Справа № 729/142/26
2-п/729/21/26
У Х В А Л А
29 вересня 2026 р. Бобровицький районний суду Чернігівської області в складі :
судді Кузюри В.О.
за участі:
секретаря Ященко Л.В.
представника заявника ОСОБА_1 , який приймає участь в режимі відеоконференції
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06.07.2026 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , прийняття заяви про перегляд заочного рішення, скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду ,-
в с т а н о в и в :
Представник відповідача звернувся до суду з заявою в якій просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення , прийняти заяву та скасувати заочне рішення , призначити справу до розгляду.
Подану заяву обгрунтовують тим, що відповідач ОСОБА_2 не брав участь в розгляді з тих підстав, що повісток від суду не отримував, як вбачається із матеріалів справи, відповідачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки однак вказані листи були повернуті у зв`язку із тим, щ відповідач їх не отримав.
Підставами не отримання вказаних листів є поважні причини,а саме те, що відповідача не було повідомлено АТ «Укрпошта» про наявність будь-яких листів від суду, а тому він не міг їх забрати. Станом на теперішній час, відповідач не отримував копії заочного рішення, а про наявність відносно нього даної судової справи, останній дізнався лише 03 серпня 2026 року від батьків, які проживають за адресою реєстрації відповідача, і вони повідомили про те, що йому надійшов лист від суду. Враховуючи вищезазначене та керуючись положеннями ст. 284 ЦПК України просять поновити строк для подачі заяви про перегляд рішення , прийняти дану заяву до розгляду.
Щодо підстав для скасування заочного рішення зазначив наступне. Позивачем було заявлено вимоги в яких проценти нараховувались поза межами строку дії кредитного договору.
28.09.2026 року від представника позивача надійшло заперечення на заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення в якій він просить відмовити в поновленні строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, оскільки підстави зазначені заявником є недоведеними.
Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з`явився в поданому запереченні просив розгляд проводити у відсутність представника позивача.
Розглянувши подане клопотання та дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення клопотання про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, приходжу до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що повістки відповідачу направлялись за адресою: АДРЕСА_1 Даних про інше зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Також відповідач ОСОБА_2 викликався до суду через оголошення на сайті суду.
Копію заочного рішення суду від 06.07.2026 ОСОБА_2 отримав 31.07.2026 року, що підтверджується зворотнім повідомленням (а.с. 143).
Заяву про перегляд заочного рішення суду надіслано до суду 22.08.2026 року через "Електронний суд", тобто після двадцяти днів з часу отримання тексту заочного рішення суду.
Згідно частин 2-4 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 127 ЦПК України)
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Заява про перегляд заочного рішення за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу.
До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, клопотання про його поновлення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) потрібно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд заочного рішення, у разі недотримання яких суд виключно за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду.
Указані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.12.2022 у справі № 303/5074/17-ц, провадження № 61-6675св22.
Велика палата ВС у постанові від 12.06.2024 року у справі № 756/11081/20 дійшла висновку, що наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення є залишення такої заяви без розгляду.
Копію заочного рішення суду від 06.07.2026 ОСОБА_2 отримав 31.07.2026 року, тобто не у день проголошення, тому він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, так як рішення отримане членами сім"х , які повідомили відповідача про дане рішення 03.08.2026 року , яке він не отримував , заяву про перегляд заочного рішення суду представник заявника надіслав до суду 22.08.2026 року, тобто строк на подачу заяви підлягає поновленню, заява прийняттю до розгляду.
Щодо заяви про перегляд , то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.( ч.1 ст.288 ЦПК України).
В поданій заяві відповідач посилається на те, що позивачем не вірно проведено розрахунок заборгованості, проценти нараховані поза межами строку кредитування, що є істотною обставиною , яка впливає на рішення суду.
З даного приводу суд зазначає, що ознайомившись з наданими письмовими доказами , в тому числі з договорами про надання фінансових послуг , строком кредитування , та розрахунком заборгованості та прийшов до висновку, що позивачем проведено вірно нарахування відсотків. Строк на який вказує відповідач 16 днів є лише орієнтовним строком , а в разі неповернення кредиту в орієнтовний строк проценти нараховуються за фактичний строк користування кредитом. Проценти нараховані до 30.11.2021 року , тобто до дня передачі боргу фактору вірно. Отже судом враховано всі докази , які мають істотне значення .
Керуючись статтями 126-127, 258-261, 287 , 288, 352-354 ЦПК України,
Постановив :
Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06.07.2026 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, прийняти заяву про перегляд заочного рішення , заяву про перегляд заочного рішення товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Роз`яснити відповідачу , що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали .
Суддя :
Повний текст складено 05.10.2026 року