Справа №177/364/26
провадження №2/197/432/26
Широківський районний суд Дніпропетровської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року
приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гері О.Г.,
за участі:
секретаря судового засідання - Демиденко М.Р.,
представника позивача - Мудрака М.М. (в режимі відеоконференції),
свідка - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа -Інгулецька районна у місті рада, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей, та
встановив:
У лютому 2026 року представник позивача звернувся до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 , третя особа Інгулецька районна у місті рада, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2026 року зазначену цивільну справу передано 20 березня 2026 року до Широківського районного суду Дніпропетровської області. В обґрунтування позову представник позивача вказує, що 01 серпня 2025 року позивач ОСОБА_3 та громадянка ОСОБА_1 уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 01 серпня 2025 року складено відповідний актовий запис №308. Дружина позивача ОСОБА_1 має трьох неповнолітніх дітей від попередніх шлюбів: 1) дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якої батьком у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_1 , виданому 30 січня 2012 року виконавчим комітетом Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області зазначено ОСОБА_4 ; дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої батьком у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_2 , виданому 21 липня 2014 року виконавчим комітетом Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області зазначено ОСОБА_4 ; 3) сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якого батьком у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_3 , виданому 03 лютого 2020 року виконавчим комітетом Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області зазначено ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 , виданим 28 листопада 2025 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Сім`я ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У позивача також є дочка від попереднього шлюбу - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Факт, який просить встановити позивач, обумовлює виникнення у нього відповідних соціальних прав і гарантій, а також дозволить реалізувати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", згідно з яким не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Іншим чином встановлення цього юридичного факту є неможливим, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду.
Провадження у справі відкрите 24.03.2026.
В судове засідання позивач не з`явився, його представник повідомив, що позивач не може приймати участі у судових засіданнях у зв`язку з перебуванням останнього на військовій службі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити з підстав, викладених в позові.
Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона з позивачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01.08.2025. Через кілька місяців після початку їхнього спільного проживання позивач був мобілізований до лав Збройних Сил України. Позивач допомагав їй утримувати її дітей від попередніх шлюбів. Без його допомоги їй самій важко піклуватись та фінансово утримувати дітей. До шлюбу з позивачем вона самостійно утримувала дітей, допомоги від колишнього чоловіка вона не отримувала. З позивачем вони разом проживають приблизно з лютого 2025 року.
Представник третьої особи - Інгулецької районної у місті ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Представник третьої особи - Військової частини НОМЕР_5 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, заяв, клопотань до суду не подавав.
Заслухавши присутніх учасників справи та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та ОСОБА_1 з 01.08.2025 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Дружина позивача ОСОБА_1 має трьох неповнолітніх дітей від попередніх шлюбів: 1) дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якої батьком у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_1 , виданому 30 січня 2012 року виконавчим комітетом Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, зазначено ОСОБА_4 ; дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої батьком у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_2 , виданому 21 липня 2014 року виконавчим комітетом Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, зазначено ОСОБА_4 ; 3) сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якого батьком у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_3 , виданому 03 лютого 2020 року виконавчим комітетом Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, зазначено ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 , виданим 28 листопада 2025 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Сім`я ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до приписів пункту 2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
При цьому, сам по собі факт проживання за однією адресою не може свідчити про перебування на утриманні.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 18 квітня 2018 року у справі №165/325/17, який відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України враховується при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Правовідносини з утримання дітей є предметом регулювання Сімейного кодексу України.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.
Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.
Обов`язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч.2 ст.166 СК України).
У випадку невиконання батьками обов`язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст.164 КК України.
Позивач у своїй позовній заяві наголошує на тому, що відповідач ОСОБА_4 має значну та тривалу заборгованість по аліментам, а тому фактично не утримує своїх дітей.
Однак, як свідчать матеріали справи, матір`ю дітей вжито недостатньо заходів спрямованих на стягнення аліментів з батька, яким є ОСОБА_4 , оскільки, сам факт наявності судового наказу про стягнення аліментів з боржника не свідчить про вжиття матір`ю дітей всіх передбачених діючим законодавством України заходів, спрямованих на отримання аліментів на утримання дітей.
У суду відсутні дані, які б свідчили про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Окрім того, ОСОБА_4 батьківських прав відносно своїх двох неповнолітніх дітей не позбавлений.
Визнання батьків або одного із них недієздатними не припиняє їх обов`язку утримувати свою неповнолітню дитину. Водночас, смерть матері або батька чи оголошення їх померлими припиняє їх обов`язок по утриманню дитини. До спадкоємців померлих батьків обов`язок по утриманню дитини не переходить.
Отже, аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що у батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.
Як зазначено в позовній заяві та підтверджено матеріалами справи, батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_3 , виданого 03 лютого 2020 року виконавчим комітетом Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, зазначено ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 , виданим 28 листопада 2025 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
З цього випливає, що ОСОБА_1 відповідно до вимог діючого в Україні законодавства має отримувати відповідні виплати від держави на утримання неповнолітнього сина, який втратив батька.
Діюче законодавство не передбачає обов`язку інших осіб здійснювати утримання дитини у випадку, якщо батьки не позбавлені батьківських прав.
Відповідно до ст.260 СК України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Відповідно до ч.1 ст.268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, у вітчима виникає лише право брати участь у вихованні падчерки та пасинка, які з ним проживають, а обов`язок їх утримувати виникає лише у разі відсутності у нього, зокрема матері та батька, або вони з поважних причин не можуть надавати належного утримання.
Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2023 року №160/11228/23 зазначив, що заявник, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, яка є матір`ю дітей, має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
Отже вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що позивач є вітчимом трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо яких просить встановити факт їх утримання.
Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім`єю.
Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов`язків щодо пасинка, падчерки.
Як було зазначено вище, сімейне законодавство передбачає права та обов`язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст.268 Сімейного кодексу України).
Доведення факту перебування дитини на утриманні стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо утримання дитини, то факт утримання дитини вітчимом може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі щодо виконання батьками обов`язків з виховання та утримання дитини.
За таких обставин суд доходить висновку, що доводи позивача щодо необхідності встановлення відповідного факту не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що позивач, як вітчим, та за згодою матері дітей, може брати участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні, однак це не породжує юридичного обов`язку щодо їх утримання у значенні, яке надається такому обов`язку законодавством про військову службу.
Таким чином, підстави для встановлення факту перебування на утриманні позивача неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.76-82, 89, 258, 259, 263-265, 273, 315-319, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; Військова частина НОМЕР_5 , про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складений 02.11.2026.
Суддя О.Г. Геря