Рішення № 141189751 у справі № 243/10949/25 від 04.11.2026

Справа № 243/10949/25

Провадження № 2/642/3054/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1749597 від 02.08.2024 у розмірі 24150,00 грн, та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 02.08.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 1749597 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого сума кредиту складає 3500,00 грн., строк кредитування 359 днів з 02.08.2024 по 28.07.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 2000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Всупереч умовам Договору відповідач не виконала свого зобов`язання.

27.06.2025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі Договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 22522,5 грн, з яких: сума кредиту 3500,00 грн, сума заборгованості за процентами 17272,50 грн., штрафні санкції 1750,00 грн.

В межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 28.06.2025 року по 28.07.2025 року (31 календарних днів) здійснено нарахування відсотків за стандартною процентною ставкою у сумі 1627,50грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2025 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпра.

Ухвалою судді Самарського районного суду м. Дніпра від 23 лютого 2026 року цивільну справу вказану цивільну справу передано за підсудністю до Холодногірського районного суду м. Харкова.

Цивільна справа №243/10949/25 надійшла до Холодногірського районного суду м. Харкова 09.09.2026 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2026 року визначено головуючим суддею Вікторова В.В

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано час позивачу для усунення недоліків.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2026 року відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 02.08.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", у сумі 3500 грн., за ініціативою ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 42350798) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК».

22.10.2026 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана судом інформація.

Сторони не надавали клопотань про розгляд справи в загальному порядку чи у спрощеному порядку з викликом сторін.

Відповідач відзив на позов суду не подала, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Копію позову з додатками направлено позивачем відповідачу поштовим зв`язком, згідно з положеннями абз.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України. Копія ухвали про відкриття провадження по справі була направлена судом відповідачу за місцем реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачкою відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1ст. 280 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.08.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір № 1749597 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».

Згідно з п.п.1.3, 1.4 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 3500,00 грн; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору.

Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Вказаний договір, додаток № 1 до нього та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 02.08.2024.

Додаток № 1 та паспорт споживчого кредиту містять вказівку на суму кредиту, строк його видачі, реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, штрафи, тощо.

Факт надання грошових коштів у сумі 3500,00грн. за Кредитним договором відповідачу на реквізити картки № НОМЕР_1 , підтверджується довідкою провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» від 02.07.2025 року.

На виконання ухвали Холодногірського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2026 року, АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію про те, що платіжна картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я - ОСОБА_1 , 02.08.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано кошти у сумі 3500,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 06.02.2025, загальна сума заборгованості складає 24150,00 грн, з яких: сума кредиту 2000,00 грн, сума заборгованості за процентами 15650,00 грн., сума заборгованості по процентам нарахованих позивачем в межах строку кредитування - 2200,00грн., штрафні санкції 1000,00грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Положення ч. 1ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність позивачем укладання між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору № 1749597 від 02.08.2024 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Як установлено судом, 27.06.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27062025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прав грошової вимоги до відповідача, що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру боржників від 27.06.2025, реєстром боржників від 27.06.2025, та копією платіжного доручення від 01.07.2025 р. №7210.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі №910/12525/20 (провадження № 12-61гс21) зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом».

Таким чином позивачем доведено належними доказами те, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №1749597 від 02.08.2024.

Щодо розміру заборгованості та її складових суд звертає увагу на таке.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Судом встановлено, що до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 1749597 від 02.08.2024 року загальна сума заборгованості склала 22522,5 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 3500 грн., заборгованості за процентами - 17272,5 грн., штрафні санкції 1750,00 грн.

На виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 27 червня 2025 року № 27062025, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» повідомило в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора. Після укладення Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ані на рахунки первісного кредитора.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року, строк дії Договору № 1749597 від 02.08.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 28.06.2025 року по 28.07.2025 року (31 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 1627,50 грн.

Отже, з розрахунків заборгованості за договором №1749597 від 02.08.2024 вбачається, що у відповідача наявна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3500,00грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 17272,50 грн., як нараховані первісним кредитором за період з 02.08.2024 по 27.06.2025, заборгованість по відсотках у розмірі 1627,50 грн., нарахованих позивачем в межах строку кредитування за період з 28.06.2025 по 28.07.2025.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність заборгованості перед позивачем.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що відповідач взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк, кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3500,00грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 17272,50 грн., як нараховані первісним кредитором за період з 02.08.2024 по 27.06.2025, заборгованість по відсотках у розмірі 1627,50 грн., нарахованих позивачем в межах строку кредитування за період з 28.06.2025 по 28.07.2025.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, суд приходить до висновку про задоволення вимог в цій частині.

Що стосується стягнення пені (штрафних санкцій) у розмірі 1750,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки кредитний договір № 1749597 був укладений сторонами 02.08.2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем пеня (штраф) у розмірі 1750,00 грн. не може бути стягнута з ОСОБА_1 , оскільки відповідач нормою закону звільнена від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3500,00грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 17272,50 грн., як нараховані первісним кредитором за період з 02.08.2024 по 27.06.2025, заборгованість по відсотках у розмірі 1627,50 грн., нарахованих позивачем в межах строку кредитування за період з 28.06.2025 по 28.07.2025, а всього у розмірі 22400,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2246,86 грн. (22400,00 *2422,40/24150,00)

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, то суд зазначає наступне.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений з адвокатом Столітнім М.М.; ордер про надання правничої (правової) допомоги; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Столітнього М.М.; заявку № 12831 від 10.12.2024 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024; Акт № 12831 від 09.02.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 19.11.2025, відповідно до якого загальна сума витрат складає 10000 грн., рахунок на оплату №12831-19/11-2025 від 19.11.2025 року.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (10000,00 грн.) є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру.

З урахуванням вимог розумності та справедливості, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 247, 263-268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 610, 625, 638, 639, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, оф. 118/2) заборгованість за договором № 1749597 від 02.08.2024 про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 22400 (двадцять дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2) судовий збір у розмірі 2246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн. 86 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) 00 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Холодногірського районного суду м. Харкова протягом 30 днів з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено 04.11.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов