Судові рішення

Рішення № 141193045 у справі № 240/22158/25 від 04.11.2026

Рішення від 04.11.2026 в адміністративній справі № 240/22158/25 (категорія «Військової служби»). Суд: Житомирський окружний адміністративний суд, суддя Липа Володимир Анатолійович.

Справа№ 240/22158/25
СудЖитомирський окружний адміністративний суд
СуддяЛипа Володимир Анатолійович
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення04.11.2026
Надійшло до реєстру05.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141193045

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/22158/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління справами Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог, заперечень відповідача та процесуальний рух справи

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління справами Міністерства оборони України (далі - відповідач, Головне управління справами МОУ), у якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління справами Міністерства оборони України щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30 травня 2022 року по 20 травня 2023 року, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

2) зобов`язати Головне управління справами Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити їй грошове забезпечення за період з 30 травня 2022 року по 20 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року (2481,00 грн) та на 01 січня 2023 року (2684,00 грн), та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 з урахуванням раніше виплачених сум;

3) зобов`язати Головне управління справами Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити їй суму грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

4) зобов`язати Головне управління справами Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона проходила військову службу за призовом під час мобілізації у Головному управлінні справами МОУ (Центрі забезпечення службової діяльності МОУ та ГШ ЗСУ) у період з 30 травня 2022 року по 24 квітня 2024 року. Позивачка зазначає, що під час проходження військової служби у спірний період (з 30 травня 2022 року по 20 травня 2023 року) відповідач обчислював її посадовий оклад та оклад за військовим званням виходячи із заниженого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року (1762,00 грн). Наголошує, що внаслідок набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, яким вносилися зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. Відтак відновила дію первинна редакція пункту 4 постанови № 704, згідно з якою розміри посадового окладу та окладу за військовим званням визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року (2481,00 грн у 2022 році та 2684,00 грн у 2023 році) на тарифні коефіцієнти. Оскільки посадовий оклад та оклад за військовим званням є базовими величинами грошового забезпечення, перерахунку також підлягають виплачені позивачці допомога на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки. У червні 2025 року позивачка звернулася із заявою про проведення перерахунку, однак відповідач листом від 23 червня 2025 року № 220/70/2485 безпідставно відмовив у виплаті належних коштів.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за приписами статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач - Головне управління справами Міністерства оборони України подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Послався на те, що визнання протиправним пункту 6 постанови КМУ № 103 не призвело до автоматичного відновлення дії попередньої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704 відповідно до пункту 32 Правил підготовки проєктів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Уряду від 06 вересня 2005 року № 870. Відповідач зазначив, що у період з 29 січня 2020 року по 12 травня 2023 року Уряд не приймав окремих нормативно-правових актів щодо зміни розрахункової величини, а отже нарахування грошового забезпечення здійснювалося у суворій відповідності до приписів чинного законодавства. Оскільки основні вимоги про перерахунок грошового забезпечення є, на думку відповідача, безпідставними, відсутні й підстави для перерахунку одноразових допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши надані докази та правові підстави позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких мотивів.

II. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходила військову службу за призовом під час мобілізації у Головному управлінні справами Міністерства оборони України (Центрі забезпечення службової діяльності МОУ та ГШ ЗСУ) у період з 30 травня 2022 року по 24 квітня 2024 року, маючи військове звання «старший солдат».

Згідно з довідкою про розміри грошового забезпечення від 23 червня 2025 року № 70, виданою відповідачем, у період з 30 травня 2022 року по 10 травня 2023 року позивачка обіймала посаду діловода з установленням посадового окладу за 4 тарифним розрядом (тарифний коефіцієнт 1,55), а у період з 11 травня 2023 року по 20 травня 2023 року - за 8 тарифним розрядом (тарифний коефіцієнт 1,75).

Як убачається зі змісту довідки відповідача від 23 червня 2025 року № 70 та листа від 23 червня 2025 року № 220/70/2485, посадовий оклад позивачки за 4 тарифним розрядом був визначений у розмірі 2730,00 грн (1,55 * 1762 грн = 2731,10 грн, округлено до 2730 грн), за 8 тарифним розрядом - 3080,00 грн (1,75 * 1762 грн = 3083,50 грн, округлено до 3080 грн), а оклад за військовим званням «старший солдат» - у розмірі 600,00 грн.

Тобто при нарахуванні грошового забезпечення ОСОБА_1 за весь період з 30 травня 2022 року по 20 травня 2023 року відповідач застосовував для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року в розмірі 1762,00 грн.

У зазначений період позивачці також нараховувалися та виплачувалися щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження військової служби, премія) та одноразові виплати: грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік у розмірі 13 384,20 грн (наказ № 130 від 30 червня 2022 року), матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі 9 381,17 грн (наказ № 312 від 23 грудня 2022 року) та грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік у розмірі 20 673,30 грн (наказ № 104 від 12 квітня 2023 року), які були обчислені виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із прожиткового мінімуму 1762,00 грн.

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління справами МОУ із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та доплату грошового забезпечення за період з 30 травня 2022 року по 20 травня 2023 року, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги за 2022 та 2023 роки виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року (2481,00 грн у 2022 році та 2684,00 грн у 2023 році).

Листом від 23 червня 2025 року № 220/70/2485 відповідач повідомив позивачку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, вказавши, що грошове забезпечення нараховувалося у відповідності до чинної постанови КМУ № 704 із застосуванням розрахункової величини 1762,00 грн.

Вважаючи таку відмову суб`єкта владних повноважень протиправною, позивачка звернулася з цим позовом до адміністративного суду.

III. Джерела права та мотиви, якими керується суд

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із таких положень законодавства України та обов`язкових правових висновків Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та схему тарифних коефіцієнтів за військовими званнями.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції, згідно з якою розрахунковою величиною для визначення розмірів окладів встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн).

Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. За приписами частини першої статті 325 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у його первинній редакції, яка передбачає визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд категорично відхиляє посилання відповідача на пункт 32 Правил № 870, оскільки вказане питання неодноразово було предметом дослідження Верховного Суду і вирішено на користь військовослужбовців.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року встановлено у розмірі 2481,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року встановлено у розмірі 2684,00 грн.

За таких обставин обчислення та виплата відповідачем грошового забезпечення позивачки за період з 30 травня 2022 року по 20 травня 2023 року виходячи із заниженого розміру прожиткового мінімуму 1762,00 грн замість актуальних розмірів 2481,00 грн та 2684,00 грн є протиправними.

Щодо вимог про перерахунок одноразових додаткових видів грошового забезпечення - допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 та розділів XXII, XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, військовослужбовцям один раз на рік надається грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 380/617/21 прямо зазначив, що оскільки розмір одноразових допомог (на оздоровлення та матеріальної допомоги) обчислюється виходячи з розміру щомісячного грошового забезпечення, зміна розміру посадового окладу та окладу за військовим званням автоматично тягне за собою обов`язок військової частини здійснити перерахунок та доплату таких виплат.

Враховуючи, що посадовий оклад та оклад за військовим званням позивачки у 2022 та 2023 роках були обчислені неправильно, виплачені їй допомога на оздоровлення за 2022 та 2023 роки і матеріальна допомога за 2022 та 2023 роки також підлягають перерахунку та доплаті.

Суд також враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), у якому ЄСПЛ констатував, що держава не може відмовляти у здійсненні гарантованих законом виплат з посиланням на відсутність коштів або прогалини підзаконного регулювання. Позбавлення військовослужбовця належної частини грошового забезпечення порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

IV. Висновки суду та розподіл судових витрат

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів правомірності своїх дій та відмови у проведенні перерахунку грошового забезпечення позивачки.

За таких умов адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Позивачкою згідно з квитанцією від 20 серпня 2025 року № 3924-3305-0831-9790 сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління справами Міністерства оборони України.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління справами Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6; код ЄДРПОУ: 24978319) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління справами Міністерства оборони України щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30 травня 2022 року по 20 травня 2023 року, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління справами Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30 травня 2022 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року (2481,00 грн) та на 01 січня 2023 року (2684,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління справами Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки з урахуванням перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління справами Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки з урахуванням перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління справами Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

04.11.26

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
23.09.2025 Ухвала № 130426838 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 24978319. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг