Рішення № 141170568 у справі № 643/9658/24 від 03.11.2026

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 643/9658/24

Провадження № 2/644/848/26

03.11.2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.

секретаря - Книшенко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 643/9658/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26251018536955 від 18.12.2013 у розмірі 69517,29 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 18.12.2013 між ПАТ "Банк Ренесанс Капітал", правонаступником якого є АТ "Перший Український Міжнародний Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26251018536955, на підставі якого відповідачці видано кредитну карту з кредитним лімітом в сумі 20000,00 грн, який вподальшому було збільшено до 53486,93 грн.

Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку із чим станом на 01.07.2024 має заборгованість за кредитним договором в розмірі - 69517,29 грн, яка складається з: 53486,93 грн - заборгованість за кредитом; 16030,36 грн - заборгованість по процентам.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути із відповідачки суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 69517,29 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.09.2024 зазначену цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Індустріального (Орджонікідзевського) районного суду м. Харкова.

19.09.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу розподілено судді Ізмайлову І.К.

14.10.2024 ухвалою судді Індустріального (Орджонікідзевського) районного суду м. Харкова прийнято позов про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача надав суду клопотання, в якому позов підтримав, просив справу розглядати без його участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, її представник - адвокат Яресько Т.В. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що строк користування овердрафтом становить 36 місяців, а отже, закінчився цей строк 18.12.2016, як і закінчився строк дії договору страхування. Щодо зміни банком строку користування овердрафтом або продовження його після 18.12.2016, то в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту того, що вказаний строк було змінено банком, а також відсутні докази про повідомлення відповідача про такі зміни. АТ «ПУМБ» всупереч закону продовжував здійснювати нарахування відсотків після закінчення строку овердрафту і штучно збільшував розмір заборгованості, нараховуючи страхові платежі після закінчення строку дії договору страхування, дія якого спливла разом зі строком користування овердрафтом. Позивачем нарахована заборгованість за відсотками у розмірі 16030,36 грн, проте по якій саме відсотковій ставці нараховувалися дані відсотки і яким чином була сформована база для нарахування відсотків не зрозуміло. Враховуючи, що поповнення рахунку відповідачем йшло в рахунок погашення безпідставно нарахованих відсотків, страхових платежів, комісій, які включалися позивачем в тіло кредиту, то відповідно і розрахунок заборгованості за тілом кредиту належним та допустимим доказом бути не може. Крім того, в наданій виписці з особового рахунку відсутні операції за період з 18.12.2013 по 27.10.2016, що не дає можливості зрозуміти чи було взагалі встановлено відповідачу ліміт овердрафту, чи змінювався він, чи були здійснені сплати заборгованості, яким чином здійснювались нарахування відсотків, страхових платежів, тощо. За даними контррозрахунку, відповідач поповнив рахунок з метою погашення тіла кредиту за період з 28.10.2016 по 12.01.2022 на загальну суму 155031,92 грн, натомість видаткових операцій з рахунку в період з 28.10.2016 по 12.01.2022 відповідач здійснив на суму 92760,17 грн. Таким чином, за вищезгаданий період відповідач поповнив рахунок власними коштами на суму 62271,75 грн, а отже більше, ніж здійснив видаткових операцій з рахунку. Вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки заборгованість за договором карткового рахунку відсутня і на його думку наявна переплата в розмірі 62271,75 грн. Просив в задоволенні позову відмовити, а також стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн.

Згідно даних відповіді на відзив позивач зазначив, що додані до позовної заяви письмові докази підтверджують укладення відповідачем 18.12.2013 кредитного договору. Пропозиція укласти договір карткового рахунку містить усі суттєві умови, притаманні кредитному договору. У Пропозиції зазначено, що відповідачу встановлений кредитний ліміт у формі овердрафту, зазначений ліміт овердрафту, розмір процентної ставки, строк кредитування. Протягом дії Пропозиції кредитний ліміт збільшувався, а відповідачка не надавала заперечень банку, що не погоджується з розміром збільшеного кредитного ліміту, навпаки, активно користувався карткою і після збільшення розміру кредитного ліміту. У Пропозиції передбачена умова про процентну ставку та її розмір. Підписавши Пропозицію та Умови відповідачка висловила свою безумовну згоду з фактом отримання кредиту та порядком і умовами його погашення, що підтверджено не тільки підписом відповідачки, а й змістом цих документів. Тривале невиконання відповідачкою заборгованості в добровільному порядку, вимусило банк звернутися до реалізації заходів щодо стягнення кредитної заборгованості. Відповідачка не спростовує факту отримання кредиту, а також не спростовує наявність кредитної заборгованості та підстави її виникнення. До того ж, воєнний стан, запроваджений у 2022 році, звільняє від відповідальності за порушення зобов`язання, але не звільняє від виконання самого зобов`язання. Це означає, що на період дії воєнного стану боржники звільняються від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (штраф, пеня), але не звільняються від необхідності виконання самого кредитного зобов`язання - сплати: основної суми кредиту, процентів. Банк, дотримуючись ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, не нараховував відповідачці штрафні санкції. Оскільки заперечень щодо змісту договору, порядку взаємодії відповідачка банку не висловила, то це свідчить про її згоду з умовами договору.

В запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача зазначив, що умовами Пропозиції чітко визначено, що строк користування овердрафтом становить 36 місяців (з 18.12.2013 по 18.12.2016). Даний факт позивачем не спростовано, як і не надано жодного доказу того, що банк змінив строк користування овердрафтом та/або продовжив його після 18.12.2016. Відсутні докази того, що банк на виконання умов п.2.3.3. розділу 3 Загальних умов повідомляв відповідача про такі зміни. Крім того, з довідки про збільшення кредитного ліміту вбачається, що вона стосується періоду з 18.12.2013 по 20.01.2021 та, як вбачається з її змісту, банк нібито встановив та збільшував кредитний ліміт на рахунку НОМЕР_1 , однак у виписках рахунок НОМЕР_1 починає фігурувати лише з 11.11.2018 Отже, на думку представника відповідача, в матеріалах справи відсутні виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 18.12.2013 по 10.11.2018 і відповідно не підтверджено належними, допустимими, достовірними доказами твердження позивача про встановлення кредитного ліміту на рахунку в розмірі, що зазначений в довідці про збільшення кредитного ліміту відповідно до зазначених періодів. Просив в задоволенні позову відмовити, оскільки заборгованість за договором карткового рахунку відсутня, а наявна переплата в розмірі 62271,75 грн.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 18.12.2013 відповідачка ОСОБА_1 підписала пропозицію АТ «Банк Ренесанс Капітал» укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта), відповідно до якої просить відкрити на її ім`я картковий рахунок, випустити на її ім`я картку міжнародної платіжної системи Mastercard, встановити в момент укладення або протягом дії Договору карткового рахунку ліміт овердрафту в межах максимально погодженої суми, яка не перевищує 50000,00 грн.

Відповідачка при підписанні заяви підтвердила свою згоду на те, що ознайомлена з останньою чинною редакцією Умов з усіма змінами, Правил користування платіжними картками банку та Тарифами, які розміщуються банком на інформаційних стендах у відділеннях банку та на його офіційному сайті, ознайомлена в письмовій формі з інформацією про умови кредитування карткового рахунку (у формі овердрафту), а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, отримала від банку автентичний примірник (оригінал) цієї пропозиції разом, Умовами та Тарифами.

В пропозиції укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) зазначено ліміт овердрафту в межах погоджеої суми, що не перевищує 50000,00 грн, ліміт овердрафту встановлено на рівні 20000,00 грн, строк кредитування овердрафтом 36 місяців, процентна ставка за користування овердрафтом становить 0,0001 % річних (при здійсненні розрахункових операцій в торговельно-сервісній мережі за рахунок коштів овердрафту в межах ліміту) та 24,00% при здійсненні інших дебетових операцій по картковому рахунку за рахунок коштів овердрафту в межах ліміту, процентна ставка за користування несанкціонованим овердрафтом становить 24,00 % річних.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 26251018536955 від 18.12.2013, укладеним між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 станом на 01.07.2024, згідно з яким заборгованість складає 69517,29 грн, з яких: 53486,93 грн заборгованість за кредитом, 16030,36 грн заборгованість за відсотками.

Окрім цього, із вказаного розрахунку заборгованості, відповідачка фактично користувалася кредитними коштами, зважаючи на те, що нею періодично здійснювалися платежі по погашенню суми боргу, при цьому останні списання відбулися 30.08.2022, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 18.12.2013 по 01.07.2024.

З довідки про збільшення кредитного ліміту за кредитним договором № 26251018536955 від 18.12.2013, оформленої на ОСОБА_1 кредитний ліміт по картці змінювався декілька разів та максимально був встановлений 20.01.2021 у сумі 49900,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № 26251018536955 від 18.12.2013 станом на 01.07.2024 включно становить 69517,29 грн, з яких: 53486,93 грн заборгованість за кредитом; 16030,36 грн заборгованість по процентам, 0,00 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до Статуту АТ «ПУМБ», затвердженого Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів (Протокол № 87 від 25.11.2021), АТ «ПУМБ» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал» в результаті реорганізації АТ «Банк Ренесанс Капітал» шляхом приєднання до банку згідно з рішенням загальних зборів акціонерів банку (протокол №68 від 14.03.2015) та згідно з рішенням єдиного акціонера АТ «Банк «Ренесанс Капітал» (рішення №2 від 14.03.2015).

На адресу відповідачки позивачем направлено письмову вимогу вих. № КНО-44.2.2/382 від 02.07.2024 про виконання зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому зазакономнадані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається із Пропозиції укласти договір карткового рахунку, між кредитодавцем та позичальником було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо строку його дії та відсоткової ставки за користування кредитом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 в справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 в справі № 202/4494/16, від якої наразі не відступлено, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Строк кредитування за умовами договору 36 місяців.

Пунктом 2 Пропозиції передбачено право банку протягом дії карткового рахунку змінювати строк користування Овердрафтом та ліміт овердрафту у межах, визначених згідно з попереднім пунктом Пропозиції з повідомленням про це у спосіб, визначений Умовами.

Із довідки про збільшення кредитного ліміту вбачається, що з 18.12.2013 протягом дії Пропозиції кредитний ліміт відповідачу неодноразово збільшувався, останній раз 20.01.2021 до 49900,00 грн.

Однак суду не надано жодного доказу на підтвердження направлення відповідачці передбаченого п. 2 Пропозиції повідомлення про зміну строку користування Овердрафтом та ліміту овердрафту.

Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором 36 місячного строку кредитування.

Розглядаючи подібні справи, Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Отже, нарахування процентів за користування відповідачем грошовими коштами поза межами встановленого сторонами строку кредитного договору, після 18.12.2016 законом не передбачено.

Враховуючи, що кредитний договір укладений строком до 18.12.2016, підстави для стягнення процентів за користування кредитними коштами після спливу визначеного договором строку- відсутні.

А відтак, суд доходить висновку, що строк кредитування відповідача є таким, що закінчився 18.12.2016, як і закінчилося його право законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога позивача про нарахування відсотків за користування кредитом за період з 18.12.2016 по 01.07.2024 в сумі 16030,36 грн. є безпідставною.

Щодо наданих позивачем доказів, якими він підтверджує наявність заборгованості та її розмір, то суд зазначає наступне.

Із виписки по особовому рахунку відповідача за період з 18.12.2013 по 01.07.2024 слідує, що ОСОБА_1 за період з 28.10.2016 по 30.08.2022 користувалася кредитними коштами: здійснювала операції покупки через POS-термінали, отримувала готівкові кошти, вносила готівкові грошові кошти, видача готівки через банкомати, здійснювала погашення простроченої заборгованості за основним боргом, простроченої заборгованості, погашення заборгованості по відсоткам по договору 26251018536955 від 18.12.2013, здійснювала оплату страхових платежів.

При досліджені розрахунку встановлено, що нарахування по відсоткам відбувалося по 28.02.2023, в той час як вбачається з виписки по особовому рахунку нарахування відсотків здійснено до 30.08.2022 включно.

Отже суд не приймає як достатній та достовірний доказ, в розумінні ст. 79, 80 ЦПК України, розрахунок за кредитним договором № 26251018536955 від 18.12.2013. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, сплату тіла кредиту, відсотків, комісії, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений позивачем, який частково відповідає виписці, тому, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 26.05.2021 у справі №204/2972/20, від 13.10.2021 у справі №209/3046/20.

Також у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 194/329/15 зазначено, що виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Отже, виписки з рахунку є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте з наданої виписки вбачається, що останні нарахування відсотків за користування лімітом здійснені 30.08.2022.

Відомості щодо руху коштів по рахунку відповідача у період з 30.08.2022 по 01.07.2024 (на дату розрахунку загальної заборгованості за кредитним договором) у наданій виписці відсутні.

Із виписки не вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами після 30.08.2022.

Крім того, з наданого ж позивачем розрахунку вбачається, що станом на 30.08.2022 у відповідачки значилась заборгованість за відсотками в розмірі 11856,37 грн, в рахунок погашеня заборгованості за відстоками нею сплачено 76503,33 грн, таким чином, враховуючи сплачені відповідачкою суми, наявна переплата за відсотками, яка складає 64646,96 грн.

Оскільки розмір непогашеного тіла кредиту становить 53486,93 грн, а сплачена за відсотками сума перевищує його і становить 76503,33 грн, зараховані банком кошти підлягають перерозподілу та зарахуванню на погашення тіла кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення заборгованості за кредитом та процентами.

Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір, у разі відмови в позові, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26251018536955 від 18.12.2013 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03 листопада 2026.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, адреса: вул. Андріївська б. 4, м. Київ, 04070;

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.К. Ізмайлов