УХВАЛА
04 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 372/6381/23
провадження № 61-13461ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року, додаткове рішення Обухівського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2026 року у справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання майна спільною сумісною власністю,
ВСТАНОВИВ:
15 жовтня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу у справі № 372/6381/23 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року, додаткове рішення Обухівського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2026 року. До вказаної касаційної скарги включена скарга на ухвалу Обухівського районного суду Київської області
від 19 грудня 2025 року.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
І. Щодо зазначення підстав касаційного оскарження
Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України:
у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Крім того аналіз положень частини другої статті 389 ЦПК України свідчить, що:
у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається норма (норми) права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої
статті 389 ЦПК України, особа, яка подає скаргу має враховувати, що частина перша статті 411 ЦПК України в чинній редакції містить сім, а частина третя цієї статті - чотири, окремих пункти в яких викладено підстави для скасування судового рішення.
Отже, у разі посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження, особа яка подає скаргу має конкретизувати, які саме випадки передбачені відповідними пунктами частин першої та/або третьої статті 411 ЦПК України наявні, на її думку, для скасування судових рішень та обґрунтувати свої доводи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначає пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України; пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Водночас, заявник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, не зазначає постанов Верховного Суду, в якій (яких) викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований судами попередніх інстанцій.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
ІІ. Щодо зазначення у касаційній скарзі відомостей про учасників справи та надання копій скарги відповідно до кількості учасників справи
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, позивачем у справі № 372/6381/23 є ОСОБА_2 , відповідачем є ОСОБА_1 , а третіми особами: ОСОБА_3 , ., ОСОБА_4 .
Однак у касаційній скарзі не зазначені передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості щодо ОСОБА_4 та не надано копії касаційної скарги для нього.
ІІІ. Щодо сплати судового збору
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 243,5 кв. м, житловою 49,9 кв. м, з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391817132231), та земельну ділянку, площею 0,1228 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої: [номер приховано]:05:043:0046, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 березня
2026 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 10 вересня 2026 року, позов задоволено.
Визнано право спільної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 243,5 кв. м, житловою 49,9 кв. м, з надвірними побудовами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 391817132231), та земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:043:0046, загальною площею 0,1228 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
У касаційній скарзі заявник просить Верховний Суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що заявник просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, то розмір судового збору за подану касаційну скаргу має розраховуватися з огляду на вартість спірного майна (житлового будинку та земельної ділянки).
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2026 року було залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року у зв`язку з необхідністю доплатити судовий збір. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд вказав, що ціна позову у цій справі становить 1 283 059,56 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 25 661,20 грн (12 830,60 грн (1% від ціни позову) х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
- подання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з урахуванням роз`яснень викладених в цій ухвалі, а також із коректним зазначенням відомостей, передбачених у пункт 3 частини другої статті 392 ЦПК України щодо всіх учасників справи.
У разі подання уточненої касаційної скарги через підсистему Електронний суд заявниця має надати докази надсилання копії касаційної скарги до електронних кабінетів іншим учасникам справи або докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не зареєстровані в системі Електронний суд та не мають передбаченого законом обов`язку реєстрації електронного кабінету.
У разі подання уточненої касаційної скарги в паперовій формі, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
- надання документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 25 661,20 грн або документів, що підтверджують підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року, додаткове рішення Обухівського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2026 року у справі № 372/6381/23 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович