Судові рішення

Рішення № 141186352 у справі № 757/33272/26 від 03.11.2026

Рішення від 03.11.2026 у цивільній справі № 757/33272/26 (категорія «Надання послуг»). Суд: Печерський районний суд міста Києва, суддя Литвинова І. В.

Справа№ 757/33272/26 (у рішенні: 757/33272/26-ц)
СудПечерський районний суд міста Києва
СуддяЛитвинова І. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру04.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141186352

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/33272/26-ц

пр. № 2-10322/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю грошові кошти у сумі 94 870,15 грн, у тому числі: основний борг за житлово-комунальні та інші послуги з утримання будинку за період вересень 2024 року - квітень 2026 року - 86 053,40 грн; інфляційні втрати станом на 31 травня 2026 року - 6 695,38 грн; три проценти річних станом на 11 червня 2026 року - 2 121,37 грн., судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки вони не сплачували за надані послуги.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що предметом спору є стягнення плати за фактично надані позивачем у період з вересня 2024 року по квітень 2026 року послуги з утримання будинку та прибудинкової території, комунальні та додаткові послуги щодо квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , а також нарахованих на суму основного боргу інфляційних втрат і трьох процентів річних. Разом з тим, відповідач просить стягнути солідарно заборгованість із ОСОБА_1 , оскільки вона є стороною чинного договору про надання послуг за вказаною адресою. Вказував на те, що відповідачі мають заборгованість у розмірі 94 870, 15 грн, що свідчить про неналежне виконання ними своїх зобов`язань.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

18 червня 2026 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 19 червня 2026 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

19 червня 2026 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи.

22 червня 2026 року ухвалою судді у справі відкрито провадження, для розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

03 вересня 2026 року від представника позивача фірми «Т.М.М.» Товариства з обмеженою відповідальністю, Шупені В.М. надійшло клопотання про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

25 вересня 2026 року ухвалою суду залучено ОСОБА_2 співвідповідачем у справі.

25 вересня 2026 року від представника позивача фірми «Т.М.М.» Товариства з обмеженою відповідальністю, Шупені В.М. через Електронний Суд надійшла заява про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, враховуючи завчасно подану заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час, дату і місце слухання справи за останньою адресою місця проживання та місцем розташування нерухомого майна, заяви по суті або з процесуальних питань до суду не находили.

Згідно з частиною першою ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю є експлуатуючою організацією і надає житлово-комунальні та інші послуги у будинку АДРЕСА_2 .

Основним видом діяльності позивача є комплексне обслуговування об`єктів (КВЕД 81.10). Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 29.05.2025 № 915 Фірму «Т.М.М.» - ТОВ визначено підприємством, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; статус підтверджено наказом від 15.05.2026 № 917. У спірний період Позивач безперервно, у тому числі в умовах воєнного стану, забезпечував утримання будинку та надання послуг, несучи реальні витрати на залучення підрядників незалежно від стану розрахунків окремих споживачів.

22 грудня 2009 року між Фірму «Т.М.М.» - ТОВ та відповідачем ОСОБА_1 - укладено Договір про надання послуг № 218ж/Зв.59-09 щодо квартири АДРЕСА_3 , яку відповідач придбала того ж дня за договором купівлі- продажу (посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В., реєстровий № 18481).

Підприємство зобов`язалося надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території, комунальні та додаткові послуги (п. 1.1, 1.2 Договору), а відповідач - своєчасно їх оплачувати у строки та на умовах Договору (п. 1.1, 2.4, 3.1 Договору).

01 квітня 2019 року сторони уклали Додаткову угоду № 1, якою підтвердили чинність договірних відносин, перейменували Договір на «Договір про надання житлових послуг» та оновили додатки; у Додатковій угоді № 1 відповідач поіменована та особисто підписалася як «Власник житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_4 ».

Умовами Договору встановлено: оплата здійснюється у розмірі, зазначеному в наданому Підприємством рахунку (актом виконаних послуг), не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 3.1); розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.5); розцінки і тарифи розраховуються на підставі фактичних затрат (п. 3.4); вартість послуг може бути змінена за умови зростання понад 5% собівартості з повідомленням за 30 днів (п. 3.6). Договір укладено строком на два роки з автоматичним продовженням, якщо жодна сторона письмово не заявить про перегляд за місяць до закінчення строку (п. 6.1, 6.2); про перегляд або розірвання Договору жодна зі сторін не заявляла, Договір є чинним.

Особовий рахунок щодо квартири АДРЕСА_4 відкрито позивачем на ім`я відповідача ОСОБА_1 (облікове позначення «59Звер_кв.052 від 17.01.2010»), і протягом усього спірного періоду рахунки на оплату послуг виставлялися позивачем саме на ім`я відповідача.

Щомісячна плата у спірний період складалася з: експлуатаційних послуг з утримання будинку та прибудинкової території (за тарифом, грн/кв.м: з 01.07.2023 - 15,93; з 01.06.2024 - 16,95; з 01.04.2026 - 18,78); послуг охорони; послуг адміністраторів; компенсації теплозатрат у мережі; послуг відеоспостереження; технічного обслуговування шлагбаумів та системи контролю доступу. Кожна зміна тарифу підтверджується деталізованим звітом щодо складових тарифу та доводилася до власників і мешканців приміщень будинку.

Фактичне надання послуг забезпечувалося позивачем шляхом залучення підрядних організацій (зокрема КП «Київтеплоенерго», ТОВ «Київські енергетичні послуги», ПрАТ «АК «Київводоканал», ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», ТОВ «Альтфатер», ТОВ «Дезінфекція Плюс», ТОВ «Дозор Сервіс», ТОВ «Майстерліфт», ФОП ОСОБА_3 , підрядників з охорони та з обслуговування систем відеоспостереження і контролю доступу), що підтверджується доданими копіями договорів з підрядниками та актами наданих послуг.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_4 з 04 березня 2016 року зареєстроване за ОСОБА_2 .

Станом на 01 січня 2024 року за особовим рахунком квартири АДРЕСА_4 існувала заборгованість 74 264,25 грн; за січень- вересень 2024 нараховано 37 553,84 грн.

22 жовтня 2024 року відповідач сплатила на користь позивача 109 000,00 грн (двома платежами - 25 000,00 і 84 000,00 грн), чим визнала наявність заборгованості за Договором і вчинила дії з її часткового погашення.

Оскільки у призначенні платежів конкретні розрахункові періоди не зазначені, кошти зараховано в рахунок зобов`язань, строк виконання яких настав раніше: повністю погашено заборгованість станом на 01 січня 2024 року та нарахування за січень- серпень 2024 і частково (1 466,92 грн із 4 285,01 грн) - за вересень 2024. Подальші нарахування не оплачувалися.

Загальна сума основного боргу становить 94 870,15 грн, у тому числі: основний борг за житлово-комунальні та інші послуги з утримання будинку за період вересень 2024 року - квітень 2026 року - 86 053,40 грн; інфляційні втрати станом на 31 травня 2026 року - 6 695,38 грн; три проценти річних станом на 11 червня 2026 року - 2 121,37 грн.

Таким чином, оскільки відповідачі не сплачують надані їм послуги, не виконують свої зобов`язання щодо утримання належного майна, у зв`язку із чим у відповідачів перед позивачем виникла заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період вересень 2024 року - квітень 2026 року у розмірі 94 870,15 грн, а отже вказана заборгованість підлягає стягненню, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно із частиною першою ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом частини першої ст. 901 та частини першої ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язання.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків ї правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що До житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 частини другої ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов`язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною четвертою ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Фактичне надання таких послуг підтверджується актами виконаних робіт.

З огляду на вищенаведені норми Закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово- комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (стаття 179 ЖК України).

Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Таким чином, обов`язок з оплати наданих Позивачем послуг ґрунтується: для ОСОБА_2 - на праві власності на квартиру АДРЕСА_4 та на приписах статті 322 ЦК України, статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», пункту 6 частини першої статті 1 і пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; для ОСОБА_1 - на умовах укладеного нею особисто Договору про надання послуг № 218ж/Зв.59-09 від 22.12.2009 (статті 11, 509, 526, 530, 629, 901, 903 ЦК України) та на частині третій статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Обидві відповідача є солідарними боржниками за одним і тим самим грошовим зобов`язанням.

Згідно з частиною першою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором (частина четверта статті 543 ЦК України). Відтак солідарне стягнення заявленої суми не призводить до подвійного стягнення.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.

Згідно з частиною першою ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2 422, 40 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення заборгованості, ТОВ Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, заявило до відповідачів вимогу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 94870,15 грн, а також про відшкодування судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46 500,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги від 25 травня 2026 року № б/н, додаткову угоду № 2 від 25 травня 2026 року та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Як вбачається, додатковою угодою № 2 від 25 травня 2026 року до Договору, сторони визначили розмір та порядок оплати послуг адвоката, а саме: розмір гонорару узгоджується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг до Договору (пункт 1 Додаткової угоди), а вартість однієї години роботи адвоката встановлюється в розмірі 3 000,00 грн (пункт 2 Додаткової угоди).

15 вересня 2026 року сторони Договору склали та підписали Акт № 4 приймання-передачі наданих послуг, яким зафіксовано обсяг фактично наданої правничої допомоги з підготовки та подання позовної заяви у цій справі та її вартість - 46 500,00 грн за 15,5 години роботи адвоката за ставкою 3 000,00 грн за одну годину. Актом № 4 підтверджено, що послуги надані в повному обсязі та прийняті клієнтом без зауважень, а їх вартість визначена сторонами як розумна та співмірна складності справи та обсягу наданих послуг.

На виконання частини третьої статті 137 ЦПК України позивач навіві детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Так, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи обставини справи, може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо визнає їх неспівмірними.

Таким чином, суд має не лише право, а й обов`язок перевірити заявлені витрати на предмет їх співмірності. Сам факт укладення договору та підписання акту не означає автоматичного покладення витрат на іншу сторону - необхідною є перевірка їх дійсності, необхідності та розумності.

Вимогу позивача про компенсацію понесених ним витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, на яку позивач також посилається, Велика Палата виходила з критеріїв реальності витрат, розумності їх розміру та фінансового стану обох сторін. Таким чином, домовленість позивача зі своїм представником про суму 46 500, 00 грн не створює для відповідачів обов`язку її відшкодувати.

Крім того, заявлена сума явно неспівмірна з критеріями, визначеними ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Справа належить до типових, оскільки спір не потребував оцінки складних правових питань, а розрахунок заборгованості є документом самого позивача, що формується з даних його обліку.

Поряд з цим, справа № 757/33272/26-ц розглядається в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, відзиви відповідачами не подавалися.

У постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 01 червня 2018 року у справі № 904/8478/16 зауважувалося, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку сторони, зокрема безпідставне завищення позивачем розміру позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що покладення на відповідача витрат у розмірі, який складає 49,45 % від ціни позову, не відповідає принципам розумності та пропорційності, а відтак приходить до висновку про стягнення на користь позивача 5000, 00 грн за витрати, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 1-20, 43, 49,133, 142,193, 255, 256, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 14073675, адреса: м. Київ, вул. Провіантська, 3, IBAN: НОМЕР_3 , АТ «Укргазбанк», МФО 320478) грошові кошти у сумі 94 870,15 грн, у тому числі: основний борг за житлово-комунальні та інші послуги з утримання будинку за період вересень 2024 року - квітень 2026 року - 86 053,40 грн; інфляційні втрати станом на 31.05.2026 - 6 695,38 грн; три проценти річних станом на 11.06.2026 - 2 121,37 грн.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 14073675, адреса: м. Київ, вул. Провіантська, 3, IBAN: НОМЕР_3 , АТ «Укргазбанк», МФО 320478) - ТОВ судові витрати: судовий збір у розмірі 1331, 20 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2500, 00 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.09.2026 Ухвала № 140132140 Печерський районний суд міста Києва
22.06.2026 Ухвала № 137572537 Печерський районний суд міста Києва

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 14073675. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг