Справа № 296/4411/21
2-др/296/29/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" листопада 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі
головуючої судді Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Бартащук К.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 296/4411/21.
Звертаючись до суду з вищевказаною заявою, ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 21 травня 2024 року (справа № 296/4411/21) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Житомирської міської ради про визнання недійсним рішення сесії міської ради від 06 вересня 2016 року про передачу у власність земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав від 07 жовтня 2016 року і скасування запису в Поземельній книзі. У вказаному рішенні суд не вирішив питання розподілу судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 . Заявник зазначає, що в межах розгляду вказаної справи вона понесла судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 гривень. Крім того, вона понесла судові витрати на проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи у справі № 296/3347/14-ц у розмірі 8 000 гривень. Позов ОСОБА_2 у справі № 296/3347/14-ц було залишено без розгляду.
На підставі наведеного ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове рішення у справі № 296/4411/21 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1) понесені у цивільній справі № 296/3347/14-ц витрати на проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, висновок якої поданий в якості доказу необґрунтованості позову у цій справі в розмірі 8 000 гривень; 2) документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 10 000 гривень.
21 жовтня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Ващук Ю.С. подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає, що в справі № 296/4411/21 експертиза не призначалась та не проводилась, будь-яких витрат на залучення експерта чи проведення експертизи під час розгляду справи № 296/4411/21 ОСОБА_1 не понесла. Оскільки витрати на проведення експертизи були понесені відповідачкою в межах розгляду іншої справи - 296/3347/14-ц, тому вони підлягали розподілу в межах розгляду саме справи №296/3347/14-ц. підстав для їх стягнення у цій справі немає. Також представник позивача зазначає про неспівмірність витрат відповідача на правничу допомогу адвоката та звертає увагу на відсутність документального підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг на суму 10 000 гривень. Виходячи із засад розумності та справедливості, представник позивача вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню в даному випадку, може становити не більше 2 000 гривень.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про розподіл судових витрат, просив урахувати подані його представником письмові заперечення.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що слід ухвалити додаткове рішення, такого змісту.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України).
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд установив, що рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 21 травня 2024 року в справі № 296/4411/21 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, про визнання недійсним, скасування рішення та запису про право власності. Питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось.
Також установлено, що у відзиві на позовну заяву представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Ярош В. В. зазначив про понесення відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень. Також представник відповідача зазначив, що правнича допомога надана ОСОБА_1 у формі консультацій, вивчення документів, знайомлення зі справою, підготовкою відзиву, клопотання про витребування доказів та заяви про застосування позовної давності. Крім того, правнича допомога надаватиметься відповідачці шляхом участі адвоката в судових засіданнях, підготовкою апеляційних, касаційних скарг.
Так, на підтвердження надання правничої допомоги ОСОБА_1 в матеріалах справи наявний договір про надання професійної правничої допомоги № 65/21 від 01 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Ярошем В. В.; прибутковий касовий ордер № 9 від 01 липня 2021 року, відповідно до якого адвокат Ярош В. В. прийняв від ОСОБА_1 на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 65/21 від 01 липня 2021 року 10 000 гривень гонорару; квитанція до прибуткового касового ордеру № 9 від 01 липня 2021 року на суму 10 000 гривень.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до п. 2.1 договору № 65/21 про надання професійної правничої допомоги від 01 липня 2021 року гонорар адвоката за надану правничу допомогу у справі № 296/4411/21 є фіксованим та становить 10 000 гривень.
Суд ураховує, що представник позивача заявила про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлений відповідачем розмір витрат є надмірно завищеним.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням категорії, складності справи, змісту заявлених позовних вимог та змісту відзиву, обсягу робіт, виконаних адвокатом, беручи до уваги висновок суду про відмову в задоволенні позову та заяву сторони позивача про неспівмірність понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір витрат відповідача на правничу допомогу в сумі 10 000 гривень є завищеним та неспівмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт. При цьому суд ураховує, що адвокат Ярош В. В. в ході розгляду справи 296/4411/21 брав участь лише в одному судовому засіданні 13.03.2023, тривалістю приблизно 1 годину. Суд ураховує, що середня ринкова вартість послуг адвоката в Житомирі станом на липень 2021 року (дата подання відзиву) становила приблизно 1000 гривень за годину. Відтак, суд вважає, що обґрунтованими, співмірними зі складністю справи та обсягом проведеної адвокатом роботою, а також пропорційними за результатами розгляду справи в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 гривень.
Що стосується стягнення витрат відповідача на проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 8 000 гривень суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи також належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).
Суд установив, що в справі № 296/4411/21 суд не вирішував питання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.
ОСОБА_1 зазначає, що витрати на проведення експертизи понесені нею в справі № 296/3347/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Житомирської міської ради про скасування рішення Житомирської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення паркану, який залишений без розгляду ухвалою суду від 09 лютого 2021 року. Суд ураховує відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення відповідачем витрат на проведення експертизи, а також на підтвердження їх розміру.
Враховуючи, що в межах розгляду справи № 296/4411/21 судова будівельно-технічна експертиза не призначалась та у рішенні суду від 21 травня 2024 року у вказаній справі висновок експерта № 1591 від 10.04.2015 не був врахований як доказ, то витрати на вказану експертизу не підлягають відшкодуванню.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 (п`ять тисяч) гривень.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач: Житомирська міська рада, місцезнаходження за адресою: 10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2,код ЄДРПОУ 13576954
Третя особа: Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради місцезнаходження за адресою: 10031, м. Житомир, вул. Покровська, 6, код ЄДРПОУ 02498429.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК