Судові рішення

Рішення № 141193063 у справі № 240/24865/25 від 04.11.2026

Рішення від 04.11.2026 в адміністративній справі № 240/24865/25 (категорія «Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту»). Суд: Житомирський окружний адміністративний суд, суддя Липа Володимир Анатолійович.

Справа№ 240/24865/25
СудЖитомирський окружний адміністративний суд
СуддяЛипа Володимир Анатолійович
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата ухвалення04.11.2026
Надійшло до реєстру05.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141193063

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/24865/25

категорія 114000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

I. Стислий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та процесуальний рух справи

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Струкову Людмилу Володимирівну з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи на стороні відповідача Державного підприємства «Інфоресурс», у якому просить суд:

1) визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;

2) зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», ОСОБА_1 і сформувати на підставі виправлених даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти довідку про здобувача освіти ОСОБА_1 із зазначенням у полі довідки «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» - «Так, не порушує».

3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом ректора Поліського національного університету від 15 серпня 2025 року № 981/ст він зарахований з 01 вересня 2025 року на навчання за очною денною формою для здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» за спеціальністю 053 («С4») «Психологія». З метою реалізації свого законного права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач 19 вересня 2025 року отримав у закладі освіти Довідку здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) № 762086 за формою додатка 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560). Проте у зазначеній довідці в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» було автоматично зазначено «Ні, порушує».

Позивач наголошує, що в період з 2019 по 2023 рік він навчався на заочній формі в Поліському національному університеті за освітнім ступенем бакалавра, однак наказом від 03 липня 2023 року № 781/ст був відрахований з 30 червня 2023 року за невиконання вимог навчального плану, не завершивши відповідної освітньої програми, не склавши атестації та не отримавши диплома бакалавра. Позивач стверджує, що за змістом статті 1 та статті 10 Закону України «Про освіту» рівень освіти є завершеним етапом освіти, який підтверджується документом встановленого зразка, а тому незавершене навчання з подальшим відрахуванням не свідчить про здобуття освітнього рівня. Маючи повну загальну середню освіту, позивач наразі здобуває рівень вищої освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень, що повністю відповідає приписам закону. Позивач звертався до Міністерства освіти і науки України із заявою від 23 вересня 2025 року про виправлення даних в ЄДЕБО та формування належної довідки, проте листом від 09 жовтня 2025 року № 3/8762-25 міністерство неправомірно відмовило у задоволенні заяви, посилаючись на внутрішній технічний алгоритм бази.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. 07 листопада 2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши виправлений позов та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за приписами статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс», та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

02 грудня 2025 року від Міністерства освіти і науки України через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначив, що відповідно до доручення Міністра освіти і науки України від 31 травня 2024 року № 1/34-Д-24 та роз`яснювального листа МОН від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 було затверджено технічний опис та алгоритм визначення послідовності здобуття освіти в ЄДЕБО. За цим алгоритмом, якщо в системі наявна інформація про попереднє навчання особи на тому самому рівні вищої освіти, за яким формується довідка, і особа була відрахована (а не поновлена або переведена), повторний вступ на цей самий освітній рівень кваліфікується як повторне набуття компетентностей на тому самому рівні, що свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку («Ні, порушує»). Крім того, МОН послалося на пункт 5 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році (наказ МОН від 10.02.2025 № 168), згідно з яким у разі зарахування особи, яка раніше здобувала такий самий ступінь і його не було присуджено, вона вважається такою, що здобуває рівень освіти, що не є вищим за раніше здобутий. Відповідач також зазначив, що МОН є лише розпорядником ЄДЕБО і не здійснює безпосереднього внесення записів, що покладено на заклади освіти, а технічне супроводження забезпечує ДП «Інфоресурс», тому міністерство не вчиняло протиправних дій щодо позивача. Окремо відповідач послався на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справах № 200/5372/24, № 580/10196/24 та № 160/26966/24.

Третя особа - Державне підприємство «Інфоресурс» письмових пояснень щодо позову у встановлений судом строк не надала, хоча була належним чином повідомлена про відкриття провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про наявність правових підстав для повного задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

II. Встановлені судом фактичні обставини справи та досліджені докази

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що підтверджується паспортом громадянина України ID НОМЕР_2 , довідкою про реєстрацію місця проживання від 12 квітня 2017 року № 01-14/1758 та карткою платника податків.

06 серпня 2019 року ОСОБА_1 був зарахований на навчання до Поліського національного університету (раніше - Житомирський національний агроекологічний університет) для здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» за спеціальністю 126 «Інформаційні системи та технології» за заочною формою здобуття освіти на умовах договору за кошти фізичних осіб.

Наказом виконувача обов`язків ректора Поліського національного університету від 03 липня 2023 року № 781/ст «Про відрахування» ОСОБА_1 з 30 червня 2023 року було відраховано зі складу студентів 4 курсу заочної форми навчання факультету інформаційних технологій, обліку та фінансів за невиконання вимог навчального плану.

Судом беззаперечно встановлено, що за результатами вказаного навчання освітньо-професійна програма позивачем виконана не була, підсумкова атестація екзаменаційною комісією не проводилася, освітній ступінь бакалавра йому не присуджувався і диплом бакалавра встановленого державного зразка ОСОБА_1 не видавався. Єдиним здобутим позивачем рівнем освіти станом на вказаний час була повна загальна середня освіта.

На підставі правил прийому до закладу вищої освіти та рішення приймальної комісії від 15 серпня 2025 року (протокол № 14) наказом ректора Поліського національного університету від 15 серпня 2025 року № 981/ст ОСОБА_1 зараховано з 01 вересня 2025 року студентом першого року навчання очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю «С4» (053) «Психологія» для здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» за кошти фізичних осіб (договір про навчання від 01 вересня 2025 року № 048).

19 вересня 2025 року Поліським національним університетом засобами Єдиної державної електронної бази з питань освіти сформовано Довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 762086 за формою, встановленою додатком 9 до Порядку № 560, стосовно студента ОСОБА_1 .

У зазначеній довідці в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» програмним забезпеченням бази автоматично встановлено значення: «Ні, порушує». При цьому в розділі «Інформація про документи про освіту» зазначено, що інформацію сформовано на підставі даних Реєстру документів про освіту, де будь-яких відомостей про наявність у ОСОБА_1 раніше отриманого документа про вищу освіту не міститься.

Не погоджуючись із зазначеною інформацією, яка перешкоджає позивачу підтвердити статус здобувача освіти та реалізувати гарантоване законом право на відстрочку від мобілізації, ОСОБА_1 23 вересня 2025 року звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою, у якій виклав фактичні обставини щодо незавершення попереднього навчання та відсутності диплома бакалавра, просив внести зміни до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти за частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та сформувати довідку зі значенням «Так, не порушує».

Листом Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України від 09 жовтня 2025 року № 3/8762-25 позивачу було відмовлено у внесенні змін до ЄДЕБО. Відмова мотивована тим, що за алгоритмом функціонування ЄДЕБО (доручення Міністра від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та лист від 03.06.2024 № 1/9758-24) повторне зарахування на навчання на тому самому рівні після відрахування розцінюється як повторне формування компетентностей, що в розумінні міністерства є здобуттям освіти в непослідовному порядку, а також положеннями пункту 5 наказу МОН від 10.02.2025 № 168. У зв`язку з цим МОН констатувало відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО.

Вважаючи таку відмову Міністерства освіти і науки України протиправною, а свої права та законні інтереси - порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. Джерела права, судова практика та мотиви суду щодо суті спору

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується положеннями частин першої та другої статті 2 КАС України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, пропорційно та з дотриманням принципу рівності.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 53 Конституції України гарантовано, що кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання.

Правовий статус здобувачів освіти та гарантії захисту Вітчизни в умовах воєнного стану врегульовані нормами спеціального законодавства. Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» внесено зміни до статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку № 560 передбачено, що здобувачі освіти для отримання відстрочки надають довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною додатком 9 до цього Порядку.

Аналіз диспозиції пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII свідчить про те, що законодавець імперативно визначив критерій наявності права на відстрочку через конструкцію «здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"». Отже, ключовим юридичним фактом є з`ясування змісту понять «рівень освіти» та «раніше здобутий рівень освіти».

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, врегульовані нормами Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII).

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII рівень освіти - це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII визначено такі рівні освіти в Україні в порядку їх послідовності:

дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За приписами частин першої та другої статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти отримують відповідний документ про освіту. Інформація про видані документи про освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту.

Спеціальним законом, що встановлює правові та організаційні засади функціонування системи вищої освіти, є Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII).

Згідно з частиною першою та другою статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл); перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Здобуття вищої освіти на кожному рівні передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії / доктор мистецтва.

За визначенням частини п`ятої статті 5 Закону № 1556-VII бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми обсягом 180-240 кредитів ЄКТС.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону № 1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми. Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює кваліфікацію.

Частиною першою статті 7 Закону № 1556-VII імперативно встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії / доктора мистецтва.

Аналіз наведених законодавчих положень у їх системному взаємозв`язку дає суду підстави для однозначного висновку: особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти, виключно у разі завершення повного етапу освіти, успішного виконання відповідної освітньої програми, проходження атестації та отримання диплома встановленого державного зразка. Сам по собі факт вступу, зарахування чи проходження навчання протягом певного періоду за відсутності факту успішного завершення освітньої програми та без отримання диплома (зокрема, у разі відрахування) свідчить про незавершеність процесу навчання і в силу закону не тягне за собою юридичного факту здобуття відповідного освітнього рівня.

Вказаний правовий висновок повністю узгоджується із усталеною та послідовною судовою практикою Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24 (адміністративне провадження № К/990/398/25) сформовано чітку правову позицію:

«Норми частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» у взаємозв`язку з пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пов`язують дотримання послідовності освіти виключно зі співвідношенням рівня освіти, який особа здобуває зараз, та рівня освіти, який вона вже здобула. Зарахування на навчання та перебування у статусі студента в минулому, якщо навчання не завершилося отриманням диплома, не означає набуття відповідного освітнього рівня. Відрахування із закладу вищої освіти свідчить про незавершеність освітнього процесу, а тому особа, яка була відрахована з бакалаврату, при повторному вступі для здобуття ступеня бакалавра здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти на основі раніше здобутої повної загальної середньої освіти, тобто здобуває вищий рівень освіти порівняно з раніше здобутим рівнем, що повністю відповідає послідовності за статтею 10 Закону України «Про освіту».»

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що судова практика судів першої та апеляційної інстанцій (зокрема у справах № 200/5372/24, № 580/10196/24 та № 160/26966/24) свідчила про правомірність дій МОН, суд зазначає, що вказані аргументи повністю спростовані подальшим касаційним переглядом. Зокрема, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 200/5372/24 були скасовані постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Відтак посилання відповідача на скасовані або протилежні висновкам Верховного Суду рішення судів нижчих інстанцій суперечить статті 242 КАС України та судом відхиляється.

Суд також критично оцінює посилання Міністерства освіти і науки України на лист від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 та внутрішнє доручення Міністра від 31 травня 2024 року № 1/34-Д-24, якими запроваджено алгоритм визначення послідовності в ЄДЕБО.

Як прямо визнає сам відповідач у тексті свого відзиву, листи та роз`яснення міністерств не є нормативно-правовими актами, не мають загальнообов`язкової юридичної сили і мають виключно рекомендаційний характер. Проте на практиці МОН застосувало цей технічний алгоритм як обов`язкове нормативне правило, обмеживши конституційне право позивача на освіту та його гарантії за статтею 23 Закону № 3543-XII.

Жодним законом України, у тому числі законами «Про освіту», «Про вищу освіту» чи «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не встановлено заборони або обмеження послідовності здобуття освіти у разі повторного вступу на той самий освітній рівень після відрахування з попереднього незавершеного навчання. Звуження або зміна змісту законодавчих норм відомчими актами чи технічними алгоритмами програмного забезпечення є прямим порушенням статті 19 та статті 92 Конституції України, згідно з якими права і свободи людини та гарантії цих прав визначаються виключно законами України.

Аналогічно не спростовує правоти позивача і посилання МОН на пункт 5 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році (наказ МОН від 10.02.2025 № 168), оскільки підзаконний нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади у разі суперечності із нормами закону вищої юридичної сили не підлягає застосуванню судом на підставі частини третьої та шостої статті 7 КАС України. Закон України «Про освіту» має вищу юридичну силу за будь-які накази міністерства.

Щодо суб`єктного складу та обов`язку МОН у спірних правовідносинах суд зазначає таке.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» та Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 (зі змінами, внесеними постановою від 12 грудня 2018 року № 1060), власником ЄДЕБО є держава в особі Міністерства освіти і науки України, а МОН є розпорядником та володільцем бази, що забезпечує організаційне функціонування та встановлює вимоги до її програмного забезпечення. Державне підприємство «Інфоресурс» діє як технічний адміністратор, що перебуває у сфері управління МОН та виконує виключно технічні функції відповідно до регламентів та алгоритмів, встановлених розпорядником.

Оскільки саме Міністерством освіти і науки України затверджено протиправний технічний алгоритм функціонування ЄДЕБО, що призвів до формування недостовірного запису «Ні, порушує», і саме МОН листом від 09 жовтня 2025 року № 3/8762-25 відмовило позивачу у поновленні його прав, належним відповідачем у справі є саме Міністерство освіти і науки України, яке зобов`язане забезпечити коректність даних в ЄДЕБО відповідно до закону.

Оцінюючи поведінку відповідача крізь призму практики Європейського суду з прав людини, суд наголошує на фундаментальному принципі «належного урядування» (good governance), закріпленому, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), «Москаль проти Польщі» (заява № 10373/05) та «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (заява № 36548/97). За цим принципом на державні органи покладено обов`язок діяти вчасно, послідовно і максимально коректно. Помилки, допущені державними органами при розробці технічних алгоритмів програмного забезпечення, або недоліки внутрішніх автоматизованих систем не можуть ставитися у провину особі та призводити до негативних правових наслідків для громадянина, який діє добросовісно на підставі прямої норми закону.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 раніше не здобував вищої освіти за освітнім ступенем бакалавра та не отримував диплома, його навчання на першому курсі денної форми за спеціальністю «Психологія» для здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» є здобуттям вищого освітнього рівня порівняно з раніше здобутим рівнем (повною загальною середньою освітою) і повністю відповідає послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Отже, відмова Міністерства освіти і науки України у внесенні відповідних відомостей до ЄДЕБО є протиправною, а заявлені позовні вимоги про зобов`язання МОН внести зміни до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти позивачем та сформувати належну довідку здобувача освіти із записом «Так, не порушує» є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача за приписами статті 245 КАС України.

IV. Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,50 грн згідно з квитанцією від 24 жовтня 2025 року № 24-1504408/1 (за дві позовні вимоги немайнового характеру; встановлена законом ставка за одну вимогу немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, а за дві вимоги - 2 422,40 грн).

Оскільки адміністративний позов задоволено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ: 38621185), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Інфоресурс» (вул. Олександра Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ: 37533381), про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», ОСОБА_1 , та сформувати на підставі виправлених даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти довідку про здобувача освіти ОСОБА_1 із зазначенням у полі довідки «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» - «Так, не порушує».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ: 38621185) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

04.11.26

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
26.11.2025 Ухвала № 132093322 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд
03.11.2025 Ухвала № 131510431 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 37533381. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг