Рішення № 141193282 у справі № 280/7022/26 від 04.11.2026

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2026 року (11:00) Справа № 280/7022/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУНП в Запорізькій області), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати пункт третій наказу відповідача №638 о/с від 22 червня 2026 в частині оголошення старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 - спеціалісту-криміналісту слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області дисциплінарного стягнення у вигляді догани та встановлення премії за червень 2026 у розмірі 0%.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що притягнення особи до дисциплінарної відповідальності може вважатись правомірним виключно за умови суворого та неухильного дотримання відповідачем всієї сукупності матеріальних і процесуальних норм, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893. Принцип правової визначеності як складова частина верховенства права вимагає від суб`єкта владних повноважень чіткого слідування визначеному порядку дій. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення могло мати місце лише за умови повного, об`єктивного та безумовного дотримання процедурних норм на кожному етапі службового розслідування, чого відповідачем зроблено не було. Відтак, позивач вважає, що пункт 3 оскаржуваного Наказу начальника ГУНП від 22.06.2026 №638 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення» (в частині оголошення старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 - спеціалісту-криміналісту слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області дисциплінарного стягнення у вигляді догани та встановлення премії за червень 2026 у розмірі 0%.) - є протиправним та підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.07.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 27.07.2026 позивачем до суду надано документи.

У період часу з 27.07.2026 по 28.08.2026 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2026 №02-35/26/61, яка міститься в матеріалах справи, у зв`язку із питання щодо відкриття провадження вирішується у перший робочий день.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

17.09.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№53740). В обґрунтування відзиву зазначено, що рішення про призначення службового розслідування приймається шляхом видання наказу керівником, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Таким чином, на думку відповідача, службове розслідування відносно позивача було призначено уповноваженою особою за наявності законних підстав та проведене дисциплінарною комісією у відповідності до вимог чинного законодавства. У зв`язку з чим, вважаємо зазначене позивачем у позовній заяві про необ`єктивність, необґрунтованість, упередженість та незаконність наказу начальника ГУНП в Запорізькій області №638 о/с від 22.06.2026 за результатами проведення дисциплінарною комісією службового розслідування є безпідставним. За результатами перевірки було встановлено, що участь позивача як спеціаліста-криміналіста під час проведення огляду місця події носила виключно формальний характер. Його робота фактично звелася лише до виявлення та вилучення окремих об`єктів без належного застосування спеціальних криміналістичних знань, технічних засобів та професійних навичок. Аналіз наданих позивачем пояснень у їх сукупності із матеріалами службового розслідування беззаперечно доводить факт неналежного виконання позивачем своїх службових обов`язків. Враховуючи викладене вважає, що висновки службового розслідування щодо наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку є повністю обґрунтованими, підтверджуються сукупністю належних і допустимих доказів, а застосоване дисциплінарне стягнення є повністю співмірним із допущеними порушеннями. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

22.09.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшли аналогічні за змістом відповіді на відзив (вх.№54783 та вх.№54786). У відповідях зазначено, що фактичний предмет проведеного службового розслідування не відповідає тій обставині, яка, згідно з відзивом відповідача, стала безпосередньою підставою для його призначення. На думку представника позивача, відповідач не пояснив і не довів належного зв`язку між первинною підставою та фактичним предметом розслідування, а також не обґрунтував, на якій підставі до предмета перевірки були включені інші епізоди. Відповідач не довів наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку. Більше того, відповідач не довів причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) позивача та недоліками протоколу огляду місця події. Сам факт складання протоколу слідчою особисто не свідчить про невиконання спеціалістом своїх службових обов`язків. Навпаки, позивач не був пасивним учасником слідчої дії та не ігнорував її проведення, а виконував конкретні професійні функції спеціаліста-криміналіста. Висновок службового розслідування містить обставини, які не узгоджуються з характеристикою участі позивача як такої, що мала виключно формальний характер. З урахуванням викладеного підтримує заявлені позовні вимоги.

22.09.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№55104).

28.09.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та продовження строку для подання відповіді на відзив (вх.№56206). До клопотання було долучено диск з відеозаписами.

02.10.2026 від позивача надійшло клопотання (вх.№57370) аналогічне за змістом вищезазначеному.

Інших заяв по суті від учасників справи до суду не надходило.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

У період часу з 26.10.2026 по 30.10.2026 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2026 вих. №02-35/26/74, яка міститься в матеріалах справи, у зв`язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано 04.11.2026.

Розглянувши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне.

До слідчого управління ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт начальника відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Скиртач О.О. щодо можливих порушень спеціалістом - криміналістом слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 абзацу 4 розділу ІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «СЛІД» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої Наказом МВС України від 16.03.2020 №257.

Заступником начальника управління - начальником відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції Борщем С.Ю. було подано доповідну записку на ім`я т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області Усманова Р.А. про необхідність проведення службового розслідування.

Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області Усманова Р.А. від 08.06.2026 №889_од «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», було призначено службове розслідування для перевірки викладених в доповідній записці обставин.

За результатами службового розслідування ГУНП в Запорізькій області видано наказ від 22.06.2026 за №638 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення», пунктом 3 якого Позивачу було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани та встановлено премію за червень 2026 у розмірі 0 %.

Вважаючи пункт третій наказу відповідача №638 о/с від 22 червня 2026 року протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (зі змінами) (далі - Дисциплінарний статут) підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Рішення про призначення службового розслідування приймається шляхом видання наказу керівником, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

На виконання частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №893 визначено, що уповноваженим особами надано право призначати службове розслідування на підставі заяв, скарг та повідомлень громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапортів про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднього виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, до слідчого управління ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт начальника відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Скиртач О.О. щодо можливих порушень спеціалістом - криміналістом слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 формування та ведення інформаційної підсистеми «СЛІД» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

В подальшому, на підставі доповідної записки видано наказ від 08.06.2026 № 889_од «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

Стаття 12 Дисциплінарного статуту встановлює, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною першою, третьою та шостою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Пунктом 4 розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій, ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок, обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього, відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, вид і розмір заподіяної шкоди, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Таким чином, на думку суду, службове розслідування було призначено за наявності законних підстав.

За результатами проведення службового розслідування щодо порушення Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «СЛІД» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», складено Висновок від 12.06.2026 (далі - Висновок).

З відомостей зазначених у Висновку вбачається, що під час аналізу відомостей, внесених до інформаційної підсистеми «СЛІД» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», функціонування якої регламентовано Інструкцією з формування та ведення інформаційної підсистеми «СЛІД» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.03.2020 №257, встановлено факти внесення недостовірних відомостей до зазначеної підсистеми спеціалістом-криміналістом слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , а саме:

відповідно до відомостей підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за №10988 від 01.05.2026 зареєстровано повідомлення про конфлікт у маршрутному таксі. Разом з тим, до підсистеми «СЛІД» ОСОБА_1 внесено відомості про іншу подію, а саме, проведення огляду житлового приміщення, що не відповідає змісту зареєстрованого повідомлення;

відповідно до відомостей підсистеми «Єдиний облік» за №12220 від 16.05.2026 зареєстровано повідомлення про вчинення крадіжки. Однак ОСОБА_1 до підсистеми «СЛІД» внесено відомості про іншу подію - раптову смерть, яка фактично була зареєстрована в підсистемі «Єдиний облік» за №12221 від 16.05.2026. Таким чином, відомості про подію раптової смерті були внесені до підсистеми «СЛІД» повторно та з використанням реєстраційних даних іншої події.

Зазначені обставини свідчать про невідповідність відомостей, внесених до підсистеми «СЛІД», та інформації, зареєстрованій у підсистемі «Єдиний облік», що призвело до спотворення облікових даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

Крім цього, в ході перевірки встановлено факти невнесення до інформаційної підсистеми «СЛІД» відомостей про об`єкти, вилучені під час проведення огляду місця події.

Так, відповідно до відомостей підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за №10998 від 01.05.2026 до чергової частини відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 01.05.2026 у період часу з 14:30 до 15:10 невідома особа шляхом підбору ключа проникла до його квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрала майно, а саме: мобільний телефон «iPhone 11 Pro Max», планшет «iPad 11», золотий ланцюжок із хрестиком, три золоті каблучки, нитку із золотими вставками, чоловічий годинник марки «Seiko» та золотий медальйон.

У ході проведення перевірки вивчено протокол огляду місця події від 01.05.2026, складений слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_5

Встановлено, що до проведення огляду місця події був залучений спеціаліст-криміналіст слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1., яким у ході проведення огляду було виявлено та вилучено такі об`єкти і слідову інформацію:

- змив та контрольний зразок до нього із зовнішньої ручки вхідних дверей;

- змив та контрольний зразок до нього із внутрішньої ручки вхідних дверей;

- циліндровий механізм замка зі штатним ключем до нього;

- білу коробку, в якій зберігалися золоті вироби;

- два сліди структури матеріалу;

- змив та контрольний зразок до нього з поверхні ручки телевізійної тумби;

- мікрочастки з шухляди телевізійної тумби;

- 11 слідів папілярних візерунків.

Разом з тим, під час перевірки відомостей, внесених до інформаційної підсистеми «СЛІД», встановлено, що інформація про вказані виявлені та вилучені під час огляду місця події об`єкти до зазначеної підсистеми внесена не була, що свідчить про неповноту обліку вилученої слідової інформації та невідповідність між даними протоколу огляду місця події і відомостями, відображеними в ІП «СЛІД».

Крім цього, під час вивчення протоколів оглядів місць подій слідчого відділення №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області виявлені недоліки.

У матеріалах, зареєстрованих в ІКС «ІПНП» за №11943 від 13.05.2026, під час проведення слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 огляду місця події за фактом крадіжки двох пластикових ємностей для зберігання води з території гаражного кооперативу «Сигнал», розташованого за адресою: АДРЕСА_4, проведеного із залученням спеціаліста-криміналіста ОСОБА_1, на ґрунті виявлено слід транспортного засобу.

Зазначений слід спеціалістом-криміналістом відділом поліції №1 Запорізького РУП ОСОБА_1 зафіксовано шляхом фотозйомки, однак не вилучено із застосуванням гіпсової суміші, призначеної для вилучення об`ємних слідів. Унаслідок цього було втрачено криміналістично значущу інформацію, яка могла бути використана для встановлення транспортного засобу, який ймовірно використовувався під час вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Також, в ході перевірки було виявлено недоліки під час проведення слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_5 за участю спеціаліста-криміналіста ОСОБА_1 огляду місця події 01.05.2026 за фактом крадіжки з квартири за адресою: АДРЕСА_2 ,у кримінальному провадженні №12026082060000439 від 01.05.2026, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.

Зокрема, у протоколі огляду місця події не зазначено спосіб виявлення 11 слідів папілярних візерунків, не вказано об`єкти, на яких їх виявлено, їх локалізацію, розмірні характеристики та спосіб вилучення.

Крім того, не зазначено спосіб виявлення 2 слідів структури матеріалу, об`єкти, на яких їх виявлено, їх локалізацію, розмірні характеристики та спосіб вилучення.

Також у протоколі відсутні відомості щодо проведення заходів, спрямованих на виявлення, фіксацію та вилучення слідів низу взуття.

Окрім цього, відсутні відомості про розташування запираючого пристрою металевих вхідних дверей квартири, циліндровий механізм якого було вилучено під час проведення огляду місця події.

У кримінальному провадженні №12026082060000525 від 26.05.2026, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 під час проведення огляду місця події за участю спеціаліста-криміналіста ОСОБА_1 25.05.2026 за фактом крадіжки з квартири за адресою: АДРЕСА_3 , допущено недоліки.

З урахуванням того, що проникнення до квартири, згідно з обставинами події, було здійснено через вхідні двері, в описовій частині протоколу огляду місця події відсутній опис стану запираючих пристроїв вхідних дверей, характеру наявних пошкоджень або відомостей про їх відсутність. Також не зазначено інформацію щодо вилучення чи невилучення запираючих пристроїв вхідних дверей квартири.

Крім того, у протоколі не зазначено спосіб виявлення сліду папілярного візерунка на поверхні міжкімнатних дверей, його локалізацію та розмірні характеристики.

Також не вказано локалізацію та розмірні характеристики чотирьох слідів папілярних узорів рук, виявлених на поверхні балконних дверей.

Окрім цього, у протоколі відсутні відомості щодо проведення заходів, спрямованих на виявлення, фіксацію та вилучення слідів низу взуття.

З огляду на вищевикладене, встановлені обставини свідчать на неналежне виконання Позивачем покладених на нього службових обов`язків щодо формування та ведення інформаційної підсистеми «СЛІД» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

Зокрема, ОСОБА_1 не забезпечено повноту та достовірність внесення відомостей до ІП «СЛІД», що виразилося у невнесенні інформації про окремі об`єкти та слідову інформацію, виявлені та вилучені під час проведення слідчих (розшукових) дій, а також у внесенні до підсистеми відомостей, які не відповідали фактичним обставинам зареєстрованих подій, що призвело до порушення принципів повноти, об`єктивності та достовірності ведення інформаційних обліків Національної поліції України.

Вказаними діями позивачем, на думку дисциплінарної комісії, було порушено вимоги п. 4 розділу ІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «СЛІД» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.03.2020 №257, відповідно до яких уповноважені особи зобов`язані забезпечувати повноту, достовірність та актуальність інформації, що вноситься до зазначеної підсистеми.

При цьому Інструкцією визначено, що відповідальними за внесення до ІП «СЛІД» інформації про об`єкти, виявлені або вилучені під час проведення слідчих (розшукових) дій є спеціалісти-криміналісти, які залучаються до проведення таких дій у встановленому законодавством порядку.

Невиконання зазначених вимог призвело до неповного відображення результатів проведених слідчих (розшукових) дій в ІП «СЛІД», створило розбіжності між відомостями, зафіксованими у процесуальних документах та даними інформаційно-комунікаційної системи, а також негативно вплинуло на повноту формування та ведення криміналістичних обліків Національної поліції України.

Відповідно до розділу ІХ Положення про органи досудового розслідування, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570 спеціаліст-криміналіст - особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і як спеціаліст здійснює техніко-криміналістичне забезпечення діяльності, яке полягає в комплексному застосуванні системи науково-технічних засобів розслідування.

Спеціаліст-криміналіст зобов`язаний виконувати усні та письмові доручення начальника відповідного слідчого підрозділу, його заступників, слідчих у встановлені строки та у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до ч. 5 Положення спеціаліст-криміналіст залучений до проведення слідчих (розшукових) дій у порядку, передбаченому статтею 71 КПК України, як спеціаліст: прибуває на місце проведення слідчих (розшукових) дій з необхідними техніко-криміналістичними засобами та витратними матеріалами; перед початком огляду знайомиться з обставинами події, пропонує слідчому план огляду місця події, межі території огляду місця події, а також застосування конкретних науково-технічних засобів для виявлення, фіксації та вилучення слідової інформації; надає допомогу слідчому з виявлення, фіксації і вилучення слідової інформації; надає консультації за зовнішніми характеристиками вилучених об`єктів, звертає увагу слідчого на фактичні дані, що можуть мати значення для розслідування обставин кримінального правопорушення; під час огляду надає слідчому допомогу у фіксації у протоколі інформації щодо знайдених слідів і речових доказів, а також (за потреби) в упакуванні об`єктів; після закінчення чергування доповідає про результати виконаної роботи керівникові підрозділу криміналістичного забезпечення; з метою встановлення зв`язків між даними, що можуть мати значення для кримінального провадження, проводить перевірки їх за інформаційною підсистемою «СЛІД» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІП «СЛІД») та надає інформацію за результатами перевірок з ІП «СЛІД»; облік участі спеціалістів-криміналістів у слідчих (розшукових) діях як спеціалістів і збереження мультимедійної інформації здійснюються в ІП «СЛІД».

За результатами перевірки дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що участь позивача як спеціаліста-криміналіста під час проведення огляду місця події носила виключно формальний характер. Його робота фактично звелася лише до виявлення та вилучення окремих об`єктів без належного застосування спеціальних криміналістичних знань, технічних засобів та професійних навичок.

Також, з метою встановлення обставин справи, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було опитано:

- т.в.о. начальника відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що в ході проведення перевірки було встановлено низку недоліків допущених слідчими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та спеціалістом-криміналістом ОСОБА_1 під час проведення оглядів місць подій. Так, 25.05.2026 під час огляду місця події, проведеного за фактом крадіжки, слідчим ОСОБА_4 за участю спеціаліста-криміналіста ОСОБА_1 у протоколі не зазначено спосіб виявлення слідів папілярних візерунків, їх локалізацію та розміри, а також відсутні відомості щодо виявлення, фіксації та вилучення слідів низу взуття. Зі слів слідчого, спеціаліст-криміналіст не надав належної методичної допомоги та консультацій під час проведення огляду.

Крім того, 01.05.2026 під час огляду місця події за фактом крадіжки з квартири, який проводився слідчим ОСОБА_5 за участю спеціаліста-криміналіста ОСОБА_1, останній, за поясненнями слідчого, не надав у повному обсязі методичних рекомендацій щодо фіксації обстановки місця події, слідової картини та порядку опису виявлених слідів і вилучених об`єктів, у зв`язку з чим протокол огляду складався слідчим самостійно.

Також 13.05.2026 під час огляду місця події за фактом крадіжки, проведеного старшим слідчим ОСОБА_6 за участю спеціаліста-криміналіста ОСОБА_1, виявлені сліди шин транспортного засобу були лише сфотографовані та не вилучені, що призвело до втрати криміналістично значущої інформації. Крім того, у протоколі не зазначено розміри та точну локалізацію виявленого сліду. За поясненнями слідчого, ОСОБА_1 формально поставився до виконання своїх обов`язків та вважав вилучення слідів недоцільним.

ОСОБА_3 зазначив, що зі слідчими постійно проводяться заняття щодо правильності оформлення процесуальних документів, у тому числі протоколів огляду місця події. На думку керівника, виявлені недоліки значною мірою стали наслідком неналежного виконання службових обов`язків спеціалістом-криміналістом ОСОБА_1 , що проявилося в ігноруванні вказівок слідчих під час проведення оглядів місць подій.

Також ОСОБА_3 зазначено, що ОСОБА_1 не завжди забезпечує належний рівень виконавської дисципліни та не в повному обсязі виконує доручення керівництва. Крім того, він потребує вдосконалення навичок ділового спілкування, командної роботи та дотримання службової субординації

- спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який пояснив що більшість обставин щодо свого залучення до роботи у складі СОГ, участі в окремих відпрацюваннях та внесення інформації до ІП «СЛІД» він не пам`ятає без ознайомлення з журналом обліку залучення спеціалістів-криміналістів та відповідними картками.

За результатами перевірки журналу та наявних матеріалів він підтвердив свою участь у складі СОГ 01.05.2026, 13.05.2026, 16.05.2026 та 25.05.2026 в якості спеціаліста-криміналіста, осіб зі складу СОГ, окрім слідчого та оперуповноваженого не пам`ятає.

Встановлено, що за окремими реєстраціями інформація до ІП «СЛІД» була внесена помилково під іншими номерами ЄО. Зокрема, інформація щодо крадіжки з квартири (ЄО №10998) була відображена під номером НОМЕР_2 , а інформація про раптову смерть ( НОМЕР_3 ) була внесена до іншої реєстрації. За його словами, помилки сталися через неуважність, значне службове навантаження, постійні відволікання під час виконання службових обов`язків, а також через хронічний стрес, порушення сну та зниження концентрації уваги, що підтверджується медичними висновками.

Щодо відпрацювань за окремими ЄО він повідомив, що не залучався до виїздів за фактами конфлікту в маршрутному таксі ( НОМЕР_2 ) та крадіжки телефону в маршрутному таксі ( НОМЕР_4 ), відповідно інформацію за цими подіями не вносив.

Під час відпрацювання окремих подій він не пам`ятає змісту протоколів огляду місця події, складу вилучених об`єктів, обсягу наданих консультацій слідчим та інших процесуальних деталей без ознайомлення з відповідними матеріалами. Водночас зазначив, що зазвичай повідомляє слідчого про використану криміналістичну техніку, виявлені сліди та порядок їх пакування.

Стосовно невилучення гіпсових зліпків слідів транспортного засобу пояснив, що у виданому криміналістичному чемодані відсутні необхідні засоби для їх виготовлення (гіпсова суміш, вода та ємність для приготування розчину), а додатковими засобами він не забезпечений.

Своєї вини не визнає та вважає, що не вчиняв жодних протиправних дій чи бездіяльності. Зазначив, що застосування криміналістичної техніки на місці події узгоджується зі слідчим та керівництвом слідчого підрозділу, а спеціаліст-криміналіст самостійно не приймає рішень щодо виявлення, вилучення та пакування слідів.

- старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 , який пояснив, що з 06.05.2020 обіймає посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. 13.05.2026, перебуваючи на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи, здійснив виїзд на повідомлення про крадіжку майна на території гаражного кооперативу «Сігнал» у м. Запоріжжі.

У період з 10:20 до 11:00 ним проведено огляд місця події із залученням спеціаліста-криміналіста ОСОБА_1 Під час проведення огляду, з урахуванням оголошення повітряної тривоги та відсутності сторонніх осіб на місці події, слідча дія проводилася без участі понятих.

Спеціаліста-криміналіста було залучено для виявлення, фіксації та вилучення слідів кримінального правопорушення, а також надання методичної допомоги під час проведення огляду та складання відповідного протоколу. Разом з тим, через відсутність у службовому кейсі спеціаліста необхідних реагентів належним чином не було описано та вилучено слід колеса автомобіля.

- слідчу слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5, яка пояснила, що 01.05.2026 у складі слідчо-оперативної групи відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, до якої також входили оперуповноважений СКП ОСОБА_8 та спеціаліст-криміналіст ОСОБА_1, здійснила виїзд за повідомленням про крадіжку майна з квартири громадянина ОСОБА_2 . Подію зареєстровано в ІКС «ІПНП» за №10998 від 01.05.2026.

За адресою події в період з 18:15 до 19:17 проведено огляд місця події. Під час огляду спеціаліст-криміналіст ОСОБА_1 здійснював виявлення, вилучення та пакування речових доказів, а оперуповноважений ОСОБА_8 проводив заходи щодо встановлення свідків, очевидців та камер відеоспостереження.

З огляду на незначний досвід роботи (1 рік), слідча надала спеціалісту-криміналісту усну вказівку щодо надання методичної допомоги під час проведення огляду місця події, зокрема щодо повного та детального опису обстановки, слідової картини, порядку виявлення слідів і вилучення об`єктів. Проте зазначена допомога була проігнорована, у зв`язку з чим протокол огляду місця події складено слідчою самостійно.

- старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , який пояснив, що 25.05.2026 під час добового чергування у складі слідчо-оперативної групи відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснив виїзд за повідомленням про крадіжку майна з квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Повідомлення зареєстровано в ІКС «ІПНП» за №13003 від 25.05.2026.

На місці події було організовано проведення першочергових заходів, зокрема надано вказівку старшому оперуповноваженому ОСОБА_9 щодо встановлення свідків та очевидців події, а також виявлення камер відеоспостереження. У період з 15:42 до 16:27 проведено огляд місця події за участю заявниці та спеціаліста-криміналіста ОСОБА_1 Огляд проводився за письмовою згодою заявниці та фіксувався засобами відеозапису.

Спеціаліст-криміналіст був залучений для виявлення та вилучення слідів кримінального правопорушення, а також надання методичної допомоги щодо їх належної фіксації та відображення результатів огляду у протоколі. Водночас відповідна допомога та консультації не були надані слідчому, у зв`язку з чим під час складання протоколу огляду місця події допущено окремі недоліки, а саме: не зазначено спосіб виявлення слідів папілярних візерунків, їх локалізацію та розмірні характеристики, а також не відображено відомості щодо проведення заходів з виявлення, фіксації та вилучення слідів низу взуття.

- оперуповноваженого СКП відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_10 , який пояснив, що 13.05.2026 перебував на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Того ж дня до відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій

області надійшло повідомлення про крадіжку майна за адресою: АДРЕСА_5, яке було зареєстровано в ІКС «ІПНП» за №11943.

На місце події виїхала СОГ у складі: старшого слідчого слідчого відділення ОСОБА_6, спеціаліста-криміналіста ОСОБА_1 та опитуваного.

Після прибуття на місце події встановлював можливих свідків, наявність камер відеоспостереження та з`ясовував обставини вчинення злочину. Для надання технічної допомоги під час огляду місця події був залучений спеціаліст-криміналіст.

Щодо відсутності понятих повідомив, що під час перебування за вказаною адресою була оголошена повітряна тривога. Крім того, на території гаражного кооперативу були відсутні сторонні особи, яких можливо було залучити як понятих.

Особистої участі в проведенні огляду місця події не брав, тому надати більш детальні пояснення щодо обставин проведення зазначеної слідчої дії не має можливості.

Аналіз наданих позивачем пояснень у їх сукупності із поясненнями керівника підрозділу ОСОБА_3 , слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та оперуповноваженого ОСОБА_10 , на думку дисциплінарної комісії, беззаперечно доводить факт неналежного виконання позивачем своїх службових обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

За приписами частини 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вимогами ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

З урахуванням висновку службового розслідування та матеріалів до нього, вбачається, що дисциплінарний проступок позивача, виразився у повторному внесенні тотожних відомостей до різних інформаційних обліків, у внесенні недостовірної інформації внаслідок переплутання та некоректного відображення даних між обліковими записами внесених до підсистеми «СЛІД», та у неналежному виконанні обов`язків спеціаліста-криміналіста під час проведення оглядів місць подій 01.05.2026, 13.05.2026 та 25.05.2026, а саме: ненаданні слідчому необхідної інформації та консультацій щодо виявлення, фіксації, вилучення і належного документування слідової інформації та речових доказів, незверненні уваги на обставини, які мають значення для кримінального провадження, що призвело до неповного виявлення та вилучення слідів, а також до істотних недоліків у фіксації обстановки місця події, слідової інформації та результатів проведених слідчих дій у протоколах оглядів місць події, тим самим порушив вимоги:

ч. 4 розділу ІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «СЛІД» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.03.2020 №257, відповідно до якої відповідальними особами за внесення інформації про об`єкти, що були виявлені (вилучені) під час проведення слідчих (розшукових) дій, є спеціалісти-криміналісти, які залучаються до проведення таких дій як спеціалісти у встановленому законодавством порядку. Спеціаліст-криміналіст забезпечує повноту і своєчасність внесеної ним інформації до ІП «СЛІД» у строк, що не перевищує 24 години з часу завершення відповідної слідчої (розшукової) дії, а за фактом умисного вбивства або тяжкого тілесного ушкодження зі смертельними наслідками, скоєних в умовах неочевидності, або з обтяжливими обставинами, чи інших кримінальних правопорушень проти особи, які можуть викликати суспільний резонанс,- невідкладно;

ч. 5 розділу ІХ Положення про органи досудового розслідування, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, відповідно до якого, крім іншого, спеціаліст-криміналіст залучений до проведення слідчих (розшукових) дій у порядку, передбаченому статтею 71 КПК України, як спеціаліст: прибуває на місце проведення слідчих (розшукових) дій з необхідними техніко-криміналістичними засобами та витратними матеріалами; перед початком огляду знайомиться з обставинами події, пропонує слідчому план огляду місця події, межі території огляду місця події, а також застосування конкретних науково-технічних засобів для виявлення, фіксації та вилучення слідової інформації; перед застосуванням техніко-криміналістичних засобів повідомляє слідчому їх характеристики, модель та серійний номер за його наявності; надає допомогу слідчому з виявлення, фіксації і вилучення слідової інформації; застосовує техніко-криміналістичні засоби, зокрема фото- і відеотехніку, безпілотні літальні апарати, технічні засоби, прилади та спеціальне обладнання, прилади швидкого встановлення геномної інформації людини, засоби для експрес-аналізу, пристрої копіювання цифрової інформації, пошукові та інші прилади з метою фіксації слідової інформації; надає консультації за зовнішніми характеристиками вилучених об`єктів, звертає увагу слідчого на фактичні дані, що можуть мати значення для розслідування обставин кримінального правопорушення; під час огляду надає слідчому допомогу у фіксації у протоколі інформації щодо знайдених слідів і речових доказів, а також (за потреби) в упакуванні об`єктів; за запитом слідчого надає фотографії в електронній формі або виготовляє фототаблицю слідчої (розшукової) дії; з метою встановлення зв`язків між даними, що можуть мати значення для кримінального провадження, проводить перевірки їх за інформаційною підсистемою «СЛІД» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІП «СЛІД») та надає інформацію за результатами перевірок з ІП «СЛІД»;

п. 1, 3 ч.10 розділу ІІ Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України у запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, відповідно до якої, крім іншого, спеціаліст-криміналіст на місці події: надає консультації слідчому (дізнавачу) з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок; виявляє, фіксує, здійснює вилучення та пакування матеріальних об`єктів, які несуть на собі слідову інформацію вчиненого правопорушення;

ч. 5 ст. 71 КПК України, відповідно до якого спеціаліст, крім іншого, зобов`язаний: прибути за викликом до слідчого, дізнавача, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади; виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань.

З урахуванням вищезазначеного, є безпідставним посилання позивача на те, що дисциплінарною комісією не встановлено, які саме конкретні службові обов`язки були порушенні позивачем, у чому саме полягала його протиправна поведінка.

Щодо твердження позивача про те, що «Позивач проходить службу в органах поліції протягом тривалого часу, раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має позитивний досвід служби, а інкриміновані йому дії не носили умисного та систематичного характеру, та не спричинили негативних наслідків».

Проте, відповідно до службової характеристики від 20.06.2026, наданої за місцем проходження позивачем служби, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України з листопада 2015 року, обіймає займану посаду з січня 2021 року.

За час проходження служби позивач зарекомендував себе як працівник, який до виконання покладених на нього службових обов`язків ставиться недостатньо відповідально, не завжди забезпечує належний рівень виконавської дисципліни та дотримання встановлених строків виконання доручень.

У службовій діяльності ОСОБА_1 неодноразово виявлялися недоліки в організації роботи, що негативно впливало на своєчасність та якість виконання завдань підрозділу. З огляду на це, позивач потребує постійного контролю з боку керівництва щодо виконання службових обов`язків та дотримання вимог нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України.

У службовій характеристиці окремо наголошено, що позивач не в повній мірі проявляє ініціативність та зацікавленість у досягненні результатів службової діяльності, неодноразово припускався формального підходу до виконання поставлених завдань, що призводило до необхідності доопрацювання матеріалів та термінового усунення виявлених недоліків. Загальний рівень його професійної підготовки та практичних навичок потребує суттєвого вдосконалення.

Крім цього, окремо зазначено, що позивач потребує покращення рівня взаємодії з працівниками підрозділу та більш відповідального ставлення до виконання спільних завдань.

Саме по собі тривале проходження служби в органах поліції та відсутність застосованих дисциплінарних стягнень у минулому не є абсолютною підставою для звільнення поліцейського від дисциплінарної відповідальності за вчинені ним проступки та не позбавляють керівника дискреційного права застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани, у разі якщо зазначене дисциплінарне стягнення є співмірним із допущеними порушеннями.

Щодо посилання позивача на те, що «24.06.2026 позивача під особистий підпис було ознайомлено виключно зі змістом наказу про застосування дисциплінарного стягнення. При цьому зі змістом висновку службового розслідування та матеріалами службового розслідування позивача не було ознайомлено ані до прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ані після видання Наказу №638 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 22.06.2026, незважаючи на те, що такі матеріали безпосередньо стосуються його прав та законних інтересів».

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення, подавати відповідні документи, клопотання, а також ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, та робити їх копії.

Реалізація вказаного права здійснюється на підставі відповідного волевиявлення поліцейського - шляхом подання клопотання чи заяви до дисциплінарної комісії. Чинним законодавством не передбачено обов`язку дисциплінарної комісії з власної ініціативи надавати поліцейському проміжні матеріали чи інформувати його про хід перевірки без відповідного звернення.

Наказ ГУНП в Запорізькій області про призначення службового розслідування було видано - 08.06.2026.

10.06.2026 позивач особисто за власним рапортом отримав копію цього наказу, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи.

Отже, позивач був обізнаний про факт призначення та підстави проведення службового розслідування. Під час подальшого надання пояснень ОСОБА_1 був повною мірою поінформований про предмет перевірки, мав усі можливості заявляти клопотання, надавати докази чи вимагати ознайомлення з матеріалами. Проте за період проведення службового розслідування позивач жодних клопотань чи заяв до дисциплінарної комісії не направляв. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Отже, твердження позивача про те, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності «на підставі прихованої від нього інформації» є необґрунтованими.

Також позивачу було забезпечено реалізацію права на ознайомлення з матеріалами службового розслідування, що підтверджується наступним:

24.06.2026 позивача під особистий підпис ознайомлено з оскаржуваним наказом ГУНП в Запорізькій області від 22.06.2026 №638 о/с.

06.07.2026 позивач звернувся з рапортом про надання матеріалів службового розслідування для ознайомлення.

08.07.2026 слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області направлено письмову відповідь за вих. №75771-2026, якою позивачу запропоновано прибути до службового кабінету №724 ГУНП в Запорізькій області у період з 13 по 16 липня 2026 року для ознайомлення з матеріалами.

17.07.2026 слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області засобами електронного зв`язку скеровано відповідь на адвокатський запит представника позивача разом з копіями матеріалів службового розслідування.

Суд погоджується з твердженням представника позивача та приймає до уваги, що відповідач направив електронний лист не на офіційну електронну пошту представника позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а на помилкову адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_3 Проте, це не спростовує факту обізнаності позивача з службовим розслідуванням та наданою можливістю (правом) на ознайомлення з його результатами. Той факт, що позивач не скористався наданим йому правом не може ставитися в провину відповідачу, та не є доказом відмови у наданні для ознайомлення матеріалів службового розслідування.

Щодо посилання позивача на те що «у оскаржуваному Наказі не відображено об`єктивності застосування заходів попереднього чи менш суворого впливу, що в свою чергу, свідчить про порушення принципів обґрунтованості, індивідуалізації та пропорційності дисциплінарної відповідальності».

У своїй усталеній практиці Верховний Суд неодноразово наголошував, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №806/647/15, від 07 лютого 2020 року у справі №260/1118/18, від 21 січня 2021 року у справі №826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі №520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі №160/12290/20, від 10 червня 2026 року у справі №500/6648/23, від 30 червня 2026 року у справі №640/32844/20 та інші).

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2123-IX, який набрав чинності 01 травня 2022 року, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є саме вчинення ним дисциплінарного проступку, частина восьма статті 19 Статуту визначає, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Тут, насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплірного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.

Водночас застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.

У справах №420/14443/22 та №260/5566/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

Верховний Суд також зазначив, що повноваження керівника стосовно обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Подібна правова позиція також викладена в багатьох інших постановах Верховного Суду, зокрема, але не тільки в постановах від 10 червня 2026 року у справі №500/6648/23, від 30 червня 2026 року у справі № 640/32844/20, від 01 жовтня 2026 року у справі №420/25684/24.

З урахуванням матеріалів службового розслідування та встановлених у ньому обставин, суд вважає, що ГУНП в Запорізькій області належними та допустимими доказами підтверджено факт учинення позивачем дисциплінарного проступку, а застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді догани відповідає характеру та обставинам установленого порушення і прийнятим уповноваженим керівником у межах наданих йому дискреційних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Решта доводів позивача висновків суду не спростовують та не впливають на правильність вирішення спору по суті.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем не доведено обґрунтованість як вищезазначених тверджень, так і заявлених вимог.

Беручі до уваги вищевикладені обставини суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказу в частині - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.11.2026.

Суддя Ю.В. Калашник