючого органу щодо формування та надсилання квитанції, а не з технічними особливостями подальшого отримання або перегляду документа у комерційному програмному забезпеченні платника.

Оскільки Департамент інформаційних технологій Державної податкової служби України прямо зазначив, що квитанції та документи для користувачів сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин, а платник, який використовує клієнтське програмне забезпечення, мав здійснити їх отримання цим клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, позивач повинен був організувати належне отримання електронних документів через обране ним програмне забезпечення або перевірити відповідні дані через Електронний кабінет.

Таким чином, навіть якщо позивач стверджує, що квитанції були ним фактично побачені чи завантажені пізніше, це не є належним доказом того, що контролюючий орган не виконав обов`язку щодо формування та надсилання квитанцій.

6. Окремо суд зазначає, що позивач мав можливість перевіряти актуальний стан податкових накладних у режимі реального часу через Електронний кабінет.

Згідно з інформацією інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України щодо входу до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЛІТ» (що також і не заперечувалось представником позивача), у період з 15 листопада 2023 року по 29 серпня 2024 року здійснювались численні входи до Електронного кабінету від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЛІТ» та представника Шмігельської Євгенії Євгенівни.

Зокрема, входи фіксувалися 15 листопада 2023 року, 16 листопада 2023 року, 17 листопада 2023 року, 20 листопада 2023 року, 22 листопада 2023 року, 27 листопада 2023 року, 01 грудня 2023 року, 04 грудня 2023 року, 12 грудня 2023 року, 15 грудня 2023 року, 19 грудня 2023 року, 20 грудня 2023 року, 21 грудня 2023 року, 20 січня 2024 року, 22 січня 2024 року, 30 січня 2024 року, 31 січня 2024 року, 10 лютого 2024 року, 12 лютого 2024 року, 14 лютого 2024 року, 12 березня 2024 року, 22 травня 2024 року, 06 червня 2024 року, 11 червня 2024 року, 25 червня 2024 року, 26 червня 2024 року, 27 червня 2024 року, 15 липня 2024 року, 01 серпня 2024 року, 02 серпня 2024 року та 29 серпня 2024 року.

Наведене свідчить, що позивач фактично користувався Електронним кабінетом і мав реальну можливість перевіряти стан реєстрації податкових накладних та відповідні дані Єдиного реєстру податкових накладних. Тому твердження про необізнаність або неможливість доступу до інформації не узгоджуються з наданими даними інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України.

7. Оцінюючи спірні правовідносини, суд також враховує наступне.

Щодо податкової накладної № 471 від 19.08.2024 суд зазначає, що як убачається з позовної заяви, позивач стверджує про її направлення на реєстрацію 14.09.2024 о 19:28, тоді як відповідна квитанція датована 16.09.2024.

Разом із тим, відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України, зазначена податкова накладна була опрацьована контролюючим органом, за результатами чого її реєстрацію зупинено в порядку, визначеному Порядком № 1246 та Порядком № 1165, із формуванням відповідної квитанції.

За таких обставин суд вважає, що наведені позивачем обставини щодо дати відображення квитанції у програмному забезпеченні M.E.Doc самі по собі не свідчать про не надсилання її контролюючим органом, оскільки дата формування квитанції та дата її фактичного відображення у клієнтському програмному забезпеченні платника можуть не збігатися.

Водночас, використання позивачем комерційного програмного забезпечення M.E.Doc не виключало можливості перевірки стану обробки податкової накладної та результатів її реєстрації через Електронний кабінет платника податків.

Отже, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини щодо часової різниці між направленням податкової накладної на реєстрацію та датою квитанції не підтверджують факту протиправної бездіяльності контролюючого органу, оскільки за результатами автоматизованої обробки документа було прийнято відповідне рішення про зупинення його реєстрації.

Відтак, підстави вважати, що контролюючим органом не було здійснено передбачених законодавством дій щодо опрацювання податкової накладної № 471 від 19.08.2024, відсутні.

Щодо податкової накладної № 713 від 22.11.2023 суд зазначає, що, як убачається з доводів позивача, зазначену податкову накладну було направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 15.12.2023 о 16:33, тоді як відповідна квитанція датована 16.12.2023.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджується, що за результатами автоматизованої обробки зазначеної податкової накладної її реєстрацію було зупинено, про що платника податків повідомлено шляхом формування відповідної квитанції.

За таких обставин суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах контролюючим органом було здійснено передбачені законодавством дії за результатами опрацювання податкової накладної, а тому відсутні підстави стверджувати про його бездіяльність щодо розгляду поданого на реєстрацію документа.

При цьому, сама по собі обставина, що квитанцію сформовано наступного календарного дня після направлення податкової накладної на реєстрацію, не свідчить про порушення контролюючим органом установленого порядку, оскільки правові наслідки подання податкової накладної та її подальшої автоматизованої обробки визначаються спеціальними положеннями Порядків № 1246 та № 1165.

Отже, незгода позивача з результатами автоматизованої обробки податкової накладної № 713 від 22.11.2023 не може ототожнюватися з фактом її реєстрації або бути самостійною підставою для визнання її зареєстрованою датою первинного подання.

Відтак, доводи позивача в цій частині не спростовують правомірності дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної.

Щодо податкової накладної № 152 від 02.04.2024 суд зазначає, що за твердженням позивача, її було направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 29.04.2024 о 08:13. Разом із тим, як убачається матеріалів, реєстрацію зазначеної податкової накладної було зупинено з формуванням відповідної квитанції.

Суд зауважує, що саме по собі зазначення позивачем у поданій ним таблиці іншої дати квитанції не спростовує відомостей інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України щодо результатів опрацювання податкової накладної та не є достатнім доказом її не надсилання контролюючим органом. При цьому суд наголошує, що правові наслідки у вигляді автоматичної реєстрації податкової накладної можуть наставати лише за наявності передбачених законодавством умов, зокрема у випадку не надсилання платнику податків відповідної квитанції у встановлений строк. Водночас сам факт розбіжності у зазначених сторонами датах без належного підтвердження факту не надсилання квитанції не дає підстав для застосування такого правового наслідку. Отже, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів не надсилання контролюючим органом квитанції щодо податкової накладної № 152 від 02.04.2024, суд доходить висновку про недоведеність у цій частині протиправної бездіяльності відповідача, а відтак і відсутність підстав для визнання зазначеної податкової накладної зареєстрованою датою її подання.

Щодо податкової накладної № 408 від 15.07.2024 позивач посилається на направлення її на реєстрацію 29.07.2024 о 16:35 та на дату квитанції 30.07.2024. Однак відповідач зазначає, що така податкова накладна була предметом автоматизованої обробки, за результатами якої реєстрацію було зупинено. Тому твердження позивача про необхідність вважати її зареєстрованою датою подання не відповідає фактичним даним інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України. У цій частині позивач підміняє встановлену законом процедуру зупинення реєстрації вимогою про автоматичне внесення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних як зареєстрованої, хоча підстав для такого способу захисту не доведено.

Щодо податкової накладної № 365 від 25.06.2024 позивач зазначає, що її було направлено на реєстрацію 10.07.2024 о 15:10, а квитанція датована 11.07.2024. Відповідач звертає увагу, що податкова накладна № 365 була опрацьована в загальному порядку, а її реєстрацію було зупинено відповідно до спеціального механізму, передбаченого Порядком № 1246 та Порядком № 1165. При цьому позивач не надав доказів того, що контролюючий орган не сформував або не надіслав квитанцію. Посилання лише на дату, яку позивач зазначає як дату квитанції у власних матеріалах, не є достатнім для висновку про протиправність дій чи бездіяльності відповідачів.

Щодо податкової накладної № 352 від 19.06.2024 обставини є аналогічними за способом подання та подальшої обробки: позивач зазначає направлення на реєстрацію 10.07.2024 о 15:10 та дату квитанції 11.07.2024, тоді як відповідач виходить із факту зупинення реєстрації за результатами автоматизованих перевірок. Податкова накладна не залишилася без обробки, а щодо неї було сформовано результат, передбачений законодавством, - зупинення реєстрації. Тому відсутні підстави для застосування пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України як норми про автоматичне визнання податкової накладної зареєстрованою датою її подання.

Щодо податкової накладної № 263 від 09.05.2024 позивач стверджує, що вона була направлена на реєстрацію 24.05.2024 о 13:32, а квитанція датована 27.05.2024. Водночас відповідач зазначає, що така податкова накладна була опрацьована інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби України, її реєстрацію було зупинено, а платника повідомлено відповідною квитанцією. Сам по собі проміжок між датою направлення, яку вказує позивач, та датою фактичного отримання або відображення квитанції у комерційному програмному забезпеченні не доводить, що Державна податкова служба України не виконала свій обов`язок щодо формування та надсилання квитанції.

Щодо податкової накладної № 234 від 25.04.2024 позивач зазначає, що направлення її на реєстрацію відбулось 14.05.2024 о 17:03 та дату квитанції 15.05.2024. Відповідач в свою чергу не заперечує, що податкова накладна була подана на реєстрацію, однак наголошує, що її реєстрацію не було завершено шляхом внесення до Єдиного реєстру податкових накладних як зареєстрованої, оскільки за результатами перевірок її реєстрацію було зупинено. Тому правова позиція позивача про автоматичну реєстрацію не враховує фактичного результату обробки документа та спеціальних правил, які застосовуються у разі зупинення реєстрації податкової накладної.

Щодо податкової накладної № 151 від 28.03.2024, яка, за твердженням позивача, була направлена на реєстрацію 15.04.2024 о 11:18, відповідач зазначає, що ця податкова накладна також була опрацьована в інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, а її реєстрацію було зупинено. Позивач фактично просить суд надати перевагу його припущенню про неналежне надсилання або несвоєчасне отримання квитанції над офіційними даними контролюючого органу про зупинення реєстрації та повідомлення платника. Такий підхід суперечить розподілу обов`язку доказування, оскільки саме позивач повинен довести ті фактичні обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Щодо податкової накладної № 686 від 09.11.2023 позивач зазначає, що вона була направлена на реєстрацію 14.11.2023 о 16:37, а квитанція датована 15.11.2023. Відповідач звертає увагу, що і щодо цієї податкової накладної наявний результат автоматизованої обробки - зупинення реєстрації із формуванням відповідної квитанції. Крім того, інформація щодо входів до Електронного кабінету підтверджує, що вже 15.11.2023, 16.11.2023 та 17.11.2023 від імені позивача здійснювалися входи до Електронного кабінету, тобто позивач мав реальну можливість перевірити стан податкової накладної та відповідні дані Єдиного реєстру податкових накладних. За таких обставин твердження про автоматичну реєстрацію податкової накладної № 686 датою її подання є необґрунтованим.

8. Надаючи оцінку доводам сторін щодо наявності правових підстав для автоматичної реєстрації спірних податкових накладних, суд зазначає таке.

Норма пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо визнання податкової накладної зареєстрованою застосовується у випадку, коли протягом передбаченого строку платнику не надіслано квитанції про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації.

Разом із тим судом встановлено, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено за результатами їх автоматизованої обробки, а за її наслідками сформовано відповідні квитанції про зупинення реєстрації.

При цьому суд враховує, що відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано службову інформацію профільного структурного підрозділу Головного управління ДПС у Чернівецькій області, лист Департаменту інформаційних технологій Державної податкової служби України, а також відомості інформаційно-комунікаційних систем щодо входів позивача до Електронного кабінету.

Оцінюючи зазначені докази у їх сукупності, суд бере до уваги, що позивач мав технічну можливість користуватися електронними сервісами Державної податкової служби України та перевіряти інформацію щодо стану реєстрації податкових накладних через Електронний кабінет.

Водночас подання податкових накладних із використанням комерційного програмного забезпечення M.E.Doc саме по собі не покладає на контролюючий орган відповідальності за особливості функціонування такого програмного забезпечення, зокрема за відображення та завантаження отриманих електронних документів.

Суд також зазначає, що сама по собі незгода платника податків із результатами автоматизованого моніторингу та зупиненням реєстрації податкових накладних не може бути ототожнена з не надсиланням відповідних квитанцій і не створює самостійних правових підстав для застосування механізму автоматичної реєстрації, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних законодавством передбачено спеціальну процедуру подальшого врегулювання таких правовідносин, визначену Порядком № 1165, зокрема шляхом подання платником податків пояснень та копій документів для розгляду питання щодо реєстрації відповідних податкових накладних.

За таких обставин суд вважає, що застосування позивачем способу захисту, який ґрунтується виключно на твердженні про автоматичну реєстрацію податкових накладних у зв`язку з їх не надсиланням або несвоєчасним відображенням квитанцій у програмному забезпеченні M.E.Doc, не може бути визнано обґрунтованим без належного підтвердження факту не надсилання таких квитанцій контролюючим органом.

9. Відповідно до статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Водночас це не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги.

У цій справі відповідачем надано докази, які підтверджують результати автоматизованої обробки спірних податкових накладних та формування відповідних квитанцій. Натомість позивачем не надано належних доказів, які б спростовували зазначені відомості та підтверджували факт не надсилання квитанцій у встановленому законодавством порядку.

10. Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності визначеної пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України умови для автоматичної реєстрації спірних податкових накладних.

Відтак, відсутні правові підстави вважати такі податкові накладні зареєстрованими датою їх фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних лише з мотивів стверджуваного позивачем не надсилання або несвоєчасного отримання відповідних квитанцій.

11. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спліт" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спліт" (вул. Молодіжна, 34Б, с. Реваківці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 59333, код ЄДРПОУ: 30501704);

Відповідач - Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, 58006, код ЄДРПОУ: 44057187).

Суддя О.В. Боднарюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.11.2026 Ухвала № 141158653 Чернівецький окружний адміністративний суд
22.05.2026 Ухвала № 136756701 без тексту Чернівецький окружний адміністративний суд
18.05.2026 Ухвала № 136600510 без тексту Чернівецький окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 30501704. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг