Судові рішення

Рішення № 141184152 у справі № 902/1003/26 від 27.10.2026

Рішення від 27.10.2026 у господарській справі № 902/1003/26 (категорія «Поставки товарів, робіт, послуг»). Суд: Господарський суд Вінницької області, суддя Тварковський А.А.

Справа№ 902/1003/26
СудГосподарський суд Вінницької області
СуддяТварковський А.А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяПоставки товарів, робіт, послуг
Дата ухвалення27.10.2026
Надійшло до реєстру04.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141184152

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2026 р. Cправа № 902/1003/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,

представниці позивача - Павленко А.В.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" (вул. Київська, буд.107, село Гаразджа, Луцький район, Волинська область, 45636)

до: Приватного підприємства "Укрвінпостач" (вул. Козацький шлях, буд. 32, селище Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252)

про стягнення 1539564,83 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" про стягнення з Приватного підприємства "Укрвінпостач" 1539564,83 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу №130-25Т від 28.04.2025 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Тера" заявлено до стягнення з Приватного підприємства "Укрвінпостач" 1539564,83 грн, з яких: 929381,91 грн - основного боргу; 207358,46 грн - пені; 136743,06 грн - 20% річних та 266081,4 грн - штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 за вказаним позовом присвоєно єдиний унікальний номер справи № 902/1003/26 та зазначену справу розподілено судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 03.08.2026, за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1003/26 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.09.2026 о 09:30 год.

Виконавши завдання підготовчого провадження, позаяк учасникам справи надано достатньо часу для вчинення процесуальних дій, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 27.10.2026 об 11:00 год, про що 22.09.2026 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 27.10.2026 з`явилася представниця позивача, яка заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

Слід зазначити, що на підставі відповідного клопотання представниці позивача забезпечено участь у судових засіданнях в суді першої інстанції у справі № 902/1003/26 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів поза межами приміщення суду.

Повідомлений належним чином відповідач (шляхом доставки ухвали від 25.09.2026 рекомендованою поштовою кореспонденцією, про що в матеріалах справи міститься відповідне поштове повідомлення) правом участі у судовому засіданні не скористався.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

28.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Тера" (Продавець, позивач) та Приватним підприємством "Укрвінпостач" (Покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №130-25Т (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (далі по тексту - Товар), на умовах та в строк визначені цим Договором та Специфікацією до Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар згідно з Актом приймання-передачі та видатковою накладною і сплатити за нього ціну (вартість) відповідно до умов цього Договору.

Кількість, номенклатура та ціна Товару узгоджуються між Продавцем і Покупцем і визначаються у Специфікації до даного Договору (надалі - Додаток №1), яка є невід`ємною частиною Договору (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунки між Сторонами за Договором проводяться в гривнях. На день здійснення оплати ціна Товару та розмір відповідних платежів змінюються без додаткового погодження Сторонами такої зміни прямо пропорційно до зміни курсу продажу Євро/долара США до гривні відповідно до умов цього договору.

Згідно із п. 4.3. Договору сторони домовились, що для Товарів іноземного виробництва розмір відповідного платежу в гривні на дату оплати визначається шляхом множення еквіваленту ціни Товару в іноземній валюті (Євро (EUR)/Долар США (USD)) на курс встановлений Міжбанківським Валютним Ринком (використовується найвищий курс продажу Євро/Долара США відображеному на сайті https://minfin.com.ua/) станом на останню дату перед датою здійснення Покупцем відповідного платежу, в яку відбувалися на Міжбанківському валютному ринку.

Відповідно до Специфікації (Додаток №1 до Договору) сторони погодили Причіпного Оприскувача Примус 35/24 з.н. G03720 загальною вартістю 26000 Євро, що за найвищим курсом продажу Євро станом на дату, що передує даті підписання специфікації становить 1236110,20 грн.

У Специфікації також погоджено порядок оплати за Товар:

- 1-й платіж в розмірі 370 833,06 грн, в т. ч. ПДВ, (що еквівалентно 7 800,00 євро), що складає 30 % вартості Товару, у строк до 30 квітня 2025 р.;

- 2-й платіж в розмірі 865 277,14 грн, в т. ч. ПДВ, (що еквівалентно 18 200,00 євро), що складає 70 % вартості Товару, у строк до 30 жовтня 2025 р.

Згідно із п 8.2. Договору сторони дійшли згоди, що за порушення строків оплати Товару, які зазначені в Специфікації до цього Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також двадцять процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

У випадку необґрунтованої відмови Покупця від прийняття Товару та/або у випадку порушення Покупцем строків оплати Товару протягом більше, ніж на тридцять календарних днів, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 20% від вартості Товару, визначеної відповідно до умов цього Договору станом на день виставлення Продавцем вимоги про сплату такого штрафу. Сума штрафу може бути утримана Продавцем в односторонньому безумовному порядку із суми внесеної Покупцем передоплати за такий Товар. У випадку якщо суми внесеної Покупцем передоплати є недостатньо для сплати штрафу, визначеного у цьому пункті Договору, то Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю такий штраф протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги Продавця про це (п. 8.4. Договору).

На виконання умов Договору 30.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Тера" поставило Приватному підприємству "Укрвінпостач" обумовлений Товар, що підтверджується обопільно підписаними між сторонами Актом прийому-передачі від 30.04.2025 та видатковою накладною №2863 від 30.04.2025.

В свою чергу, на виконання своїх зобов`язань за Договором Приватне підприємство "Укрвінпостач" згідно виставленого рахунку на оплату на загальну суму 1236110,20 грн з ПДВ перерахувало на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" 370 833,06 грн (в тому числі ПДВ) з призначенням платежу "За Причіпний Оприскувач Примус 35/24 з.н. G03720 згідно рах № 5613 від 28.04.2025 р., Дог 130-25Т від 28.04.2025 в т.ч. ПДВ 20% 61805.51 грн", що підтверджується випискою з поточного рахунку позивача за 01.05.2025.

Несплата решти вартості Товару в обумовлені строки слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" із відповідним позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства "Укрвінпостач" 929381,91 грн - основного боргу; 207358,46 грн - пені; 136743,06 грн - 20% річних та 266081,4 грн - штрафу.

Поряд з цим до подання позову Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Тера" зверталося до відповідача із вимогами про сплату заборгованості (вих. №106 від 16.04.2026; вих. №233 від 08.07.2026), реагування Приватного підприємства "Укрвінпостач" на які матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір купівлі-продажу №130-25Т від 28.04.2025.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Факт поставки відповідачу обумовленого додатками до Договору Товару підтверджено належними первинними документами - Актом прийому-передачі від 30.04.2025 та видатковою накладною №2863 від 30.04.2025. При цьому відповідачем до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" із відповідним позовом до суду в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено оплати залишкової вартості поставленого позивачем Товару, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Поряд з цим позивачем заявлено до стягнення з відповідача основний борг в сумі 929381,91 грн з урахуванням курсової різниці згідно з умовами Договору та Специфікації.

Так, у Специфікації визначено зміну ціни Товару з прив`язкою курсу Євро до гривні, що відповідає умовам п.п. 2.1. Договору.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці, прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17).

Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунки між Сторонами за Договором проводяться в гривнях. На день здійснення оплати ціна Товару та розмір відповідних платежів змінюються без додаткового погодження Сторонами такої зміни прямо пропорційно до зміни курсу продажу Євро/долара США до гривні відповідно до умов цього договору.

Згідно із п. 4.3. Договору сторони домовились, що для Товарів іноземного виробництва розмір відповідного платежу в гривні на дату оплати визначається шляхом множення еквіваленту ціни Товару в іноземній валюті (Євро (EUR)/Долар США (USD)) на курс встановлений Міжбанківським Валютним Ринком (використовується найвищий курс продажу Євро/Долара США відображеному на сайті https://minfin.com.ua/) станом на останню дату перед датою здійснення Покупцем відповідного платежу, в яку відбувалися на Міжбанківському валютному ринку.

Арифметичною перевіркою правильності визначення основного боргу в сумі 929381,91 грн з урахуванням п.п. 2.3, 4.3. Договору як різниці між еквівалентом загальної вартості Товару у євро (26000,00 євро) та еквівалентом здійсненого Покупцем платежу на оплату вартості Товару у сумі 7837,19 євро помилок не виявлено (26000 - 7837,19 = 18162,81 Євро).

Так, Покупець 01.05.2025 здійснив оплату Товару за Договором в сумі 370 833,06 грн в т.ч. ПДВ, що становить грошовий еквівалент 7837,19 євро (в т.ч. ПДВ) відповідно до найвищого курсу продажу євро/гривня на Міжбанківському Валютному Ринку (ASK), оприлюдненому на сайті https://minfin.com.ua/ станом 30.04.2025 (курс 47,3171 гривень за 1 євро).

Залишок вартості Товару 18162,81 Євро з урахуванням курсу Євро (51,1695 грн за 1 Євро), що передував даті звернення із позовом до суду (28.07.2026) становить 929381,91 грн (18162,81 х 51,1695 = 929381,91).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість визначення позивачем основного боргу в сумі 929381,91 грн.

Поряд з цим під час судового провадження у справі № 902/1003/26 відповідач здійснив часткове погашення основного боргу в сумі 100000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №382 від 21.10.2026.

Суд враховує позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Закриття господарським судом провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору не залежить від волевиявлення позивача та не вимагає від нього вчинення обов`язкових процесуальних дій шляхом подання до суду відповідної заяви.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Отже, в частині стягнення 100000 грн основного боргу, який перестав існувати після подання позовної заяви у справі № 902/1003/26, провадження підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас за фактом прострочення виконання відповідачем основного зобов`язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Приватного підприємства "Укрвінпостач" 207358,46 грн - пені; 136743,06 грн - 20% річних та 266081,4 грн - штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами пп. 3, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно із п. 8.2. Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати Товару, які зазначені в Специфікації до цього Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також двадцять процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

В силу п. 8.4. Договору у випадку необґрунтованої відмови Покупця від прийняття Товару та/або у випадку порушення Покупцем строків оплати Товару протягом більше, ніж на тридцять календарних днів, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 20% від вартості Товару, визначеної відповідно до умов цього Договору станом на день виставлення Продавцем вимоги про сплату такого штрафу. Сума штрафу може бути утримана Продавцем в односторонньому безумовному порядку із суми внесеної Покупцем передоплати за такий Товар. У випадку якщо суми внесеної Покупцем передоплати є недостатньо для сплати штрафу, визначеного у цьому пункті Договору, то Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю такий штраф протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги Продавця про це.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" нарахування пені та 20 % річних, судом встановлено, що такі нарахування перебувають в межах розрахунку суду (нарахування здійснено з 31.10.2025 по 28.07.2026).

Арифметичною перевіркою правильності нарахованого позивачем штрафу встановлено обґрунтованість його нарахування в сумі 266081,4 грн в силу п. 8.4. Договору з урахуванням умов п.п. 2.1, 2.3. та 4.3. Договору. Нарахування здійснено із ціни товару 1330407 грн з ПДВ, що становить еквівалент 26000 Євро відповідно до найвищого курсу продажу євро/гривня на Міжбанківському Валютному Ринку (ASK), оприлюдненому на сайті https://minfin.com.ua/ станом 28.07.2026 (курс 51,1695 грн за 1 євро).

Отже, з відповідача підлягають стягненню, окрім суми основного боргу, 207358,46 грн - пені; 136743,06 грн - 20% річних та 266081,4 грн - штрафу.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує із умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням закриття провадження у справі в частині стягнення 100000 грн основного боргу.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Водночас спір по суті вирішено лише в частині стягнення відсотків річних, пені та штрафу, а також частково щодо основного боргу (829381,91 грн), тому у частині стягнення 100000 грн основного боргу, щодо якого закрито провадження у справі, не є застосованими для розподілу судових витрат положення ч.9 ст.129 ГПК України.

Подібний висновок міститься у постанові ВС від 10.07.2025 у справі № 902/821/24. Зокрема, Верховний Суд підкреслює, що у зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України "Про судовий збір" у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Поряд з цим ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Отже, враховуючи заявлене позивачем клопотання у заяві про закриття провадження у справі (вх. №01-30/11012/26 від 26.10.2026), сплачений судовий збір пропорційно сумі основного боргу, за яким закрито провадження у справі (в розмірі 100000 грн), що становить 1200 грн підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "А-Тера" за ухвалою суду.

В решті сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 17274,78 грн, враховуючи задоволення позову в частині стягнення решти складових заборгованості, підлягає стягненню з відповідача в силу п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 902/1003/26 в частині стягнення з відповідача 100000 грн основного боргу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Укрвінпостач" (вул. Козацький шлях, буд. 32, селище Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252, код ЄДРПОУ 30684819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" (вул. Київська, буд.107, село Гаразджа, Луцький район, Волинська область, 45636, код ЄДРПОУ 38181454; рахунок в АТ "Райффайзен Банк" [рахунок приховано], м. Київ, МФО 300335) 829381,91 грн - основного боргу; 207358,46 грн - пені; 136743,06 грн - 20% річних; 266081,4 грн - штрафу та 17274,78 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 04 листопада 2026 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - вул. Козацький шлях, буд. 32, селище Вороновиця, Вінницький район, Вінницька

область, 23252.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
04.11.2026 Ухвала № 141184158 Господарський суд Вінницької області
25.09.2026 Ухвала № 140062547 Господарський суд Вінницької області
03.08.2026 Ухвала № 138714509 Господарський суд Вінницької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 30684819. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг