Судові рішення

Рішення № 141163348 у справі № 357/10577/26 від 03.11.2026

Рішення від 03.11.2026 у цивільній справі № 357/10577/26 (категорія «Про позбавлення батьківських прав»). Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, суддя Цукуров В. П.

Справа№ 357/10577/26
СудБілоцерківський міськрайонний суд Київської області
СуддяЦукуров В. П.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро позбавлення батьківських прав
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру04.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141163348

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 357/10577/26

Провадження № 2/357/7334/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В.П.,

секретар судового засідання - Чайка О.В.,

за участю:

прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Хахлюк Н.М.,

представника позивача - Дишлюка В.О., третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2026 року Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області (далі - «Позивач»), в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - «Відповідач»), третя особа - ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.

Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишила дитину на знайомих їй людей.

Згідно з рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.10.2025 року по справі № 357/9761/25 відомості про батька малолітньої дитини ОСОБА_3 виключені з актового запису про народження дитини (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 0[телефон приховано] від 12.06.2026 року).

У зв`язку з цим малолітня ОСОБА_3 перебуває на обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в службі у справах дітей Білоцерківської міської ради. Згідно з наказом служби у справах дітей Білоцерківської міської ради від 05.03.2026 року №58 малолітня дитина влаштована в сім`ю ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Фактично з лютого 2026 року вихованням та утриманням малолітньої ОСОБА_3 займається ОСОБА_1 , третя особа у справі, яка створила для малолітньої належні умови для розвитку та життєдіяльності. За інформацією ОСОБА_1 мати дитини залишила доньку у неї вдома, не бере участі у вихованні доньки та не надає матеріальної допомоги на її утримання, місце перебування матері їй не відоме. Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, неодноразово лікувалася від алкогольної залежності.

З метою встановлення місця перебування ОСОБА_4 службою у справах дітей Білоцерківської міської ради було зроблено запит до служби у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради щодо перевірки умов проживання за місцем реєстрації відповідачки за адресою: АДРЕСА_2 . З відповіді на запит вбачається, що за вказаною адресою ніхто не проживає, зі слів сусідів місце перебування ОСОБА_2 не відоме, за місцем своєї реєстрації вона тривалий час не з`являлася.

Згідно з інформацією, яка міститься в акті оцінки потреб сім`ї (у якій на цей час проживає дитина) складеному Білоцерківським міським центром соціальних служб, Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків із виховання малолітньої доньки ОСОБА_3 , не приїжджає до дитини, не турбується про стан її здоров`я.

Крім того, ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на цей час проживає зі своїм батьком в селі Шамраївка Білоцерківського району Київської області, це також підтверджує, що вона ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно старшої доньки.

Із часу залишення дитини до сьогоднішнього дня матір дитини до Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради не зверталася. На запрошення з`явитися до служби у справах дітей не реагує на телефонні дзвінки часто не відповідає.

Указані обставини підтверджують факти ухилення Відповідача від виконання батьківських обов`язків. Позбавлення матері дитини батьківських прав у цьому випадку допустиме та відповідає інтересам дитини, оскільки наявна її вина і вона не хоче та не може змінити свою поведінку на краще.

Через ухилення Відповідача від виконання батьківських обов`язків Позивач просив суд:

Позбавити Відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

стягнути з Відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Історія справи. Заяви та клопотання, показання свідків, позиції учасників справи.

24.06.2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, призначено судове засідання та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області. Зобов`язано Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області подати суду висновок по суті спору (а.с. 33).

04.08.2026 року до канцелярії суду представником Позивача подано рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_3 » від 28.07.2026 року №547 (а.с. 46).

У призначені в межах підготовчого провадження судові засідання Відповідач жодного разу не з`явилися, про причини неявки не повідомили, відзиву, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від них не надходило.

16.09.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 53).

29.10.2026 року у судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Надав пояснення аналогічні за змістом позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечував. Повідомив, що відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_3 » від 28.07.2026 року №547 позбавлення батьківських прав Відповідача щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_1 пояснила, що приблизно з лютого 2023 року її син ОСОБА_6 проживав із Відповідачем однією сімєю на орендованій квартирі у АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_7 . Третя особа була впевнена, що це її онучка. Хоча Відповідач на той момент була розлучена, утім не пройшло 10 місяців із дня розірвання шлюбу, тому батьком дитини в органах РАЦС було записано її колишнього чоловіка ОСОБА_8 . Згодом було зроблено ряд ДНК експертиз і з`ясувалося, що син третьої особи не є батьком дитини. У липні 2024 року Відповідач влаштувалася на неофіційну роботу і почала зловживати вживанням алкогольних напоїв. Дитина фактично знаходилася у третьої особи. Її Відповідач почала забирати дуже рідко. У жовтні 2024 року син третьої особи роз`їхався з Відповідачем, і припинив із нею відносини. З того часу Відповідач почала жити зі своїм сусідом по площадці. У 2024 року Відповідач хоча б один раз на тиждень бачилася з донькою у третьої особи вдома. У листопаді 2024 року Відповідач почала пити дуже сильно і третя особа відвезла її на лікування до Реабілітаційного центру «СТАТУС» у селі Великополовецьке Білоцерківського району. Там вона перебувала на стаціонарному лікуванні приблизно тиждень. Утім після лікування приблизно через три дні Відповідач знову почала пити. Близько двох місяців Відповідач узагалі не з`являлася до дитини, не виходила на зв`язок. Останній раз третя особа бачила Відповідача у лютому 2026 року. Усі речі Відповідача знаходяться у третьої особи. Відповідачу не здійснюється перешкод у спілкуванні з дитиною. Фактично дитину повністю утримує син третьої особи та сама третя особа.

У всі призначені по справі судові засідання Відповідач не з`явилася. Про причини неявки не повідомили, відзиву, письмових пояснень, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від них надходило (а.с. 37, 43, 56, 57-58).

При цьому, суд вважає Відповідача такою, що була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, оскільки це підтверджується відповідним поштовими відправленням, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаної адресою» та «за закінченням терміну зберігання». Днем вручення судової повістки у такому випадку є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 13.05.2024 року у справі №755/4829/23.

У судовому засіданні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Хахлюк Н.М. не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

У судове засідання представник третьої особи Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні за клопотанням Позивача було допитано у якості свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що вона є хрещеною мамою ОСОБА_7 та онукою третьої особи ОСОБА_1 . Останній рік Відповідач взагалі не цікавиться своєю дитиною, не приїжджає до неї, не опікується її потребами. Свідок пов`язує це з вживанням Відповідачем алкоголю. Із червня свідок переїхала до бабусі щоб допомагати їй глядіти ОСОБА_7 . Вони розшукували Відповідача, хотіли, щоб вона почала дбати про свою дитину. Проте безрезультатно.

Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 04.03.2026 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №1286, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , тобто Відповідач у даній справі (а.с.5).

Згідно з рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.10.2025 року по справі № 357/9761/25 відомості про батька малолітньої дитини ОСОБА_3 виключені з актового запису про народження дитини (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 0[телефон приховано] від 12.06.2026 року) (а.с. 6, 21-25).

Відповідно до Виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого малолітня ОСОБА_3 має діагноз: затримка психо-мовленнєвого розвитку (обумовлено педагогічною занедбаністю), деформація кісток черепа - ділохоцефалія, гіперметропія слабкого ступеню обох очей, вальгусна деформація стоп (а.с. 48).

Згідно з довідкою про надані реабілітаційні послуги та результати комплексної реабілітації (абілітації) від 11.09.2026 року ОСОБА_10 проходила курс реабілітації з 31.08.2026 року до 11.09.2026 року в КУ БМР «ЦЕНТР ШАНС» (а.с. 50).

Малолітня ОСОБА_3 перебуває на обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в службі у справах дітей Білоцерківської міської ради. Згідно з наказом служби у справах дітей Білоцерківської міської ради від 05.03.2026 року №58 малолітня дитина влаштована в сім`ю ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

З метою встановлення місця перебування ОСОБА_4 службою у справах дітей Білоцерківської міської ради було зроблено запит до служби у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради щодо перевірки умов проживання за місцем реєстрації відповідачки за адресою: АДРЕСА_2 . З відповіді на запит вбачається, що за вказаною адресою ніхто не проживає, зі слів сусідів місце перебування ОСОБА_2 не відоме, за місцем своєї реєстрації вона тривалий час не з`являлася (а.с. 11, 12).

Згідно з інформацією, яка міститься в акті оцінки потреб сім`ї (у якій на цей час проживає дитина) складеному Білоцерківським міським центром соціальних служб, Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків із виховання малолітньої доньки ОСОБА_3 , не приїжджає до дитини, не турбується про стан її здоров`я (а.с. 9, 13-20).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_3 » від 28.07.2026 року №547 позбавлення батьківських прав Відповідача щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини (а.с. 46).

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 року справа №459/3411/18.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Згідно з нормами ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст.18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з пунктами 15 та 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Згідно з ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Висновки суду.

Враховуючи, що наданими доказами, доводи Позивача про нехтування Відповідачем батьківськими обов`язками щодо утримання та виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження, суд вважає що є об`єктивні причини для позбавлення Відповідача батьківських прав відносно її доньки.

Суд зазначає, що відповідно до ст.169 СК України мати, батько, позбавленні батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Також, із Відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 22.06.2026 року і до повноліття дитини.

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 89, 141, 254, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 22.06.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, місцезнаходження: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Першотравнева, будинок 8, ЄДРПОУ: 35615529.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Треті особи:

Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09117, ЄДРПОУ 04055009.

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складено 03.11.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
16.09.2026 Ухвала № 139782421 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
24.06.2026 Ухвала № 137643676 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 04055009. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг